Пандемія коронавірусної хвороби COVID-19, спричинена новим коронавірусом SARS-CoV-2, на сьогодні є глобальною проблемою, однак досить обмеженими є дані щодо особливостей перебігу інфекції COVID-19 у дітей. Мета: провести узагальнюючий аналіз демографічних, епідеміологічних і клінічних особливостей перебігу COVID-19 у дітей різного віку з різних регіонів України. Матеріали та методи. З дотриманням принципів біоетики проведено багатоцентрове ретроспективне відкрите когортне дослідження 669 випадків інфекції у дітей, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, у відділеннях госпітальних баз міст Києва, Вінниці, Чернівців та Одеси. У госпіталізованих дітей визначали комплекс клінічних, лабораторних та інструментальних маркерів перебігу інфекції, спричиненої коронавірусом COVID-19. Результати. До першої (І) групи ввійшли 67 дітей віком до 2 місяців, до другої (ІІ) групи – 320 хворих дітей у віковому проміжку від 60 днів до 6-річного віку, субгрупа зі 127 дітей молодшого та середнього шкільного віку сформувала третю (ІІІ) групу, а до складу четвертої (IV) вікової групи ввійшли 155 підлітків віком від 12 років. Ураження вірусом SARS-CoV-2 систем внутрішніх органів характеризувалося мультисистемним характером і проявлялося змінами з боку верхніх дихальних шляхів у 70,1 % випадків, ураженням нижніх дихальних шляхів – у 54,7 % спостережень, інфекційно-запальними змінами – у 57,2 % випадків, гастроінтестинальними симптомами – у 9,2 %, а також неврологічною симптоматикою – у 17,8 %. Загалом серед клінічних симптомів у загальній когорті пацієнтів найчастіше зустрічались лихоманка (51,1 %), загальна слабкість (51,6 %), біль у горлі (70,1 %), кашель (54,7 %) та зниження апетиту (52,8 %). Ураження паренхіми легень із відповідною клініко-рентгенологічною картиною як прояв коронавірусної хвороби COVID-19 визначалося із частотою від 23,9 до 25,9 % обстежених дітей у різних регіонах України з вірогідним зростанням шансів розвитку пневмонії у підлітковому віці. Найчастішими змінами у додаткових методах обстеження були лейкоцитоз (18,8 % випадків), тромбоцитоз (14,5 % хворих), лейкопенія (11,1 % пацієнтів), збільшення С-реактивного білка у 43,7 % дітей. Підвищений уміст тромбоцитів спостерігався переважно у дітей перших двох місяців життя (у 38,3 % випадків) і вірогідно зростав упродовж періоду стаціонарного лікування, що співпадало з тенденціями до зростання частоти підвищеного вмісту С-реактивного білка у цій віковій когорті. Висновки. Аналіз епідеміологічних, клінічних і лабораторних особливостей перебігу коронавірусної хвороби, викликаної SARS-CoV-2, у дітей різних вікових груп із різних регіональних госпітальних баз України узгоджувався із перебігом у дорослих пацієнтів із COVID-19, але більш високі шанси на легші форми захворювання серед дітей молодшого віку та ураження нижніх дихальних шляхів і вищі шанси тяжкого перебігу серед старших дітей.
Pandemic of coronavirus disease
COVID-19 caused by a new coronavirus SARS-CoV-2 still remains a global problem, but the data about the features of the
course of COVID-19 infection among children of different ages
are limited. The purpose was to conduct a generalized analysis of
demographic, epidemiological and clinical features of COVID-19
in children of different ages from different regions of Ukraine.
Materials and methods. In accordance with the principles of bioethics, a multicenter retrospective open cohort study of 669 cases
of infection caused by coronavirus SARS-CoV-2 in children was
conducted at the departments of hospital bases of Kyiv, Vinnytsia, Chernivtsi and Odesa. Clinical, laboratory and instrumental
markers of COVID-19 coronavirus infection were determined in
hospitalized children. Results. The first (І) group included 67 infants under 2 months of age, the second (ІІ) one – 320 children
aged from 60 days to 6 years, a subgroup of 127 patients of junior and middle school age formed the third (ІІІ) group, and the
fourth (IV) group consisted of 155 adolescents at the age over 12.
Damage to internal organs by SARS-CoV-2 virus was characterized by a multi-systemic type and manifested by changes in the
upper respiratory tract in 70.1 % of cases, lower respiratory tract
lesions – in 54.7 %, infectious and inflammatory changes – in
57.2 %, gastrointestinal symptoms – in 9.2 %, and neurological signs – in 17.8 % of observations. According to the results
of study, the most frequent clinical symptoms found in the total
cohort of patients were fever (51.1 %), general fatigue (51.6 %),
sore throat (70.1 %), cough (54.7 %) and poor appetite (52.8 %).
Damage to the lung parenchyma with specific clinical and radiological manifestations as a sign of coronavirus disease COVID-19
was detected in 23.9–25.9 % of children from the different regions of Ukraine, with a significantly increased risk of pneumonia
among adolescents (odds ratio (OR) = 7.5). The most frequent
changes when using additional methods of examination were
leukocytosis (18.8 % of cases), thrombocytosis (14.5 %), leukopenia (11.1 %), increased С-reactive protein (43.7 %). Elevated
content of platelets was mainly found in children of the first two
months of life (38.3 % of cases), and it reliably increased during
the period of in-patient treatment, which coincided with the tendencies to increasing the level of C-reactive protein in this age
group (OR = 5.0). Conclusions. The analysis of epidemiological,
clinical and laboratory features of the course of coronavirus disease caused by SARS-CoV-2 in children of different age groups
from different regional hospital bases of Ukraine was consistent
with the course in adult patients with COVID-19, but with higher
chances of milder forms of the disease (OR = 3.1) among young
children, and with involvement of the lower respiratory tract and
higher risk of severe course among older children (OR = 7.3).
