Видання іноземною мовою. Кафедра неврології та нейрохірургії

Features of cognitive impairments in different mechanisms of mild traumatic brain injury: a literature review

Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT

Features of cognitive impairments in different mechanisms of mild traumatic brain injury: a literature review Sarazhyna, K.; Саражина, К. In wartime, a significant number of military personnel and civilians experience mild traumatic brain injuries, which negatively affect their quality of life, social adaptation, and recovery rates. Functional limitations caused by mild traumatic brain injuries impact cognitive, motor, communicative, and social domains. This review aims to explore the impact of mild traumatic brain injury on the development of cognitive dysfunctions through a biblio-systematic analysis of scientific literature. The study utilizes data from PubMed, Scopus, and Web of Science to investigate the effects of mild traumatic brain injury on cognitive impairments. The article analyzes various mechanisms of mild traumatic brain injuries and their impact on cognitive functions. It characterizes the types of cognitive and behavioral impairments resulting from mild traumatic brain injuries, such as decreased attention, memory deficits, impaired executive functions, and reduced processing speed. Special attention is given to blast-induced trauma, which amplifies the consequences of mild traumatic brain injuries through the primary effects of the blast wave. The literature analysis identified pathophysiological mechanisms, including metabolic cascades, structural brain damage, and neurotransmitter imbalances. A decrease in prefrontal cortex activity and disruptions in connectivity with other brain regions were observed. The study found that recovery dynamics in mild traumatic brain injuries patients vary depending on factors such as age, recurrent injuries, and psychological conditions. Comorbidities like depression, sleep disturbances, and chronic pain can exacerbate recovery outcomes, while the level of education serves as an important predictor of cognitive recovery. The effectiveness of diagnosis and rehabilitation during wartime relies on the implementation of a comprehensive approach, including screening tests, neuroimaging methods, and rehabilitation programs. The article provides an in-depth review of tests for memory, attention, and executive functions, such as the Psychomotor Vigilance Test, Rey Auditory Verbal Learning Test, and Stroop Test, as well as modern gamified rehabilitation programs like FitMi Home Therapy Program and ImPACT, which combine physical and cognitive exercises. Future research should focus on the development and improvement of methods for monitoring the condition of patients after mild traumatic brain injury, as well as the creation and adaptation of cognitive testing scales and programs for Ukraine. The primary aim is to enhance the quality of life of military personnel, facilitate their social adaptation, accelerate recovery after injury, and develop individualized rehabilitation programs.; В умовах війни значна кількість військовослужбовців та цивільних осіб зазнають легкої закритої черепно-мозкової травми, що негативно впливає на якість життя, соціальну адаптацію та швидкість відновлення. Функціональні обмеження, спричинені легкою закритою черепно-мозковою травмою, впливають на когнітивну, рухову, комунікаційну та соціальну сфери. Метою даного огляду є дослідження впливу легкої закритої черепно-мозкової травми на розвиток когнітивних порушень шляхом проведення бібліосистематичного огляду наукової літератури в базах даних PubMed, Scopus та Web of Science щодо впливу легкої закритої черепномозкової травми на розвиток когнітивних порушень. У статті проаналізовано різні механізми виникнення легкої закритої черепно-мозкової травми та їхній вплив на когнітивні функції. Охарактеризовано види когнітивних та поведінкових порушень, що виникають внаслідок легкої закритої черепно-мозкової травми, зокрема зниження уваги, порушення пам'яті, виконавчих функцій та швидкості розумових процесів. Особливу увагу приділено ролі мінно-вибухової травми, яка підсилює наслідки легкої закритої черепно-мозкової травми шляхом первинного впливу вибухової хвилі. Під час аналізу літературних джерел встановлено, що патофізіологічні механізми включають метаболічний каскад, структурні пошкодження мозку та дисбаланс нейротрансмітерів. Спостерігається зниження активності префронтальної кори, порушення зв'язків між нею та іншими ділянками мозку. Визначено, що пацієнти із легкою закритою черепно-мозковою травмою мають різну динаміку відновлення, яка залежить від супутніх факторів, таких як вік, повторні травми та психологічний стан. Супутні стани, такі як депресія, порушення сну та хронічний біль, можуть погіршувати результати відновлення, а рівень освіти є важливим предиктором когнітивного відновлення. Ефективність діагностики та реабілітації під час війни залежить від застосування комплексного підходу, який включає використання скринінгових тестів, нейровізуалізаційних методів та реабілітаційних програм. В статті детально розглянуті тести на пам’ять, увагу та виконавчі функції, зокрема Psychomotor Vigilance Test, Rey Auditory Verbal Learning Test та Stroop Test, а також сучасні гейміфіковані реабілітаційні програми, такі як FitMi Home Therapy Program та ImPACT, які поєднують фізичні та когнітивні вправи. Подальші дослідження мають бути спрямовані на розробку та вдосконалення моніторингу стану пацієнтів після легкої закритої черепномозкової травми, адаптацію шкал, програм когнітивного тестування для України з метою покращення якості життя військовослужбовців, поліпшення їх соціальної адаптації та прискорення відновлення після травми.

