https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/878 Fri, 05 Jun 2026 08:40:03 GMT 2026-06-05T08:40:03Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19728 Ідентифікація та кількісна оцінка фенольних речовин у плодах софори японської (Styphnolobium japonicum L.) методом високоефективної рідинної хроматографії Еберле, Л. В.; Приступа, Б. В.; Богату, С. І.; Рожковський, Я. В.; Хома, Р. Є.; Eberle, L. V.; Prystupa, B. V.; Bogatu, S. I.; Rozhkovskyi, Ya. V.; Khoma, R. E. Плоди Софори японської (Styphnolobium japonicum L.) характеризуються вираженими антиоксидантними, капілярозміцнювальними, ангіопротекторними та протизапальними властивостями, однак сучасні дані щодо їх компонентного складу залишаються фрагментарними та потребують уточнення зі застосуванням високочутливих методів. У зв’язку з цим актуальним є поглиблене дослідження поліфенольного профілю плодів софори японської та оптимізація умов вилучення цільових сполук. Метою роботи було встановлення оптимальних умов екстрагування фенольних речовин із плодів Styphnolobium japonicum L. та виконання їх ідентифікації й кількісної оцінки методом високоефективної рідинної хроматографії. Об’єктом дослідження слугували плоди софори японської. Оптимізацію процесу екстрагування здійснювали в апараті Сокслета з використанням водно-етанольних сумішей різної концентрації та різних гідромодулів. Кількісний вміст фенольних сполук визначали спектрофотометрично за методом Фоліна–Чокальтеу. Компонентний склад екстракту аналізували методом високоефективної рідинної хроматографії (ВЕРХ). У результаті досліджень встановлено, що найефективніше вилучення фенольних сполук забезпечувала екстракція 70%-ю водно-етанольною сумішшю за гідромодуля 1:10 в апараті Сокслета впродовж 6 годин. Методом високоефективної рідинної хроматографії підтверджено наявність у складі екстракту різних груп фенолів, а сумарний вміст сполук в екстракті з плодів Styphnolobium japonicum L. становив 56 958,21 мкг/мл. Найбільший вміст серед досліджуваних фенолів займали флавоноли, серед яких ідентифіковано було рутин, кверцетин і кемпферол. Значну частку становили також ізофлавони, представлені глікозидами геністеїну, софорикозидом, геністеїном і глікозидами дайдзеїну. У менших кількостях виявлено катехін, катехіноподібні сполуки, кавову кислоту та нарингенін. Водночас низку потенційних фенольних компонентів у досліджуваному зразку не було ідентифіковано.Одержані результати свідчать про високий рівень накопичення поліфенольних сполук у плодах Styphnolobium japonicum L., що зумовлює їхній значний антиоксидантний та протизапальний потенціал та перспективність використання для розроблення фітопрепаратів. Встановлений профіль фенольних речовин розширює уявлення про хімічний склад сировини та створює наукове підґрунтя для її стандартизації.; The fruits of Styphnolobium japonicum L. are characterized by pronounced antioxidant, capillary-strengthening, angioprotective, and anti-inflammatory properties; however, current data on their chemical composition remain fragmentary and require clarification using highly sensitive analytical methods. In this context, an in-depth study of the polyphenolic profile of S. japonicum fruits and the optimization of conditions for extracting target compounds are particularly relevant.The aim of this study was to determine the optimal conditions for extracting phenolic compounds from Styphnolobium japonicum L. fruits, as well as to perform their identification and quantitative assessment using high-performance liquid chromatography (HPLC).The objects of the study were the fruits of S. japonicum. The extraction process was optimized in a Soxhlet apparatus using aqueous-ethanol mixtures of varying concentrations and different solvent-to-solid ratios. The quantitative content of phenolic compounds was determined spectrophotometrically using the Folin–Ciocalteu method. The composition of the extract was analyzed by high-performance liquid chromatography (HPLC).The results of the study showed that the most effective extraction of phenolic compounds was achieved using a 70% aqueous-ethanol mixture at a solvent-to-solid ratio of 1:10 in the Soxhlet apparatus for 6 hours. HPLC analysis confirmed the presence of various groups of phenolic compounds in the extract, with a total content of 56,958.21 μg/mL. Among the phenols studied, flavonols were predominant, including rutin, quercetin, and kaempferol. Isoflavones also constituted a significant portion of the extract, represented by genistein glycosides, sophoricoside, genistein, and daidzein glycosides. Smaller amounts of catechin, catechin-like compounds, caffeic acid, and naringenin were also detected. At the same time, several potential phenolic components in the studied sample were not identified.The obtained results indicate a high level of polyphenolic accumulation in S. japonicum fruits, which underlies their considerable antioxidant and anti-inflammatory potential and highlights their promise for the development of phytopharmaceuticals. The established phenolic profile expands the understanding of the chemical composition of the raw material and provides a scientific basis for its standardization. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19728 2026-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19664 Порівняння антимікробної дії лимонної кислоти та цитратів моноетаноламонію щодо різних мікроорганізмів Хома, Р. Є.; Еберле, Л. В.; Страшнова, І. В.; Карич, А. М.; Бєньковська, Т. С.; Khoma, R. E.; Eberle, L. V.; Strashnova, I. V.; Karych, A. M.; Bienkovska, T. S. Поширення мультирезистентних мікроорганізмів зумовлює необхідність пошуку альтернативних антимікробних агентів із простішою хімічною будовою та прогнозова ними механізмами дії. У цьому контексті органічні кислоти та їх солі, зокрема лимонна кислота та її похідні, становлять значний інтерес завдяки поєднанню антимікробної активності, доступності та потенційної біосумісності. Згідно результатів проведених досліджень встановлено, що лимонна кислота (H3Cit) із усіх дослідних сполук проявляла найвищу антимікробну активність щодо більшості досліджених грампозитивних (Staphylococcus aureus, Enterococcus faecalis, Bacillus subtilis) і грамнегативних бактерій (Escherichia coli, Proteus vulgaris, Salmonella enterica, Klebsiella pneumoniae, Pseudomonas aeruginosa). Дигідроцитрат моноетано ламонію ((MEAH)H2Cit) характеризувався помірною та вибірковою активністю, тоді як інші заміщені цитрати ((MEAH)2HCit та (MEAH)3Cit) у більшості випадків виявляли слаб ку або відсутню інгібувальну дію. Щодо Candida albicans незначну протигрибкову ак тивність продемонстрував лише (MEAH)3Cit. Отримані дані свідчать, що антимікробна активність цитратів значною мірою за лежить від хімічної форми сполуки та ступеня нейтралізації кислотної функції. Підви щення рівня нейтралізації лимонної кислоти супроводжується зниженням її антимікроб них властивостей, що підкреслює ключову роль кислотності та комплексоутворюваль них властивостей цитрат іонів у реалізації антимікробної дії.; The spread of multidrug resistant microorganisms necessitates the search for alternative antimicrobial agents with simpler chemical structures and predictable mechanisms of action. In this context, organic acids and their salts, in particular citric acid and its derivatives, are of considerable interest due to the combination of antimicrobial activity, availability and potential biocompatibility. According to the results of the studies, it was found that citric acid (H3Cit) of all the tested compounds exhibited the highest antimicrobial activity against most of the tested gram positive (Staphylococcus aureus, Enterococcus faecalis, Bacillus subtilis) and gram negative bacteria (Escherichia coli, Proteus vulgaris, Salmonella enterica, Klebsiella pneumoniae, Pseudomonas aeruginosa). Monoethanolammonium dihydrocitrate ((MEAH)H2Cit) was characterized by moderate and selective activity, while other substituted citrates ((MEAH)2HCit and (MEAH)3Cit) in most cases showed weak or no inhibitory effect. Only (MEAH)3Cit showed insignificant antifungal activity against Candida albicans. The obtained data indicate that the antimicrobial activity of citrates largely depends on the chemical form of the compound and the degree of neutralization of the acid function. An increase in the level of neutralization of citric acid is accompanied by a decrease in its antimicrobial properties, which emphasizes the key role of acidity and complexing properties of citrate ions in the implementation of antimicrobial action. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19664 2026-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19605 Методологічні аспекти in silico скринінгу біологічно активних речовин як агоністів ГАМК-рецепторів Цісак, А. А.; Еберле, Л. В.; Цісак, А. О. Розробка нових анксіолітичних засобів на основі природних сполук залишається пріоритетним напрямом сучасної фармації, зважаючи на необхідність мінімізації побічних ефектів синтетичних лігандів. ГАМКАрецепторний комплекс є ключовою мішенню для модуляції гальмівних процесів у ЦНС. Використання методів комп'ютерного моделювання (in silico) дозволяє трансформувати емпіричний пошук фітосполук у раціональний дизайн молекул із заданою афінністю. Мета роботи. Обґрунтувати методологічний алгоритм віртуального скринінгу біологічно активних речовин (БАР) для ідентифікації потенційних агоністів ГАМК-рецепторів та оцінити їхній фармакокінетичний профіль. