Видання іноземною мовою. Кафедра неврології та нейрохірургії

Neurovisceral dysregulation and systemic autonomic dysfunction in alcohol dependence

Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT

Neurovisceral dysregulation and systemic autonomic dysfunction in alcohol dependence Stoyanov, O. M.; Kuhel, Ya. I.; Kalashnikov, V. Yo.; Vastyanov, R. S.; Stoianov, A. O.; Andreyeva, T. O.; Melnyk, Yu. V.; Стоянов, О. М.; Кугель, Я. І.; Калашніков, В. Й.; Вастьянов, Р. С.; Стоянов, А. О.; Андреєва, Т. О.; Мельник, Ю. В. The purpose of the study was to systematize modern data concerning the autonomic nervous system involvement in alcohol dependence and propose a multi-level integrative model of autonomic dysregulation. An analytical review of the literature was conducted using PubMed, Google Scholar, Web of Science and Scopus databases. Contemporary clinical and experimental studies were analyzed alongside fundamental research in neurophysiology, neuroendocrine, and neuroimmune regulation. A systems-based and pathophysiological approach was applied. The findings showed systemic autonomic dysfunction formation with multisystem involvement, including cardiovascular, gastrointestinal, respiratory, thermoregulatory, urogenital, metabolic-endocrine and immune systems as a result of chronic alcohol exposure. These alterations occur across multiple hierarchical levels of autonomic nervous system organization and are associated with impaired integration of neurovegetative, neuroendocrine, and immune regulatory pathways. The proposed model conceptualizes autonomic dysfunction as a systemic process and provides a framework for the development of targeted diagnostic, prognostic, and therapeutic strategies in alcohol dependence. Authors conclude that chronic alcohol exposure is associated with systemic autonomic dysfunction which results in regulatory systems generalized disruption. Autonomic dysfunction follows a continuum from subclinical regulatory disturbances to overt organ manifestations, determining disease progression. The proposed integrative model provides a conceptual basis for personalized diagnostic and therapeutic approaches in alcohol dependence.; Метою дослідження було систематизувати сучасні дані про участь вегетативної нервової системи в алкогольній залежності та запропонувати багаторівневу інтегративну модель вегетативної дизрегуляції. Було проведено аналітичний огляд літератури з використанням баз даних PubMed, PubMed, Google Scholar, Web of Science та Scopus. Сучасні клінічні та експериментальні роботи проаналізовані поряд з фундаментальними дослідженнями в галузі нейрофізіології, нейроендокринної та нейроімунної регуляції. Було застосовано системний та патофізіологічний підхід. Результати показали формування вегетативної дисфункції внаслідок хронічного впливу алкоголю з ураженням багатьох систем, включаючи серцево-судинну, шлунково-кишкову, дихальну, терморегуляторну, урогенітальну, метаболічно-ендокринну та імунну системи. Ці зміни відбуваються на кількох ієрархічних рівнях організації вегетативної нервової системи і пов'язані з порушенням інтеграції нейровегетативних, нейроендокринних та імунних регуляторних шляхів. Порушення інтегративної функції центральної вегетативної мережі пропонується як ключовий механізм, що лежить в основі єдиного патофізіологічного континууму вегетативної дизрегуляції. Запропонована модель концептуалізує вегетативну дисфункцію як системний процес і забезпечує основу для розробки цілеспрямованих діагностичних, прогностичних та терапевтичних стратегій при алкогольній залежності. Автори висловлюють, що хронічний вплив алкоголю пов'язаний із системною вегетативною дисфункцією, наслідком формування якої є генералізоване порушення регуляторних систем. Вегетативна дисфункція є континуумом від субклінічних регуляторних порушень до явних органних проявів, що визначає прогресування захворювання. Запропонована інтегративна модель забезпечує концептуальну основу для персоналізованих діагностичних та терапевтичних підходів до алкогольної залежності.

