Дисертація присвячена підвищенню ефективності ранньої та
диференційної діагностики гіперпроліферативних процесів ендометрія (ГПЕ) шляхом виявлення статистично значущих факторів ризику захворювання,
визначення молекулярно-генетичних маркерів діагностики, оцінки стану
кровотоку в маткових артеріях з метою оптимізації етапу діагностики патології
ендометрія.
Встановлено, що статистично значущими факторами ризику розвитку
ГПЕ є вік після 50 років, спадковість, раннє менархе, пізня менопауза,
безпліддя, синдром полікістозних яєчників, ожиріння, запальні захворювання
геніталій, захворювання щитоподібної залози, захворювання гепатобіліарної
системи, артеріальна гіпертензія, цукровий діабет.
Виявлено, що діагностична цінність ультрасонографічного
дослідження у діагностиці ГПЕ підвищується при проведенні
допплерометричного обстеження маткових артерій поряд з традиційним
УЗД органів малого таза.
Визначено, що метилування ДНК генів SFRP2, GHSR і TNFА при ГПЕ є
аномальним і змінюється відповідно до ступеня патологічних змін ГПЕ в рядку:
проста неатипова гіперплазія ендометрія – комплексна неатипова гіперплазія
ендометрія – проста атипова гіперплазія ендометрія – комплексна атипова
гіперплазія ендометрія – рак ендометрія. Операційні характеристики
молекулярно-генетичних маркерів (кількісний вміст метильованої ДНК
промотору генів SFRP2, GHSR і TNFА) з найбільшою чутливістю та
специфічністю при раку ендометрія дозволяють використовувати їх у ранній
діагностиці та прогнозуванні перебігу раку ендометрія.
Встановлено, що метилування першого екзону гена WIF1 не є
патологічним механізмом, характерним для ГПЕ, тому визначення його статусу
в діагностиці ГПЕ не є виправданим. В результаті проведеного кореляційного
аналізу виявлено сильний кореляційний зв’язок між фактором ризику вік після
50 років і аномальним метилуванням ДНК генів SFRP2, GHSR і TNFА.
На підставі отриманих результатів дослідження розроблено алгоритм
ранньої діагностики та прогнозування перебігу раку тіла матки у жінок із ГПЕ з
урахуванням статистично значущих факторів ризику, сонографічних критеріїв
та молекулярно-генетичних маркерів діагностики.
The thesis is devoted to the increase of effectiveness of early and differential
diagnosis of hyperproliferative processes of the endometrium (HPE) by revealing
statistically significant risk factors of the disease, determination of molecular genetic
markers of the diagnosis, assessment of the condition of the blood flow in the uterine
arteries for the improvement of diagnostic measures of endometrial pathology.
It is established that statistically significant risk factors for the development of
HPE are age over 50 years, heredity, early menarche, late menopause, infertility,
polycystic ovary syndrome, obesity, inflammatory genital diseases, thyroid diseases,
diseases of the hepatobiliary system, arterial hypertension, diabetes mellitus.
It was found that the diagnostic value of ultrasonography in the diagnosis of
HPE increases during Doppler examination of the uterine arteries along with
traditional pelvic ultrasound.
It was determined that the DNA methylation of SFRP2, GHSR and TNFA
genes in HPE is abnormal and changed according to the degree of the pathological
changes in HPE in the line: simple non-atypical endometrial hyperplasia – complex
non-atypical endometrial hyperplasia – simple atypical endometrial hyperplasia –
complex atypical endometrial hyperplasia – endometrial cancer. The operative
characteristics of the molecular genetic markers (quantitative content of methylated
DNA of the promoter of SFRP2, GHSR and TNFA genes) with the highest sensitivity
and specificity in endometrial cancer allow their use in early diagnosis and prediction
of endometrial cancer.
It has been established that methylation of the first exon of the WIF1 gene is
not a pathological mechanism characteristic of HPE, so determining its status in the
diagnosis of HPE is not justified. The correlation analysis revealed a strong
correlation between the risk factor aged over 50 years and abnormal DNA
methylation of SFRP2, GHSR and TNFA genes.
Based on the results obtained of the study, an algorithm for early diagnosis and
prediction of uterine cancer in women with HPE was elaborated, taking into account
statistically significant risk factors, sonographic criteria and molecular genetic
markers of the diagnosis.
Диссертация посвящена повышению эффективности ранней и
дифференциальной диагностики гиперпролиферативных процессов эндометрия
(ГПЭ) путем выявления статистически значимых факторов риска заболевания,
определения молекулярно-генетических маркеров диагностики, оценки
состояния кровотока в маточных артериях с целью оптимизации этапа
диагностики патологии эндометрия.
Установлено, что статистически значимыми факторами риска развития
ГПЭ являются возраст старше 50 лет, наследственность, раннее менархе,
поздняя менопауза, бесплодие, синдром поликистозных яичников, ожирение,
воспалительные заболевания гениталий, заболевания щитовидной железы,
заболевания гепатобилиарной системы, артериальная гипертензия, сахарный
диабет.
Выявлено, что диагностическая ценность ультрасонографического
исследования в диагностике ГПЭ повышается при проведении
допплерометрического обследования маточных артерий наряду с
традиционным УЗИ органов малого таза.
Определено, что метилирование ДНК генов SFRP2, GHSR и TNFА при
ГПЭ является аномальным и меняется в соответствии со степенью
патологических изменений ГПЭ в ряду: простая неатипическая гиперплазия
эндометрия – комплексная неатипическая гиперплазия эндометрия –
простая атипическая гиперплазия эндометрия – комплексная атипическая
гиперплазия эндометрия – рак эндометрия. Операционные характеристики
молекулярно-генетических маркеров (количественное содержание
метилированной ДНК промотора генов SFRP2, GHSR и TNFА) с наибольшей
чувствительностью и специфичностью при раке эндометрия позволяют
использовать их в ранней диагностике и прогнозировании течения рака
эндометрия.
Установлено, что метилирование первого экзона гена WIF1 не является
патологическим механизмом, характерным для ГПЭ, поэтому определение его
статуса в диагностике ГПЭ не оправдано. В результате проведенного
корреляционного анализа выявлена сильная корреляционная связь между
фактором риска возраст старше 50 лет и аномальным метилированием ДНК
генов SFRP2, GHSR и TNFА.
На основании полученных результатов исследования разработан
алгоритм ранней диагностики и прогнозирования течения рака тела матки у
женщин с ГПЭ с учетом статистически значимых факторов риска,
сонографических критериев и молекулярно-генетических маркеров
диагностики.
