У кваліфікаційній роботі розкрито психологічні чинники виникнення та розвитку сімейних конфліктів. Актуальність теми зумовлена підвищенням рівня соціальної напруги, трансформацією сучасної сім’ї та зростанням кількості звернень по психологічну допомогу, пов’язаних із труднощами сімейної взаємодії. Метою дослідження є виявлення провідних психологічних причин конфліктів і визначення їхнього впливу на функціонування сім’ї.
У роботі подано огляд наукових підходів до розуміння природи конфлікту, висвітлено роль емоційно-комунікативних, особистісних, рольових та соціально-економічних чинників у формуванні напружених стосунків між партнерами. На основі емпіричного дослідження, проведеного із залученням 60 респондентів, визначено найбільш поширені джерела конфліктності: порушення комунікації, емоційна відстороненість, неузгодженість сімейних ролей, побутово-організаційні труднощі та фінансові розбіжності.
Для збору та аналізу даних застосовано комплекс валідних психодіагностичних методик, статистичний аналіз, кореляційні та порівняльні підрахунки. Результати дослідження дозволили виявити значущі взаємозв’язки між рівнем конфліктності та індивідуально-психологічними характеристиками, що дало змогу сформувати практичні рекомендації щодо оптимізації сімейної взаємодії.
Практична значущість роботи полягає у можливості використання отриманих результатів у діяльності психологів центрів ментального здоров’я, сімейних консультантів, педагогів і соціальних працівників з метою профілактики конфліктів та підтримки гармонійних сімейних стосунків.
The qualification paper examines the psychological factors that contribute to the emergence and development of family conflicts in married couples. The relevance of the topic is determined by the increasing level of social tension, the transformation of the modern family, and the growing number of requests for psychological assistance related to difficulties in marital interactions. The aim of the study is to identify the key psychological causes of conflicts and determine their impact on family functioning.
The work presents an overview of scientific approaches to understanding the nature of conflict and highlights the role of emotional-communicative, personality-related, role-based, and socio-economic factors in the formation of strained relationships between partners. Based on an empirical study involving 60 respondents, the most common sources of conflict were identified: communication breakdowns, emotional detachment, inconsistency in family-role expectations, everyday organizational difficulties, and financial disagreements.
A set of valid psychodiagnostic methods, statistical analysis, correlation calculations, and comparative analysis were applied to collect and interpret the data. The results revealed significant relationships between the level of conflict and individual psychological characteristics of spouses, which enabled the development of practical recommendations for improving family interaction.
The practical significance of the work lies in the possibility of applying the obtained results in the activities of mental health centers, family counselors, educators, and social workers with the aim of preventing conflicts and supporting harmonious marital relationships.