Clinical-Neurological Features and Cognitive Deficit in Chronic Alcoholic Encephalopathies

Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT

Clinical-Neurological Features and Cognitive Deficit in Chronic Alcoholic Encephalopathies Stoyanov, O. M.; Kalashnikov, V. Y.; Vastyanov, R. S.; Oprya, Ye. V.; Melnyk, Yu. V.; Kuhel, Ya. I.; Andreeva, T. O. The article presents a comprehensive clinical, neurological, and neuropsychological analysis of chronic alcoholic encephalopathy (CAE) as a systemic toxic-metabolic lesion of the central nervous system, characterized by a stage-dependent progressive course that is not a direct equivalent of the stages of alcohol dependence. Based on the examination of 66 patients with CAE of varying severity, the disease is shown to involve a combination of diffuse neurological symptoms (cerebellar, vestibular, pyramidal, sensorimotor, and autonomic disorders, among others) and a systemic cognitive deficit. It has been established that cognitive impairment is one of the early and pathogenetically significant manifestations of CAE and demonstrates a fronto-subcortical regulatory pattern. In the compensated stage, impairments of voluntary attention, neurodynamics, and executive control are already present, with relative preservation of global cognitive status (MMSE). As CAE progresses, cognitive deficits become persistent and multicomponent, involving executive functions, cognitive flexibility, behavioral regulation, and memory, reaching a dementia level in the decompensated stage. The results of specialized neuropsychological methods (FAB, Schulte-Gorbov tables, Pieron-Ruzer test, Clock Drawing Test, 10-word memory test, and “Exclusion of the Superfluous” test) demonstrated high sensitivity to early regulatory disturbances. They allowed for objective assessment of the staged progression of fronto-subcortical dysfunction. It was shown that impairments in memory and constructive activity in CAE are secondary and regulatory, resulting from deficits in programming and control rather than primary amnestic or apraxic disorders. The obtained data support the concept of CAE as a progressive disorder of integrative brain regulatory mechanisms and justify the use of a comprehensive neuropsychological approach for early diagnosis, staging, and prognosis of alcohol-related CNS damage.

Charlson comorbidity index as a predictor of initial severity, clinical course, and treatment outcomes in aneurysmal subarachnoid hemorrhagе due to anterior communicating artery rupture

Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT

Charlson comorbidity index as a predictor of initial severity, clinical course, and treatment outcomes in aneurysmal subarachnoid hemorrhagе due to anterior communicating artery rupture Hnatovska, D.; Solodovnikova, Yu. Aneurysmal subarachnoid hemorrhage (aSAH) is a life-threatening condition in which baseline comorbidity burden may significantly influence the clinical course and outcomes. The Charlson Comorbidity Index (CCI) is widely used to quantify chronic disease burden; however, its prognostic value in aSAH remains controversial. Anterior communicating artery (AComA) aneurysms represent the most common site of rupture, and a focused evaluation of the impact of comorbidities within this subgroup is therefore warranted. Aіm. To investigate the impact of the CCI on initial disease severity, clinical course, and treatment outcomes in patients with aSAH resulting from AComA rupture. Materіals and methods. This retrospective cohort analysis included 222 patients in the acute phase of aSAH due to AComA aneurysm rupture. Patients were stratified into four groups according to the CCI. The study methods included analysis of clinical data and statistical evaluation using descriptive statistics, multinomial logistic regression, and Pearson’s chi-square test. Results. Men were significantly more likely to have no comorbidities, whereas moderate and high comorbidity levels were more frequent among women. No statistically significant differences in CCI distribution were observed between the two decades. Higher CCI was associated with greater odds of severe clinical presentation according to the modified World Federation of Neurosurgical Societies (mWFNS) scale (p=0.021, p=0.003, and p=0.007). Patients with CCI 2 and CCI 3 had higher odds of poor neurological status according to the Hunt-Hess (HH) scale (p=0.004 and p=0.002, respectively). Higher CCI was also associated with combined hemorrhage (p=0.020, p=0.012, and p=0.007). Non-operated patients more often had moderate or high comorbidity, whereas operated patients more frequently had no or low CCI. Higher CCI was associated with increased odds of death and severe neurological deficit at discharge (p=0.009 and p=0.050, respectively). No associations were found between the CCI and length of hospital or intensive care unit stay, vasospasm, seizure incidence, rebleeding, meningitis, or pneumonia (p>0.05). Conclusіons. In patients with ruptured AComA aneurysms, a higher comorbidity burden was associated with more severe neurological status at admission, greater hemorrhage extent, and poorer outcomes. In operated patients, a lower comorbidity burden was observed more often.

