Видання іноземною мовою. Кафедра неврології та нейрохірургії

The impact of sleep quality on cognitive function in patients with multiple sclerosis

Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT

The impact of sleep quality on cognitive function in patients with multiple sclerosis Revurko, A. P.; Babych, E. V.; Solodovnikova, Yu. O.; Ревурко, А. П.; Бабич, Е. В.; Солодовнікова, Ю. О. Cognitive impairments (CI) affect 30–70 % of patients with multiple sclerosis (MS) and can occur even in the absence of other deficits. CI are among the most debilitating manifestations, significantly impacting patients’ quality of life, hindering their social activity and employment. The potential role of sleep disturbances in cognitive functioning in patients with MS is considered, with attention to the role of the glymphatic system and its activity during sleep.Objective – to evaluate how sleep quality relates to the cognitive performance in patients with MS.Materials and methods. The study included 32 patients with MS in the relapse phase who were not receiving disease-modifying therapy. Cognitive function was assessed using the Montreal Cognitive Assessment (MoCA), while sleep quality was evaluated with the Pittsburgh Sleep Quality Index (PSQI). Statistical analyses were conducted using Jamovi (version 2.3.28). Mann–Whitney U test and Spearman correlation analysis were employed, with p < 0.05 considered statistically significant. Results. Decreased attention, concentration, and working memory were significantly correlated with later sleep onset and the presence of sleep disturbances. The short-term memory domain showed a significant negative correlation with sleep onset latency, sleep duration, and sleep efficiency. Spearman analysis revealed a significant negative correlation between PSQI total score and MoCA total score, as well as attention, concentration, working memory, and short-term memory domains.Conclusions. A moderate negative correlation exists between sleep quality scores and cognitive function, suggesting that poorer sleep may be associated with reduced cognitive function in patients with MS.; Когнітивні порушення (КП) виявляють у 30–70 % пацієнтів із розсіяним склерозом (РС). Вони можуть виникати навіть за відсутності інших клінічних дефіцитів. Когнітивні порушення є одними з виявів, які найбільш інвалідизують, що суттєво впливає на якість життя пацієнтів, перешкоджаючи їхній соціальній активності й працевлаштуванню. Розглянуто ймовірну роль розладів сну в когнітивному функціонуванні пацієнтів із РС з урахуванням ролі глімфатичної системи та її активності під час сну. Мета роботи – оцінити вплив якості сну на когнітивну функцію у пацієнтів із РС. Матеріали та методи. У дослідження було залучено 32 пацієнтів із РС у фазі загострення, які не отримували хворобомодифікаційну терапію. Когнітивні функції оцінювали за допомогою Монреальської когнітивної шкали (MoCA), а якість сну – за допомогою Піттсбурзького індексу якості сну (PSQI). Статистичний аналіз проводили з використанням програми Jamovi (версія 2.3.28). Застосовували U-критерій Манна–Вітні та кореляційний аналіз Спірмена. Значення p < 0,05 вважали статистично значущим. Результати. Загальний бал за MoCA, показники виконавчих функцій, короткочасної пам’яті, уваги, концентрації та робочої пам’яті були значно нижчими у групі з КП порівняно з групою з нормальною когнітивною функцією. Зниження уваги, концентрації та робочої пам’яті корелювало з пізнішим часом засинання й наявністю розладів сну. Домен короткочасної пам’яті мав значущу негативну кореляцію з часом засинання, тривалістю та ефективністю сну. Тест Спірмена виявив значущий негативний зв’язок між PSQI та загальним балом за MoCA, компонентами уваги, концентрації, робочої та короткочасної пам’яті.Висновки. Існує помірна негативна кореляція між показниками якості сну та когнітивною діяльністю, що свідчить про те, що погіршення сну може бути пов’язане зі зниженням когнітивних функцій у пацієнтів із РС.

