Мета дослідження – визначити чинники ризику антенатальної загибелі плода на основі особливостей перебігу вагітності
і пологів у вагітних із уродженими вадами розвитку плода.
Матеріали та методи. Клінічна оцінка була здійснена у 100 вагітних, які народили дітей із уродженими вадами розвитку.
До контрольної групи віднесли 25 вагітних, які впродовж цього проміжку народили здорових дітей. Статистичну обробку
отриманих результатів проводили за допомогою програми «Статистика 10». Відносний ризик впливу різноманітних факторів
оцінювали за відношенням ризику шансів.
Результати дослідження та їх обговорення. Результати дослідження частоти уроджених вад розвитку показав, що
основними чинниками, які можуть впливати на їх формування, можуть бути шкідливі звички та професійні шкідливості, порушення менструальної функції в анамнезі, запальні захворювання статевих органів, мимовільні аборти в анамнезі. Під час
вагітності із уродженими вадами розвитку плода частими ускладненнями є загроза переривання вагітності, ранні токсикози,
ГРВЗ у ранні терміни вагітності, екстрагенітальні захворювання (захворювання серцево-судинної системи та варикозна
хвороба). Пологи у вагітних із уродженими вадами розвитку плода перебігають передчасно та з великою кількістю ускладнень (ПРПО, аномалії пологової діяльності, дистрес плода) та в (32,0±4,66) % випадків закінчуються оперативно. Також у
третини вагітних спостерігалася плацентарна дисфункція. Найбільший ризик антенатальної загибелі плода при уроджених
вадах розвитку плода представляє поєднання уроджених вад розвитку із ПД. При доплерометричному дослідженні спостерігаються порушення як у матково-плацентарному, так і у плацентарно-плодовому комплексі.
Висновки. Використання чинників антенатальної загибелі плода можуть сприяти зниженню перинатальної захворюваності та смертності.
The aim of the study – to determine the risk factors of antenatal fetal death based on the characteristics of the course of
pregnancy and childbirth in pregnant women with congenital malformations.
Materials and Methods. Clinical evaluation was performed in 100 pregnant women who gave birth to children with congenital
malformations. The control group included 25 pregnant women who gave birth to healthy children during the same period of time.
Statistical processing of the obtained results was carried out using the "Statistics 10" program. The relative risk of exposure to
various factors was assessed by the odds ratio.
Results and Discussion. The results of the study of the frequency of congenital malformations showed that the main factors
that can influence the formation of congenital malformations can be bad habits and occupational hazards, violations of menstrual
function in the anamnesis, inflammatory diseases of the genital organs, involuntary abortions in the anamnesis. During pregnancy
with congenital malformations of the fetus, frequent complications are the threat of abortion, early toxicosis, acute respiratory
viral diseases in the early stages of pregnancy, extragenital diseases (diseases of the cardiovascular system and varicose veins).
Childbirth in pregnant women with congenital malformations of the fetus proceeds prematurely, and proceeds with a large number
of complications (premature rupture of the fetal membranes, anomalies of labor activity, fetal distress) and in 32.0±4.66 % of cases
it ends operatively. Placental dysfunction was also observed in a third of pregnant women. The greatest risk of antenatal fetal
death in congenital malformations of the fetus is the combination of congenital malformations with placental dysfunction. During a
dopplerometric examination, disturbances are observed both in the uterine-placental and in the placental-fetal complex.
Conclusions. The use of factors of antenatal fetal death can contribute to the reduction of perinatal morbidity and mortality.
