Самоочищення морів і океанів – складний процес, при якому відбувається руйнування компонентів забруднення і включення їх у загальний кругообіг речовин. Здатність
моря переробляти вуглеводні та інші види забруднення не безмежна. Сьогодні багато акваторій уже втратили здатність до самоочищення. Мікроорганізми моря функціонують у складі складного мікробіоценозу, який реагує на чужорідні речовини як на єдине ціле. До морських організмів, які беруть участь у процесах самоочищення, належать молюски й інші гідробіонти, однак роль мікробіоценозу морського середовища у процесах самоочищення є вирішальною. Процеси самоочищення у водоймах відбуваються при взаємодії біотичних й абіотичних факторів, вивчення яких становить певні методичні труднощі. При цьому їх значущість може варіювати залежно від конкретних екологічних умов. Певну роль також відіграють сонячна радіація, механічне розведення стоків, осідання зважених частинок тощо. Метою дослідження була
експериментальна оцінка процесів самоочищення морської води.
The aim of the study was experimental evaluation processes of self-purification of sea water. It is
shown that the marine environment in the areas of recreational water in Odessa Bay is a subject to
intense anthropogenic pollution, mainly due to sewage Odessa. The remoteness of the place effluents
influences the level of markers of pollution in seawater (f=0.1, CI 0.03–0.17), and the presence of
impurities in seawater oil prolongs the persistence of opportunistic pathogens.