Nocturnal generalized seizures preceded by a gastrointestinal aura: a case report

Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT

Nocturnal generalized seizures preceded by a gastrointestinal aura: a case report Hnatovska, D. I.; Solodovnikova, Yu. O.; Lebed, O. P.; Perkova, G.; Dobrovolskyj, V. V.; Son, A. S.; Гнатовська, Д. І.; Солодовнікова, Ю. О.; Лебідь, О. П.; Перькова, Г. В.; Добровольський, В. В.; Сон, А. С. Despite the fact that abdominal pain is a common symptom of various pathological conditions, it can also be suggestive of a diagnosis of epilepsy. Autonomic epilepsy may present with paroxysmal gastrointestinal symptoms mimicking abdominal pathology or functional disorders, making diagnosis challenging. In 36 cases reported in the last 34 years, the most common gastrointestinal symptoms included abdominal pain, nausea, vomiting, etc. Although many mechanisms have been outlined, the cause of autonomic epilepsy with gastrointestinal symptoms still remains unclear current hypotheses suggest that the Sylvian fissure and the insular cortex may serve as sources of epileptic activity. Recognition of autonomic epilepsy in such casesis important, as timely identification and antiseizure treatment lead to significant clinical improvement. Case presentation. A female patient presented with recurrent nocturnal episodes beginning with abrupt awakening due to painful urges to defecate, followed by loss of consciousness, generalized tonic–clonic seizures and postictal confusion. Initially rare, the episodes increased to 4–5 events per year, exclusively during sleep,with normal neurological status between seizures. Brain MRI revealed bilateral cortical atrophy of the frontal and temporal lobes, asymmetry of the lateral ventricles, and periventricular leukoaraiosis. Overnight video EEG revealed interictal sharp waves during sleep without recorded ictal events. Levetiracetam therapy (500  750 mg/day) led to complete seizure control. Discussion. In this case, the combination of nocturnal onset, with gastrointestinal manifestations, and subsequent generalized tonic–clonic activity suggests either a focal seizure manifesting as gastrointestinal pain with secondary generalization or a generalized seizure preceded by a gastrointestinal aura. Video EEG monitoring confirmed the epileptogenic nature and contributed to understanding the pathophysiology of these symptoms. Levetiracetam proved effective in achieving seizure freedom.Conclusions. This case highlights a rare epileptic presentation with nocturnal seizures preceded by a painful gastrointestinal urge. Recognizing such visceral symptoms may aid earlier diagnosis and appropriate treatment.; Незважаючи на те, що абдомінальний біль є поширеним симптомом різноманітних патологічних станів, у окремих випадках він може бути проявом епілепсії. Автономна епілепсія може проявлятися пароксизмальними гастроінтестинальними симптомами, що імітують абдомінальну патологію або функціональні розлади, ускладнюючи діагностику. У 36 випадках, описаних упродовж останніх 34 років, найчастішими гастроінтестинальними симптомами були абдомінальний біль, нудота, блювання тощо. Незважаючи на запропоновані патофізіологічні механізми, етіологія автономної епілепсії з гастроінтестинальними проявами залишається остаточно не з’ясованою; згідно з наявними гіпотезами, можливими джерелами епілептичної активності є ділянка сильвієвої щілини та острівцева кора. Раннє розпізнавання таких станів є критично важливим, оскільки своєчасне призначення протинападової терапії є критично важливим для покращення стану пацієнта. Клінічний випадок. Пацієнтка звернулась зі скаргами на повторювані нічні епізоди протягом кількох років, що починались з раптового пробудження через болісні позиви до дефекації, з подальшою втратою свідомості, розвитком генералізованого тоніко-клонічного нападу та постіктальної сплутаності свідомості. Частота епізодів з часом зросла до 4–5 на рік, вони виникали виключно під час сну, змін у неврологічному статусі між нападами не спостерігалось. Магнітно-резонансна томографія головного мозку виявила білатеральну кортикальну атрофію лобних та скроневих часток, асиметрію бічних шлуночків та перивентрикулярний лейкоареоз. Під час нічного відео-ЕЕГ-моніторингу виявлено інтеріктальні гострі хвилі у фазі сну без реєстрації іктальних подій. На тлі терапії леветирацетамом (500  750 мг/добу) досягнуто повного контролю нападів.Обговорення. Поєднання нічного дебюту, гастроінтестинальних симптомів і наступних генералізованих тоніко-клонічних нападів у цьому випадку свідчить на користь фокального нападу з гастроінтестинальними проявами та вторинною генералізацією або генералізованого нападу з гастроінтестинальною аурою. Відео-ЕЕГ-моніторинг підтвердив епілептогенну природу епізодів і дозволив уточнити їхні патофізіологічні механізми. Призначення леветирацетаму забезпечило повний контроль нападів.Висновки. Цей випадок ілюструє рідкісний варіант епілепсії з нічними нападами, яким передують гастро-інтестинальні симптоми. Розпізнавання подібних вісцеральних симптомів може сприяти ранній діагностиці та своєчасному призначенню адекватної терапії.

