Фармакогностичний аналіз рослин роду Tanacetum: кваліфікаційна робота на здобуття освітнього ступеня магістра за освітньо-професійною програмою «Фармація, промислова фармація» спеціальності 226 «Фармація, промислова фармація»

Abstract

Комплексний аналіз наукових джерел підтверджує актуальність дослідження лікарських властивостей маруни дівочої (Tanacetum parthenium L.), оскільки ця рослина здавна застосовується у народній медицині як засіб проти гарячки, головного болю, запальних та спазматичних станів. Її багатовікове використання обумовило значний інтерес науковців до вивчення хімічного складу та фармакологічних властивостей. Фармакохімічні дослідження довели, що водно-спиртові екстракти маруни містять широкий спектр біологічно активних сполук: ефірні олії, гідроксикоричні кислоти, сапоніни та флавоноїди. Серед компонентів особливе значення мають камфора та транс-хризантенилацетат, які обумовлюють виражені протизапальні та аналгетичні ефекти. Крім того, виявлені сполуки здатні модулювати антиоксидантні процеси та регуляцію вивільнення медіаторів запалення, що свідчить про багатокомпонентний механізм дії екстракту. Морфолого-анатомічний аналіз маруни дівочої є необхідним етапом для її коректної ідентифікації, адже це дозволяє уникнути фальсифікації лікарської рослинної сировини та забезпечити стандартизацію фітопрепаратів. Характерні ознаки будови листка, суцвіть і секреторних структур визначають діагностичні критерії, які використовуються в практиці фармакогностичного аналізу. На моделі каррагінан-індукованого набряку у щурів підтверджено виражену протизапальну активність гідроетанольного екстракту маруни дівочої. Екстракт реалізує свою дію завдяки комплексу біологічно активних речовин, які впливають на ключові ланки запального процесу. Дослідження підтверджує перспективність використання маруни дівочої як потенційного джерела створення нових фітопрепаратів протизапальної дії.

The comprehensive analysis of scientific sources confirms the relevance of research into the medicinal properties of Feverfew (Tanacetum parthenium L.), as this plant has long been used in folk medicine as a remedy for fever, headaches, and inflammatory and spasmodic conditions. Its centuries-old use has generated significant scientific interest in studying its chemical composition and pharmacological properties. Pharmacochemical studies have proven that hydroalcoholic extracts of Feverfew contain a wide spectrum of biologically active compounds: essential oils, hydroxycinnamic acids, saponins, and flavonoids. Among the components, camphor and trans-chrysanthenyl acetate are of particular importance, as they are responsible for pronounced anti-inflammatory and analgesic effects. Furthermore, the identified compounds are capable of modulating antioxidant processes and regulating the release of inflammation mediators, indicating a multi-component mechanism of action of the extract. The morphological and anatomical analysis of Feverfew is a necessary step for its correct identification, as it helps to prevent the falsification of medicinal plant raw materials and ensures the standardization of phytopreparations. The characteristic features of the structure of the leaf, inflorescences, and secretory structures define the diagnostic criteria used in the practice of pharmacognostic analysis. The pronounced anti-inflammatory activity of the hydroethanolic extract of Feverfew was confirmed in a rat model of carrageenan-induced edema. The extract exerts its action due to a complex of biologically active substances that influence the key stages of the inflammatory process. The study confirms the prospects of using Feverfew as a potential source for creating new anti-inflammatory phytopreparations.