Predicting Discharge Outcomes from In-Hospital Characteristics after Cerebral Arterial Aneurysm Rupture: A Single Institutional Experience from Ukraine

Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT

Predicting Discharge Outcomes from In-Hospital Characteristics after Cerebral Arterial Aneurysm Rupture: A Single Institutional Experience from Ukraine Solodovnikova, Yu.; Revurko, A.; Son, A. Most existing predictive models developed to assess outcomes after aneurysmal subarachnoid hemorrhage (aSAH) use a dichotomized approach. However, this strategy does not reflect the full clinical spectrum of patient status after aSAH and leads to underestimation of differences in rehabilitation needs and associated economic costs. Based on the Hospital Assessment Scale (HAS), we developed and validated an ordinal predictive model to predict in-hospital outcomes after aSAH. We conducted a single-center retrospective cohort study in Ukraine including 489 patients with aSAH. The outcome was categorized into four HAS scores. Candidate predictors included demographic and medical history variables, clinical and radiological characteristics, including cerebral arterial aneurysm (CAA) features, treatment strategy, and complications. Missing data were handled using multiple imputation. An ordinal logistic regression model with proportional odds assumption and penalized maximum likelihood estimation was applied. Internal validation was performed using bootstrap resampling (B = 200). Independent predictors of worse HAS outcome included aneurysm re-rupture, larger aneurysm size, limb paresis at admission, conservative treatment, cerebral vasospasm, and hospital-acquired pneumonia. The final ordinal predictive model was constructed using 9 variables: sex, age groups, presence of CAA re-rupture and limb paresis at admission, size of the CAA, mWFNS grade at admission, treatment strategy, and the occurrence of cerebral vasospasm and hospital-acquired pneumonia. The model demonstrated good discrimination and calibration after internal bootstrap validation (C-index≈0.82). We developed and internally validated an ordinal predictive model to estimate HAS outcomes after aSAH. The proposed model integrates baseline clinical characteristics and dynamic changes occurring throughout hospitalization.