Features of cerebral blood flow reactivity in patients with post-traumatic epilepsy

Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT

Features of cerebral blood flow reactivity in patients with post-traumatic epilepsy Kalashnikov, V. Y.; Oros, M. M.; Stoyanov, O. M.; Vastyanov, R. S.; Melnik, Yu. V. Transcranial Doppler ultrasonography was used to examine 65 young patients with symptomatic posttraumatic partial epilepsy. Cerebral arterial blood flow velocity and reactivity to functional stress were assessed. Hyporeactivity to vasoconstrictor stress was observed in all clinical groups. Depletion of vasodilator responses was observed in patients with subcompensation and decompensation of the disease. Patients with frequent epileptic seizures showed a significant decrease in reactivity to orthostatic stress. Mild hyperreactivity to the antiorthostatic test was detected in the group of patients with clinical compensation. The hyporeactivity to functional stress in patients with epilepsy is due to the possible parasympathetic influence of the suprasegmental autonomic nervous system.

Why Do Patients with Aneurysmal Subarachnoid Hemorrhage Postpone Treatment?

Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT

Why Do Patients with Aneurysmal Subarachnoid Hemorrhage Postpone Treatment? Yarova, K.; Solodovnikova, Y. Early diagnosis of cerebral arterial aneurysm (CAA) rupture is critical, as recurrent ruptures significantly worsen the prognosis and increase mortality. The time to seek help varies: thunderclap headache and seizures prompt immediate treatment, while less obvious manifestations are often overlooked. The relationship between the nature of symptoms and the promptness of CAA rupture diagnosis remains poorly understood. The aim of the study: to identify predictors of help-seeking behavior in patients with recurrent CAA ruptures.

Early predictors of conservative treatment for aneurysmal subarachnoid hemorrhage in low- income countries

Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT

Early predictors of conservative treatment for aneurysmal subarachnoid hemorrhage in low- income countries Yarova, K. O.; Solodovnikova, Yu. O.; Ярова, К. О.; Солодовнікова, Ю. О. Microsurgical and endovascular treatment for aneurysmal subarachnoid hemorrhage (SAH) is the gold standard for excluding ruptured intracranial cerebral arterial aneurysms (ICAA) from circulation and reducing rebleeding risk. However, conservative treatment remains an option in low-resource settings.Objective — to identify early predictors of conservative treatment for SAH in low-resource settings.Materials and methods. This retrospective, single-center cohort study included 212 patients with SAH treated between 2000 and 2023. Patients were divided into two groups: those receiving conservative treatment (n = 106) and those undergoing ICAA clipping within 14 days of their first rupture. Demographic data, clinical features, comorbidities, and radiographic/anatomical characteristics of ruptured ICAAs were analyzed.Results and discussion. Of the 212 patients included in the study, 106 (Group 1) received conservative treatment, and 106 (Group 2) underwent ICAA clipping. The mean age was (56 ± 14) years in Group 1 and (50 ± 12) years in Group 2. Group 1 had a higher frequency of posterior circulation ICAA and multiple ICAAs. Although the mean size of ruptured ICAAs was similar (eight mm), Group 1 exhibited greater variability in ICAA size. Patient age, comorbidity burden, ІCAA location and morphology, number of ІCAA, and initial neurological condition are key determinants influencing the choice of conservative treatment over surgical clipping in low-resource settings.Conclusions. Early predictors of conservative treatment for SAH in low-income countries include advanced age, high Charlson Comorbidity Index, anterior circulation ICAA, fusiform ICAA, multiple ICAA, and low-grade m-WFNS. These findings may help guide treatment decisions in settings with limited access to surgical interventions.; Мікрохірургічне й ендоваскулярне лікування аневризматичного субарахноїдального крововиливу (САК) є золотим стандартом для виключення розірваних церебральних артеріальних аневризм (ЦАА) і кровообігу та зниження ризику повторного розриву ЦАА. Консервативне лікування залишається варіантом в умовах обмеже-них ресурсів. Мета роботи – визначити ранні предиктори консервативного лікування САК в умовах обмежених ресурсів.Матеріали та методи. Проведено ретроспективне одноцентрове когортне дослідження 212 пацієнтів із САК, які отримували лікування в 2000–2023 рр. Пацієнтів розподілили на дві групи залежно від методу ліку-вання (консервативне лікування (n = 106) та кліпування ЦАА упродовж 14 днів після їхнього розриву. (n = 106)). Проаналізовано демографічні дані, клінічні особливості, супутні захворювання та радіологічні/анатомічні харак-теристики розірваних ЦАА. Результати та обговорення. Середній вік у групі консервативного лікування становив (56 ± 14) років (19–85 років), у групі кліпування ЦАА – (50 ± 12) років (18–73 роки). У першій групі зареєстровано вищу частоту ЦАА задньої циркуляції та множинних ЦАА. Хоча середній розмір розірваних ЦАА в обох групах був подібним (8 мм), у групі консервативного лікування була більша варіабельність розміру ЦАА. Установлено, що вік пацієнта, супутні захворювання, локалізація та морфологія ЦАА, кількість ЦАА і вихідний неврологічний стан є ключовими детермі-нантами, що впливають на вибір консервативного лікування замість хірургічного кліпування в умовах обмежених ресурсів.Висновки. Ранніми предикторами консервативного лікування САК у країнах із низьким рівнем доходу є похилий вік, високий індекс коморбідності Чарлсон, ЦАА переднього кровообігу, веретеноподібні ЦАА, множинні ЦАА та низький ступінь за модифікованою шкалою World Federation of Neurosurgical Societies. Отримані результати можуть допомогти в прийнятті рішень щодо лікування в умовах з обмеженим доступом до хірургічних втручань.

Features of Cerebral Hemodynamics and Cognitive Status in Patients with Chronic Ischemia of the Brain on the Background of Stenosing Atherosclerosis of the Brachiocephalic Arteries

Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT

Features of Cerebral Hemodynamics and Cognitive Status in Patients with Chronic Ischemia of the Brain on the Background of Stenosing Atherosclerosis of the Brachiocephalic Arteries Kalashnikov, V. Y.; Stoyanov, O. M.; Vastyanov, R. S.; Kugel, Ya. I.; Andreeva, T. O.; Калашніков, В. Й.; Стоянов, О. М.; Вастьянов, Р. С.; Кугель, Я. І.; Андреєва, Т. О. Aim. To study the state of cerebral circulation and cognitive status (CS) in patients with chronic cerebral ischemia (CCI) associated with atherosclerotic lesions of the brachiocephalic arteries (BCA). Materials and Methods. A total of 128 individuals aged 42 to 60 years were examined, including patients with CCI in the compensated (Group I, n=24) and subcompensated (Group II, n=38) stages, as well as 46 patients (Group III) with decompensated CСI, who had a history of an ischemic stroke (IS). The state of the carotid (CA), and vertebral arteries (VA) was assessed, as well as the time-averaged maximum blood flow velocity (TAMX) in the cerebral arteries, as well as in the vertebral (VA, segment V4) arteries, and basilar (BA) arteries, the functioning of the anterior (AComA) arteries and posterior (PComA) communicating arteries. The assessment of CS was performed using the Mini-Mental State Examination (MMSE), Frontal Assessment Battery (FAB), and a 10-word recall test. Results. In Group I, isolated lesions of the CA or VA were observed, while in Group II and III multiple lesions dominated. The severity of CCI corresponded to the decrease in TAMX, most significantly in MCA in Group II (p<0.05) and Group III (p<0.01). Such vascular ischemia was clinically accompanied by an increase in ataxic, pseudobulbar, dysmnestic, and pyramidal syndromes. In patients with a non-functioning AComA and hemo dynamically significant lesions of the BCA, a decrease in memory and intelligence, behavioural changes, were observed. In cases of non-functioning PComA, a decrease in TAMX in the posterior cerebral arteries, BA, and VA (V4) led to greater severity of vestibular and ataxic symptoms. According to the MMSE scale, the average score corresponded to mild cognitive reduction (CR) in Group I (25.5 ± 0.6 points) and mild dementia in Groups II and III (23.6 ± 0.2 and 20.9 ± 0.4 points, respectively). In Group III, these values bordered on moderate demen tia. In the FAB test, moderate cognitive reduction CR with impaired praxis and spatial activity was noted in Group I, severe CR with impaired praxis and object function in Group II, and dementia in Group III. Conclusions. In patients with decompensated CCI, hemodynamically significant stenoses of CA, often in combination with VA damage. The functional state of the AComA and PComA plays an important role in the development of clinical manifestations of CCI. Patients with compensated CCI showed a moderate cognitive deficit; those with subcompensated CCI demonstrated a severe cognitive deficit, while patients with decompensation and the consequences of IS exhibited signs of vascular dementia.; Мета. Дослідити стан мозкового кровообігу та когнітивний статус (КС) у пацієнтів із хронічною ішемією мозку (ХІМ) при атеросклеротичних ураженнях брахіоцефальних артерій (БЦА). Матеріали та методи. Обстежено 128 осіб віком від 42 до 60 років, серед яких пацієнти з ХІМ у ком пенсованій (Група I, n=24) та субкомпенсованій (Група II, n=38) стадіях, а також 46 пацієнтів (Група III) з декомпенсованою ХІМ, які перенесли ішемічний інсульт (ІІ). Оцінювали стан сонних (СА) та хребтових (ХА) артерій, а також усереднену за часом максимальну швидкість кровотоку (TAMX) у церебральних артері ях, функціонування передньої (ПСоА) та задньої (ЗСоА) сполучних артерій. Когнітивний стан оцінювали за допомогою тесту Mini-Mental State Examination (MMSE), для оцінки фронтальної дисфункції – Frontal Assessment Battery (FAB) та тесту на запам’ятовування 10 слів. Контрольну групу (КГ) склали 20 клінічно здорових добровольців. Результати. У групі I спостерігалися ізольовані ураження СА або ХА, у групі II та III домінували множинні ураження. Вираженість ХІМ відповідала зниженню TAMX, найбільше в СМА у групі II (p<0,05) та групі III (p<0,01). Судинна ішемія супроводжувалася атактичним, псевдобульбарним, дисмнестичним та пірамідним синдромами. У пацієнтів із нефункціонуючою ПСоА при стенозах БЦА спостерігалося зниження пам’яті та інтелекту, поведінкові зміни. У випадках нефункціонуючої ЗСоА зниження TAMX у ЗМА, БА та ХА (V4) при зводило до більшої вираженості вестибулярних та атактичних синдромів. За шкалою MMSE середній бал відповідав легкому когнітивному зниженню (КЗ) у групі I (25,5 ± 0,6 бала) та легкій деменції у групах II і III (23,6 ± 0,2 та 20,9 ± 0,4 бала відповідно). У групі III ці показники наближалися до помірної деменції. За тестом FAB у групі I відзначалося помірне КЗ з порушенням праксису та просторової активності, у групі II – важке КЗ з порушенням праксису та функції об’єктів, а у групі III – деменція. Висновки. У пацієнтів із декомпенсованою ХІМ переважали гемодинамічно значущі стенози КА, часто у поєднанні з ураженням ХА. Функціональний стан ПСоА та ЗСоА відіграє важливу роль у розвитку клінічних проявів ХІМ. Пацієнти з компенсованою ХІМ мали помірний когнітивний дефіцит, пацієнти з субкомпенсо ваною ХІМ демонстрували тяжкий дефіцит, пацієнти з декомпенсацією та наслідками ІІ мали ознаки судин ної деменції.