The impact of sleep quality on cognitive function in patients with multiple sclerosis

Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT

The impact of sleep quality on cognitive function in patients with multiple sclerosis Revurko, A. P.; Babych, E. V.; Solodovnikova, Yu. O.; Ревурко, А. П.; Бабич, Е. В.; Солодовнікова, Ю. О. Cognitive impairments (CI) affect 30–70 % of patients with multiple sclerosis (MS) and can occur even in the absence of other deficits. CI are among the most debilitating manifestations, significantly impacting patients’ quality of life, hindering their social activity and employment. The potential role of sleep disturbances in cognitive functioning in patients with MS is considered, with attention to the role of the glymphatic system and its activity during sleep.Objective – to evaluate how sleep quality relates to the cognitive performance in patients with MS.Materials and methods. The study included 32 patients with MS in the relapse phase who were not receiving disease-modifying therapy. Cognitive function was assessed using the Montreal Cognitive Assessment (MoCA), while sleep quality was evaluated with the Pittsburgh Sleep Quality Index (PSQI). Statistical analyses were conducted using Jamovi (version 2.3.28). Mann–Whitney U test and Spearman correlation analysis were employed, with p < 0.05 considered statistically significant. Results. Decreased attention, concentration, and working memory were significantly correlated with later sleep onset and the presence of sleep disturbances. The short-term memory domain showed a significant negative correlation with sleep onset latency, sleep duration, and sleep efficiency. Spearman analysis revealed a significant negative correlation between PSQI total score and MoCA total score, as well as attention, concentration, working memory, and short-term memory domains.Conclusions. A moderate negative correlation exists between sleep quality scores and cognitive function, suggesting that poorer sleep may be associated with reduced cognitive function in patients with MS.; Когнітивні порушення (КП) виявляють у 30–70 % пацієнтів із розсіяним склерозом (РС). Вони можуть виникати навіть за відсутності інших клінічних дефіцитів. Когнітивні порушення є одними з виявів, які найбільш інвалідизують, що суттєво впливає на якість життя пацієнтів, перешкоджаючи їхній соціальній активності й працевлаштуванню. Розглянуто ймовірну роль розладів сну в когнітивному функціонуванні пацієнтів із РС з урахуванням ролі глімфатичної системи та її активності під час сну. Мета роботи – оцінити вплив якості сну на когнітивну функцію у пацієнтів із РС. Матеріали та методи. У дослідження було залучено 32 пацієнтів із РС у фазі загострення, які не отримували хворобомодифікаційну терапію. Когнітивні функції оцінювали за допомогою Монреальської когнітивної шкали (MoCA), а якість сну – за допомогою Піттсбурзького індексу якості сну (PSQI). Статистичний аналіз проводили з використанням програми Jamovi (версія 2.3.28). Застосовували U-критерій Манна–Вітні та кореляційний аналіз Спірмена. Значення p < 0,05 вважали статистично значущим. Результати. Загальний бал за MoCA, показники виконавчих функцій, короткочасної пам’яті, уваги, концентрації та робочої пам’яті були значно нижчими у групі з КП порівняно з групою з нормальною когнітивною функцією. Зниження уваги, концентрації та робочої пам’яті корелювало з пізнішим часом засинання й наявністю розладів сну. Домен короткочасної пам’яті мав значущу негативну кореляцію з часом засинання, тривалістю та ефективністю сну. Тест Спірмена виявив значущий негативний зв’язок між PSQI та загальним балом за MoCA, компонентами уваги, концентрації, робочої та короткочасної пам’яті.Висновки. Існує помірна негативна кореляція між показниками якості сну та когнітивною діяльністю, що свідчить про те, що погіршення сну може бути пов’язане зі зниженням когнітивних функцій у пацієнтів із РС.