Network modeling of Broca's motor aphasia

Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT

Network modeling of Broca's motor aphasia Lobasyuk, B. A.; Stoyanov, A. N.; Лобасюк, Б. А.; Стоянов, О. М. Contemporary neuroscience approaches interpret aphasia as a disruption of dynamic network interactions between cortical and subcortical structures. In recent years, motor (Broca’s) and sensory (Wernicke’s) aphasias have increasingly been conceptualized as systemic disorders arising from failures in the connectivity of speech networks. However, a network-based model of motor aphasia symptoms has not yet been sufficiently described. Objective. To determine the probable mutual influences among the main symptoms of motor aphasia using multiple regression and correlation analysis, and to construct a network model of this speech disorder. Materials and Methods. At the stroke unit of Odesa Regional Hospital, from January 1, 2024, to May 12, 2025, 25 patients aged 40 to 60 years with aphasia, predominantly due to acute isolated ischemic stroke of the middle cerebral artery, were examined. The matrices of the initial data were constructed by coding the presence of a symptom as 1 and the absence of a symptom as 0. Twenty-five patients with motor aphasia symptoms were examined. In statistical analysis, binary matrices were constructed where symptom presence was coded as 1 and absence as 0. Each symptom was sequentially treated as a dependent variable (Y), with the others as predictors (X). Multiple linear regression was applied to determine directed mutual influences. Results were geometrically interpreted through polycyclic multigraphs. Results. Anomia and oral comprehension: bidirectional negative associations were found, with anomia exerting a stronger effect on comprehension than the reverse. Anomia and speech motor production: positive bidirectional influences were established, with motor impairments impacting anomia more strongly. Paraphasia: interacted with speech production and articulatory deficits through bidirectional negative links. Production difficulties had a stronger effect on paraphasia, while paraphasia more strongly influenced articulation. Neologisms and comprehension: showed bidirectional negative connections dominated by pathological neologisms. Thus, each group of symptoms formed a network in which the strength and direction of links reflected both pathogenetic mechanisms and potential compensatory strategies. Conclusions. Network organization. Symptoms of motor aphasia constitute an interconnected system uniting lexicosemantic, phonological, and motor components. Central role of anomia. Anomia exerts a key influence on speech comprehension and interacts with motor deficits, confirming its function as a lexical access hub. Asymmetry of connections. Negative bidirectional links (e.g., anomia ↔ comprehension) reflect the functional segregation of dorsal and ventral streams, while positive connections (anomia ↔ motor processes) point to shared dorsal nodes. Motor–phonological loop. The strong impact of motor processes on anomia suggests that articulation may support lexical access. Clinical significance. The character and direction of links help specify lesion localization (e.g., left fronto-temporo-parietal overlap) and predict recovery strategies. Methodological contribution. The use of multiple regression and polycyclic multigraphs demonstrates the feasibility of describing aphasia as a systemic disorder rather than a set of isolated symptoms. Motor aphasia results from complex network interactions, with anomia as the central node and symptom dynamics determined by the balance between dorsal and ventral streams of speech processing. This approach opens new perspectives for diagnosis and individualized rehabilitation.; Сучасні нейронаукові підходи інтерпретують афазію як порушення динамічних мережевих взаємодій між корковими та підкірковими структурами. В останні роки моторна (Брока) та сенсорна (Верніке) афазії все частіше концептуалізуються як системні розлади, що виникають внаслідок збоїв у зв'язності мовленнєвих мереж. Однак мережева модель симптомів моторної афазії ще не була достатньо описана. Мета. Визначити ймовірний взаємний вплив основних симптомів моторної афазії за допомогою множинного регресійного та кореляційного аналізу, а також побудувати мережеву модель цього мовленнєвого розладу. Матеріали та методи. У відділенні інсульту Одеської обласної лікарні з 1 січня 2024 року по 12 травня 2025 року було обстежено 25 пацієнтів віком від 40 до 60 років з афазією, переважно спричиненою гострим ізольованим ішемічним інсультом середньої мозкової артерії. Матриці вихідних даних були побудовані шляхом кодування наявності симптому як 1 та відсутності симптому як 0. Було обстежено двадцять п'ять пацієнтів із симптомами моторної афазії. У статистичному аналізі були побудовані бінарні матриці, де наявність симптому кодувалася як 1, а відсутність – як 0. Кожен симптом послідовно розглядався як залежна змінна (Y), а інші – як предиктори (X). Для визначення спрямованого взаємного впливу було застосовано множинну лінійну регресію. Результати були геометрично інтерпретовані за допомогою поліциклічних мультиграфів. Результати. Аномія та розуміння усного мовлення: виявлено двонаправлені негативні асоціації, причому аномія мала сильніший вплив на розуміння, ніж зворотний. Аномія та мовленнєва моторика: було встановлено позитивний двонаправлений вплив, причому моторні порушення сильніше впливали на аномію. Парафазія: взаємодіяла з мовленнєвою продукцією та артикуляційними дефіцитами через двонаправлені негативні зв'язки. Труднощі з мовленням сильніше впливали на парафазію, тоді як парафазія сильніше впливала на артикуляцію. Неологізми та розуміння: показали двонаправлені негативні зв'язки, в яких домінували патологічні неологізми. Таким чином, кожна група симптомів утворювала мережу, в якій сила та напрямок зв'язків відображали як патогенетичні механізми, так і потенційні компенсаторні стратегії. Висновки. 1. Організація мережі. Симптоми моторної афазії являють собою взаємопов'язану систему, що об'єднує лексикосемантичні, фонологічні та моторні компоненти. 2. Центральна роль аномії. Аномія має ключовий вплив на розуміння мовлення та взаємодіє з моторними дефіцитами, підтверджуючи свою функцію як центру лексичного доступу. 3. Асиметрія зв'язків. Негативні двонаправлені зв'язки (наприклад, аномія ↔ розуміння) відображають функціональну сегрегацію дорсального та вентрального потоків, тоді як позитивні зв'язки (аномія ↔ рухові процеси) вказують на спільні дорсальні вузли. 4. Моторно-фонологічна петля. Сильний вплив рухових процесів на аномію свідчить про те, що артикуляція може підтримувати лексичний доступ. 5. Клінічне значення. Характер і напрямок зв'язків допомагають визначити локалізацію ураження (наприклад, перекриття лівих лобноскронево-тім'яних ділянок) та передбачити стратегії відновлення. 6. Методологічний внесок. Використання множинної регресії та поліциклічних мультиграфів демонструє можливість опису афазії як системного розладу, а не як набору ізольованих симптомів. Висновок. Моторна афазія є результатом складних мережевих взаємодій, де аномія є центральним вузлом, а динаміка симптомів визначається балансом між дорсальним та вентральним потоками обробки мовлення. Цей підхід відкриває нові перспективи для діагностики вказаної патології.