Influence of spine degeneration in the cervical department on the neurological status in persons who have survived COVID-19

Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT

Influence of spine degeneration in the cervical department on the neurological status in persons who have survived COVID-19 Melnyk, Yu.V.; Andreeva, T. O.; Kalashnikov, V. Y.; Stoyanov, O. M.; Stoіanov, A. O.; Kugel, Ya. I.; Nanish, I. I.; Pastukhov, O. O. The COVID-19 pandemic has highlighted the problem of long-term consequences of the disease, in particular on the nervous system. More and more clinical observations indicate that patients who have had COVID-19 have persistent or progressive neurological disorders, especially in the presence of degenerative changes in the spine. Myalgias and arthralgias are characteristic manifestations of COVID-19 and are observed in 50–90% of patients in the acute period. During the convalescence period, prerequisites are formed for the chronicity of symptoms with the involvement of the autonomic nervous system, which is associated with degenerative-inflammatory changes in the musculoskeletal system, immune disorders and organic damage to all parts of the nervous system. Decompensation of existing vertebrogenic pathology is of particular importance. The aim of this study is to assess the impact of cervical spine degeneration on the neurological status of people who have had COVID-19. The study included 65 patients with upper body pain syndrome that arose, persisted, or worsened after the acute period of COVID-19; the control group consisted of 14 practically healthy individuals. Pain intensity was assessed using the visual analog scale (VAS). All patients underwent computed tomography of the cervical spine with determination of the Pavlov–Torg index and morphometric-densometric assessment of vertebral body density. scan. Pain syndrome was the leading complaint mainly in the form of cervicalgia, often combined with upper back pain and irradiation to the upper extremities. Headache, vestibular and autonomic disorders had reflex-vascular mechanisms of implementation. Signs of acquired cervical stenosing pathology with a maximum in the C6 segment were found in 75.4% of patients, accompanied by pronounced neurological symptoms. Conclusions. The transferred COVID-19 acts as a trigger for decompensation of degenerative changes in the cervical spine with the formation of persistent pain and neurological syndromes. This necessitates a multi-level assessment of the patient's condition, individualized treatment and rehabilitation tactics, and dynamic neurological monitoring.

Predictive impact of haemoglobin level in ruptured cerebral aneurysms

Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT

Predictive impact of haemoglobin level in ruptured cerebral aneurysms Revurko, A. P.; Solodovnikova, Yu. O.; Yarova, K. O.; Hnatovska, D. I. Anaemia is a multicausal clinical condition affecting nearly one in two patients with aneurysmal subarachnoid haemorrhage (aSAH). Cerebral oxygen delivery depends on blood flow and Hb concentration. In acute brain injury, including aSAH, compensatory mechanisms are impaired, making anaemic patients more susceptible to cerebral hypoxia. Although the impact of elevated Hb levels in aSAH remains insufficiently studied, both low and high Hb levels are believed to influence cerebral perfusion, particularly under conditions of cerebral vasospasm.Objective — to determine the impact of baseline Hb level on the prediction of the clinical course and outcome in patients with ruptured cerebral aneurysms. Materials and methods. A retrospective single-centre cross-sectional study was conducted. It involved the analysis of 492 medical records of patients in the acute phase of cerebral aneurysms (CA) rupture. Patients were divided into three groups according to Hb levels. The analysis included demographic and clinical data, Hb levels, anatomical and morphological features of CA, treatment method, complications, and outcomes. Results and discussion. Patients with elevated Hb levels were significantly older (p = 0.013). Female sex was significantly associated with both low and high Hb levels, with women being nearly twice as likel to belong to the low Hb group (p = 0.013) and 5.6 times more likely to belong to the high Hb group (p < 0.001). Patients with high Hb levels had significantly reduced odds of developing pneumonia (p = 0.026). Elevated Hb levels were associated with a 2.4-fold increase in the likelihood of being discharged with the Hospital Assessment Scale 2 (p = 0.039). Conclusions. These findings suggest that both decreased and elevated Hb levels are differentially associated with age, sex, incidence of pneumonia, and treatment outcomes in patients with ruptured CA.

