https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/838 Thu, 30 Apr 2026 10:07:40 GMT 2026-04-30T10:07:40Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19504 Актуальні проблеми безпеки рекреаційних вод Бабієнко, В. В.; Мокієнко, А. В.; Дубовик, С. Л.; Рожнова, А. М. Керівні принципи безпечного рекреаційного водного середовища призначені для використання як основа для розробки міжнародних та національних підходів (включаючи стандарти та нормативи) до контролю ризиків для здоров'я від небезпек, що можуть виникнути в рекреаційних водах, а також для прийняття рішень на місцевому рівні. Керівні принципи можуть бути використані як довідник для промисловості та операторів, які готують проекти розвитку в рекреаційних водних зонах, як контрольний список для розуміння та оцінки потенційного впливу рекреаційних проектів на здоров'я. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19504 2026-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19503 Кремній у природі і житті Бабієнко, В. В.; Мокієнко, А. В.; Дубовик, С. Л.; Рожнова, А. М. Аналіз даних літератури дозволив сформулювати основні гігієнічні та медико-біологічні аспекти кремнію, який широко поширений у природі і є невід'ємним елементом біоти різних рівнів організації. Це включало дані про вміст кремнію в літосфері, гідросфері, питних та мінеральних водах України; точки зору щодо біологічної ролі кремнію в живій природі; різні аспекти медичного застосування кремнію та його сполук. Окремо розглянуто нормування кремнію у питній воді. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19503 2026-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19502 Щодо проблем нерівності у сфері охорони здоров’я в Європі після пандемії COVID19 Бабієнко, В. В.; Babienko, V. V. COVID-19 викрив та загострив нерівність у сфері охорони здоров’я в державах-членах Європейського Союзу та між ними. Він також підвищив престиж політики ЄС у сфері охорони здоров’я та підкреслив цінність європейської співпраці в цій галузі. Аналіз літератури показав брак досліджень потенціалу постпандемічної політики ЄС у сфері охорони здоров’я. Мета. Bизначення проблем нерівності у сфері охорони здоров’я в Європі після пандемії COVID-19. Матеріали та методи. Бібліомет ричні, аналітичні. Результати. Показано, що нерівність у сфері охорони здоров’я в Європейському Союзі (ЄС) існує як в державах-членах, так і між ними. Пандемія COVID-19 та підвищена увага до ролі ЄС у сфері охорони здоров’я, що виникла після неї, надали можливість вирішити цю проблему та підняти питання нерівності у сфері охорони здоров’я на чільне місце в порядку денному ЄС. Досліджено ефективність цієї політики для подолання нерівності у сфері охорони здоров’я. Це включало формулювання основи для розуміння нерівності у сфері охорони здоров’я та її детермінант, характеристику механізмів впливу на ці детермінанти, опис змін після COVID-19, включаючи програму EU4Health, ініціативу Європейського союзу охорони здоров’я, переосмислення вимог щодо охорони здоров’я згідно з законодавством ЄС та інформацію щодо пакету відновлення Next Generation EU (NGEU). В рамках цих заходів визначено можливості та потенційні шляхи, за допомогою яких ЄС міг би краще боротися з нерівністю у сфері охорони здоров’я. Констатовано, що невизначеності та виклики залишаються. Це стосується довгострокових структурних реформ на національному рівні із врахуванням спектру основних пріоритетів, підвищення здатності урядів регулювати охорону здоров’я, рівність та доступ до медичної допомоги. Обгрунтовано необхідність цілісного підходу до державно-економічного розвитку як основи боротьби з нерівністю у сфері охорони здоров’я.; COVID-19 has exposed and exacerbated health inequalities within and between Member States of the European Union. It has also raised the profile of EU health policy and highlighted the value of European cooperation in this area. A literature review has shown a lack of research on the potential of post-pandemic EU health policy. Objective. To identify the problems of health inequalities in Europe after the COVID-19 pandemic. Materials and methods. Bibliometric, analytical. Results. It is shown that health inequalities in the European Union (EU) exist both within and between Member States. The COVID-19 pandemic and the increased focus on the EU’s role in health that followed have provided an opportunity to address this issue and to put health inequalities high on the EU agenda. The effectiveness of these policies in addressing health inequalities has been examined. This included establishing a framework for understanding health inequalities and their determinants, characterising the mechanisms influencing these determinants, describing the changes following COVID-19, including the EU4Health programme, the European Health Union initiative, the rethinking of health requirements under EU law and information on the Next Generation EU (NGEU) recovery package. These activities have identified opportunities and potential ways in which the EU could better address health inequalities. It has been found that uncertainties and challenges remain. This concerns long-term structural reforms at the national level, taking into account a range of key priorities, increasing the ability of governments to regulate health care, equity and access to health care. The need for a holistic approach to state-economic development is justified as the basis for combating health inequalities. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19502 2026-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19470 Поширеність та детермінанти стресу серед студентів медичних спеціальностей Стьопкіна, К. С. Період навчання у закладах вищої освіти супроводжується значним психоемоційним та когнітивним навантаженням, що особливо посилюється під час екзаменаційних сесій, коли формується так званий «екзаменаційний стрес». Його розвитку сприяють підвищений обсяг навчального матеріалу, обмежений час для підготовки, зміни режиму праці та відпочинку, порушення сну та високий рівень тривожності. Додатковим чинником психоемоційного навантаження для української студентської молоді є умови воєнного стану, що супроводжуються постійним інформаційним та безпековим стресом. Науковий керівник - доцент Шанигін А.В. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19470 2026-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19469 Засоби ранньої діагностики залізодефіцитної анемії на основі лабораторних показників Шепелєва, М. М.; Ратушненко Д. В. Дефіцит заліза залишається однією з найпоширеніших причин анемічного синдрому, однак у значної частини пацієнтів виснаження запасів заліза тривалий час не супроводжується вираженим зниженням гемоглобіну, що ускладнює своєчасну діагностику. Особливі труднощі виникають при інтерпретації феритину за наявності запального компонента, оскільки він є не лише маркером депо заліза, а й білком гострої фази. Науковий керівник - доцент Шанигін А.В. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19469 2026-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19452 Щодо використання штучного інтелекту в охороні здоров’я Бабієнко, В. В.; Babienko, V. V. Аналіз впливу штучного інтелекту на громадське здоров'я, зокрема ризиків та потенційних переваг використання штучного інтелекту у вигляді LLM (large language models), зокрема ChatGPT, разом із медичними працівниками, може допомогти у правильному використанні ChatGPT для його інтеграції в охорону здоров’я. Мета. Аналіз інформації про використання для питань охорони здоров'я з акцентом на критичних проблемах та перевагах, а також визначенні деяких рекомендацій для використання населенням загалом. Матеріали та методи. Бібліометричні, аналітичні. Результати. Досліджено сучасні досягнення в таких сферах, як роль ChatGPT у розширенні доступу громадськості до медичної інформації, ризики дезінформації, заходи щодо забезпечення точності та надійності медичної інформації, що надається штучним інтелектом, вплив на відносини між пацієнтом та постачальником медичних послуг, а також ширші суспільні наслідки інтеграції штучного інтелекту в охорону здоров'я. Результати огляду свідчать про те, що використання LLM в охороні здоров'я являє собою значний зсув у тому, як пацієнти отримують доступ до медичної інформації та інтерпретують її. Хоча їхній потенціал для покращення доступу є значним, він супроводжується критичними ризиками та обмеженнями, до яких слід підходити обережно. Впровадження надійних запобіжних заходів та залучення клініцистів до нагляду за цими технологіями буде важливим для використання їхніх переваг, одночасно пом'якшуючи ризики та забезпечуючи безпеку пацієнтів, етичні стандарти та збереження основних цінностей відносин між лікарем і пацієнтом. Збалансований, орієнтований на пацієнта підхід, інтегрує LLM як додатковий інструмент, а не як заміну людського досвіду, що важливо для їх інтеграції в екосистему охорони здоров'я.; Relevance. Analyzing the impact of artificial intelligence on public health, in particular the risks and potential benefits of using artificial intelligence in the form of LLM (large language models), in particular ChatGPT, together with healthcare professionals, can help in the proper use of ChatGPT for its integration into healthcare. Purpose. Analyzing information on the use for healthcare issues with a focus on critical problems and benefits, as well as identifying some recommendations for use by the general population. Materials and methods. Bibliometric, analytical. Results. Current developments in areas such as the role of ChatGPT in expanding public access to health information, the risks of misinformation, measures to ensure the accuracy and reliability of health information provided by AI, the