Концептуальные модели психосинергетики: концепция пространственно-временного осевого центрирования психики, головного мозга и личности (на примере высокоскоростной травмы с диффузным повреждением)

Abstract

У даній статті автор викладає основні положення однієї з концептуальних моделей психосинергетики, а саме нової концепції просторово-часового осьового центрування психіки й особистості, що базується на методологічних основах постнекласичної науки кінця ХХ — початку ХХI ст. На підставі даної концепції розроблена авторська програма роботи психолога-реабілітолога в умовах високошвидкісної травми з дифузним пошкодженням.

In this article the author states substantive provisions of one of conceptual models of psychosynergetics, the new concept of a spatio-temporal axial centering of psyche and personality based on the methodological bases of a postnonclassical science of the end of XX — beginning of XXI century. On the grounds against of this concept, the author’s program of work of psychologist-rehabilitator in conditions of a high-speed trauma with difused injury is developed.