https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/874 Wed, 05 Aug 2026 06:54:18 GMT 2026-08-05T06:54:18Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20213 Використання моделi пілокарпін-викликаних хронічних судом, для дослідження порушень когнітивних функцій у щурів Копйова, Н. В. Актуальним є дослідження формування когнітивних порушень у щурів при відторенні моделі відтермінованих пілокарпін-iндукованих спонтанних судом, що імітує скроневу епілепсію людини. Через тиждень після введення ПЛ починали вивчати когнітивні функції, протягом латентного періоду. В групі щурів із виникаючими спонтанними судомами було виявлено зниження дослідницької активності у тесті Відкрите поле (ВП) та більш повільне згасання орієнтовно-дослідницької поведінки при повторних застосуваннях тесту ВП, що суттєво відрізнялося від контрольної групи тварин. Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20213 2024-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20211 Особливості поведінки щурів з пентиленететразоліндукованим епілептичним синдромом у відкритому полі та тесті вимушеного плавання за умов транскраніального впливу низькоінтенсивним пульсуючим ультразвуком Первак, М. П.; Єгоренко, О. С.; Букрєєва, Н. І.; Кащенко, О. А.; Ляшенко, С. Л.; Pervak, M. P.; Yehorenko, О. S.; Bukreeva, N. I.; Kashchenko, O. A.; Liashenko, S. L. Епілепсія залишається одним із найпоширеніших хронічних захворювань головного мозку, що вражає мільйони людей у всьому світі та призводить до значної інвалідизації. Окрім судомних нападів, клінічна картина часто ускладнюється коморбідними розладами, такими як тривожність та депресія, що суттєво погіршує якість життя пацієнтів. Пошук нових немедикаментозних методів корекції цих станів є актуальним завданням сучасної медицини. Транскраніальний вплив низькоінтенсивним пульсуючим ультразвуком (НПУ/LIPUS) продемонстрував здатність відновлювати збудливість нейронів, покращувати когнітивні функції та чинити протизапальну дію, що робить його перспективним інструментом для терапії епілептичних синдромів. Мета полягала у вивченні ефективності транскраніального впливу НПУ різної тривалості (один та п'ять сеансів) на поведінкові реакції щурів із сформованим пентилентетразол (ПТЗ)-індукованим кіндлінгом у тестах «Відкрите поле» та вимушеного плавання Порсолта.; Epilepsy remains one of the most common chronic brain diseases, affecting millions of people worldwide and leading to significant disability. In addition to seizures, the clinical picture is often complicated by comorbid disorders such as anxiety and depression, which significantly impair patients' quality of life. The search for new non-pharmacological methods for correcting these conditions is an urgent task of modern medicine. Transcranial low-intensity pulsed ultrasound (LIPUS) has demonstrated the ability to restore neuronal excitability, improve cognitive functions, and exert anti-inflammatory effects, making it a promising tool for the therapy of epileptic syndromes. The aim of the work was to study the efficacy of transcranial LIPUS influence of varying duration (one and five sessions) on the behavioral reactions of rats with established pentylenetetrazol (PTZ)-induced kindling in the Open Field and Porsolt forced swim tests. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20211 2026-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20196 Протисудомний вплив транскраніального низькоінтенсивного пульсуючого ультразвуку (НІПУ) та карбонових нанотрубок на моделі пентиленететразолового (ПТЗ) кіндлінга Первак, М. П.; Годлевський, Л. С.; Марченко, С. В.; Pervak, M.; Godlevsky, L.; Marchenko, S. V. Епілепсія є одним із найтяжчих захворювань головного мозку і, не зважаючи на значений арсенал протиепілептичних препаратів, третина хворих страждає на фармакологічно резистентну форму захворювання. Тому пошук альтернативних методів контролю епілептогенного збудження є важливим науково-практичним завданням. Одним із підходів є застосування неінвазивного транскраніального впливу низькоінтенсивним пульсуючим ультразвуком (НІПУ), який також може виступати в якості фактора механічного вивільнення протиепілептичних препаратів з наночастинок в локальних ділянках епілептизованого мозку. Мета роботи. Дослідити судомні прояви у щурів із ПТЗ-індукованим кіндлінгом за умов застосування НІПУ, а також застосування НІПУ на тлі введення карбонових наночастинок (КНЧ), навантажених гама-аміномасляною кислотою (ГАМК).; Epilepsy is one of the most severe brain disorders. Despite a significant arsenal of antiepileptic drugs, one-third of patients suffer from pharmacoresistant forms of the disease. Therefore, the search for alternative methods to control epileptogenic excitation is a crucial scientific and practical task. One promising approach is the use of noninvasive transcranial low-intensity pulsed ultrasound (LIPUS), which can also act as a trigger for the mechanical release of antiepileptic drugs from nanoparticles in localized epileptogenic areas of the brain. Aim. To investigate seizure manifestations in rats with PTZ-induced kindling under the application of LIPUS, as well as the combined application of LIPUS and carbon nanotubes (CNTs) loaded with gamma-aminobutyric acid (GABA). Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20196 2026-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20177 Відтерміновані зміни клітинного циклу щитоподібної залози після її термічного ураження Тірон, О. І.; Остапенко, І. О.; Вастьянова, Л. Р.; Левіна, О. О.; Ніц, П. М.; Калашніков, В. Й.; Тiron, О. І.; Ostapenko, І. О.; Vastianova, L. R.; Levina, О. О.; Nits, P. М.; Kalashnikov, V. Yo. Метою роботи є встановлення динаміки змін показників клітинного циклу клітин щитоподібної залози при опіку шкіри на тлі уведення розчинів лактопротеїну з сорбітолом або HAES-LX-5 % протягом 14-28 діб патологічного стану, який відповідає стадії септикотексемії. Експериментальні дослідження проведено за умов термічного ураження шкіри. З метою корекції щурам вводили розчини лактопротеїну з сорбітолом та HAES-LX-5%. Встановлено, що через 14 діб після термічної травми шкіри і застосування гіперосмолярних розчинів лактопротеїну з сорбітолом або HAES-LX-5 % встановлено лише менші значення показників S-фази у порівнянні з показниками груп без опіку. Через 21 добу після термічного ушкодження шкіри в групі з інфузією HAES-LX-5 % показник інтервалу SUB-G0G1 суттєво більший порівняно з аналогічним показником контрольної групи. Через 30 діб термічної травми шкіри в групах з попереднім введенням розчинів HAES-LX-5 % та лактопротеїну з сорбітолом величина показника SUB-G0G1 була значно більшою від аналогічного в групах без опіку шкіри. Вплив препарату HAES-LX-5 % на показники S-фази та інтервалу SUB-G0G1 має комплексний характер і полягає у більш вираженій позитивній дії на процеси синтезу й апоптозу. Вплив лактопротеїну з сорбітолом на клітинний цикл ЩЗ мав подібний, але менш виражений прояв. Автори висловлюють, що протягом стадії септикотоксемії при опіковому ураженні паренхіми щитоподібної залози виявлені морфометричні порушення свідчать про наявність процесів відновлення в клітинних утвореннях залози через активацію резервних та енергетичних процесів, що слід враховувати при проведенні фармакотерапії за умов термічного ураження організму для профілактики термічного ураження щитоподібної залози.; The purpose of the study is to establish the dynamics of thyroid cell cycle changes during skin burns against the background of lactoprotein solutions with sorbitol or HAES-LX-5% administration during the 14-28 days of trials which corresponds to the stage of septicotexemia. Experimental studies were conducted under conditions of thermal skin damage. For the purpose of correction, rats were administered solutions of lactoprotein with sorbitol and HAES-LX-5%. It was found that 14 days after skin injury thermal and the use of hyperosmolar solutions of lactoprotein with sorbitol or HAES-LX-5%, only lower values of Sphase indexes compared to control indexes. 21 days after thermal skin injury in the group with HAES-LX-5% infusion, the SUB-G0G1 interval index was significantly higher compared to the similar control index. 30 days after thermal skin injury in the groups with prior HAES-LX-5% and lactoprotein with sorbitol solutions administration, the SUB-G0G1 index was significantly higher than the same index in the control groups. The effect of the HAES-LX-5% on the S-phase indexes and the SUB-G0G1 interval is complex and consists in a more expressed positive impact on synthesis and apoptosis. Lactoprotein with sorbitol on the thyroid cell cycle impact had a similar but less pronounced effect. The authors conclude that during the stage of septicotoxemia in thyroid gland burn, the detected morphometric disorders indicate the presence of recovery processes in the glands’ cellular formations due to the activation of reserve and energy processes which should be taken into account when conducting pharmacotherapy under conditions of thermal damage to the body for thyroid gland thermal damage prevention. