Сучасні особливості викладання загальної хірургії в ОНМедУ в умовах воєнного часу

Abstract

Вступ. Медична освіта минулого століття передбачала передачу знань від викладача до студентів через лекції та практичні заняття. Однак з приєднанням України до Болонського процесу було сформульовано нові вимоги до медичних закладів вищої освіти та факультетів. Зокрема, вони мають забезпечувати єдність освіти, наукових досліджень і клінічної практики, створювати умови для високоякісних наукових досліджень та полівалентної освіти, що дає змогу випускникам вибирати спеціальності та кар’єру вченого або викладача. Крім того, майбутнім лікарям потрібно стимулювати клінічне мислення, наділяти їх необхідними знаннями, вміннями та навичками, а також підготувати до систематичного опрацювання інформації та інтеграції знань. Для відповіді на ці вимоги необхідно розробляти нові програми та навчальні плани, а також впроваджувати інноваційні методи навчання, які стимулюють клінічне мислення, формують у студентів творчий потенціал та інтерес до професії лікаря. Воєнний час спричинив надзвичайну ситуацію в освітній галузі України, яка затримала навчання для більш як 3,9 млн учнів в Україні. Але ця криза стала каталізатором інновацій у галузі освіти. Дистанційне навчання є однією з найбільш передових технологій навчання та набуває все більшої популярності в світі, зокрема у вищій освіті та медицині. Воно забезпечує студентам доставку навчального матеріалу, можливість взаємодії з викладачами та самостійну роботу з навчальними матеріалами. Онлайнвикладання застосовує ті ж стратегії, що і в аудиторії, включаючи встановлення мети курсу, опис цілей та розробку завдань.