Міома матки — одне з найпоширеніших доброякісних пухлинних захворювань статевої системи, яке діагностується у 20–30 % жінок репродуктивного віку.
Характерні клінічні прояви росту та розвитку міоми матки нерідко супроводжуються підвищенням менструальної крововтрати, а іноді й матковими
кровотечами. Деякі дослідники вважають їх «дисфункціональними», що в
основному залежать від «нейроендокринних розладів» [1]. Інші — пов’язують
генез патологічної крововтрати перш за все зі зростанням і локалізацією вузлів
пухлини, а також із нейроендокринними і гуморальними зрушеннями, що
викликають глибокі метаболічні зміни [2]. Маткові кровотечі, що не припиняються
після неодноразових вишкрібань слизової оболонки матки, гормонотерапії та
інших консервативних методів лікування, часто створюють проблеми як для
хворої, так і для лікаря. Повторювані рясні крововтрати найчастіше пов’язані з
субмукозною або інтерстиціальною міомою і потребують оперативного
лікування, незважаючи на те, що матка може не досягати великих розмірів.
Клініцисти вважають це показанням для термінового оперативного лікування
[3]. Хронічна постгеморагічна анемія фігурує серед показань до гістеректомії
більш ніж у 70 % хворих, які страждають на міому [2].
Таким чином, інтраопераційна крововтрата може бути обтяжливим фактором
для перебігу періопераційного періоду. Зменшення крововтрати є актуальною
проблемою у хворих, яким планується виконання гістеректомії.
Using the low-frequency vibration piezoelectric hemoviscozimetry allows operatively and reliably estimate the kinetics of thrombosis beginning with the initial viscosity up to clot formation and fibrinolysis, identify hemocoagulation disorders in patients with hysterectomy before, during and after the surgery for a long period, which gives an opportunity to correct system of hemostasis at a proper time. Tranexamic acid is an effective drug to limit perioperative blood loss when performing hysterectomy.
