У статті розглянуто Одеське жіноче благодійне
товариство як громадську організацію, яка об’єднувала
жінок, зв’язаних між собою родинними відносинами та
колом спілкування. Одеське жіноче благодійне товариство,
що проіснувало з 1830-х рр. до початку ХХ ст., об’єднало
жінок різного етнічного походження і дало їм можливість
реалізовувати свої соціальні прагнення. У фокусі уваги
опинилися представниці грецької громади Одеси, які
належали до аристократичних та купецьких родин.
Враховуючи результати бібліографічного пошуку, які
показали недостатнє висвітлення діяльності грекинь у
благодійній сфері, метою статті стало виявити їхню присутність у складі товариства і простежити сімейну
спорідненість та близькі родинні контакти між ними. Такі
відомості було надано для родин Стурдза-Едлінг-Гагаріни,
Маразлі, Папудови, Інглезі, Маврокордато, Родоканакі,
Севастопуло та ін. Тобто товариство показано як простір
для укладення просопографічних портретів певних осіб
грецької громади міста. Родинна спорідненість, вірогідно,
могла певним чином впливати і на роботу товариства,
сприяючи продуктивному спілкуванню задля спільної
філантропічної роботи.
The article presents the Odesa Women's Charitable
Society as a public organization that consisted of women
connected by family relations and a circle of communication. The
Odesa Women's Charitable Society, which existed from the 1830s
to the beginning of the 20th century, united women of different
ethnic origins and gave them the opportunity to realize their
social aspirations. The focus of attention was on representatives
of the Greek community of Odesa, who belonged to aristocratic
and merchant families. Taking into account the results of the
bibliographic search, which showed insufficient coverage of the
activities of Greek women in the charitable sphere, the purpose
of the article was to reveal their presence in the society and to
trace the family kinship and close family contacts between them.
Such information was presented for the Sturdza-Edling-Gagarin,
Marazli, Papudov, Inglezi, Mavrocordato, Rodokanaki,
Sevastopulo, and others families. That is, the society is shown as
a space for making prosopographic portraits of certain persons
of the Greek community of the city. Family kinship, probably,
could influence the work of the society in a certain way,
contributing to productive communication for the sake of joint
philanthropic work.