Neurovisceral dysregulation and systemic autonomic dysfunction in alcohol dependence

Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT

Neurovisceral dysregulation and systemic autonomic dysfunction in alcohol dependence Stoyanov, O. M.; Kuhel, Ya. I.; Kalashnikov, V. Yo.; Vastyanov, R. S.; Stoianov, A. O.; Andreyeva, T. O.; Melnyk, Yu. V.; Стоянов, О. М.; Кугель, Я. І.; Калашніков, В. Й.; Вастьянов, Р. С.; Стоянов, А. О.; Андреєва, Т. О.; Мельник, Ю. В. The purpose of the study was to systematize modern data concerning the autonomic nervous system involvement in alcohol dependence and propose a multi-level integrative model of autonomic dysregulation. An analytical review of the literature was conducted using PubMed, Google Scholar, Web of Science and Scopus databases. Contemporary clinical and experimental studies were analyzed alongside fundamental research in neurophysiology, neuroendocrine, and neuroimmune regulation. A systems-based and pathophysiological approach was applied. The findings showed systemic autonomic dysfunction formation with multisystem involvement, including cardiovascular, gastrointestinal, respiratory, thermoregulatory, urogenital, metabolic-endocrine and immune systems as a result of chronic alcohol exposure. These alterations occur across multiple hierarchical levels of autonomic nervous system organization and are associated with impaired integration of neurovegetative, neuroendocrine, and immune regulatory pathways. The proposed model conceptualizes autonomic dysfunction as a systemic process and provides a framework for the development of targeted diagnostic, prognostic, and therapeutic strategies in alcohol dependence. Authors conclude that chronic alcohol exposure is associated with systemic autonomic dysfunction which results in regulatory systems generalized disruption. Autonomic dysfunction follows a continuum from subclinical regulatory disturbances to overt organ manifestations, determining disease progression. The proposed integrative model provides a conceptual basis for personalized diagnostic and therapeutic approaches in alcohol dependence.; Метою дослідження було систематизувати сучасні дані про участь вегетативної нервової системи в алкогольній залежності та запропонувати багаторівневу інтегративну модель вегетативної дизрегуляції. Було проведено аналітичний огляд літератури з використанням баз даних PubMed, PubMed, Google Scholar, Web of Science та Scopus. Сучасні клінічні та експериментальні роботи проаналізовані поряд з фундаментальними дослідженнями в галузі нейрофізіології, нейроендокринної та нейроімунної регуляції. Було застосовано системний та патофізіологічний підхід. Результати показали формування вегетативної дисфункції внаслідок хронічного впливу алкоголю з ураженням багатьох систем, включаючи серцево-судинну, шлунково-кишкову, дихальну, терморегуляторну, урогенітальну, метаболічно-ендокринну та імунну системи. Ці зміни відбуваються на кількох ієрархічних рівнях організації вегетативної нервової системи і пов'язані з порушенням інтеграції нейровегетативних, нейроендокринних та імунних регуляторних шляхів. Порушення інтегративної функції центральної вегетативної мережі пропонується як ключовий механізм, що лежить в основі єдиного патофізіологічного континууму вегетативної дизрегуляції. Запропонована модель концептуалізує вегетативну дисфункцію як системний процес і забезпечує основу для розробки цілеспрямованих діагностичних, прогностичних та терапевтичних стратегій при алкогольній залежності. Автори висловлюють, що хронічний вплив алкоголю пов'язаний із системною вегетативною дисфункцією, наслідком формування якої є генералізоване порушення регуляторних систем. Вегетативна дисфункція є континуумом від субклінічних регуляторних порушень до явних органних проявів, що визначає прогресування захворювання. Запропонована інтегративна модель забезпечує концептуальну основу для персоналізованих діагностичних та терапевтичних підходів до алкогольної залежності.