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19605 2026-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19604 Фармакологічна активність 2-(діетиламіно) етил-4-[(11-оксоіндено[2,1-b]хіноксалін-6-карбоніл)аміно] бензоату за трансдермального застосування Еберле, Л. В.; Сазонов, К. Д.; Рожковський, Я. В.; Богату, С. І.; Приступа, Б. В.; Eberle, L. V.; Sazonov, K. D.; Rozhkovskyi, Ya. V.; Bohatu, S. I.; Prystupa, B. V. У роботі представлено результати дослідження аналгетичної та антиексудативної активності 2-(діетиламіно)етил-4- [(11-оксоіндено[2,1-b]хіноксалін-6-карбоніл)аміно]бензоату на моделях термічного, хімічного болю й ексудативного запалення. Досліджено мазі з різними концентраціями діючої речовини (1%, 3% і 5%). Найбільш виражену аналгетичну дію показала 5%-ва мазь, яка сприяла зниженню больової реакції на 63,8% (у тесті «Гаряча вода») і на 66,5% (у тесті АІТЦ) порівняно з контрольною групою. Антиексудативний ефект із застосуванням 5%-ї мазі був слабко вираженим у випадку зимозанового запалення та не проявлявся за наявності трипсинового запалення. Результати досліджень показали, що отримана сполука є перспективною для створення місцевого аналгетика з комбінованим механізмом дії.; In medical practice, pain syndrome and inflammation are common clinical manifestations that significantly reduce the quality of life of patients. A promising direction of modern pharmacotherapy is the development and search for local dosage forms with analgesic and antiinflammatory effects. The aim of this work was to study the analgesic and anti-inflammatory activity of a new compound – 2-(diethylamino)ethyl-4- [(11-oxoindeno[2,1-b]quinoxaline-6-carbonyl)amino]benzoate in the composition of ointments of different concentrations. The study was conducted on 50 rats and 60 mice, in accordance with the requirements of GLP and ethical standards. The study of analgesic activity was carried out on models of thermal (“hot water”) and chemical (allyl isothiocyanate test) pain. The assessment of anti-inflammatory activity was carried out on models of exudative inflammation induced by trypsin and zymosan. Research results. According to the results of the study, in the “hot water” test, 5% ointment based on 2-(diethylamino)ethyl-4- [(11-oxoindeno[2,1-b]quinoxaline-6-carbonyl)amino]benzoate provided a significant reduction in pain sensitivity by 63.8%, and in the allyl isothiocyanate test — 88 to 66.5% compared to the control group, which indicates a pronounced analgesic activity of the studied compound. In the model of inflammation induced by zymosan, a moderate anti-exudative effect was established, which was manifested by a decrease in the inflammatory reaction by 27.4%, while in the trypsin model no significant effect was recorded. Thus, it was established that the studied compound is characterized by pronounced local analgesic activity and limited anti-inflammatory properties, which depend on the type of model. The obtained results indicate the feasibility of further preclinical studies of the drug as a potential local analgesic with a combined mechanism of action. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19604 2025-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19603 Перспективи інтродукції та сировинна цінність рослин родини Lauraceae для фармації України в умовах потепління клімату Мартиненко, К. Є.; Герасимюк, Н. В.; Рожковський, Я. В. Метою цього огляду є систематизація та аналіз сучасних літературних даних щодо ботанічних, фітохімічних та фармакологічних характеристик рослин родини Lauraceae з акцентом на ключових представниках роду. Це необхідно для об’єктивної оцінки їхньої сировинної цінності та визначення перспективних напрямків для подальших наукових досліджень та можливої інтродукції на території України в контексті зміни клімату. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19603 2025-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19602 Перспективи фітотерапії як альтернативи синтетичним антигістамінним препаратам у лікуванні алергічних захворювань Савранська, А. Б.; Герасимюк, Н. В.; Приступа, Б. В. У сучасному світі спостерігається значне зростання кількості алергічних захворювань, зокрема харчових алергій, що торкаються до 30% населення загалом, а у випадку харчової алергії поширеність сягає близько 10%. Це пояснюється як впливом несприятливих екологічних факторів, так і порушеннями імунної реактивності та нераціональним харчуванням. Дослідження показують, що до найчастіших алергенів належать арахіс, деревні горіхи, риба, молоко та яйця. Традиційні синтетичні антигістамінні препарати мають низку обмежень через побічні ефекти, тому зростає інтерес до фітотерапії як м’якої, але комплексної альтернативи, здатної впливати на різні ланки патогенезу. В Україні актуальною є розробка нових рослинних протиалергічних препаратів, що базуються на синергії природних компонентів. Мета дослідження. Метою є систематизація та аналіз сучасних літературних даних щодо епідеміології, патогенезу та фармакологічних механізмів дії ключових рослинних компонентів. Це необхідно для об’єктивної оцінки їхньої терапевтичної цінності та обґрунтування застосування багатокомпонентних фітозборів у комплексному лікуванні харчової алергії. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19602 2025-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19559 Дослідження протигрибкової активності продуктів взаємодії моноетаноламіну з N-алкілпохідними амінометансульфонової кислоти щодо Candida albicans Хома, Р. Є.; Еберле, Л. В.; Страшнова, І. В.; Карич, А. М. Гриби роду Candida є поширеними умовно-патогенними мікроорганізмами людини, здатними спричиняти як поверхневі, так і інвазивні інфекції. Серед них Candida albicans є одним із найчастіших збудників кандидозів, особливо у осіб з ослабленим імунітетом. Метою роботи було дослідження протигрибкової активності продуктів взаємодії моноетаноламіну з N-алкілпохідними амінометансульфонової кислоти щодо дріжджоподібних грибів Candida albicans. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19559 2026-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19558 Оптимальні умови екстракції поліфенольних сполук із рослинної сировини Potentilla erecta Еберле, Л. В.; Господар, Г. О.; Семененко, М. О. Дослідження Potentilla erecta (підмаренник прямостоячий) у контексті оптимізації умов екстрагування є важливим напрямом сучасної фармацевтичної науки, що обумовлено необхідністю підвищення ефективності вилучення біологічно активних речовин та забезпечення стандартизованої якості фітопрепаратів. Метою роботи було визначення оптимальних умов екстрагування рослинної сировини Potentilla erecta методом мацерації для максимального виходу біологічно активних речовин. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19558 2026-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19554 Дослідження аналгетичних властивостей екстракту Trifolium Pratense L. Еберле, Л. В.; Касьяненко, Ю. А. Актуальність дослідження аналгетичної активності екстракту з Trifolium pratense зумовлена зростанням інтересу до пошуку нових безпечних знеболювальних засобів рослинного походження. Сучасні синтетичні анальгетики часто супроводжуються розвитком побічних ефектів, зокрема ураженням шлунково-кишкового тракту, печінки та нирок, що обмежує їх тривале застосування. Лікарські рослини розглядаються як перспективне джерело біологічно активних сполук з потенційною аналгетичною дією. Відомо, що Trifolium pratense містить ізофлавони, флавоноїди, фенольні сполуки та інші біологічно активні компоненти, які можуть проявляти протизапальні та знеболювальні властивості. Однак аналгетичний потенціал екстрактів цієї рослини досліджений недостатньо та потребує подальшого експериментального підтвердження. Встановлення аналгетичної активності рослинного екстракту може стати підґрунтям для створення нових фітопрепаратів із м’якшим профілем безпеки. Метою роботи було встановити аналгетичну активність екстракту з Trifolium pratense та визначити перспективу його подальшого використання як джерела біологічно активних речовин із потенційними знеболювальними властивостями. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19554 2026-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19552 Магній-дифосфанатогерманат при експериментальній черепно-мозковій травмі на тлі хронічної алкогольної інтоксикації Кресюн, В. Й.; Годован, В. В.; Кресюн, Н. В. Нерідко хронічна алкогольна інтоксикація (ХАІ) є причиною черепномозкового травматизму (ЧМТ). Саме ЧМТ сумісно з ХАІ призводить до тяжких морфофункціональних порушень біомембран – основи функціонування будьяких клітинних і субклітинних структур. Тому виявлення особливостей метаболізму ліпідів у мембранах еритроцитів і мітохондрій кори головного мозку при поєднаній ЧМТ та ХАІ є актуальним і важливим як для розуміння патофізіологічних процесів, що відбуваються, так і для моделювання патології при створенні нових високоефективних і безпечних лікарських засобів. Пошук біологічно активних речовин цілеспрямованої дії для фармакологічної корекції порушень при ЧМТ на тлі ХАІ є важливим завданням розробки нових лікарських засобів, які мають мембранопротекторні властивості. Метою даної роботи було оцінка ефективності біологічно активної речовини (БАР) – магнійоксіетилідендифосфонатогерманату (гермакорду) в умовах патологічних змін метаболізму ліпідів у мембранах еритроцитах та мітохондріях кори головного мозку щурів при експериментальних ЧМТ і ХАІ. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19552 2026-01-01T00:00:00Z