Патофізіологічні механізми термічних уражень щитоподібної залози та їх експериментальна фармакотерапія: дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук з галузі знань 22 «Охорона здоров’я» за спеціальністю 222 «Медицина», 14.03.04 «Патологічна фізіологія»

Abstract

Термічне ушкодження шкіри і його системний прояв — опікова хвороба (ОХ) залишаються у фокусі уваги сучасних медичних досліджень, присвячених як вивченню патогенезу даного патологічного стану, так і розробці нових методів терапії. Актуальність проблеми терапії термічного опіку шкіри та ОХ зумовлена зростанням кількості опікових ушкоджень в сучасному суспільстві, недостатньою ефективністю існуючих методів терапії, високою частотою розвитку ускладнень системного характеру. Неефективність запропонованих методів лікування не в останню чергу зумовлена складним патогенезом даного ушкодження, численними чинниками, що відповідають за каскад патологічних процесів при термічному опіку, які суттєво ускладнюють функціонування організму і потенційно можуть призвести до смерті пацієнта. Вказується, що комплексний характер ОХ зумовлює потребу у проведенні системного лікування термічного ушкодження шкіри, що має впливати на всі патогенетичні чинники цього стану. Загальновідомо, що застосування в найбільш ранні строки системної, патогенетично обґрунтованої терапії покращує результати лікування, підвищує виживаність пацієнтів та зменшує летальність навіть у віддалений період перебігу ОХ. Тому лікування ОХ залишається актуальним питанням сучасної медицини і комбустіології, яке потребує розробки нових засобів терапії, що будуть впливати на рівні патогенетичних чинників даного захворювання, оскільки існуючі терапевтичні засоби не забезпечують достатньої ефективності.

Thermal skin damage and its systemic manifestation, known as burn disease (BD), remain a focus of modern medical research dedicated to studying the pathogenesis of this pathological condition and developing new therapeutic methods. The relevance of the issue of treating thermal skin burns and BD is due to the increasing number of burn injuries in modern society, the insufficient effectiveness of existing therapeutic methods, and the high frequency of systemic complications. The ineffectiveness of the proposed treatments is largely due to the complex pathogenesis of this injury, numerous factors responsible for the cascade of pathological processes in thermal burns, which significantly complicate the functioning of the body and potentially lead to the patient’s death. It is noted that the complex nature of burn disease necessitates systemic treatment of thermal skin damage, which should target all pathogenic factors of this condition. It is well-known that early application of systemic, pathogenetically grounded therapy improves treatment outcomes, increases patient survival, and reduces mortality even in the long-term course of BD. Therefore, the treatment of burn disease remains a pressing issue in modern medicine and burn care, requiring the development of new therapeutic agents that will affect the pathogenetic factors of this disease, as existing therapies do not provide sufficient effectiveness.