Clinical-Neurological Features and Cognitive Deficit in Chronic Alcoholic Encephalopathies

Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT

Clinical-Neurological Features and Cognitive Deficit in Chronic Alcoholic Encephalopathies Stoyanov, O. M.; Kalashnikov, V. Y.; Vastyanov, R. S.; Oprya, Ye. V.; Melnyk, Yu. V.; Kuhel, Ya. I.; Andreeva, T. O. The article presents a comprehensive clinical, neurological, and neuropsychological analysis of chronic alcoholic encephalopathy (CAE) as a systemic toxic-metabolic lesion of the central nervous system, characterized by a stage-dependent progressive course that is not a direct equivalent of the stages of alcohol dependence. Based on the examination of 66 patients with CAE of varying severity, the disease is shown to involve a combination of diffuse neurological symptoms (cerebellar, vestibular, pyramidal, sensorimotor, and autonomic disorders, among others) and a systemic cognitive deficit. It has been established that cognitive impairment is one of the early and pathogenetically significant manifestations of CAE and demonstrates a fronto-subcortical regulatory pattern. In the compensated stage, impairments of voluntary attention, neurodynamics, and executive control are already present, with relative preservation of global cognitive status (MMSE). As CAE progresses, cognitive deficits become persistent and multicomponent, involving executive functions, cognitive flexibility, behavioral regulation, and memory, reaching a dementia level in the decompensated stage. The results of specialized neuropsychological methods (FAB, Schulte-Gorbov tables, Pieron-Ruzer test, Clock Drawing Test, 10-word memory test, and “Exclusion of the Superfluous” test) demonstrated high sensitivity to early regulatory disturbances. They allowed for objective assessment of the staged progression of fronto-subcortical dysfunction. It was shown that impairments in memory and constructive activity in CAE are secondary and regulatory, resulting from deficits in programming and control rather than primary amnestic or apraxic disorders. The obtained data support the concept of CAE as a progressive disorder of integrative brain regulatory mechanisms and justify the use of a comprehensive neuropsychological approach for early diagnosis, staging, and prognosis of alcohol-related CNS damage.

Charlson comorbidity index as a predictor of initial severity, clinical course, and treatment outcomes in aneurysmal subarachnoid hemorrhagе due to anterior communicating artery rupture

Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT

Charlson comorbidity index as a predictor of initial severity, clinical course, and treatment outcomes in aneurysmal subarachnoid hemorrhagе due to anterior communicating artery rupture Hnatovska, D.; Solodovnikova, Yu. Aneurysmal subarachnoid hemorrhage (aSAH) is a life-threatening condition in which baseline comorbidity burden may significantly influence the clinical course and outcomes. The Charlson Comorbidity Index (CCI) is widely used to quantify chronic disease burden; however, its prognostic value in aSAH remains controversial. Anterior communicating artery (AComA) aneurysms represent the most common site of rupture, and a focused evaluation of the impact of comorbidities within this subgroup is therefore warranted. Aіm. To investigate the impact of the CCI on initial disease severity, clinical course, and treatment outcomes in patients with aSAH resulting from AComA rupture. Materіals and methods. This retrospective cohort analysis included 222 patients in the acute phase of aSAH due to AComA aneurysm rupture. Patients were stratified into four groups according to the CCI. The study methods included analysis of clinical data and statistical evaluation using descriptive statistics, multinomial logistic regression, and Pearson’s chi-square test. Results. Men were significantly more likely to have no comorbidities, whereas moderate and high comorbidity levels were more frequent among women. No statistically significant differences in CCI distribution were observed between the two decades. Higher CCI was associated with greater odds of severe clinical presentation according to the modified World Federation of Neurosurgical Societies (mWFNS) scale (p=0.021, p=0.003, and p=0.007). Patients with CCI 2 and CCI 3 had higher odds of poor neurological status according to the Hunt-Hess (HH) scale (p=0.004 and p=0.002, respectively). Higher CCI was also associated with combined hemorrhage (p=0.020, p=0.012, and p=0.007). Non-operated patients more often had moderate or high comorbidity, whereas operated patients more frequently had no or low CCI. Higher CCI was associated with increased odds of death and severe neurological deficit at discharge (p=0.009 and p=0.050, respectively). No associations were found between the CCI and length of hospital or intensive care unit stay, vasospasm, seizure incidence, rebleeding, meningitis, or pneumonia (p>0.05). Conclusіons. In patients with ruptured AComA aneurysms, a higher comorbidity burden was associated with more severe neurological status at admission, greater hemorrhage extent, and poorer outcomes. In operated patients, a lower comorbidity burden was observed more often.

The impact of sleep quality on cognitive function in patients with multiple sclerosis

Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT

The impact of sleep quality on cognitive function in patients with multiple sclerosis Revurko, A. P.; Babych, E. V.; Solodovnikova, Yu. O.; Ревурко, А. П.; Бабич, Е. В.; Солодовнікова, Ю. О. Cognitive impairments (CI) affect 30–70 % of patients with multiple sclerosis (MS) and can occur even in the absence of other deficits. CI are among the most debilitating manifestations, significantly impacting patients’ quality of life, hindering their social activity and employment. The potential role of sleep disturbances in cognitive functioning in patients with MS is considered, with attention to the role of the glymphatic system and its activity during sleep.Objective – to evaluate how sleep quality relates to the cognitive performance in patients with MS.Materials and methods. The study included 32 patients with MS in the relapse phase who were not receiving disease-modifying therapy. Cognitive function was assessed using the Montreal Cognitive Assessment (MoCA), while sleep quality was evaluated with the Pittsburgh Sleep Quality Index (PSQI). Statistical analyses were conducted using Jamovi (version 2.3.28). Mann–Whitney U test and Spearman correlation analysis were employed, with p < 0.05 considered statistically significant. Results. Decreased attention, concentration, and working memory were significantly correlated with later sleep onset and the presence of sleep disturbances. The short-term memory domain showed a significant negative correlation with sleep onset latency, sleep duration, and sleep efficiency. Spearman analysis revealed a significant negative correlation between PSQI total score and MoCA total score, as well as attention, concentration, working memory, and short-term memory domains.Conclusions. A moderate negative correlation exists between sleep quality scores and cognitive function, suggesting that poorer sleep may be associated with reduced cognitive function in patients with MS.; Когнітивні порушення (КП) виявляють у 30–70 % пацієнтів із розсіяним склерозом (РС). Вони можуть виникати навіть за відсутності інших клінічних дефіцитів. Когнітивні порушення є одними з виявів, які найбільш інвалідизують, що суттєво впливає на якість життя пацієнтів, перешкоджаючи їхній соціальній активності й працевлаштуванню. Розглянуто ймовірну роль розладів сну в когнітивному функціонуванні пацієнтів із РС з урахуванням ролі глімфатичної системи та її активності під час сну. Мета роботи – оцінити вплив якості сну на когнітивну функцію у пацієнтів із РС. Матеріали та методи. У дослідження було залучено 32 пацієнтів із РС у фазі загострення, які не отримували хворобомодифікаційну терапію. Когнітивні функції оцінювали за допомогою Монреальської когнітивної шкали (MoCA), а якість сну – за допомогою Піттсбурзького індексу якості сну (PSQI). Статистичний аналіз проводили з використанням програми Jamovi (версія 2.3.28). Застосовували U-критерій Манна–Вітні та кореляційний аналіз Спірмена. Значення p < 0,05 вважали статистично значущим. Результати. Загальний бал за MoCA, показники виконавчих функцій, короткочасної пам’яті, уваги, концентрації та робочої пам’яті були значно нижчими у групі з КП порівняно з групою з нормальною когнітивною функцією. Зниження уваги, концентрації та робочої пам’яті корелювало з пізнішим часом засинання й наявністю розладів сну. Домен короткочасної пам’яті мав значущу негативну кореляцію з часом засинання, тривалістю та ефективністю сну. Тест Спірмена виявив значущий негативний зв’язок між PSQI та загальним балом за MoCA, компонентами уваги, концентрації, робочої та короткочасної пам’яті.Висновки. Існує помірна негативна кореляція між показниками якості сну та когнітивною діяльністю, що свідчить про те, що погіршення сну може бути пов’язане зі зниженням когнітивних функцій у пацієнтів із РС.

