Синдром емоційного вигоряння у медичних працівників: причини, профілактика та способи подолання

Abstract

Термін «емоційне вигоряння» відноситься до стану постійної втоми, незадоволеності трудовою діяльністю, а далі — виснаження, яке виникає у осіб, здебільше зайнятих роботою з іншими людьми. Вигоряння починається зі стресу, який є результатом невідповідності між очікуваннями та ідеалами людини, з одного боку, та суворою реальністю повсякденного професійного життя, з іншого. Поступово людина починає переживати емоційне напруження і змінювати своє ставлення до роботи та людей, з якими вона працює, психологічно та фізично знемагає, якість її роботи погіршується. До синдрому емоційного вигоряння особливо схильні представники професій, що допомагають, у тому числі медичні працівники. До його виникнення призводять несприятливі обставини на робочому місці, такі як підвищене навантаження, особливо емоційне, відсутність професійного зростання, монотонність роботи тощо. У роботі медичного персоналу середньої ланки сильну психоемоційна напруга спричинена взаєминами з пацієнтами, які знаходяться у важкому стані, відчувають біль, виражають тривогу, гнів та інші інтенсивні емоції.