Морфофункціональні результати лапароскопічної корекції істмоцеле: дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії з галузі знань 22 «Охорона здоров’я» за спеціальністю 222 «Медицина»

Abstract

У дисертаційній роботі представлено вирішення актуальної проблеми сучасного акушерства та гінекології – підвищення ефективності хірургічного лікування симптомного істмоцеле шляхом оцінки морфофункціонального стану рубця на матці та вдосконалення методики його лапароскопічної корекції. Беручи до уваги постійно зростаючу частоту випадків істмоцеле, високу частоту ускладнень, зокрема аномальних маткових кровотеч, порушень репродуктивної функції, синдрому хронічного тазового болю, дисменореї, диспареунії, акушерських кровотеч, а також відсутність чітких показань та оптимальних методів його корекції представляється актуальним вдосконалення лікувальних підходів шляхом розробки методу лапароскопічної корекції істмоцеле та оцінки його морфофункціональних результатів. Метою дослідження було підвищення ефективності лікування симптомного істмоцеле у жінок після кесаревого розтину шляхом оцінки морфофункціонального стану рубця на матці та вдосконалення методики його лапароскопічної корекції для покращення менструальної та репродуктивної функцій. Робота виконувалась на клінічній базі кафедри акушерства та гінекології Одеського національного медичного університету МОЗ України, у гінекологічному відділенні Багатопрофільного медичного центру ОНМедУ протягом 2022–2026 років. Об’єктом дослідження був морфофункціональний стан рубця на матці у жінок з симптомним істмоцеле після кесаревого розтину. Предмет дослідження: клініко-анамнестичні, лабораторні, сонографічні, доплерометричні, морфогістологічні, імуногістохімічні показники у жінок з аномальними матковими кровотечами на тлі істмоцеле після кесаревого розтину. Методи дослідження: клініко-анамнестичні, сонографічні, ендоскопічні, мікробіологічні (бактеріоскопічні, бактеріологічні), морфогістологічні, імуногістохімічні, статистичні. Для вирішення поставлених завдань відповідно до дизайну дослідження робота виконувалась в три етапи. Всього обстежено 136 пацієнток: 106 хворих з рубцем на матці, що страждали на аномальні маткові кровотечі і 30 жінок з рубцем на матці без клінічних проявів.

This dissertation presents a solution to a relevant problem in modern obstetrics and gynecology, namely improving the effectiveness of surgical treatment of symptomatic isthmocele by assessing the morphofunctional condition of the uterine scar and refining the technique of its laparoscopic correction. Given the steadily increasing incidence of isthmocele, the high frequency of complications, particularly abnormal uterine bleeding, impaired reproductive function, chronic pelvic pain syndrome, dysmenorrhea, dyspareunia, and obstetric hemorrhage, as well as the lack of clear indications and optimal methods for its correction, further improvement of therapeutic approaches through the development of laparoscopic correction of isthmocele and evaluation of its morphofunctional outcomes remains relevant. The aim of the study was to improve the effectiveness of treatment of symptomatic isthmocele in women after cesarean section by assessing the morphofunctional condition of the uterine scar and refining the technique of laparoscopic correction in order to improve menstrual and reproductive functions. The study was conducted at the clinical base of the Department of Obstetrics and Gynecology of Odesa National Medical University of the Ministry of Health of Ukraine, namely in the gynecological department of the Multidisciplinary Medical Center of ONMedU, during 2022–2026. The object of the study was the morphofunctional condition of the uterine scar in women with symptomatic isthmocele after cesarean section. The subject of the study included clinical and anamnestic, laboratory, sonographic, Doppler, morphohistological, and immunohistochemical parameters in women with abnormal uterine bleeding associated with isthmocele after cesarean section. The following methods were used: clinical and anamnestic, sonographic, endoscopic, microbiological (bacterioscopic and bacteriological), morphohistological, immunohistochemical, and statistical methods. To achieve the objectives, the study was performed in three stages. A total of 136 patients were examined: 106 women with a uterine scar and abnormal uterine bleeding and 30 women with a uterine scar but without clinical manifestations.