Nocturnal generalized seizures preceded by a gastrointestinal aura: a case report

Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT

Nocturnal generalized seizures preceded by a gastrointestinal aura: a case report Hnatovska, D. I.; Solodovnikova, Yu. O.; Lebed, O. P.; Perkova, G.; Dobrovolskyj, V. V.; Son, A. S.; Гнатовська, Д. І.; Солодовнікова, Ю. О.; Лебідь, О. П.; Перькова, Г. В.; Добровольський, В. В.; Сон, А. С. Despite the fact that abdominal pain is a common symptom of various pathological conditions, it can also be suggestive of a diagnosis of epilepsy. Autonomic epilepsy may present with paroxysmal gastrointestinal symptoms mimicking abdominal pathology or functional disorders, making diagnosis challenging. In 36 cases reported in the last 34 years, the most common gastrointestinal symptoms included abdominal pain, nausea, vomiting, etc. Although many mechanisms have been outlined, the cause of autonomic epilepsy with gastrointestinal symptoms still remains unclear current hypotheses suggest that the Sylvian fissure and the insular cortex may serve as sources of epileptic activity. Recognition of autonomic epilepsy in such casesis important, as timely identification and antiseizure treatment lead to significant clinical improvement. Case presentation. A female patient presented with recurrent nocturnal episodes beginning with abrupt awakening due to painful urges to defecate, followed by loss of consciousness, generalized tonic–clonic seizures and postictal confusion. Initially rare, the episodes increased to 4–5 events per year, exclusively during sleep,with normal neurological status between seizures. Brain MRI revealed bilateral cortical atrophy of the frontal and temporal lobes, asymmetry of the lateral ventricles, and periventricular leukoaraiosis. Overnight video EEG revealed interictal sharp waves during sleep without recorded ictal events. Levetiracetam therapy (500  750 mg/day) led to complete seizure control. Discussion. In this case, the combination of nocturnal onset, with gastrointestinal manifestations, and subsequent generalized tonic–clonic activity suggests either a focal seizure manifesting as gastrointestinal pain with secondary generalization or a generalized seizure preceded by a gastrointestinal aura. Video EEG monitoring confirmed the epileptogenic nature and contributed to understanding the pathophysiology of these symptoms. Levetiracetam proved effective in achieving seizure freedom.Conclusions. This case highlights a rare epileptic presentation with nocturnal seizures preceded by a painful gastrointestinal urge. Recognizing such visceral symptoms may aid earlier diagnosis and appropriate treatment.; Незважаючи на те, що абдомінальний біль є поширеним симптомом різноманітних патологічних станів, у окремих випадках він може бути проявом епілепсії. Автономна епілепсія може проявлятися пароксизмальними гастроінтестинальними симптомами, що імітують абдомінальну патологію або функціональні розлади, ускладнюючи діагностику. У 36 випадках, описаних упродовж останніх 34 років, найчастішими гастроінтестинальними симптомами були абдомінальний біль, нудота, блювання тощо. Незважаючи на запропоновані патофізіологічні механізми, етіологія автономної епілепсії з гастроінтестинальними проявами залишається остаточно не з’ясованою; згідно з наявними гіпотезами, можливими джерелами епілептичної активності є ділянка сильвієвої щілини та острівцева кора. Раннє розпізнавання таких станів є критично важливим, оскільки своєчасне призначення протинападової терапії є критично важливим для покращення стану пацієнта. Клінічний випадок. Пацієнтка звернулась зі скаргами на повторювані нічні епізоди протягом кількох років, що починались з раптового пробудження через болісні позиви до дефекації, з подальшою втратою свідомості, розвитком генералізованого тоніко-клонічного нападу та постіктальної сплутаності свідомості. Частота епізодів з часом зросла до 4–5 на рік, вони виникали виключно під час сну, змін у неврологічному статусі між нападами не спостерігалось. Магнітно-резонансна томографія головного мозку виявила білатеральну кортикальну атрофію лобних та скроневих часток, асиметрію бічних шлуночків та перивентрикулярний лейкоареоз. Під час нічного відео-ЕЕГ-моніторингу виявлено інтеріктальні гострі хвилі у фазі сну без реєстрації іктальних подій. На тлі терапії леветирацетамом (500  750 мг/добу) досягнуто повного контролю нападів.Обговорення. Поєднання нічного дебюту, гастроінтестинальних симптомів і наступних генералізованих тоніко-клонічних нападів у цьому випадку свідчить на користь фокального нападу з гастроінтестинальними проявами та вторинною генералізацією або генералізованого нападу з гастроінтестинальною аурою. Відео-ЕЕГ-моніторинг підтвердив епілептогенну природу епізодів і дозволив уточнити їхні патофізіологічні механізми. Призначення леветирацетаму забезпечило повний контроль нападів.Висновки. Цей випадок ілюструє рідкісний варіант епілепсії з нічними нападами, яким передують гастро-інтестинальні симптоми. Розпізнавання подібних вісцеральних симптомів може сприяти ранній діагностиці та своєчасному призначенню адекватної терапії.

