Значна поширеність куріння серед дорослого населення передбачає майже неминучий вплив вторинного тютюнового диму (ВТД) на дітей і дорослих, які не курять. Негативні наслідки впливу
ВТД найбільш виражені в дітей раннього віку, особливо в сім’ях, де курцем є мати. Мета: оцінити наслідки
пренатального й постнатального впливу ВТД на дітей перших п’яти років життя. Матеріали та методи.
За допомогою online self-reported опитувальника було проанкетовано 520 сімей з дітьми. З аналізу були виключені сім’ї, у яких діти народилися глибоко недоношеними (3–4-й ступінь) і мали спадкові захворювання
бронхолегеневої системи. Під час аналізу всі діти (n = 414; 55,07 % хлопчиків і 44,93 % дівчат, середній вік
36,38 ± 7,19 місяця) були розподілені залежно від експозиції ВТД. В основну групу увійшло 186 дітей, які зазнали впливу ВТД, а в контрольну – 228 дітей без експозиції ВТД. Результати. Усього пренатального впливу
ВТД зазнали 22,46 % дітей. Куріння вагітної жінки значуще підвищувало ймовірність народження дитини із
затримкою внутрішньоутробного розвитку (ЗВУР) (співвідношення шансів (СШ) 2,43 [95% довірчий інтервал
(ДІ) 1,07–5,52]). Постнатальний вплив ВТД було зафіксовано в 56,52 % дітей. Ці діти вірогідно частіше перебували на штучному вигодовуванні (СШ 1,75 [95% ДІ 1,15–2,65]). Частоту штучного вигодовування вірогідно
значуще підвищувало використання матерями як традиційних тютюнових виробів, так і електронних систем
доставки нікотину (СШ 2,10 і 2,99 відповідно). Куріння в сім’ї виключно матері підвищувало ризик частих гострих респіраторних вірусних захворювань (ГРВІ) на 3-му році життя дитини більше ніж у півтора рази (СШ
1,60 [95% ДІ 1,01–2,60]). Куріння будь-кого в домогосподарстві підвищувало ймовірність розвитку бронхообструктивного синдрому (БОС) під час ГРВІ у дитини в 1,61 раза, тоді як куріння виключно матері – у 2,88
раза. У підгрупі дітей, матері яких курили електронні прилади доставки нікотину, фіксувалося підвищення
ризику частих ГРВІ (СШ 3,25 [95% ДІ 1,68–6,28]). Вживання традиційних тютюнових виробів і електронних
систем доставки нікотину як матерями, так і іншими членами родини значно впливало на ризик розвитку
БОС у дітей під час респіраторних захворювань. Висновки. Куріння жінки під час вагітності в досліджуваній
когорті є доведеним фактором ризику народження дитини із ЗВУР. Куріння в домогосподарстві статистично
вірогідно впливає на частоту й імовірність розвитку БОС у дітей перших п’яти років життя незалежно від
типів тютюнових виробів. Найбільшим цей ризик є тоді, коли в родині курить мати.
The high prevalence of smoking among
adults suggests the almost inevitable effects of second-hand tobacco smoke (SHS) on children and adults who do not smoke.
The negative effects of SHS are most pronounced in young children, especially in families where the mother is a smoker. The
aim was to assess the effects of prenatal and postnatal exposure
to SHS in children under five years of life. Materials and methods. The survey among 520 families with children was conducted using online self-reported questionnaire. Families with
extremely and very preterm children and children with inherited
diseases of bronchopulmonary system were excluded from the
analysis. During the analysis, all children (n = 414; 55.07 % of
boys and 44.93 % of girls, mean age – 36.38 ± 7.19 months)
were divided according to SHS exposure. 186 children exposed
to SHS were included in the main group, and 228 children without SHS exposure — in the control group. Results. 22.46 % of
children were prenatally exposed to SHS. Maternal smoking
during pregnancy significantly increased the risk of the intrauterine growth retardation (IUGR) (OR 2.43 [95% CI 1.07–5.52]).
Postnatal exposure to SHS was present in 56.52 % of children.
These children were significantly more likely to be formula-fed
(OR 1.75 [95% CI 1.15–2.65]). The frequency of formula feeding was significantly increased by mothers’ use of both traditional tobacco products and electronic nicotine delivery systems
(OR 2.10 and 2.99, respectively). Exclusively maternal smoking
in the family increased the risk of frequent acute respiratory viral
infections (ARI) in 3 years old children more than 1.5 times (OR
1.60 [95% CI 1.01–2.60]). Household SHS exposure increased
the probability of bronchial obstruction (BO) during ARI in a
child in 1.61 times, while exclusively maternal smoking increased
the risk in 2.88 times. An increased risk of frequent ARI (OR 3.25
[95% CI 1.68–6.28]) was also present in the subgroup of children whose mothers smoked electronic nicotine delivery devices.
The use of traditional tobacco products and electronic nicotine
delivery systems, both by mothers and other family members,
has significantly affected the risk of developing BO in children
with respiratory disease. Conclusions. Maternal smoking during
pregnancy in the studied cohort is a proven risk factor for IUGR.
Household smoking is statistically likely to affect the incidence
and likelihood of developing BO in children of the first five years
of life, regardless of the type of tobacco product. This risk is
greatest among children whose mothers are smokers.
