Профілактика післяопераційних септичних ускладнень в гінекології: дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії з галузі знань 22 – «Охорона здоров'я» за спеціальністю 222 «Медицина»

Abstract

Метою дослідження була оптимізація профілактики післяопераційних гнійно-септичних ускладнень у практиці акушерсько-гінекологічних стаціонарів. На першому етапі виконаний ретроспективний аналіз медичної документації 244 жінок, які мали оперативні втручання з приводу гінекологічної патології на предмет наявності ризиків виникнення хірургічної інфекції. Водночас проведене опитування фахівців, що працюють у відділеннях хірургічного профілю, та зокрема, відділенні гінекології, щодо значущості різних чинників ризику у виникненні ІМХВ. На проспективному етапі обстежено 50 жінок репродуктивного та перименопаузального віку з високим ризиком виникнення ІМХВ (основна група). Група контролю – 30 практично здорових жінок того ж віку, обстежених під час проходження диспансеризації та у межах обстеження при чоловічому факторі неплідності. Cередній вік пацієнток складав (40,9±0,4) року. Більшість втручань були пов’язані з невисоким періопераційним ризиком, однак у 37,7 % випадків у коморбідно обтяжених хворих визначався ASA 3 статус. У 63,3 % випадків виконувалися лапароскопічні втручання. Дві третини лапаротомних втручань припадало на тотальну гістеректомію, основним показом до якої були АМК, повязані з множинним міоматозом або гіперплазією ендометрія. Переважали чисті та умовно чисті рани. Кількість забруднених ран склала лише 3,7 % від загального числа втручань. Більшість оперативних втручань виконували в плановому порядку, лише 56 (23,0 %) операцій були ургентними.

The aim of the study was to optimize the prevention of postoperative purulentseptic complications in the practice of obstetric and gynecological hospitals. At the first stage, a retrospective analysis of medical documentation of 244 women who had surgical interventions for gynecological pathology was performed to assess the risks of surgical infection. At the same time, a survey was conducted of specialists working in surgical departments, and in particular, the gynecology department, to evaluate the significance of various risk factors in the occurrence of surgical site infection (SSI). At the prospective stage, 50 women of reproductive and perimenopausal age with a high risk of developing SSI (main group) were examined. The control group was 30 practically healthy women of the same age, examined during medical examination and within the framework of examination for male factor infertility. The average age of the patients was (40.9±0.4) years. Most of the interventions were associated with low perioperative risk, however, in 37.7 % of cases, ASA class III status was recorded in patients with comorbidities. In 63.3 % of cases, laparoscopic interventions were performed. Two-thirds of laparotomic interventions were total hysterectomy, the main indication for which was anomal uterine bleeding (AUB) associated with multiple myomatosis or endometrial hyperplasia. Clean and conditionally clean wounds prevailed. The number of contaminated wounds was only 3.7% of the total number of interventions. Most surgical interventions were performed as planned, only 56 (23.0 %) operations were urgent.