Видання іноземною мовою. Кафедра неврології та нейрохірургії

Why Do Patients with Aneurysmal Subarachnoid Hemorrhage Postpone Treatment?

Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT

Why Do Patients with Aneurysmal Subarachnoid Hemorrhage Postpone Treatment? Yarova, K.; Solodovnikova, Y. Early diagnosis of cerebral arterial aneurysm (CAA) rupture is critical, as recurrent ruptures significantly worsen the prognosis and increase mortality. The time to seek help varies: thunderclap headache and seizures prompt immediate treatment, while less obvious manifestations are often overlooked. The relationship between the nature of symptoms and the promptness of CAA rupture diagnosis remains poorly understood. The aim of the study: to identify predictors of help-seeking behavior in patients with recurrent CAA ruptures.

Early predictors of conservative treatment for aneurysmal subarachnoid hemorrhage in low- income countries

Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT

Early predictors of conservative treatment for aneurysmal subarachnoid hemorrhage in low- income countries Yarova, K. O.; Solodovnikova, Yu. O.; Ярова, К. О.; Солодовнікова, Ю. О. Microsurgical and endovascular treatment for aneurysmal subarachnoid hemorrhage (SAH) is the gold standard for excluding ruptured intracranial cerebral arterial aneurysms (ICAA) from circulation and reducing rebleeding risk. However, conservative treatment remains an option in low-resource settings.Objective — to identify early predictors of conservative treatment for SAH in low-resource settings.Materials and methods. This retrospective, single-center cohort study included 212 patients with SAH treated between 2000 and 2023. Patients were divided into two groups: those receiving conservative treatment (n = 106) and those undergoing ICAA clipping within 14 days of their first rupture. Demographic data, clinical features, comorbidities, and radiographic/anatomical characteristics of ruptured ICAAs were analyzed.Results and discussion. Of the 212 patients included in the study, 106 (Group 1) received conservative treatment, and 106 (Group 2) underwent ICAA clipping. The mean age was (56 ± 14) years in Group 1 and (50 ± 12) years in Group 2. Group 1 had a higher frequency of posterior circulation ICAA and multiple ICAAs. Although the mean size of ruptured ICAAs was similar (eight mm), Group 1 exhibited greater variability in ICAA size. Patient age, comorbidity burden, ІCAA location and morphology, number of ІCAA, and initial neurological condition are key determinants influencing the choice of conservative treatment over surgical clipping in low-resource settings.Conclusions. Early predictors of conservative treatment for SAH in low-income countries include advanced age, high Charlson Comorbidity Index, anterior circulation ICAA, fusiform ICAA, multiple ICAA, and low-grade m-WFNS. These findings may help guide treatment decisions in settings with limited access to surgical interventions.; Мікрохірургічне й ендоваскулярне лікування аневризматичного субарахноїдального крововиливу (САК) є золотим стандартом для виключення розірваних церебральних артеріальних аневризм (ЦАА) і кровообігу та зниження ризику повторного розриву ЦАА. Консервативне лікування залишається варіантом в умовах обмеже-них ресурсів. Мета роботи – визначити ранні предиктори консервативного лікування САК в умовах обмежених ресурсів.Матеріали та методи. Проведено ретроспективне одноцентрове когортне дослідження 212 пацієнтів із САК, які отримували лікування в 2000–2023 рр. Пацієнтів розподілили на дві групи залежно від методу ліку-вання (консервативне лікування (n = 106) та кліпування ЦАА упродовж 14 днів після їхнього розриву. (n = 106)). Проаналізовано демографічні дані, клінічні особливості, супутні захворювання та радіологічні/анатомічні харак-теристики розірваних ЦАА. Результати та обговорення. Середній вік у групі консервативного лікування становив (56 ± 14) років (19–85 років), у групі кліпування ЦАА – (50 ± 12) років (18–73 роки). У першій групі зареєстровано вищу частоту ЦАА задньої циркуляції та множинних ЦАА. Хоча середній розмір розірваних ЦАА в обох групах був подібним (8 мм), у групі консервативного лікування була більша варіабельність розміру ЦАА. Установлено, що вік пацієнта, супутні захворювання, локалізація та морфологія ЦАА, кількість ЦАА і вихідний неврологічний стан є ключовими детермі-нантами, що впливають на вибір консервативного лікування замість хірургічного кліпування в умовах обмежених ресурсів.Висновки. Ранніми предикторами консервативного лікування САК у країнах із низьким рівнем доходу є похилий вік, високий індекс коморбідності Чарлсон, ЦАА переднього кровообігу, веретеноподібні ЦАА, множинні ЦАА та низький ступінь за модифікованою шкалою World Federation of Neurosurgical Societies. Отримані результати можуть допомогти в прийнятті рішень щодо лікування в умовах з обмеженим доступом до хірургічних втручань.