Nocturnal generalized seizures preceded by a gastrointestinal aura: a case report

Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT

Nocturnal generalized seizures preceded by a gastrointestinal aura: a case report Hnatovska, D. I.; Solodovnikova, Yu. O.; Lebed, O. P.; Perkova, G.; Dobrovolskyj, V. V.; Son, A. S.; Гнатовська, Д. І.; Солодовнікова, Ю. О.; Лебідь, О. П.; Перькова, Г. В.; Добровольський, В. В.; Сон, А. С. Despite the fact that abdominal pain is a common symptom of various pathological conditions, it can also be suggestive of a diagnosis of epilepsy. Autonomic epilepsy may present with paroxysmal gastrointestinal symptoms mimicking abdominal pathology or functional disorders, making diagnosis challenging. In 36 cases reported in the last 34 years, the most common gastrointestinal symptoms included abdominal pain, nausea, vomiting, etc. Although many mechanisms have been outlined, the cause of autonomic epilepsy with gastrointestinal symptoms still remains unclear current hypotheses suggest that the Sylvian fissure and the insular cortex may serve as sources of epileptic activity. Recognition of autonomic epilepsy in such casesis important, as timely identification and antiseizure treatment lead to significant clinical improvement. Case presentation. A female patient presented with recurrent nocturnal episodes beginning with abrupt awakening due to painful urges to defecate, followed by loss of consciousness, generalized tonic–clonic seizures and postictal confusion. Initially rare, the episodes increased to 4–5 events per year, exclusively during sleep,with normal neurological status between seizures. Brain MRI revealed bilateral cortical atrophy of the frontal and temporal lobes, asymmetry of the lateral ventricles, and periventricular leukoaraiosis. Overnight video EEG revealed interictal sharp waves during sleep without recorded ictal events. Levetiracetam therapy (500  750 mg/day) led to complete seizure control. Discussion. In this case, the combination of nocturnal onset, with gastrointestinal manifestations, and subsequent generalized tonic–clonic activity suggests either a focal seizure manifesting as gastrointestinal pain with secondary generalization or a generalized seizure preceded by a gastrointestinal aura. Video EEG monitoring confirmed the epileptogenic nature and contributed to understanding the pathophysiology of these symptoms. Levetiracetam proved effective in achieving seizure freedom.Conclusions. This case highlights a rare epileptic presentation with nocturnal seizures preceded by a painful gastrointestinal urge. Recognizing such visceral symptoms may aid earlier diagnosis and appropriate treatment.; Незважаючи на те, що абдомінальний біль є поширеним симптомом різноманітних патологічних станів, у окремих випадках він може бути проявом епілепсії. Автономна епілепсія може проявлятися пароксизмальними гастроінтестинальними симптомами, що імітують абдомінальну патологію або функціональні розлади, ускладнюючи діагностику. У 36 випадках, описаних упродовж останніх 34 років, найчастішими гастроінтестинальними симптомами були абдомінальний біль, нудота, блювання тощо. Незважаючи на запропоновані патофізіологічні механізми, етіологія автономної епілепсії з гастроінтестинальними проявами залишається остаточно не з’ясованою; згідно з наявними гіпотезами, можливими джерелами епілептичної активності є ділянка сильвієвої щілини та острівцева кора. Раннє розпізнавання таких станів є критично важливим, оскільки своєчасне призначення протинападової терапії є критично важливим для покращення стану пацієнта. Клінічний випадок. Пацієнтка звернулась зі скаргами на повторювані нічні епізоди протягом кількох років, що починались з раптового пробудження через болісні позиви до дефекації, з подальшою втратою свідомості, розвитком генералізованого тоніко-клонічного нападу та постіктальної сплутаності свідомості. Частота епізодів з часом зросла до 4–5 на рік, вони виникали виключно під час сну, змін у неврологічному статусі між нападами не спостерігалось. Магнітно-резонансна томографія головного мозку виявила білатеральну кортикальну атрофію лобних та скроневих часток, асиметрію бічних шлуночків та перивентрикулярний лейкоареоз. Під час нічного відео-ЕЕГ-моніторингу виявлено інтеріктальні гострі хвилі у фазі сну без реєстрації іктальних подій. На тлі терапії леветирацетамом (500  750 мг/добу) досягнуто повного контролю нападів.Обговорення. Поєднання нічного дебюту, гастроінтестинальних симптомів і наступних генералізованих тоніко-клонічних нападів у цьому випадку свідчить на користь фокального нападу з гастроінтестинальними проявами та вторинною генералізацією або генералізованого нападу з гастроінтестинальною аурою. Відео-ЕЕГ-моніторинг підтвердив епілептогенну природу епізодів і дозволив уточнити їхні патофізіологічні механізми. Призначення леветирацетаму забезпечило повний контроль нападів.Висновки. Цей випадок ілюструє рідкісний варіант епілепсії з нічними нападами, яким передують гастро-інтестинальні симптоми. Розпізнавання подібних вісцеральних симптомів може сприяти ранній діагностиці та своєчасному призначенню адекватної терапії.

