The COVID-19 pandemic has led to an active surge of studies devoted to the course of pregnancy under conditions of this
infection, perinatal outcomes and long-term results, morphohistological features of the placental complex. In case of COVID-19, the placenta
can be both a target organ for damage and a barrier between the mother and the fetus.
Materials and methods. 58 women with a confirmed (real-time PCR) moderately severу COVID-19 during pregnancy (the main group)
and 40 healthy pregnant women (the control group) took part in a case-control study. The study was conducted from November 1, 2021 to
December 31, 2022 from on the basis of the Communal Non-Profit Enterprise “Maternity Hospital No. 2” (Odesa).
Socio-demographic data and perinatal outcomes have been analyzed. The placentas were subjected to histological examination and
described in accordance with the recommendations of the Amsterdam Consensus of the Placental Working Group. Statistical analysis was
performed on the platform https://www.socscistatistics.com/tests/.
Results. The study and control groups were comparable in terms of demographic and anthropometric data. The incidence of COVID-19
was higher in the 2nd and 3rd trimesters of pregnancy (F=148.38358, p<0.00001). Significantly more often in “post-COVID” placentas,
hemodynamic disorders were detected in the form of plethora and hemorrhages (53.45% vs 15%, OR= 6.506, 95% CI 2.370 17.858), maternal
vascular malperfusion – villi infarctions (53.45% vs 12.5%, OR=8.037, 95% CI 2.758 23.423), agglutination of villi with an increase in the
number of syncytial nodules (79.31% vs 15%, OR=21.722, 95% CI 7.409 63.684), vascular malperfusion of the fetus – hypovascularisation of
the villi (only in 8.62% in the main group), and lymphoid infiltration of fetal membranes (17.24% vs 12.5%, OR=1.458, 95% CI 0.458 81.777).
Conclusion. The histopathological patterns found in post-COVID placentas indicate a significant impact of coronavirus infection on
placental structure, but these changes are not specific and further research is needed to provide an evidence base.
Пандемія COVID-19 через її високу контагіозність та летальність призвела до активного сплеску досліджень, присвячених
вивченню перебігу вагітності в умовах такої інфекції, перинатальних результатів та віддалених результатів, а також морфогістологічних
особливостей плацентарного комплексу. Зокрема, відомо, що у разі інфекції COVID-19 плацента може бути як органом-мішенню
для ураження, так і бар’єром між матір’ю та плодом. Проведено гістологічне дослідження 58 «постковідних» (основна група) та
40 здорових плацент жінок (контрольна група). В основній групі частіше знаходили некротичні зміни трофобласту (у 4,27–5,28 раза),
гемодинамічні порушення (у 3,54 раза) та ознаки гострого запалення плодових оболонок (в 1,37 раза). Плодову судинну мальперфузію
виявлено лише у 8,62% плацент в основній групі. Захворюваність COVID-19 була вищою у 2-му та 3-му триместрах вагітності
(F=148,38358, p<0,00001). Знайдені гістопатологічні патерни в «постковідних» плацентах свідчать про достовірний вплив інфекції
COVID-19 на структуру плаценти, проте вони не є специфічними, отже, необхідні подальші дослідження.
