Збереження репродуктивного здоров’я жінки було та залишається
пріоритетним напрямком сучасного акушерства і гінекології й має важливе
медичне та соціальне значення. Протягом останніх десятиліть Україна
перебуває у стані демографічної кризи, яка поглибилася внаслідок
повномасштабної війни. За таких обставин, вкрай важливими є розробка та
модифікація методів і підходів лікування гінекологічних проблем задля
забезпечення репродуктивного потенціалу жінок.
Внутрішньоматкова перетинка (ВМП) - це вроджена вада розвитку
матки, що пов’язана з аномальною резорбцією мюллерової протоки під час
ембріогенезу. Її поширеність коливається від 1 до 3 % в популяції та пов'язана
із зниженням фертильності, невиношуванням вагітності та передчасними
пологами.
Серед вроджених аномалій жіночих статевих органів ВМП асоціюється
з найвищою частотою репродуктивних розладів та акушерських ускладнень.
Гістероскопічна метропластика (ГМ) - це ефективна, проте не завжди
безпечна операція для лікування пацієнток з recurrent pregnancy loss (RPL) -
синдромом, асоційованим з внутрішньоматковими перетинками. Її
проведення спрямоване на розтин товщі ВМП з використанням різних
оперативних технік: механічних, лазерних та, найчастіше, електрохірургічних.
3
Більшість досліджень підтверджують ефективність такої операції, однак до
теперішнього часу немає однозначної думки щодо доцільності її проведення.
Широка розбіжність показників ефективності виконання
гістероскопічної метропластики, як методу лікування RPL-синдрому,
асоційованого з ВМП, різноманітність застосованих хірургічних технологій та
енергій свідчать про необхідність удосконалення техніки оперативного
втручання з метою вирішення питання репродуктивних розладів у жінок з цією
патологією.
Метою дослідження стало підвищення ефективності гістероскопічної
метропластики у жінок з RPL-синдромом, асоційованим з
внутрішньоматковими перетинками класу U2а шляхом розробки на
впровадження модифікованої інцизійно-ексцизійної техніки операції з
інтраопераційною аутотрансплантацією ендометрія.
Preservation of women's reproductive health has been and remains a priority
area of modern obstetrics and gynecology, holding significant medical and social
importance. Over the past decades, Ukraine has been experiencing a demographic
crisis, which has further deepened as a result of the full-scale war. Under such
conditions, the development and modification of methods and approaches for
treating gynecological disorders are of critical importance to ensure women's
reproductive potential.
An intrauterine septum (IUS) is a congenital uterine anomaly resulting from
incomplete resorption of the Müllerian ducts during embryogenesis. Its prevalence
ranges from 1% to 3% in the general population and is associated with reduced
fertility, recurrent pregnancy loss, and preterm delivery.
Among congenital anomalies of the female reproductive tract, the
intrauterine septum is associated with the highest incidence of reproductive
disorders and obstetric complications.
Hysteroscopic metroplasty (HM) is an effective, though not always entirely
safe, surgical procedure used to treat patients with recurrent pregnancy loss (RPL)
syndrome associated with intrauterine septum. The procedure involves incision of
the septal tissue using various operative techniques, including mechanical, laserbased, and, most commonly, electrosurgical methods. Most studies confirm the
efficacy of this intervention; however, to date, there is no consensus regarding the
absolute necessity or appropriateness of performing the procedure in all cases.
8
The wide variability in reported outcomes of hysteroscopic metroplasty as a
treatment method for RPL syndrome associated with intrauterine septum, along with
the diversity of surgical techniques and energy modalities used, highlights the need
for further refinement of operative approaches to effectively address reproductive
disorders in women with this pathology.
The dissertation research is devoted to improving the effectiveness of
hysteroscopic metroplasty in women with RPL syndrome associated with
intrauterine septum of class U2a through the development and implementation of a
modified incision–excision surgical technique combined with intraoperative
endometrial autotransplantation.