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20177 2025-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20176 Посилення протисудомної дії при блокаді активності цитокінових рецепторів в умовах гострих генералізованих судом Вастьянов, Р. С.; Крепец, Ю. С.; Стоянов, О. М.; Давидов, Д. М.; Дзигал, О. Ф.; Храмцов, Д. М.; Vastyanov, R. S.; Кrepec, Yu. S.; Stoyanov, О. М.; Davydov, D. M.; Dzygal, О. F.; Khramtsov, D. M. Метою роботи є зʼясування можливості виявлення протисудомної дії за умов сумісного застосування рекомбінантного антагоністу інтерлейкін-1-бета рецепторів та леветирацетаму за умов гострих генералізованих судом. Експериментальні дослідження проведено за умов гострої генералізованої епілептичної активності. Щурам системно уводили рекомбінантний антагоніст інтерлейкінових рецепторів та леветирацетам. Встановлено, що блокада активності інтерлейкінових рецепторів введенням рекомбінантного антагоністу інтерлейкінових рецепторів спричиняє захист тварин від гострих генералізованих судом. При цьому протисудомна ефективність системного введення рекомбінантного антагоністу інтерлейкінових рецепторів підсилюється при застосуванні леветирацетаму. Доведений протисудомний ефект реалізується за умов гострих генералізованих судом, ініційованих пентиленететразолом і каїновою кислотою. Автори висловлюють, що отримані результати свідчать про залучення запальної реакції в патогенетичні механізми судомного синдрому.; The purpose of the study is to determine the possibility of detecting anticonvulsant activity under the conditions of combined use of recombinant interleukin-1-beta receptor antagonist and levetiracetam under conditions of acute generalized seizures. Experimental studies were conducted under conditions of acute generalized epileptic activity. Rats were systemically administered recombinant interleukin receptor antagonist and levetiracetam. It was established that interleukin receptor activity block by a recombinant interleukin receptor antagonist administration protects animals from acute generalized seizures. At the same time, the anticonvulsant efficacy of a recombinant interleukin receptor antagonist systemic administration is enhanced by levetiracetam. The proved anticonvulsant effect is realized in conditions of acute generalized seizures initiated by pentylenetetrazol and kainic acid. The authors conclude that the obtained results indicate the involvement of the inflammatory reaction in the pathogenetic mechanisms of the convulsive syndrome. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20176 2025-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20133 Особливості цервікального больового синдрому в осіб, які перенесли COVID-19 Стоянов, О. М.; Калашніков, В. Й.; Вастьянов, Р. С.; Кугель, Я. І.; Андреєва, Т. О.; Мельник, Ю. В. Мета: оцінка ступеня вираженості больового синдрому шийного відділу хребта в осіб, які перенесли COVID-19. У дослідження включено 65 пацієнтів із больовим синдромом у верхній частині тіла, що виник, зберігався або посилився після гострого періоду COVID-19 (чоловіків – 25 [38,5%], жінок – 40 [61,5%] у віці від 29 до 65 років [середній вік пацієнтів становив 41,5 ± 5,4 року]). Контрольну групу склали 14 практично здорових осіб. Інтенсивність болю оцінювали за візуально-аналоговою шкалою (ВАШ). Критерії виключення: дисплазія та дизрафія спинного мозку та міжхребцевих суглобів, онкологічна патологія хребта та спинного мозку, остеопороз, системні захворювання сполучної тканини. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20133 2026-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20015 Підходи до вибору сучасних бронходилятаційних лікарських засобів для вагітних та лактуючих Садовник, О. В.; Семенів, Д. В.; Копйова, Н. В.; Савохіна, М. В.; Зарічкова, М. В.; Шпичак, О. С.; Sadovnyk, O.; Semeniv, D.; Kopiova, N.; Savokhina, M.; Zarichkova, M.; Shpychak, O. Бронхіальна астма (БА) вражає від 5 до 13% вагітних жінок, і багато з них потребують щоденної фармакотерапії для досягнення контролю над астмою. Чітке розуміння балансу ефективності та безпеки сучасних препаратів для лікування БА при застосуванні вагітним жінкам допоможе клініцистам збалансувати терапевтичні переваги з потенційною шкодою та забезпечити безпечнішу клінічну практику.Метою даної роботи було проаналізувати сучасні підходи до вибору та фармакобезпеки сучасних бронходилятаційних лікарських засобів для вагітних та лактуючих жінок.Матеріали та методи. Проведений аналіз здійснено із залученням платформи PubMed використовуючи такі пошукові терміни: pregnant woman, bronchial asthma, guidelines, monoclonal antibodies. Пошук літературних джерел був обмежений часовим діапазоном з 2014 по 2026 рік із залученням джерел англійською, французькою та датською мовами.Результати та обговорення. Фармакотерапія вагітних жінок з астмою має бути подібною до лікування БА у невагітних жінок. Інгаляційні кортикостероїди (ІКС) є безпечними та ефективними для запобігання нападам астми під час вагітності та зменшення перинатальних аномалій, що і робить їх базисними препаратами для лікування БА під час вагітності. Також, численні дослідження підтвердили безпеку та ефективність β2-агоністів тривалої дії у лікуванні астми під час вагітності. Профілактування нападів БА комбінацією β2-агоністів тривалої дії з ІКС: будесонід + формотерол або беклометазон + формотерол є кращою терапією 1 лінії в порівнянні з комбінаціями ІКС з β2-агоністами короткої дії, що пов’язано зі зменшенням нападів БА в комплексі із покращенням стану дихальних шляхів. Системні кортикостероїди у вагітних жінок є препаратами виключно для лікування важких нападів астми. Монтелукаст є єдиним препаратом блокаторів лейкотрієнових рецепторів, що використовується, як засіб другої лінії для лікування БА у вагітних. Не виясненими на сьогодні є довгострокові наслідки для здоров’я дітей, народжених матерями з астмою, які до вагітності застосовували біологічні препарати (моноклональні антитіла): омалізумаб та дупілумаб.