Features of cerebral blood flow reactivity in patients with post-traumatic epilepsy

Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT

Features of cerebral blood flow reactivity in patients with post-traumatic epilepsy Kalashnikov, V. Y.; Oros, M. M.; Stoyanov, O. M.; Vastyanov, R. S.; Melnik, Yu. V. Transcranial Doppler ultrasonography was used to examine 65 young patients with symptomatic posttraumatic partial epilepsy. Cerebral arterial blood flow velocity and reactivity to functional stress were assessed. Hyporeactivity to vasoconstrictor stress was observed in all clinical groups. Depletion of vasodilator responses was observed in patients with subcompensation and decompensation of the disease. Patients with frequent epileptic seizures showed a significant decrease in reactivity to orthostatic stress. Mild hyperreactivity to the antiorthostatic test was detected in the group of patients with clinical compensation. The hyporeactivity to functional stress in patients with epilepsy is due to the possible parasympathetic influence of the suprasegmental autonomic nervous system.

Why Do Patients with Aneurysmal Subarachnoid Hemorrhage Postpone Treatment?

Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT

Why Do Patients with Aneurysmal Subarachnoid Hemorrhage Postpone Treatment? Yarova, K.; Solodovnikova, Y. Early diagnosis of cerebral arterial aneurysm (CAA) rupture is critical, as recurrent ruptures significantly worsen the prognosis and increase mortality. The time to seek help varies: thunderclap headache and seizures prompt immediate treatment, while less obvious manifestations are often overlooked. The relationship between the nature of symptoms and the promptness of CAA rupture diagnosis remains poorly understood. The aim of the study: to identify predictors of help-seeking behavior in patients with recurrent CAA ruptures.