Enhanced anticonvulsant efficacy of interleukin receptor blockade following levetiracetam use

Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT

Enhanced anticonvulsant efficacy of interleukin receptor blockade following levetiracetam use Vastyanov, R. S.; Krepec, Yu. S.; Stoyanov, O. M.; Dobrovolskyi, V. V.; Stepanov, G. F.; Savytskyi, I. V.; Kalashnikov, V. Yu.; Вастьянов, Р. С.; Крепец, Ю. С.; Стоянов, О. М.; Добровольський, В. В.; Степанов, Г. Ф.; Савицький, І. В.; Калашніков, В. Й. Метою дослідження було визначення принципової можливості підсилення протисудомної дії блокади інтерлейкінових рецепторів під впливом леветирацетаму при хронічному експериментальному епілептогенезі. Експериментальні дослідження проведено на моделях гострої генералізованої та хронічної епілептичної активності. Щурам застосовували системні та внутрішньомозкові введення рекомбінантного блокатора інтерлейкінових рецепторів на тлі введення леветирацетаму. Показано, що блокада активності інтерлейкінових рецепторів спричиняє захист тварин від гострих генералізованих та хронічних судом в стадії кіндлінгу та посткіндлінгу. При цьому протисудомна ефективність системного та внутрішньомозкового введення рекомбінантного антагоністу інтерлейкінових рецепторів підсилюється при застосуванні леветирацетаму. Доведений протисудомний ефект реалізується за умов гострих генералізованих судом, ініційованих пентиленететразолом і каїновою кислотою, а також за умов хронічного судомного синдрому при внутрішньогіпокампальній блокаді інтерлейкінових рецепторів. Отримані результати свідчать про залучення запальної реакції в патогенетичні механізми судомного синдрому. Автори висловлюють про досягнуту принципову можливість підвищення ефективності протисудомної стратегії у хворих на резистентну епілепсію шляхом сумісного введення фармакологічних препаратів, які блокують активність нейромедіаторних систем, відповідальних за ініціацію та розповсюдження надмірної біоелектричної активності по мозку, та спричиняють протизапальні ефекти.; The purpose of the study was to determine the principal possibility of enhancement of the anticonvulsant effect of interleukin receptor blockade by levetiracetam in chronic experimental epileptogenesis. Experimental studies were performed on models of acute generalized and chronic epileptic activity. Rats were treated with systemic and intracerebroventricular injections of a recombinant interleukin receptor blocker, administered in combination with levetiracetam. Interleukin receptor activity block was shown to protect animals from acute generalized and chronic seizures during kindling and postkindling. The revealed recombinant interleukin receptor antagonist, when administered systemically and intracerebroventricularly, shows anticonvulsant efficacy that is enhanced by levetiracetam. The revealed anticonvulsant effect is observed in acute generalized pentylenetetrazoleand kainic acid-induced seizures, as well as in a chronic convulsive syndrome under intra-hippocampal blockade of interleukin receptors. The obtained results indicate that the inflammatory response is involved in the pathogenetic mechanisms of seizure syndrome. The author concludes that the fundamental possibility of increasing anticonvulsant therapy efficacy in patients with refractory epilepsy was achieved through the co-administration of drugs that block neurotransmitter systems responsible for the initiation and propagation of excessive bioelectrical activity.

Contribution autonomic nervous system the development of tremor and therapeutic possibilities

Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT

Contribution autonomic nervous system the development of tremor and therapeutic possibilities Kalashnikov, V. Y.; Stoyanov, O. M.; Oprya, Ye. V.; Melnyk, Yu. V.; Kugel, Ya. I. Tremor is the most common hyperkinesis in clinical neurology. Accumulated information indicates that tremor often occurs when the integrative activity of the central nervous system is disrupted with the participation of structures related to nonspecific brain systems. The authors tried to analyze their own and published clinical and experimental data on the effects on tremorogenesis of the autonomic nervous system, as well as evaluate possible pathogenetic ways of correction.