Патоморфологічна характеристика апоплексії яєчників у жінок репродуктивного віку : дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Abstract

Дисертація присвячена вивченню морфологічних особливостей джерел апоплексії яєчників з різним об’ємом гемоперитонеума з метою вдосконалення патоморфологічної діагностики та виявлення причин розвитку апоплексії яєчників. Досліджуваний матеріал представлений 80 випадками, 10 з яких утворили групу контролю. Використано такі методи дослідження: гістологічний, гістохімічний, імуногістохімічний, морфометричний та статистичний. Виявлені патоморфологічні особливості апоплексії яєчників проявляються у вигляді дисциркуляторних розладів, які посилюються зі збільшенням об’єму гемоперитонеума. Спостерігаються структурні та морфометричні зміни з боку судин, гранульозотекалютеїнового шару, які максимально виражені у ІІІ групі спостереження (гемоперитонеум 500 мл і більше). За допомогою маркерів до 18колагену IV типу та ендотеліну-1 було встановлено порушення судинної стінки, з максимальними проявами у цій групі спостереження.

The dissertation deals with the morphological features of ovarian apoplexy sources with different volumes of hemoperitoneum in order to improve the pathomorphological diagnostics and detection of the ovarian apoplexy causes. The examined material is presented in 80 cases, 10 of which were the control group. The following methods of research were used: histological, histochemical, immunohistochemical, morphometric and statistical. The identified pathomorphological features of ovarian apoplexy were manifested with discirculatory disorders, and their severity was increasing with the increasing volume of hemoperitoneum. Structural changes in the vessels’ walls were 20observed, especially in the 3rd group. By marking of 4th type collagen and endothelin- 1, disturbance of the vessels’ walls were determined, mostly observed in the 3rd group. Analysis of the anamnestic data demonstrated that the most ovarian apoplexy cases occur in women with ovarian tumor-like formations, prolonged infertility period, chronic salpingitis, adhesive disease of the pelvis organs, and a sedentary lifestyle. The obtained results allow to specify the pathogenesis of ovarian apoplexy, substantiate the necessity of selection of the risk groups of women for ovarian apoplexy occurrence in the order to develop the effective methods of prophylaxis, and prevention of disease recurrence.

Диссертация посвящена изучению морфологических особенностей источников апоплексии яичников с разным объемом гемоперитонеума с целью совершенствования патоморфологической диагностики и выявления причин развития апоплексии яичников. Исследуемый материал представлен 80 случаями, 10 из которых составили группу контроля. Использованы следующие методы исследования: гистологический, гистохимический, иммуногистохимический, морфометрический и статистический. Выявленные патоморфологические особенности апоплексии яичников проявляются дисциркуляторными расстройствами, степень выраженности которых усиливается с увеличением объема гемоперитонеума. Наблюдаются структурные изменения в стенке сосудов, гранулезотекалютеиновом слое, которые характеризовались утолщением сосудистой стенки как в наружной соединительнотканной капсуле, так и в гранулезотекалютеиновом слое. В кистах желтого тела во всех группах исследования, как и в желтых телах яичников І (гемоперитонеум до 150,0 мл) и ІІ (гемоперитонеум от 150,0 до 500,0 мл) групп исследования, наблюдается истончение наружной соединительнотканной капсулы и гранулезотекалютеинового слоя, что сопровождается увеличением объема гемоперитонеума. В то же время в ІІІ (гемоперитонеум от 500,0 мл и больше) группе исследования в желтых телах обнаружено увеличение толщины слоя гранулезотекалютеиновых клеток, с увеличением рыхлости слоя и большим количеством тонкостенных сосудов, что обуславливает большой объем гемоперитонеума.