Features of Cerebral Hemodynamics and Cognitive Status in Patients with Chronic Ischemia of the Brain on the Background of Stenosing Atherosclerosis of the Brachiocephalic Arteries

Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT

Features of Cerebral Hemodynamics and Cognitive Status in Patients with Chronic Ischemia of the Brain on the Background of Stenosing Atherosclerosis of the Brachiocephalic Arteries Kalashnikov, V. Y.; Stoyanov, O. M.; Vastyanov, R. S.; Kugel, Ya. I.; Andreeva, T. O.; Калашніков, В. Й.; Стоянов, О. М.; Вастьянов, Р. С.; Кугель, Я. І.; Андреєва, Т. О. Aim. To study the state of cerebral circulation and cognitive status (CS) in patients with chronic cerebral ischemia (CCI) associated with atherosclerotic lesions of the brachiocephalic arteries (BCA). Materials and Methods. A total of 128 individuals aged 42 to 60 years were examined, including patients with CCI in the compensated (Group I, n=24) and subcompensated (Group II, n=38) stages, as well as 46 patients (Group III) with decompensated CСI, who had a history of an ischemic stroke (IS). The state of the carotid (CA), and vertebral arteries (VA) was assessed, as well as the time-averaged maximum blood flow velocity (TAMX) in the cerebral arteries, as well as in the vertebral (VA, segment V4) arteries, and basilar (BA) arteries, the functioning of the anterior (AComA) arteries and posterior (PComA) communicating arteries. The assessment of CS was performed using the Mini-Mental State Examination (MMSE), Frontal Assessment Battery (FAB), and a 10-word recall test. Results. In Group I, isolated lesions of the CA or VA were observed, while in Group II and III multiple lesions dominated. The severity of CCI corresponded to the decrease in TAMX, most significantly in MCA in Group II (p<0.05) and Group III (p<0.01). Such vascular ischemia was clinically accompanied by an increase in ataxic, pseudobulbar, dysmnestic, and pyramidal syndromes. In patients with a non-functioning AComA and hemo dynamically significant lesions of the BCA, a decrease in memory and intelligence, behavioural changes, were observed. In cases of non-functioning PComA, a decrease in TAMX in the posterior cerebral arteries, BA, and VA (V4) led to greater severity of vestibular and ataxic symptoms. According to the MMSE scale, the average score corresponded to mild cognitive reduction (CR) in Group I (25.5 ± 0.6 points) and mild dementia in Groups II and III (23.6 ± 0.2 and 20.9 ± 0.4 points, respectively). In Group III, these values bordered on moderate demen tia. In the FAB test, moderate cognitive reduction CR with impaired praxis and spatial activity was noted in Group I, severe CR with impaired praxis and object function in Group II, and dementia in Group III. Conclusions. In patients with decompensated CCI, hemodynamically significant stenoses of CA, often in combination with VA damage. The functional state of the AComA and PComA plays an important role in the development of clinical manifestations of CCI. Patients with compensated CCI showed a moderate cognitive deficit; those with subcompensated CCI demonstrated a severe cognitive deficit, while patients with decompensation and the consequences of IS exhibited signs of vascular dementia.; Мета. Дослідити стан мозкового кровообігу та когнітивний статус (КС) у пацієнтів із хронічною ішемією мозку (ХІМ) при атеросклеротичних ураженнях брахіоцефальних артерій (БЦА). Матеріали та методи. Обстежено 128 осіб віком від 42 до 60 років, серед яких пацієнти з ХІМ у ком пенсованій (Група I, n=24) та субкомпенсованій (Група II, n=38) стадіях, а також 46 пацієнтів (Група III) з декомпенсованою ХІМ, які перенесли ішемічний інсульт (ІІ). Оцінювали стан сонних (СА) та хребтових (ХА) артерій, а також усереднену за часом максимальну швидкість кровотоку (TAMX) у церебральних артері ях, функціонування передньої (ПСоА) та задньої (ЗСоА) сполучних артерій. Когнітивний стан оцінювали за допомогою тесту Mini-Mental State Examination (MMSE), для оцінки фронтальної дисфункції – Frontal Assessment Battery (FAB) та тесту на запам’ятовування 10 слів. Контрольну групу (КГ) склали 20 клінічно здорових добровольців. Результати. У групі I спостерігалися ізольовані ураження СА або ХА, у групі II та III домінували множинні ураження. Вираженість ХІМ відповідала зниженню TAMX, найбільше в СМА у групі II (p<0,05) та групі III (p<0,01). Судинна ішемія супроводжувалася атактичним, псевдобульбарним, дисмнестичним та пірамідним синдромами. У пацієнтів із нефункціонуючою ПСоА при стенозах БЦА спостерігалося зниження пам’яті та інтелекту, поведінкові зміни. У випадках нефункціонуючої ЗСоА зниження TAMX у ЗМА, БА та ХА (V4) при зводило до більшої вираженості вестибулярних та атактичних синдромів. За шкалою MMSE середній бал відповідав легкому когнітивному зниженню (КЗ) у групі I (25,5 ± 0,6 бала) та легкій деменції у групах II і III (23,6 ± 0,2 та 20,9 ± 0,4 бала відповідно). У групі III ці показники наближалися до помірної деменції. За тестом FAB у групі I відзначалося помірне КЗ з порушенням праксису та просторової активності, у групі II – важке КЗ з порушенням праксису та функції об’єктів, а у групі III – деменція. Висновки. У пацієнтів із декомпенсованою ХІМ переважали гемодинамічно значущі стенози КА, часто у поєднанні з ураженням ХА. Функціональний стан ПСоА та ЗСоА відіграє важливу роль у розвитку клінічних проявів ХІМ. Пацієнти з компенсованою ХІМ мали помірний когнітивний дефіцит, пацієнти з субкомпенсо ваною ХІМ демонстрували тяжкий дефіцит, пацієнти з декомпенсацією та наслідками ІІ мали ознаки судин ної деменції.

