The purpose of the study was to investigate the magnetotherapy efficacy aimed at blood coagulation potential and
fibrinolytic activity improvement in patients with acute myocardial infarction with ST-segment elevation after thrombolysis at the
inpatient stage of rehabilitation. 80 patients with acute myocardial infarction with ST-segment elevation were included in the
clinical observation. These patients were randomized into 2 groups. Group 1 consisted of 40 patients treated using thrombolytics
with adjuvant therapy and standard cardiovascular drugs. Group 2 consisted of 40 patients who were additionally prescribed the
course of magnetotherapy. All patients' blood coagulation potential was analyzed, including the coagulative and anticoagulative
chains and fibrinolytic activity standardized indexes. The data obtained showed that parameters of hemostasis quickly return to
normal values in patients with acute myocardial infarction with ST-segment elevation 2–3 days after thrombolytic therapy and
heparin administration that demonstrate combined moderate blood procoagulative system activation against the background of
both anticoagulative and fibrinolytic systems reduced activity. The developed tendency to hypercoagulation duration is maintained
throughout the entire inpatient period reaching maximum before the patients' discharge. The course of magnetotherapy in the
complex treatment of patients with acute myocardial infarction with ST-segment elevation stimulates a favourable impact on
hemostasis coagulative and anticoagulative systems imbalance toward its coagulative potential reduction and fibrinolytic activity
increase. The authors suppose that the original magnetotherapy method is easy to perform, effective in blood hypercoagulative
state reduction, does not induce side effects, and can be recommended to patients with acute myocardial infarction with ST-segment
elevation of any age and weight category after thrombolytic therapy.
Метою дослідження було вивчення ефективності магнітотерапії, спрямованої на покращення коагуляційного
потенціалу крові та фібринолітичної активності у хворих на гострий інфаркт міокарда з підйомом сегмента ST після
тромболізису на стаціонарному етапі реабілітації. Для клінічного спостереження були залучені 80 хворих на гострий
інфаркт міокарда з підйомом сегмента ST. Ці пацієнти були рандомізовані на 2 групи. 1 групу склали 40 хворих, яким
застосовували тромболітики з ад’ювантною терапією разом із стандартними серцево-судинними препаратами. 2 групу
склали 40 хворих, яким додатково призначали курс магнітотерапії. У всіх пацієнтів аналізували коагуляційний потенціал
крові, включаючи коагуляційний та антикоагуляційний ланцюги разом зі стандартними показниками фібринолітичної
активності. Отримані дані довели, що у пацієнтів з гострим інфарктом міокарда з підйомом сегмента ST показники
гемостазу швидко повертаються до нормальних значень через 2–3 дні після тромболітичної терапії та введення гепарину,
що демонструє сумісну помірну активацію прокоагулянтної системи крові на тлі зниженої активності антикоагулянтної
та фібринолітичної систем. Сформована схильність до гіперкоагуляції зберігається протягом усього стаціонарного
періоду, сягаючи максимуму перед випискою хворих. Курс магнітотерапії в комплексному лікуванні хворих на гострий
інфаркт міокарда з підйомом сегмента ST нормалізує дисбаланс зсідаючої та антизсідаючої систем гемостазу в бік
зниження його коагуляційного потенціалу та підвищення фібринолітичної активності. Автори висловлюють, що
оригінальний метод магнітотерапії є простим, ефективним у зниженні гіперкоагуляційного стану крові, не викликає
побічних ефектів і може бути рекомендований для призначення хворим на гострий інфаркт міокарда з підйомом сегмента
ST будь-якого віку та вагової категорії після тромболітичної терапії.