Early predictors of conservative treatment for aneurysmal subarachnoid hemorrhage in low- income countries

Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT

Early predictors of conservative treatment for aneurysmal subarachnoid hemorrhage in low- income countries Yarova, K. O.; Solodovnikova, Yu. O.; Ярова, К. О.; Солодовнікова, Ю. О. Microsurgical and endovascular treatment for aneurysmal subarachnoid hemorrhage (SAH) is the gold standard for excluding ruptured intracranial cerebral arterial aneurysms (ICAA) from circulation and reducing rebleeding risk. However, conservative treatment remains an option in low-resource settings.Objective — to identify early predictors of conservative treatment for SAH in low-resource settings.Materials and methods. This retrospective, single-center cohort study included 212 patients with SAH treated between 2000 and 2023. Patients were divided into two groups: those receiving conservative treatment (n = 106) and those undergoing ICAA clipping within 14 days of their first rupture. Demographic data, clinical features, comorbidities, and radiographic/anatomical characteristics of ruptured ICAAs were analyzed.Results and discussion. Of the 212 patients included in the study, 106 (Group 1) received conservative treatment, and 106 (Group 2) underwent ICAA clipping. The mean age was (56 ± 14) years in Group 1 and (50 ± 12) years in Group 2. Group 1 had a higher frequency of posterior circulation ICAA and multiple ICAAs. Although the mean size of ruptured ICAAs was similar (eight mm), Group 1 exhibited greater variability in ICAA size. Patient age, comorbidity burden, ІCAA location and morphology, number of ІCAA, and initial neurological condition are key determinants influencing the choice of conservative treatment over surgical clipping in low-resource settings.Conclusions. Early predictors of conservative treatment for SAH in low-income countries include advanced age, high Charlson Comorbidity Index, anterior circulation ICAA, fusiform ICAA, multiple ICAA, and low-grade m-WFNS. These findings may help guide treatment decisions in settings with limited access to surgical interventions.; Мікрохірургічне й ендоваскулярне лікування аневризматичного субарахноїдального крововиливу (САК) є золотим стандартом для виключення розірваних церебральних артеріальних аневризм (ЦАА) і кровообігу та зниження ризику повторного розриву ЦАА. Консервативне лікування залишається варіантом в умовах обмеже-них ресурсів. Мета роботи – визначити ранні предиктори консервативного лікування САК в умовах обмежених ресурсів.Матеріали та методи. Проведено ретроспективне одноцентрове когортне дослідження 212 пацієнтів із САК, які отримували лікування в 2000–2023 рр. Пацієнтів розподілили на дві групи залежно від методу ліку-вання (консервативне лікування (n = 106) та кліпування ЦАА упродовж 14 днів після їхнього розриву. (n = 106)). Проаналізовано демографічні дані, клінічні особливості, супутні захворювання та радіологічні/анатомічні харак-теристики розірваних ЦАА. Результати та обговорення. Середній вік у групі консервативного лікування становив (56 ± 14) років (19–85 років), у групі кліпування ЦАА – (50 ± 12) років (18–73 роки). У першій групі зареєстровано вищу частоту ЦАА задньої циркуляції та множинних ЦАА. Хоча середній розмір розірваних ЦАА в обох групах був подібним (8 мм), у групі консервативного лікування була більша варіабельність розміру ЦАА. Установлено, що вік пацієнта, супутні захворювання, локалізація та морфологія ЦАА, кількість ЦАА і вихідний неврологічний стан є ключовими детермі-нантами, що впливають на вибір консервативного лікування замість хірургічного кліпування в умовах обмежених ресурсів.Висновки. Ранніми предикторами консервативного лікування САК у країнах із низьким рівнем доходу є похилий вік, високий індекс коморбідності Чарлсон, ЦАА переднього кровообігу, веретеноподібні ЦАА, множинні ЦАА та низький ступінь за модифікованою шкалою World Federation of Neurosurgical Societies. Отримані результати можуть допомогти в прийнятті рішень щодо лікування в умовах з обмеженим доступом до хірургічних втручань.

