Метою дослідження була оцінка поширеності функціональних поліморфізмів генів системи детоксикації
ксенобіотиків (GSTM1, GSTT1 та CYP19), PPARG2, FTO у жінок, хворих на СПКЯ.
Показано, що ризик виникнення СПКЯ у жінок з генотипом GSTM1 0/0 зростає в 3,7 разу (OR=3,7; CI 95% 2,8;
4,9), а в разі сполучення делецій за генами GSTM1 і GSTT1 – у 34,5 разу (OR=34,5; CI 95% 20,1; 59,4). Визначено, що
наявність гомозиготного генотипу GG гену PPARG2 (rs1801282) збільшує ризик виникнення СПКЯ втричі
(OR=3,2; CI 95% 1,8; 5,6). Середня кількість повторів триплету (CAG) n в екзоні 1 гена AR у контрольній групі
становила 20±0,4, а в основній – 19,4±0,5 (p>0,05). У жінок із СПКЯ відзначається сильна негативна кореляція
між показником функціонального поліморфізму гена CYP19(rs129078660) й рівнем гіперандрогенії. Наявність
функціональних поліморфізмів за генами PPARG та FTO не впливає на число повторів CAG у гені AR та на гормональний профіль у хворих на СПКЯ. Обговорюється можливість застосування дослідження функціональних поліморфізмів генів, асоційованих з ризиком СПКЯ, під
час вибору схеми лікування даної патології.
Целью исследования была оценка распространенности функциональных полиморфизмов генов системы детоксикации ксенобиотиков (GSTM1, GSTT1 и CYP19), PPARG2, FTO у женщин, больных
СПКЯ.
Показано, что риск возникновения СПКЯ у женщин с генотипом GSTM1 0/0 возрастает в 3,7 раза (OR=3,7; CІ95% 2,8; 4,9), а при сочетании делеций по генам GSTM1 и GSTT1 – в 34,5 раза (OR=34,5;
CІ 95% 20,1; 59,4). Определено, что наличие гомозиготного генотипа GG PPARG2 (rs1801282) увеличивает риск возникновения СПКЯ втрое (OR=3,2; CІ 95% 1,8; 5,6). Среднее количество повторов триплета (CAG)n в екзоне 1 гена AR в контрольной группе составило 20±0,4,
а в основной – 19,4±0,5 (p>0,05). У женщин с СПКЯ отмечалась сильная отрицательная корреляция между показателем функционального полиморфизма гена CYP19 (rs12907866) и уровнем гиперандрогении.Наличие функциональных полиморфизмов генов PPARG и FTO не
влияет на число повторов CAG в гене AR и на гормональный профиль
у больных с СПКЯ. Обсуждается возможность применения исследования функциональных полиморфизмов генов, ассоциированных с
риском СПКЯ, при выборе схемы лечения данной патологии.
The study was aimed to assess the prevalence of functional polymorphism of the genes of xenobiotic detoxycation system (GSTM1, GSTT1 and CYP19), PPARG2, FTO amongst females suffering PCOS.
There was demonstrated that the risk of PCOS occurrence is increases in 3.7 folds (OR=3,7; CІ 95% 2,8; 4,9) amongst females with GSTM1 0/0 genotype. The combination of deletions by the genes GSTM1 and
GSTT1 – in 34.5 folds (OR=34,5; CІ 95% 20,1; 59,4). There was determined the homozygote genotype GG PPARG2 (rs1801282) increases the risk of PCOS occurrence in three folds (OR=3,2; CІ 95% 1,8; 5,6).
The average number of the repeats of (CAG)n triplets in the exon 1 of AR gene in the control group was 20±0,4, and in the group of PCOS patients – 19,4±0,5 (p>0,05). There was found the strong negative correlation between the functional polimorphism by gene CYP19 (rs12907866) and the level of hyperadrogeny amongst females with PCOS. The presence of functional polymorphisms by PPARG and FTO
genes does not impact on the number of CAG repeats in the AR gene and on the hormonal profile of the patients with PCOS. There was discussed the possibility of the use of the functional polymorphisms of genes associated with the risk of PCOS for choosing the scheme of the treatment of this pathology.