Influence of spine degeneration in the cervical department on the neurological status in persons who have survived COVID-19

Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT

Influence of spine degeneration in the cervical department on the neurological status in persons who have survived COVID-19 Melnyk, Yu.V.; Andreeva, T. O.; Kalashnikov, V. Y.; Stoyanov, O. M.; Stoіanov, A. O.; Kugel, Ya. I.; Nanish, I. I.; Pastukhov, O. O. The COVID-19 pandemic has highlighted the problem of long-term consequences of the disease, in particular on the nervous system. More and more clinical observations indicate that patients who have had COVID-19 have persistent or progressive neurological disorders, especially in the presence of degenerative changes in the spine. Myalgias and arthralgias are characteristic manifestations of COVID-19 and are observed in 50–90% of patients in the acute period. During the convalescence period, prerequisites are formed for the chronicity of symptoms with the involvement of the autonomic nervous system, which is associated with degenerative-inflammatory changes in the musculoskeletal system, immune disorders and organic damage to all parts of the nervous system. Decompensation of existing vertebrogenic pathology is of particular importance. The aim of this study is to assess the impact of cervical spine degeneration on the neurological status of people who have had COVID-19. The study included 65 patients with upper body pain syndrome that arose, persisted, or worsened after the acute period of COVID-19; the control group consisted of 14 practically healthy individuals. Pain intensity was assessed using the visual analog scale (VAS). All patients underwent computed tomography of the cervical spine with determination of the Pavlov–Torg index and morphometric-densometric assessment of vertebral body density. scan. Pain syndrome was the leading complaint mainly in the form of cervicalgia, often combined with upper back pain and irradiation to the upper extremities. Headache, vestibular and autonomic disorders had reflex-vascular mechanisms of implementation. Signs of acquired cervical stenosing pathology with a maximum in the C6 segment were found in 75.4% of patients, accompanied by pronounced neurological symptoms. Conclusions. The transferred COVID-19 acts as a trigger for decompensation of degenerative changes in the cervical spine with the formation of persistent pain and neurological syndromes. This necessitates a multi-level assessment of the patient's condition, individualized treatment and rehabilitation tactics, and dynamic neurological monitoring.