Features of Cerebral Hemodynamics and Cognitive Status in Patients with Chronic Ischemia of the Brain on the Background of Stenosing Atherosclerosis of the Brachiocephalic Arteries

Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT

Features of Cerebral Hemodynamics and Cognitive Status in Patients with Chronic Ischemia of the Brain on the Background of Stenosing Atherosclerosis of the Brachiocephalic Arteries Kalashnikov, V. Y.; Stoyanov, O. M.; Vastyanov, R. S.; Kugel, Ya. I.; Andreeva, T. O.; Калашніков, В. Й.; Стоянов, О. М.; Вастьянов, Р. С.; Кугель, Я. І.; Андреєва, Т. О. Aim. To study the state of cerebral circulation and cognitive status (CS) in patients with chronic cerebral ischemia (CCI) associated with atherosclerotic lesions of the brachiocephalic arteries (BCA). Materials and Methods. A total of 128 individuals aged 42 to 60 years were examined, including patients with CCI in the compensated (Group I, n=24) and subcompensated (Group II, n=38) stages, as well as 46 patients (Group III) with decompensated CСI, who had a history of an ischemic stroke (IS). The state of the carotid (CA), and vertebral arteries (VA) was assessed, as well as the time-averaged maximum blood flow velocity (TAMX) in the cerebral arteries, as well as in the vertebral (VA, segment V4) arteries, and basilar (BA) arteries, the functioning of the anterior (AComA) arteries and posterior (PComA) communicating arteries. The assessment of CS was performed using the Mini-Mental State Examination (MMSE), Frontal Assessment Battery (FAB), and a 10-word recall test. Results. In Group I, isolated lesions of the CA or VA were observed, while in Group II and III multiple lesions dominated. The severity of CCI corresponded to the decrease in TAMX, most significantly in MCA in Group II (p<0.05) and Group III (p<0.01). Such vascular ischemia was clinically accompanied by an increase in ataxic, pseudobulbar, dysmnestic, and pyramidal syndromes. In patients with a non-functioning AComA and hemo dynamically significant lesions of the BCA, a decrease in memory and intelligence, behavioural changes, were observed. In cases of non-functioning PComA, a decrease in TAMX in the posterior cerebral arteries, BA, and VA (V4) led to greater severity of vestibular and ataxic symptoms. According to the MMSE scale, the average score corresponded to mild cognitive reduction (CR) in Group I (25.5 ± 0.6 points) and mild dementia in Groups II and III (23.6 ± 0.2 and 20.9 ± 0.4 points, respectively). In Group III, these values bordered on moderate demen tia. In the FAB test, moderate cognitive reduction CR with impaired praxis and spatial activity was noted in Group I, severe CR with impaired praxis and object function in Group II, and dementia in Group III. Conclusions. In patients with decompensated CCI, hemodynamically significant stenoses of CA, often in combination with VA damage. The functional state of the AComA and PComA plays an important role in the development of clinical manifestations of CCI. Patients with compensated CCI showed a moderate cognitive deficit; those with subcompensated CCI demonstrated a severe cognitive deficit, while patients with decompensation and the consequences of IS exhibited signs of vascular dementia.; Мета. Дослідити стан мозкового кровообігу та когнітивний статус (КС) у пацієнтів із хронічною ішемією мозку (ХІМ) при атеросклеротичних ураженнях брахіоцефальних артерій (БЦА). Матеріали та методи. Обстежено 128 осіб віком від 42 до 60 років, серед яких пацієнти з ХІМ у ком пенсованій (Група I, n=24) та субкомпенсованій (Група II, n=38) стадіях, а також 46 пацієнтів (Група III) з декомпенсованою ХІМ, які перенесли ішемічний інсульт (ІІ). Оцінювали стан сонних (СА) та хребтових (ХА) артерій, а також усереднену за часом максимальну швидкість кровотоку (TAMX) у церебральних артері ях, функціонування передньої (ПСоА) та задньої (ЗСоА) сполучних артерій. Когнітивний стан оцінювали за допомогою тесту Mini-Mental State Examination (MMSE), для оцінки фронтальної дисфункції – Frontal Assessment Battery (FAB) та тесту на запам’ятовування 10 слів. Контрольну групу (КГ) склали 20 клінічно здорових добровольців. Результати. У групі I спостерігалися ізольовані ураження СА або ХА, у групі II та III домінували множинні ураження. Вираженість ХІМ відповідала зниженню TAMX, найбільше в СМА у групі II (p<0,05) та групі III (p<0,01). Судинна ішемія супроводжувалася атактичним, псевдобульбарним, дисмнестичним та пірамідним синдромами. У пацієнтів із нефункціонуючою ПСоА при стенозах БЦА спостерігалося зниження пам’яті та інтелекту, поведінкові зміни. У випадках нефункціонуючої ЗСоА зниження TAMX у ЗМА, БА та ХА (V4) при зводило до більшої вираженості вестибулярних та атактичних синдромів. За шкалою MMSE середній бал відповідав легкому когнітивному зниженню (КЗ) у групі I (25,5 ± 0,6 бала) та легкій деменції у групах II і III (23,6 ± 0,2 та 20,9 ± 0,4 бала відповідно). У групі III ці показники наближалися до помірної деменції. За тестом FAB у групі I відзначалося помірне КЗ з порушенням праксису та просторової активності, у групі II – важке КЗ з порушенням праксису та функції об’єктів, а у групі III – деменція. Висновки. У пацієнтів із декомпенсованою ХІМ переважали гемодинамічно значущі стенози КА, часто у поєднанні з ураженням ХА. Функціональний стан ПСоА та ЗСоА відіграє важливу роль у розвитку клінічних проявів ХІМ. Пацієнти з компенсованою ХІМ мали помірний когнітивний дефіцит, пацієнти з субкомпенсо ваною ХІМ демонстрували тяжкий дефіцит, пацієнти з декомпенсацією та наслідками ІІ мали ознаки судин ної деменції.

