Кесарю Александровичу Белиловскому (1859–1938) посвящена большая литература, но его деятельность как врача до сих пор не получила своего освещения, что и стало целью данной работы. Впервые выяснены и документально подтверждены вехи медицинской биографии К. Белиловского. Он выбрал для себя стезю правительственного гражданского врача. Всю жизнь выполнял служебные обязанности, был отличным администратором, был на хорошем счету у своего начальства, смог дослужиться до чина действительного статского советника, что дало ему, сыну сельского фельдшера, статус потомственного дворянина. К. Белиловский политикой не занимался, не был националистом, социалистом или консерватором. По своим взглядам он был скорее демократом, но у тайной полиции его культурная деятельность как украинца вызывала подозрения. В годы гражданской войны он примкнул к Белому движению. Впервые вводимые в научный оборот исторические источники позволяют лучше понять поэтическое наследие К. Белиловского.
Кесарю Олександровичу Білиловському (1859–1938) присвячена велика література, але його діяльність як лікаря не отримала до цих пір свого висвітлення, що й стало метою даної роботи. Вперше з’ясовані та документально підтверждені віхи медичної біографії К. Білиловського. Він обрав для себе шлях державного цивільного лікаря. Він усе життя виконував службові обов’язки, був відмінним
адміністратором, мав добрі відгуки від свого керівництва, зміг дослужитися до чину дійсного статського радника, що дало йому, сину сільського фельдшера, статус потомственого дворянина. К. Білиловський політикою не займався, не був націоналістом, соціалістом чи консерватором. Його можна було віднести скоріше до демократів, але у таємної поліції його культурна діяльність як українця викликала підозри. У роки громадянської війни він приєднався до Білого руху. Історичні джерела, що вперше вводяться до наукового обігу, дозволяють краще зрозуміти поетичну спадщину К. Білиловського.
K. Bililovsky (1859–1938) is the Ukrainian poet, translator and cultural figure. He received higher medical education and he earned his living as a doctor the whole lifetime. Great literature was devoted to him, but his work as a doctor has not been investigated yet. The purpose of this study, in contrast to the already carried research, to enlighten the stages of K. Bililovsky’s medical practice. At the same time we are bringing new historical sources, such as archival and published ones, that dropped out of sight of the researchers of the doctor and the Ukrainian poet’s life and work. For the first time the stages of K. Bililovsky’s medical biography were clarified and documented. He received his medical education at the Universities of Leipzig (1875–1876), Vienna (1876–1878), Dorpat (1879–1881) and again in Vienna (1882) and he graduated from the University of Jena in 1883. After that he worked as a doctor in Poltava. In 1885-1891 he was a policeman doctor in Petropavlovsk (now in Kazakhstan). In 1891–1892 he worked as a military doctor. Then he retired and served in the civil service in St. Petersburg. In 1895 he defended his thesis for the degree of Doctor of Medicine. In 1899–1905 K. Bililovsky worked as Kurland assistant of the provincial medical inspector in Mitau (now Jelgava, Latvia). Since 1906 he was at the same position in the Olonets province (Petrozavodsk), and in 1907–1910 as a provincial medical inspector in the same place. In 1910–1913 he worked as Taurida provincial medical
inspector (Simferopol). In 1913–1920 he was a chief physician of Feodosia Marine medicalmonitoring station. During the Civil War he joined the White movement. In 1920–1925 he worked as a doctor in the city of Simferopol. In 1925–1932 K. Bililovsky worked as an eye doctor in the Soviet dispensary in Rasht (Iran). The last years of his life were spent in Simferopol, where he died and was buried. He is an author of several published scientific publications. In 1887 his health statistics and health sketch of Petropavlovsk were published. In this study he gave, for the first time, a fairly complete picture of the health of the area, completely unknown until now in this regard. In 1890 he made ovariotomy in Kazakhstan for the first time. He reported on the results of his successful gynecological activities in the medical society in St. Petersburg. So far his medical research and ethnographic essays are of scientific interest. His experience of the prison doctor was reflected in the monograph on the physical type of criminal. Finally, he explored the city of
Yalta in a sanitary point of view, which allowed him to specify what measures could and should take to improve the health status of the city. The abovementioned inevitably would lead to the improvement of public health. For the first time the historical sources, introduced into scientific
use, allow better understanding of K. Bililovsky’s poetic legacy.