Predictive impact of haemoglobin level in ruptured cerebral aneurysms

Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT

Predictive impact of haemoglobin level in ruptured cerebral aneurysms Revurko, A. P.; Solodovnikova, Yu. O.; Yarova, K. O.; Hnatovska, D. I. Anaemia is a multicausal clinical condition affecting nearly one in two patients with aneurysmal subarachnoid haemorrhage (aSAH). Cerebral oxygen delivery depends on blood flow and Hb concentration. In acute brain injury, including aSAH, compensatory mechanisms are impaired, making anaemic patients more susceptible to cerebral hypoxia. Although the impact of elevated Hb levels in aSAH remains insufficiently studied, both low and high Hb levels are believed to influence cerebral perfusion, particularly under conditions of cerebral vasospasm.Objective — to determine the impact of baseline Hb level on the prediction of the clinical course and outcome in patients with ruptured cerebral aneurysms. Materials and methods. A retrospective single-centre cross-sectional study was conducted. It involved the analysis of 492 medical records of patients in the acute phase of cerebral aneurysms (CA) rupture. Patients were divided into three groups according to Hb levels. The analysis included demographic and clinical data, Hb levels, anatomical and morphological features of CA, treatment method, complications, and outcomes. Results and discussion. Patients with elevated Hb levels were significantly older (p = 0.013). Female sex was significantly associated with both low and high Hb levels, with women being nearly twice as likel to belong to the low Hb group (p = 0.013) and 5.6 times more likely to belong to the high Hb group (p < 0.001). Patients with high Hb levels had significantly reduced odds of developing pneumonia (p = 0.026). Elevated Hb levels were associated with a 2.4-fold increase in the likelihood of being discharged with the Hospital Assessment Scale 2 (p = 0.039). Conclusions. These findings suggest that both decreased and elevated Hb levels are differentially associated with age, sex, incidence of pneumonia, and treatment outcomes in patients with ruptured CA.

Enhanced anticonvulsant efficacy of interleukin receptor blockade following levetiracetam use

Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT

Enhanced anticonvulsant efficacy of interleukin receptor blockade following levetiracetam use Vastyanov, R. S.; Krepec, Yu. S.; Stoyanov, O. M.; Dobrovolskyi, V. V.; Stepanov, G. F.; Savytskyi, I. V.; Kalashnikov, V. Yu.; Вастьянов, Р. С.; Крепец, Ю. С.; Стоянов, О. М.; Добровольський, В. В.; Степанов, Г. Ф.; Савицький, І. В.; Калашніков, В. Й. Метою дослідження було визначення принципової можливості підсилення протисудомної дії блокади інтерлейкінових рецепторів під впливом леветирацетаму при хронічному експериментальному епілептогенезі. Експериментальні дослідження проведено на моделях гострої генералізованої та хронічної епілептичної активності. Щурам застосовували системні та внутрішньомозкові введення рекомбінантного блокатора інтерлейкінових рецепторів на тлі введення леветирацетаму. Показано, що блокада активності інтерлейкінових рецепторів спричиняє захист тварин від гострих генералізованих та хронічних судом в стадії кіндлінгу та посткіндлінгу. При цьому протисудомна ефективність системного та внутрішньомозкового введення рекомбінантного антагоністу інтерлейкінових рецепторів підсилюється при застосуванні леветирацетаму. Доведений протисудомний ефект реалізується за умов гострих генералізованих судом, ініційованих пентиленететразолом і каїновою кислотою, а також за умов хронічного судомного синдрому при внутрішньогіпокампальній блокаді інтерлейкінових рецепторів. Отримані результати свідчать про залучення запальної реакції в патогенетичні механізми судомного синдрому. Автори висловлюють про досягнуту принципову можливість підвищення ефективності протисудомної стратегії у хворих на резистентну епілепсію шляхом сумісного введення фармакологічних препаратів, які блокують активність нейромедіаторних систем, відповідальних за ініціацію та розповсюдження надмірної біоелектричної активності по мозку, та спричиняють протизапальні ефекти.; The purpose of the study was to determine the principal possibility of enhancement of the anticonvulsant effect of interleukin receptor blockade by levetiracetam in chronic experimental epileptogenesis. Experimental studies were performed on models of acute generalized and chronic epileptic activity. Rats were treated with systemic and intracerebroventricular injections of a recombinant interleukin receptor blocker, administered in combination with levetiracetam. Interleukin receptor activity block was shown to protect animals from acute generalized and chronic seizures during kindling and postkindling. The revealed recombinant interleukin receptor antagonist, when administered systemically and intracerebroventricularly, shows anticonvulsant efficacy that is enhanced by levetiracetam. The revealed anticonvulsant effect is observed in acute generalized pentylenetetrazoleand kainic acid-induced seizures, as well as in a chronic convulsive syndrome under intra-hippocampal blockade of interleukin receptors. The obtained results indicate that the inflammatory response is involved in the pathogenetic mechanisms of seizure syndrome. The author concludes that the fundamental possibility of increasing anticonvulsant therapy efficacy in patients with refractory epilepsy was achieved through the co-administration of drugs that block neurotransmitter systems responsible for the initiation and propagation of excessive bioelectrical activity.

Contribution autonomic nervous system the development of tremor and therapeutic possibilities

Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT

Contribution autonomic nervous system the development of tremor and therapeutic possibilities Kalashnikov, V. Y.; Stoyanov, O. M.; Oprya, Ye. V.; Melnyk, Yu. V.; Kugel, Ya. I. Tremor is the most common hyperkinesis in clinical neurology. Accumulated information indicates that tremor often occurs when the integrative activity of the central nervous system is disrupted with the participation of structures related to nonspecific brain systems. The authors tried to analyze their own and published clinical and experimental data on the effects on tremorogenesis of the autonomic nervous system, as well as evaluate possible pathogenetic ways of correction.

Degenerative-dystrophic changes of the cervical spine in humans and animals

Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT

Degenerative-dystrophic changes of the cervical spine in humans and animals Andreeva, T. O.; Stoyanov, O. M.; Chebotaryova, G. M.; Kalashnikov, V. Y.; Vastyanov, R. S.; Darii, V. I.; Stoyanov, A. O.; Kugel, Ya. I. Destructive changes in the spine occur through a number of reasons, one of the most important being spondyloarthrosis, osteochondrosis, herniated discs, etc. Purpose. A morphological analysis of the body of the spine, as well as the neurological structure of patients, dogs and cats was carried out. Materials and methods. In people and animals, the intensity of pain was assessed using additional adaptations, computed tomographic indicators with varying the thickness of the body ridges, morphometric indicators with an emphasis on localization regions C5–C7. Results. Pathology of the spine configuration has been recorded in most people and dogs of large breeds. At the same time, deformation of the cervical spine has not been registered in other dogs and cats. The thickness of the body of the ridges along the length of the ridge in all groups was not uniform and there were few underlying patterns. Conclusions. Creatures, especially dogs of great breeds, can be a model for the treatment of etiopathogenetic factors, clinical progression, and the prognosis of degeneration of the cartilaginous apparatus. Conducting a routine analysis of the possible development of prevention of the development of the osteochondral apparatus and the body.

100 Clinical Neurology Cases: Study guide

Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT

100 Clinical Neurology Cases: Study guide Solodovnikova, Yu.; Yarova, K.; Babych, Е.; Hnatiuk, І.; Sarazhyna, K.; Son, А. Study guide for Students of the Medical Faculty of Higher Educational Institutions of the Second (Master’s) Level, Neurology Residents, Neurologists, and General Physicians.