Influence of spine degeneration in the cervical department on the neurological status in persons who have survived COVID-19

Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT

Influence of spine degeneration in the cervical department on the neurological status in persons who have survived COVID-19 Melnyk, Yu.V.; Andreeva, T. O.; Kalashnikov, V. Y.; Stoyanov, O. M.; Stoіanov, A. O.; Kugel, Ya. I.; Nanish, I. I.; Pastukhov, O. O. The COVID-19 pandemic has highlighted the problem of long-term consequences of the disease, in particular on the nervous system. More and more clinical observations indicate that patients who have had COVID-19 have persistent or progressive neurological disorders, especially in the presence of degenerative changes in the spine. Myalgias and arthralgias are characteristic manifestations of COVID-19 and are observed in 50–90% of patients in the acute period. During the convalescence period, prerequisites are formed for the chronicity of symptoms with the involvement of the autonomic nervous system, which is associated with degenerative-inflammatory changes in the musculoskeletal system, immune disorders and organic damage to all parts of the nervous system. Decompensation of existing vertebrogenic pathology is of particular importance. The aim of this study is to assess the impact of cervical spine degeneration on the neurological status of people who have had COVID-19. The study included 65 patients with upper body pain syndrome that arose, persisted, or worsened after the acute period of COVID-19; the control group consisted of 14 practically healthy individuals. Pain intensity was assessed using the visual analog scale (VAS). All patients underwent computed tomography of the cervical spine with determination of the Pavlov–Torg index and morphometric-densometric assessment of vertebral body density. scan. Pain syndrome was the leading complaint mainly in the form of cervicalgia, often combined with upper back pain and irradiation to the upper extremities. Headache, vestibular and autonomic disorders had reflex-vascular mechanisms of implementation. Signs of acquired cervical stenosing pathology with a maximum in the C6 segment were found in 75.4% of patients, accompanied by pronounced neurological symptoms. Conclusions. The transferred COVID-19 acts as a trigger for decompensation of degenerative changes in the cervical spine with the formation of persistent pain and neurological syndromes. This necessitates a multi-level assessment of the patient's condition, individualized treatment and rehabilitation tactics, and dynamic neurological monitoring.