Висновки. Доцільним є комплексний підхід до вибору сучасного бронходилятаційного лікарського засобу для вагітної на основі діючих гайдлайнів та який враховує динамічні фізіологічні зміни під час вагітності. Ефективність та безпека сучасних біологічних препаратів з метою лікування БА під час вагітності потребують подальших проспективних досліджень.; Bronchial asthma (BA) affects 5 to 13% of pregnant women, many of whom require daily pharmacotherapy to achieve asthma control. A comprehensive understanding of the efficacy and safety profiles of contemporary asthma medications in pregnant women is crucial for clinicians to judiciously balance therapeutic benefits against potential harms, thereby fostering safer clinical practice.The aim of this work was to analyze current approaches to the selection and pharmacosafety of modern bronchodilator drugs for pregnant and lactating women.Materials and methods. Utilizing the PubMed platform, an analysis was conducted using the search terms «pregnant woman,» «bronchial asthma,» «guidelines,» and «monoclonal antibodies.» The literature search was restricted to the period from 2014 to 2026 and included sources published in English, French, and Danish. Results and Discussion. Pharmacotherapy for pregnant women with asthma should align with the standards established for those who are not pregnant. Inhaled corticosteroids (ICS) are both safe and effective in preventing asthma exacerbations during pregnancy and mitigating perinatal abnormalities, establishing them as a cornerstone of asthma management during gestation. The safety and efficacy of long-acting β2-agonists in treating asthma during pregnancy have also been substantiated by numerous studies. The safety and efficacy of long-acting β2-agonists in treating asthma during pregnancy have also been substantiated by numerous studies. Prophylaxis of asthma attacks with the combination of budesonide + formoterol or beclomethasone + formoterol represents a superior first-line therapeutic option compared to short- acting β2-agonists, as this approach is linked to a reduction in asthma attacks and improved airway function. Systemic corticosteroids are exclusively reserved for the treatment of severe asthma exacerbations in pregnant women. Montelukast is currently the sole monoclonal antibody considered a second-line treatment for asthma in pregnant women. The long-term health outcomes for children born to mothers who utilized biologics prior to pregnancy, however, remain to be fully elucidated.Conclusions. A comprehensive approach to the selection of modern bronchodilator drugs for pregnant women is advisable, one that is predicated on current guidelines and accounts for the dynamic physiological changes occurring throughout pregnancy. Further prospective studies are warranted to fully ascertain the effectiveness and safety of modern biological drugs for asthma treatment during pregnancy. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20015 2026-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19991 Стан мозкової гемодинаміки та біоелектричної активності головного мозку у пацієнтів із поєднаними епілептичними та мігренозними пароксизмами Калашніков, В. Й.; Стоянов, О. М.; Вастьянов, Р. С. Від 3 до 10% населення страждають мігренозними нападами різної частоти. Актуальною проблемою є поєднання епілептичних і мігренозних нападів у осіб молодого віку. При поєднанні мігрені і епілепсії відзначається більш висока інтенсивність болю під час мігренозних нападів, більший вплив болю на повсякденну активність, низька ефективність лікування пацієнтів. У пацієнтів цієї групи відзначаються схожі гемодинамічні паттерни: вазоспастичні реакції в церебральних судинах і порушення цереброваскулярної реактивності за даними функціональної транскраніальної доплерографії. Мета дослідження. Вивчення стан церебральної гемодинаміки, судинного регулювання та біоелектричної активності у пацієнтів з ідіопатичною генералізованою епілепсією з поєднаними мігренозними пароксизмами . Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19991 2026-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19990 Особливості судинної мозкової реактивності у пацієнтів з різними варіантами вегетативних дисфункцій Калашніков, В. Й.; Стоянов, О. М.; Вастьянов, Р. С. Вегетативна дисфункція (ВД) є однією з найбільш поширених патологій дитячого, підліткового та молодого віку . В одних випадках вегетативна дисфункція формується як перманентний патологічний стан, в інших набуває пароксизмальний ( кризовий ) або змішаний (перманентнопароксизмальний) перебіг. З метою вивчення показників ЦВР було обстежено 76 пацієнтів молодого віку (20–35 років), з яких у 24 пацієнтів відзначався цефалгічний синдром (ЦС), у 27 пацієнтів синдром вегетативних пароксизмів (СВП), у 25 пацієнтів спостерігалися ортостатичні синкопальні стани (ОСС). Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19990 2026-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19986 Академічна доброчесність у підготовці здобувачів третього рівня вищої освіти на сучасному етапі: методологічні аспекти використання штучного інтелекту Печиборщ, В. П.; Майданюк, В. П.; Волянський, П. Б.; Запольський, Л. Л.; Муксен, С. А.; Вастьянов, Р. С.; Pechiborshch, V. P.; Maidanyuk, V. P.; Volianskiy, P. B.; Zapolskiy, L. L.; Mohssen, S. A.; Vastyanov, R. S. Мета роботи – теоретично обґрунтувати та узагальнити методологічні підходи до забезпечення академічної доброчесності при використанні штучного інтелекту у підготовці здобувачів третього рівня вищої освіти, а також визначити напрями та механізми його ефективного впровадження в освітню і наукову діяльність в умовах воєнного стану та повоєнного періоду. Дослідження ґрунтується на аналізі джерел масової інформації та нормативно-правових актів з питань застосування штучного інтелекту та академічної доброчесності в навчальному процесі та медицині. Застосовані аналітичний, бібліографічний, історичний і логічний методи та метод системного аналізу. У роботі узагальнено методологічні підходи до використання штучного інтелекту в наукових дослідженнях та підготовці здобувачів третього рівня вищої освіти з урахуванням принципів академічної доброчесності. Визначено місце та роль штучного інтелекту на основних етапах наукового дослідження. Окреслено потенційні переваги та ризики застосування ШІ, зокрема щодо виникнення проявів академічної недоброчесності. Запропоновано алгоритм інтеграції інструментів штучного інтелекту у процес підготовки здобувачів третього рівня вищої освіти із дотриманням принципів академічної доброчесності. Авторами обґрунтовано методологічні засади використання штучного інтелекту в наукових дослідженнях і підготовці здобувачів третього рівня вищої освіти на засадах академічної доброчесності. Встановлено, що застосування ШІ на різних етапах наукового дослідження сприяє підвищенню обґрунтованості, достовірності та ефективності отриманих результатів. Доведено, що інтеграція ШІ в освітньо - науковий процес підготовки здобувачів третього рівня вищої освіти сприяє формуванню їхніх дослідницьких компетентностей і підвищенню якості наукових результатів. Водночас використання ШІ супроводжується ризиками порушення академічної доброчесності, що зумовлює необхідність розробки та впровадження відповідних організаційних і методичних механізмів їх мінімізації.; The purpose – to substantiate theoretically and summarize methodological approaches to ensure the academic integrity when using artificial intelligence (AI) in third – level higher education students training as well as to identify areas and mechanisms for its effective implementation in educational and scientific activities during martial law and the post-war period. The study is based on both media sources and regulatory documents analysis devoted to AI and academic integrity use in education and medicine. Analytical, bibliographical, historical, logical, and systems analysis methods were used. This manuscript summarizes methodological approaches of AI use in scientific research and the third-level students training for higher education taking into account the principles of academic integrity. The AI place and role of in the key stages of scientific research are defined. The potential benefits and risks of AI using are outlined, particularly with regard to academic impropriety emergence. An algorithm for AI tools integrating into the third-level students training for higher education, while adhering to the principles of academic integrity, is proposed. The authors substantiate the methodological foundations for AI using in scientific research and the third-level applicants training for higher education based on academic integrity. It is established that AI use at various stages of scientific research contributes to the enhancement of the validity, reliability and efficacy of the obtained results. It was proved that AI integration into the educational and scientific process of third-level students training for higher education contributes to their research competencies development and scientific results quality improvement. At the same time, AI use is accompanied by risks of academic integrity violating, necessitating the development and implementation of appropriate organizational and methodological mechanisms to minimize these risks. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19986 2026-01-01T00:00:00Z