Features of cerebral blood flow reactivity in patients with post-traumatic epilepsy

Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT

Features of cerebral blood flow reactivity in patients with post-traumatic epilepsy Kalashnikov, V. Y.; Oros, M. M.; Stoyanov, O. M.; Vastyanov, R. S.; Melnik, Yu. V. Transcranial Doppler ultrasonography was used to examine 65 young patients with symptomatic posttraumatic partial epilepsy. Cerebral arterial blood flow velocity and reactivity to functional stress were assessed. Hyporeactivity to vasoconstrictor stress was observed in all clinical groups. Depletion of vasodilator responses was observed in patients with subcompensation and decompensation of the disease. Patients with frequent epileptic seizures showed a significant decrease in reactivity to orthostatic stress. Mild hyperreactivity to the antiorthostatic test was detected in the group of patients with clinical compensation. The hyporeactivity to functional stress in patients with epilepsy is due to the possible parasympathetic influence of the suprasegmental autonomic nervous system.

Why Do Patients with Aneurysmal Subarachnoid Hemorrhage Postpone Treatment?

Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT

Why Do Patients with Aneurysmal Subarachnoid Hemorrhage Postpone Treatment? Yarova, K.; Solodovnikova, Y. Early diagnosis of cerebral arterial aneurysm (CAA) rupture is critical, as recurrent ruptures significantly worsen the prognosis and increase mortality. The time to seek help varies: thunderclap headache and seizures prompt immediate treatment, while less obvious manifestations are often overlooked. The relationship between the nature of symptoms and the promptness of CAA rupture diagnosis remains poorly understood. The aim of the study: to identify predictors of help-seeking behavior in patients with recurrent CAA ruptures.