Міопатія Маркесбері – Гріггса, тип Міоші (ММ), належить до рідкісних типів міопатій, форма
дистальної попереково-кінцевої м’язової дистрофії. Через використання молекулярно-генетичних методів дослідження встановлення діагнозу у більшості випадків ґрунтується виключно на
клінічному спостереженні за пацієнтом, що відображає актуальність даного клінічного випадку.
Дебют захворювання відбувається у дитячому або юнацькому віці, починається з ураження литкових м’язів, супроводжується збільшенням креатинфосфокінази та повільно прогресуючим висхідним перебігом. Захворювання належить до дисферлінопатій з різноманітними мутаціями у
гені DYSF. Білок дисферлін локалізується у плазматичній мембрані та в системі Т-канальців скелетних м’язів. Метою статті є демонстрація клінічного випадку пацієнта з міопатією Міоші та приклад можливого клінічного встановлення діагнозу за відсутності можливостей для проведення
молекулярно-генетичного тестування.
Markesbery–Griggs myopathy, Miyoshi type (MM) is a rare type of myopathy, a form of muscular
dystrophy with the main involvement of the lower girdle and distal parts of the legs. Due to complexity
of genetic testing, the diagnosis is mainly made on the neurological examination of the patient, which
adds value to this case report. The childhood or adolescence onset of the disease is characterized
initially by the calf muscles` wasting, accompanied by the severe elevation of the serum creatine kinase, as well as a slowly progressive ascending course. The disease refers to dysferlinopathies with
various mutations in the DYSF gene. The dysferlin protein is localized in the plasma membrane and
in the T-tubule system of skeletal muscles. Physiologically, skeletal muscles are constantly exposed
to micromembrane lesions. Depending on the severity, these damages are restored using various
complexes. One of the main reparative complexes is the dysferlin-dependent mechanism. Mutations
can lead to a defect in the membrane repair, causing the influx of Ca2+ into the cell, which leads to a
cell’s destruction. There are three genetically identifiable types of Miyoshi myopathy: MMD1, MMD2,
MMD3. The main clinical signs of the disease are the muscle weakness and atrophy, with predominant involvement of the distal parts of the lower limbs, especially in the gastrocnemius and plantar
muscles. The MM causes tip toe walking disturbances and difficulties in climbing the stairs. Progression of the disease and further atrophy leads to the wasting of the lower girdle muscles, mainly gluteal
ones. Peculiarity of these myopathies is the absence of cardiomyopathy, due to the immunity of cardiomyocytes to a deficiency of the protein dysferlin. Diagnosis is made on the basis of muscle biopsy
and molecular genetic testing. The gold standard is immunoblotting or immunohistochemistry. One of
treatment methods is the use of improperly folded dysferlin (treatment with a proteasome inhibitor
MG-132) in fibroblasts with restoration of membrane sealing. The aim of this case report is to present
an example of a possible clinical diagnosis of MM in a young man, in the absence of opportunities for
molecular genetic testing.