impact on the patient-provider relationship, and the broader societal implications of integrating AI into healthcare are examined. The review findings suggest that the use of LLMs in healthcare represents a significant shift in how patients access and interpret health information. While their potential to improve access is significant, they come with critical risks and limitations that must be approached with caution. Implementing robust safeguards and involving clinicians in oversight of these technologies will be essential to harnessing their benefits while mitigating risks and ensuring patient safety, ethical standards, and the preservation of the core values of the doctor-patient relationship. A balanced, patient-centered approach integrates LLM as a complementary tool, not a replacement for human expertise, which is important for their integration into the healthcare ecosystem. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19452 2026-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19422 Характеристика тривалості життя в європейських країнах Бабієнко, В. В.; Babienko, V. V. Life expectancy is an integral indicator of population health and has been increasing in high-income countries since the early 20th century, except during the periods of the World Wars and the 1918 influenza pandemic. Historically, this growth was driven by reductions in child mortality, improvements in living conditions, and control of infectious diseases, whereas in recent decades it has primarily resulted from declining mortality due to non-communicable diseases, particularly cardiovascular diseases and certain cancers. Since 2011, the pace of life expectancy gains has slowed, and the COVID-19 pandemic has led to a substantial decline, exacerbating cross-country disparities. Possible explanations include changes in mortality patterns, the rising prevalence of risk factors such as obesity and diabetes, socio-economic inequalities, and the impact of economic crises, highlighting the need for further comparative analyses using standardized international data, including the Global Burden of Disease study. Aim. Analysis of the determinants resulted in the decrease in life expectancy in European countries for the period from 1990 to 2021. Materials and Methods. This study analyzed 57 publications published between 2006 and 2025, including both international and national studies on life expectancy, demographic trends, and associated risk factors. Results. The findings indicate that life expectancy declined in many European countries between 1990 and 2021 due to limited progress in reducing mortality from major causes, particularly cardiovascular diseases and cancer, as well as the persistent impact of key risk factors such as high body mass index and prolonged exposure to dietary risks. Increasing life expectancy at the national level is associated with long-term policy decisions, including addressing the commercial determinants of health, reducing dietary risks, promoting physical activity, and ensuring access to effective healthcare for both prevention and treatment. Conclusion. The development of comprehensive, long-term, cross-sectoral strategies involving governments, communities, educational institutions, and employers is essential to improve life expectancy. Further research is needed to assess the impact of various risk factors on life expectancy among populations in European countries, including emerging population groups such as refugees and internally displaced persons resulting from wars and armed conflicts.; Тривалість життя є інтегральним показником стану здоров’я населення та в країнах з високим рівнем доходу зростає з початку ХХ століття, за винятком періодів світових воєн і пандемії грипу 1918 року. Починаючи з 2011 року темпи зростання тривалості життя сповільнилися, а пандемія COVID-19 спричинила суттєве її скорочення та посилила міждержавну нерівномірність показників. Серед можливих причин називають зміни у структурі смертності, поширення факторів ризику (ожиріння, діабет), соціально-економічну нерівність і вплив економічних криз, що зумовлює потребу в подальшому порівняльному аналізі із використанням стандартизованих міжнародних даних, зокрема дослідження Global Burden of Disease. Мета. Аналіз причин зменшення тривалості життя в європейських країнах за період з 1990 по 2021 рік. Матеріали та методи. У дослідженні проаналізовано 57 публікацій 2006-2025 років, включно з міжнародними та національними роботами з тривалості життя, демографії та факторів ризику. Результати. Встановлено зменшення тривалості життя у багатьох європейських країнах між 1990 і 2021 роками внаслідок відсутності прогресу у зменшенні смертності від основних причин (серцево-судинних захворювань та раку) та впливу на населення поширених факторів ризику, включаючи високий індекс маси тіла та постійний