Розрив ротаторної манжети є найпоширенішим захворюванням верхніх кінцівок, яке спостерігають хірурги первинної ланки та хірурги - ортопеди, із спектром від тендинопатії до розривів повної товщини з артрозом. Деякі розриви травматични, але більшість проблем ротаторної манжети є дегенеративними. Не всі розриви є симптоматичними і не всі прогресують. У багатьох пацієнтів, чиї розриви збільшуються, симптоми не погіршуються. Артроскопічне лікування розривів ротаційної манжети плеча є одним із найпоширеніших методів лікування з хорошими результатами, однак частота невдач становить приблизно 40% для масивних розривів ротаторної манжети плеча, що включають розриви більше 5 см або розриви двох або більше сухожиль. До 30% усіх розривів ротаторної манжети плеча можна класифікувати як такі, що не підлягають лікуванню, через їх великий розмір і серйозну атрофію м’язів. Зі швидким зростанням старіння населення має місце прискорене збільшення кількості пацієнтів, які скаржаться на біль у плечі. З 2018 по 2023 рік на кафедрі травматології та ортопедії Одеського національного медичного університету проліковано 54 пацієнти (17 жінок (31,5%) та 37 чоловіків (68,5%)) з розривом ротаторної манжети плеча. 39 (72,2%) хворих мали частковий розрив ротаторної манжети, у 15 (27,8%) пацієнтів був розрив більше 2 сухожилків або розрив більше 5 см. Середній вік пацієнтів становив 59,3 ± 11,4 р. У 21 пацієнта було пошкодження лівої та у 23 пацієнтів – правої кінцівки. У віддалені терміни
після хірургічного лікування для оцінки результатів використовували шкалу ConstantMurley. У 37 хворих після ушивання ротаторної манжети під артроскопічним контролем плеча за 12 місяців показник підвищився з 33-40 до 78–82 балів. У 17 хворих з відкритим швом на ротаторній манжеті плеча за 12 місяців показник підвищився з 34–38 до 68–75 балів. З 54 хворих після оперативного лікування у 3 виникло ускладнення у вигляді повторного розриву ротаторної манжети плеча після накладання ротаторного шва під артроскопічним контролем.
Rotator cuff tears are the most common upper extremity disease seen by primary care surgeons and orthopedic surgeons, with a spectrum ranging from tendinopathy to full-thickness tears with arthrosis. Some tears are traumatic, but most rotator cuff problems are degenerative. Not all tears are symptomatic and not all progress, and in many patients whose tears become larger, symptoms do not worsen. Arthroscopic repair of shoulder rotator cuff tears is one of the most common treatments with good results, however, the reported failure rate is approximately 40% for massive shoulder rotator cuff tears involving tears greater than 5 cm or tears of two or more tendons. Up to 30% of all shoulder rotator cuff tears can be classified as unrepairable due to their large size and severe muscle
atrophy. With the rapid increase in the aging population, we have witnessed an accelerated increase in the number of patients complaining of shoulder pain. From 2018 to 2023, 54 patients (17 women (31.5%) and 37 men (68.5%)) with a rupture on the rotator cuff on the shoulder (RMP) were treated at the Department for Traumatology and Orthopedics of the Odessa National Medical University. 39 (72.2%) patients had a partial tear on the rotator cuff, 15 (27.8%) patients had a tear
of more than 2 tendons or a tear of more than 5 cm. The average patients’ age was 59.3±11.4 y. o. 21 patients had left and 23 patients had right damaged limb. In the long term after surgical treatment we used the Constant-Murley Score to evaluate the results. In 37 patients, after rotator cuff suture under arthroscopic control of the shoulder, the index increased from 33–40 to 78–82 points in 12 months. In 17 patients with on open seam on the rotator cuff of the shoulder, the index increased from 34–38 to 68–75 points in 12 months. Out of 54 patients, after surgical treatment, 3 had complications in the form of repeated rupture of the rotator cuff of the shoulder after rotator cuff suture under arthroscopic control.
Arthroscopic treatment rotator cuff tears
