Спадкоємність викладання загальної хірургії та дитячої хірургії здобувачам освіти Одеського національного медичного університету

Abstract

Сучасні умови перебудови системи вищої медичної освіти потребують впровадження певних інновацій в систему надання освітянських послуг з метою всебічного оволодіння здобувачами вищої медичної освіти, у тому числі й хірургічних навичок та компетенцій. Зрозуміло, що для цього викладачі кафедри хірургічного профілю мають суттєвим чином перебудувати цілісну структуру надання хірургічних знань відповідно усім слухам, незалежно від курсу навчання. Упровадження сучасних галузевих стандартів вищої медичної освіти спонукають нас дбайливо ставитися взагалі до виховання майбутніх хірургічних кадрів, а фахівців з дитячої хірургії — особливо. Говорячи про спадковість викладання хірургічних дисциплін у «дорослій» та дитячій хірургії, ми маємо, в першу чергу, на увазі те, що провідним завданням державного значення сьогодні є підготовка лікаря широкого профілю, з урахуванням чого викладачі нашої кафедри ставлять перед здобувачами вищої освіти завдання оволодіти знаннями, практичними навичками та компетенціями, які дадуть можливість надавати невідкладну хірургічну допомогу пацієнтам різних викових груп, оволодіння методами клінічної діагностики, способами виявлення, лікарської тактики й профілактики найпоширеніших вад розвитку й захворювань.