Modern neuropsychological assessment methods for cognitive impairments in multiple sclerosis: a literature review

Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT

Modern neuropsychological assessment methods for cognitive impairments in multiple sclerosis: a literature review Babych, E. V.; Solodovnikova, Y. O.; Бабич, Е. В.; Солодовнікова, Ю. О. Multiple sclerosis (MS) is a chronic inflammatory autoimmune disease that according to the Atlas of MS of the Multiple Sclerosis International Federation affects nearly 3 million people worldwide, predominantly young adults (70–80 %) and 3–5 % of children. Motor impairments are among the leading MS symptoms as well as cognitive impairments (CI) which occur in 40–60 % of MS patients. However, due to their minimal impact on the overall EDSS score, disorders of cognitive functions are often overlooked, negatively affecting patients' quality of life and work capacity. Diagnosing CI is a crucial aspect of providing proper care, improving social adaptation, and expanding cognitive rehabilitation opportunities. This review aimed to systematize current knowledge about neuropsychological diagnostic methods for CI in patients with MS. We conducted a computerized search in PubMed, Scopus, and Web of Science using the keywords «multiple sclerosis», «cognitive impairment», and «assessment». In neuropsychology, CI is usually defined as performance falling more than 1.5 standard deviations below normative expectations, adjusted for demographic variables such as age and educational level. When diagnosing CI in MS, it is essential to consider comorbid psychiatric conditions, adverse effects of pharmacological treatment, and MS-related symptoms that may negatively influence cognitive function. Despite the wide range of existing methods for assessing CI in patients with MS, there is no consensus or clear recommendation regarding the use of specific tests, as no single tool provides comprehensive coverage of the patients’ cognitive profile. The existing batteries of tests are well-constructed, yet have their limitations and challenges as long duration, necessity of experienced well-trained personnel or restricted coverage of cognitive domains. Further research is needed to identify the optimal assessment approach.; Розсіяний склероз (РС) – це хронічне запальне автоімунне захворювання, яке, за даними Атласу розсіяного склерозу Міжнародної федерації розсіяного склерозу, вражає майже 3 млн людей у всьому світі, переважно молодих дорослих (70–80 %) та 3–5 % дітей. Серед провідних симптомів РС є моторні порушення, а також когнітивні порушення (КП), які виникають у 40–60 % пацієнтів із РС. Проте через їхній мінімальний вплив на загальний показник EDSS розлади когнітивних функцій часто залишаються поза увагою, що негативно позначається на якості життя та працездатності хворих. Діагностика КП є важливим аспектом надання належної допомоги, покращення соціальної адаптації та розширення можливостей когнітивної реабілітації. Цей огляд мав на меті систематизувати сучасні знання про нейропсихологічні методи діагностики КН у пацієнтів з РС. Ми провели комп'ютерний пошук у PubMed, Scopus та Web of Science, використовуючи ключові слова «розсіяний склероз», «когнітивні порушення» та «оцінка». У нейропсихології КН зазвичай визначається як зниження показників більше ніж на 1,5 стандартного від-хилення від нормативних очікувань, скоригованих на демографічні змінні, такі як вік та рівень освіти. При діагностиці КП у пацієнтів із РС важливо враховувати супутні психіатричні стани, побічні ефекти фармакологічного лікування та симптоми, пов’язані з РС, які можуть негативно впливати на когнітивні функції. Незважаючи на широкий спектр наявних методів оцінки КП у пацієнтів із РС, на сьогодні відсутній консенсус або чіткі рекомендації щодо використання конкретних тестів, оскільки жоден із них не забезпечує повного охоплення когнітивного профілю пацієнта. Чинні тестові комплекси добре розроблені, однак мають свої обмеження та виклики, зокрема тривалість проведення, необхідність залучення досвідченого персоналу або обмежений спектр оцінюваних когнітивних доменів. Необхідні подальші дослідження для визначення оптимального підходу до оцінки.