У цій проміжній публікації подаються оновлені й узагальнені нещодавно наукові дані, що поліпшують розуміння механізмів, за допомогою
яких відбувається реверсія системної токсичності місцевих анестетиків (СТМА) ліпідними емульсіями, у тому числі включає швидкий частковий розвиток ефекту,
пряма інотропна дія та ефекти після введення. Автори оригінальної статті зазначають, що з моменту публікації подібних рекомендацій у 2010 р., згідно з реєстрами
США, частота СТМА знизилася, хоча поодинокі випадки й досі трапляються у загальній практиці. Сьогодні звіти стосовно проблематики відображають тенденції
до пізнього розвитку клінічних проявів, що зумовлено збільшенням частоти використання УЗ-навігації (зменшення внутрішньосудинного введення), технік місцевої
інфільтрації (сповільнене системне всмоктування) та пролонгованої інфузії місцевих анестетиків (МА). Низька маса тіла та слабкий розвиток м’язової тканини є
додатковими факторами ризику розвитку СТМА. Усе більша кількість СТМА виникає в умовах, далеких від стандартних госпітальних і при виконанні технік спеціалістами неанестезіологічного профілю.
The following article outlines the changes made by the American Society of Regional
Anesthesia and Pain Medicine regarding the 2010 practical recommendations
on local anesthetics systemic toxicity (LAST). Particular attention is paid to
issues of lipid rescue, the terms of the assessment to the signs of toxicity, the preventive
role of ultrasound navigation, changes of the pattern of clinical manifestations
and limited data on toxicity in local infiltrative anesthesia. In addition to this
information, the article provides recommendations for the prevention, recognition
and treatment of local anesthetics systemic toxicity.
