Сценарій-орієнтоване симуляційне навчання як інструмент проблемно-орієнтованого підходу до підвищення якості невідкладної допомоги в Україні

Abstract

У статті оцінено вплив впровадження сценарій-орієнтованого симуляційного навчання на динаміку змін показників рівня сформованості професійної компетентності здобувачів освіти з надання невідкладної допомоги.

У дослідженні взяли участь 59 здобувачів ОНМедУ, які вивчали базову і розширену підтримку життєдіяльності і надання невідкладної допомоги під час травми. Оцінювання рівня знань, власної професійної компетентності і впевненості проводилося під час пре-тесту, пост-тесту одразу після виконання симуляційних сценаріїв та пост-тесту через 3 місяці. Рівень упевненості всіх здобувачів за всіма навичками значно виріс одразу після проходження навчання (21,8±1,33%, p<0,001), через 3 місяці залишився практично на тому ж рівні (19,14±1,54%, p<0,001). Виживання знань через 3 місяці становило 18,8 ±1,71%. Така методика навчання є високоефективною та має бути впроваджена у процес підвищення кваліфікації медичного персоналу задля підвищення якості надання медичної допомоги.

The paper defines the role of scenario-based simulation learning as one of the key tools of a problem-based approach in forming future doctor’s clinical competence, professional confidence, and practical skills in emergency care. The study aims to assess the impact of the introduction of scenario-based simulation learning on the dynamics of changes in the indicators of the formation of professional competence of students in emergency care. Material and methods. Descriptive, comparative study, questionnaires, and statistical analysis. The study was carried out between May and June 2023 using emergency simulation situations. 59 sixth-year students of ONMedU took part in the study. Questionnaries and object assessment criteria were employed to gather information about the participants’ perfomance in the simulation. Pre-test, post-test right after the simulation, and post-test three months later were used to assess confidence in performing certain medical operations. The answer were then graded using a pre-made mark sheet.

Results. Following the simulation, student’s confidence in all the assessed skills increased significantly, and that rise persisted for three months. The level of confidence of all students in all skills increased significantly immediately after training (21.8±1.33%, p<0.001), after 3 months it remained almost at the same level (19.14±1.54%, p<0.001 ). The survival rate of knowledge after 3 months was 18.8 ±1.71%. Conclusion. The obtained outcome demonstrate the value of the relevant teaching strategy and its efficiency for Ukrainian higher medical education.