Оптимізація тактики ведення вагітних групи ризику щодо розвитку прееклампсії: персоніфікація ризиків, можливості прогнозування і таргетної профілактики: дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії (наукова спеціальність – «Акушерство та гінекологія"»)

Abstract

Мета дослідження: покращення акушерських результатів у вагітних групи ризику щодо розвитку прееклампсії на основі комплексної клініколабораторної оцінки асоціативного зв′язку деяких маркерів ендотеліальної дисфункції та стану кровоплину в маткових судинах з рівнем кальцидіолу, вдосконалення підходів щодо прогнозування і профілактики прееклампсії. Робота складалася з двох етапів. На першому етапі проведено проспективне описово-оціночне вибіркове дослідження за методом «випадокконтроль», у яке увійшли 96 жінок у третьому триместрі вагітності. Основну групу ІА склала 61 вагітна із підтвердженим діагнозом прееклампсія, групу контролю ІВ склали 35 жінок із фізіологічним перебігом вагітності. В обох групах визначали рівень забезпеченості вагітних вітаміном D та кореляцію вітамін D статусу із рівнем деяких маркерів ендотеліальної дисфункції (фактора некрозу пухлин α - ФНПα, інтерлейкінів IL-1β і IL-6) і показниками доплерометрії у фетоплацентарному комплексі. Крім того, з метою персоніфікації генетичних особливостей у жінок обох груп вивчали частоту поліморфізму гену, що кодує рецептори вітаміну D та генів, що відповідають за синтез деяких маркерів ендотеліальної дисфункції. Аналіз вмісту деяких маркерів ендотеліальної дисфункції в крові показав достовірно вищий їх вміст у вагітних із прееклампсією. Так, вміст IL-1β в основній групі дорівнював (5,40 ± 1,44) пг/мл проти (3,53 ± 1,65) пг/мл в групі контролю (UEмп = 503,5; p = 0,00001), рівень IL-6 – відповідно (7,98 ± 2,88) пг/мл проти (4,52 ± 1,49) пг/мл ( UEмп = 452; p = 0,00001), а рівень ФНПα відповідав (9,37±1,6) пг/мл у жінок з прееклампсією, тоді як в групі з фізіологічним перебігом він був у 2 рази нижче та дорівнював (4,64 ± 1,66) пг/мл ( UEмп = 108; p = 0,00001). При вивченні VD статусу у жінок встановлено, що його вміст в крові жінок з прееклампсією був нижчий за рекомендований оптимум (30 нг/мл) і достовірно відрізнявся від середнього його показника у жінок з фізіологічним перебігом вагітності ((23,45 ± 7,56) нг/мл проти (44,08 ± 7,16) нг/мл; UEмп = 260; p = 0,00001). Дефіцит вітаміну D (рівень менший 20 нг / мл) був діагностований тільки у жінок з прееклампсією (34,43% – 21 особа), недостатність вітаміну D (рівень менший 30 нг / мл) також достовірно частіше була виявлена в групі із прееклампсією: 27,87% (17 осіб). проти 5,71% (2 особи) в групі із фізіологічним перебігом вагітності (F = 0,0083; p = 0,008735). Оптимальний рівень вітаміну D мали тільки 37,70 % (23 особи) в основній групі порівняно із 94,29 % (33 особи) з групи контролю (F = 0,00001; p = 0,00001).

The aim of the study was to improve pereinatal outcomes in pregnant women at risk of developing preeclampsia based on a comprehensive clinical and laboratory assessment of the associative relationship of some markers of endothelial dysfunction and blood flow in the uterine vessels with calcidiol levels, improving approaches to predicting and preventing preeclampsia. The work consisted of two stages. At the first stage, a prospective descriptive and evaluative sample study was conducted using the case-control method, which included 96 women in the third trimester of pregnancy. The main group - IA was 61 pregnant women with a confirmed diagnosis of preeclampsia, the control group -IВ was 35 women with physiological pregnancy. Both groups determined the level of vitamin D (VD) supply in pregnant women and the correlation of vitamin D status with the level of some markers of endothelial dysfunction (tumor necrosis factor - TNFα, interleukins IL-1β and IL-6) and Doppler parameters in the fetoplacental complex. In addition, in order to personify the genetic characteristics of women in both groups, the frequency of BsmI (rs1544410) polymorphism distribution of genes encoding vitamin D receptors and genes responsible for the synthesis of endothelial markers was studied. Analysis of the content of some markers of endothelial dysfunction in the blood showed a significantly higher content in pregnant women with preeclampsia; Thus, IL-1β in the main group was equal to 5.40 ± 1.44 pg / ml against 3.53 ± 1.65 pg / ml in the control group (UЭмп = 503,5; p = 0,00001), the level of IL-6 - respectively 7.98 ± 2.88 vs. 4.52 ± 1.49 pg / ml (UEmp = 452; p = 0,00001), and the level of TNFα corresponded to 9.37 ± 1.6 pg / ml in women with preeclampsia, whereas in the group with physiological course it was 2 times lower and was equal to 4.64 ± 1.66 pg / ml (UEmp = 108; p = 0,00001). When studying the VD status in women, it was found that its content in the blood of women with preeclampsia was lower than the recommended optimum (30 ng / ml) and significantly different from its average content in women with physiological pregnancy (23.45 ± 7.56 ng / ml vs. 44.08 ± 7.16 ng / ml; Uemp = 260; p = 0,00001). Vitamin D deficiency (less than 20 ng / ml) was diagnosed only in women with preeclampsia (34.43% - 21 people), vitamin D deficiency (less than 30 ng / ml) was also significantly more common in the group with preeclampsia and amounted to 27.87% (17 people) against 5.71% (2 people) in the group with the physiological course of pregnancy (F = 0,0083; p = 0,008735). Only 37.70% (23 people) in the main group had the optimal level of vitamin D compared to 94.29% (33 people) in the control group (F = 0,00001; p = 0,00001).