високий вплив харчових ризиків. Констатовано, що збільшення тривалості життя на національному рівні пов'язано з великими довгостроковими політичними рішення, які повинні включати вирішення комерційних детермінант здоров'я, зниження харчових ризиків, підвищення рівня фізичної активності та забезпечення доступу до ефективної медичної допомоги для профілактики та лікування. Обгрунтовано, що для підвищення тривалості життя терміново необхідна подальша розробка довгострокових національних та міжнародних міжгалузевих стратегій за участю урядів, громад, шкіл та роботодавців. Висновок. Визнано необхідним проведення подальших досліджень впливу різних факторів ризику на тривалість життя жителів європейських країн із включенням зростаючих за чисельністю категорій населення у вигляді біженців та тимчасово переміщених осіб внаслідок воєних і збройних конфліктів. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19422 2026-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19363 Як студенти-медики шукають знання: книги, інтернет чи штучний інтелект? Бойчук, Д. О.; науковий керівник: Ватан, М. М. Сучасний етап розвитку медичної освіти характеризується активним упровадженням цифрових технологій і штучного інтелекту в навчальний процес. Студенти-медики дедалі частіше поєднують традиційні джерела знань – підручники, наукові журнали, бібліотеки – з електронними ресурсами та інтелектуальними системами, що відкривають нові можливості для саморозвитку й поглиблення знань. Проте залишається відкритим питання ефективності, достовірності та критичного сприйняття отриманої з таких джерел інформації. Дослідження того, як студенти-медики шукають, відбирають і використовують навчальні матеріали в умовах цифровізації, є важливим для вдосконалення освітніх стратегій, підвищення якості підготовки майбутніх фахівців і формування в них навичок самостійного, усвідомленого навчання. Ціль роботи. Метою дослідження є виявлення основних джерел, способів і тенденцій пошуку навчальної інформації студентами-медиками, а також визначення ролі традиційних і цифрових ресурсів, зокрема штучного інтелекту, у процесі здобуття знань. Дослідження спрямоване на аналіз переваг, труднощів і мотиваційних чинників, які впливають на вибір студентами засобів для навчання, з метою удосконалення підходів до організації освітнього процесу у медичних закладах. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19363 2025-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19358 Ставлення студентів до донорства крові та органів Шанигін, А. В.; Чернявська, В. А. Загалом студентська спільнота – це активна, освічена і дуже впливова частина населення, яка на даний період часу може кардинально змінити рівень добровільного донорства в майбутньому. Розуміння знань студентів, їх страхів та мотивів допоможе зменшити дефіцит крові та органів та спланувати цільові кампанії поповнення донорських ресурсів, виявити прогалини у знаннях і допоможе зруйнувати усі стереотипи, які перешкоджають добровільному донорству. Рівень розвитку донорства відображає, економічний, соціальний та моральний розвиток країни. Нажаль, гальмівним фактором у цій галузі досі залишаються моральні та етичні моменти. За результатами третьої хвилі культури донорства крові в Україні (2025 року), кількість охочих ставати донорами зменшується. Основними бар’єрами залишаються страхи, міфи та низька поінформованість. У січні 2025 року Верховна Рада ухвалила законопроект №9558, який удосконалює систему трансплантації. Протягом тривалого часу операції з трансплантації органів в Україні були скоріше винятком, ніж нормою. Однією з головних причин є відсутність практики діагностики смерті мозку. Отже, розвиток донорства в Україні напряму залежить від поєднання освітніх програм для молоді, законодавчих реформ та суспільної довіри. Мета: Визначити рівень поінформованості та ставлення студентів до добровільного донорства, з метою покращення організації і розробки рекомендацій для просвітницьких заходів. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19358 2025-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19357 Порушення харчової поведінки під час війни Рожнова, А. М.; Стогнієнко, Є. Порушення харчової поведінки є актуальною проблемою психічного та фізичного здоров’я населення під час війни. Стресові фактори, дефіцит продуктів, зміна способу життя та постійна невизначеність призводять до розвитку емоційного переїдання, компульсивної тяги до певних продуктів та інших форм дисрегуляції харчової поведінки. Сучасні дослідження показують зв’язок між хронічним стресом, кортизолом та нейромедіаторними змінами, що впливають на апетит і харчові патерни. Мета дослідження – вивчити особливості порушень харчової поведінки серед населення під час воєнного конфлікту та визначити фактори, що їх провокують. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19357 2025-01-01T00:00:00Z