Важкість подагри та ризик її виникнення значною мірою залежать від тривалості та ступеню гіперурикемії (ГУ). Проте у переважної більшості пацієнтів із безсимптомною ГУ немає клінічних ознак подагри. Існують істотні докази, які підтверджують, що безсимптомна ГУ патогенетично пов’язана із серцево-судинними
захворюваннями, у тому числі артеріальною гіпертензією (АГ), особливо у жінок у менопаузальному періоді.
Метою дослідження було проаналізувати особливості перебігу АГ у поєднанні з менопаузальним синдромом та
оцінити взаємозв'язок безсимптомної ГУ залежно від клінічного перебігу менопаузального синдрому. Нами проведено обстеження 105 жінок, хворих на АГ II стадії у поєднанні з менопаузальним синдромом, які становили
основну групу. Контрольну групу становили 20 пацієнток з АГ II стадії без проявів менопаузального синдрому.
Середній вік хворих основної групи становив 51±1,8 року, контрольної – 52±2,4 року. Тривалість АГ у обстежених
хворих основної групи за даними анамнезу становила 7,8±1,1 року, у пацієнток контрольної групи – 7,9±1,3 року.
Усі пацієнтки знаходилися у менопаузальному періоді. Результати дослідження демонструють, що наявність
менопаузального синдрому у жінок не тільки суб'єктивно, а й об'єктивно погіршує клінічний перебіг АГ. Установлено, що рівень офісного систолічного та діастолічного артеріального тиску (АТ), зміни добового профілю
АТ, збільшення частоти гіпертонічних кризів залежать від важкості перебігу менопаузального синдрому та
більш виражені у пацієнток із більш важким перебігом. Показано, що у даної категорії жінок відзначається
зростання рівня безсимптомної ГУ зі збільшенням важкості менопаузального синдрому. Докази взаємозв’язку безсимптомної ГУ з особливостями перебігу менопаузального синдрому у жінок, хворих на АГ, диктують необхідність своєчасної її діагностики та корекції.
The severity of gout and the risk of its occurrence largely depend on the duration and degree of hyperuricemia (DH). However, the vast majority of patients with asymptomatic DH do not have clinical signs of gout. There is substantial evidence that asymptomatic DH is pathogenetically associated with cardiovascular disease, including hypertension, especially in postmenopausal women. The purpose of the study was to analyze the features of the course of hypertension in combination with the menopausal syndrome and to evaluate the relationship of asymptomatic DH depending on the clinical course of the menopausal syndrome. We examined 105 women with stage II hypertension combined with menopausal syndrome, who made up the main group. The control group – 20 patients with hypertension stage II without manifestations of menopausal syndrome. The average age of patients in the main group was 51±1.8 years, the control group was 52±2.4 years. According to the anamnesis, the duration of hypertension in the examined patients of the main group was 7.8±1.1 years, in patients of the control group – 7.9±1.3 years. All patients were in the menopausal period. The results of the study demonstrate that the presence of menopausal syndrome in women not only subjectively, but also objectively worsens the clinical course of hypertension. It was established that the level of office systolic and diastolic blood pressure (BP), changes in the daily profile of BP, and an increase in the frequency of hypertensive crises depend on the severity of the course of the menopausal syndrome and are more pronounced in patients with a more severe course. It is shown that in this category of women there is an increase in the level of asymptomatic DH with an increase in the severity of the menopausal syndrome. Evidence of the relationship between asymptomatic DH and the features of the course of the menopausal syndrome in women with hypertension dictates the need for its timely diagnosis and correction.
