Дисертація присвячена підвищенню ефективності ведення дітей з атопічним дерматитом шляхом розробки диференційованих терапевтичних підходів залежно від клініко-патогенетичних моделей захворювання.
З огляду на ключову роль епідермального бар'єру у патофізіології алергодерматозів проведено вивчення впливу структурно-функціональних порушень білка рогового шару філагрину (Flg) на перебіг АД у дітей. Встановлено частоту та варіанти поліморфізму R501Х та 2282del4 у гені Flg при АД у дітей. За умов дисфункції Flg проведено вивчення діелектричних властивостей епідермісу та показано, що показники зволоженості шкіри за даними корнеометрії можуть використовуватися як функціональний маркер місцевого запалення (χ2 0,000001; p < 0,05), а також для оцінки ступеня важкості АД й визначення ефективності проведеної терапії, що важливо враховувати в клінічній практиці. Показано, що відновлення адекватної зволоженості шкіри на фоні диференційованого використання емолієнтів супроводжується достовірною регресією клінічних проявів (RRR 0,142) та суб'єктивних ознак за даними SCORAD (RRR 0,131). У ході роботи доведено роль дисметаболізму щавлевої кислоти та вивчено особливості екскреції її метаболітів при АД у дітей. Показано, що вагомою клінічною ознакою АД за умов підвищення концентрації оксалатів у сечі та КВП є виразність свербіння шкіри (χ2 8,3; p=0,004), що вказує на скомпрометованість шкіри як одного з органів виділення. Задля корекції метаболічних зрушень запропоновано застосування гіпооксалатної дієти, призначення якої в комплексі терапії супроводжувалось позитивною динамікою об'єктивних і суб'єктивних показників за SCORAD (RRR 0,086) та індексом свербіння – BRS (RRR 0,333).
Вивчення клініко-анамнестичних характеристик захворювання поряд із визначенням специфічних молекулярно-генетичних і метаболічних маркерів дозволило виділити окремі клініко-патогенетичні моделі (філагрин-асоційовану і оксалат-асоційовану) при АД і запропоновувати лікувально-діагностичний алгоритм, ефективність якого доведена за клініко-лабораторними показниками та індексом якості життя, а також підтверджена результатами безпосередніх і віддалених спостережень.
The thesis is devoted to improving the efficiency of managing children with atopic dermatitis through the development of the differentiated therapeutic approaches depending on the clinical and pathogenetic models of the disease.
Taking into account the key role of the epidermal barrier in the pathophysiology of allergodermatosis, we studied the effect of structural and functional disorders of the stratum corneum protein Flg on the course of atopic dermatitis (AD) in children. The frequency and variants of R501X and 2282del4 polymorphism in the Flg gene in children with AD have been established. Under conditions of Flg dysfunction, a study of the dielectric properties of the epidermis was carried out and it was shown that the indicators of skin moisture according to corneometry data can be used as a functional marker of local inflammation (χ2 0.000001; p<0.05), as well as an assessment of AD severity and determination of the therapy effectiveness, which should be taken into account in clinical practice. Restoration of proper skin moisture against a background of differentiated use of emollents is accompanied by regression of clinical manifestations (RRR 0.142). In our work, the role of oxalic acid dysmetabolism was proved and its metabolites excretion features in AD in children were studied. The important clinical sign of AD in the presence of rise of oxalates level in urine and the expired breath condensate is the intensity of itching (χ2 8.3; p=0.004. To correct metabolic changes, the use of a low oxalate diet was proposed. The admnistration of the diet in the complex of therapy was accompanied by positive dynamics of objective and subjective indicators by SCORAD (RRR 0,086) and BRS (RRR 0,333).
The study of clinical and anamnestic characteristics, along with the determination of specific molecular genetic and metabolic markers, made it possible to identify separate clinical and pathogenetic models (filaggrin-associated and oxalate-associated) in AD and to propose a therapeutic and diagnostic algorithm, the effectiveness of which has been proven by clinical and laboratory indicators, quality of life index, and also confirmed by the immediate results and follow-up observations.
Диссертация посвящена повышению эффективности ведения детей с атопическим дерматитом путем разработки дифференцированных терапевтических подходов в зависимости от клинико-патогенетических моделей заболевания.
Учитывая ключевую роль эпидермального барьера в патофизиологии аллергодерматозов, проведено изучение влияния структурно-функциональных нарушений белка рогового слоя Flg на течение АД у детей. Установлены частота и варианты полиморфизма R501Х и 2282del4 в гене Flg при АД у детей. В условиях дисфункции Flg проведено изучение диэлектрических свойств эпидермиса и показано, что показатели увлажненности кожи по данным корнеометрии могут использоваться в качестве функционального маркера местного воспаления (χ2 0,000001; p <0,05), а также оценки степени тяжести АД и определения эффективности проводимой терапии, что важно учитывать в клинической практике. Показано, что восстановление адекватной увлажненности кожи на фоне дифференцированного использования эмоллиентов, сопровождается регрессией клинических проявлений (RRR 0,142).
В ходе работы доказана роль дисметаболизма щавелевой кислоты и изучены особенности экскреции ее метаболитов при АД у детей. Показано, что значимым клиническим признаком АД при условии повышения концентрации оксалатов в моче и КВП является интенсивность зуда (χ2 8,3; p = 0,004). Для коррекции метаболических изменений предложено применение гипооксалатной диеты, назначение которой в комплексе терапии сопровождалось положительной динамикой объективных и субъективных показателей по SCORAD (RRR 0,086) и BRS (RRR 0,333).
Изучение клинико-анамнестических характеристик наряду с определением специфических молекулярно-генетических и метаболических маркеров позволило выделить отдельные клинико-патогенетические модели (филаггрин-ассоциированную и оксалат-ассоциированную) при АД и предложить лечебно-диагностический алгоритм, эффективность которого доказана клинико-лабораторными показателями, индексом качества жизни, а также подтверждена результатами непосредственных и отдаленных наблюдений.
