Дослідження присвячене комплексному маркетинговому аналізу та
оцінці доступності лікарських засобів для терапії деменції на
фармацевтичному ринку України.
Когнітивні розлади, зокрема деменція, є однією з провідних медикосоціальних проблем у світі та значущою причиною інвалідизації осіб похилого
віку. З урахуванням демографічних тенденцій очікується подальше зростання
поширеності деменції, що обумовлює необхідність удосконалення системи
фармацевтичної допомоги.
У роботі проаналізовано сучасні підходи до лікування деменції,
визначені у рекомендаціях ВООЗ, а також клінічні особливості захворювання
та основні групи лікарських засобів, зокрема інгібітори ацетилхолінестерази
та мемантин. Показано, що фармакотерапія має переважно симптоматичний
характер, тому важливе значення мають також нефармакологічні методи
підтримки пацієнтів.
Проведено аналіз фармацевтичного ринку України, який засвідчив
наявність основних препаратів для лікування деменції та загалом достатній
рівень конкуренції у сегменті. Встановлено, що більшість генеричних
лікарських засобів є економічно доступними, тоді як оригінальні препарати
залишаються менш доступними для населення з низьким рівнем доходу.
Оцінка економічної доступності показала, що значна частина препаратів
відповідає критеріям доступності за методологією ВООЗ. Водночас виявлено коливання цін на окремі торгові назви, що свідчить про необхідність
подальшого вдосконалення цінового регулювання.
Окрему увагу приділено ролі фармацевтів у забезпеченні пацієнтів із
деменцією. Встановлено, що фармацевти активно беруть участь у
консультуванні та підвищенні безпеки фармакотерапії, однак відчувають
потребу у додатковій спеціалізованій підготовці. Міжнародний досвід,
зокрема Великобританії, демонструє ефективність пацієнт-орієнтованих
моделей фармацевтичної опіки та міжпрофесійної взаємодії.
Результати анкетування фармацевтів м. Одеси підтвердили регулярну
взаємодію з пацієнтами з когнітивними порушеннями та високу зацікавленість
у професійному навчанні. Серед основних проблем відзначено обмежений час
для консультування та труднощі комунікації з пацієнтами.
На основі отриманих результатів запропоновано рекомендації щодо
удосконалення фармацевтичної опіки, що включають підвищення професійної
підготовки фармацевтів, стандартизацію консультування, розвиток пацієнторієнтованого підходу та посилення міжпрофесійної взаємодії.
The study is devoted to a comprehensive marketing analysis and assessment
of the accessibility of medicinal products for dementia therapy on the
pharmaceutical market of Ukraine. Cognitive disorders, in particular dementia, are among the leading medical
and social problems worldwide and represent a significant cause of disability among
the elderly population. Considering current demographic trends, a further increase
in dementia prevalence is expected, which highlights the need to improve the
pharmaceutical care system.
The study analyzes modern approaches to dementia treatment as defined by
WHO recommendations, as well as the clinical features of the disease and the main
groups of medicinal products, including acetylcholinesterase inhibitors and
memantine. It has been shown that pharmacotherapy is mainly symptomatic;
therefore, non-pharmacological approaches to patient support are also of significant
importance.
An analysis of the Ukrainian pharmaceutical market was conducted, which
demonstrated the availability of the main drugs for dementia treatment and generally
sufficient competition within this segment. It was established that most generic
medicinal products are economically accessible, whereas original medicines remain
less affordable for populations with low income levels.
The assessment of economic accessibility showed that a significant proportion
of medicines meet WHO accessibility criteria. At the same time, price fluctuations
for certain trade names were identified, indicating the need for further improvement
of pricing regulation.
Special attention was paid to the role of pharmacists in providing care for
patients with dementia. It was found that pharmacists are actively involved in
counseling and improving the safety of pharmacotherapy; however, they express a
need for additional specialized training. International experience, particularly from
the United Kingdom, demonstrates the effectiveness of patient-centered
pharmaceutical care models and interprofessional collaboration.
The results of a survey among pharmacists in Odesa confirmed regular
interaction with patients with cognitive impairment and a high interest in
professional training. The main challenges identified include limited time for
counseling and difficulties in communication with patients. Based on the obtained results, recommendations were proposed to improve
pharmaceutical care, including enhancing pharmacists’ professional training,
standardizing counseling practices, developing a patient-centered approach, and
strengthening interprofessional collaboration.
