https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/822 Fri, 17 Apr 2026 19:56:20 GMT 2026-04-17T19:56:20Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19043 Ефективність використання кристалічного глюкозамін сульфату у хворих на деформуючий остеоартрит Золотарьова, Н. А.; Вастьянов, Р. С.; Золотарьова, К. О.; Zolotaryova, N. A.; Vastyanov, R. S.; Zolotaryova, K. O. Метою дослідження є аналіз впливу мікрористалічної форми гюкозамін сульфату на больовий синдром пацієнтів з деформуючим остеоартритом тазостегнового та дрібних суглобів кистей. Під спостереженням знаходилось 58 хворих на деформуючий остеоартрит (ДОА). Усі хворі були розподілені на дві групи. Хворі першої групи отримували стандартне лікування за відповідними клінічними протоколами, хворим другої групи до лікувального комплексу додавали глюкозамін сульфат. Оцінка ефективності проведеного лікування свідчила про виражену клінічну ефективність препарату з глюкозамін сульфатом. Отримані дані засвідчили, що кристалічний глюкозамін сульфат є ефективним препаратом для лікування ДОА. Внаслідок його застосування зменшилася інтенсивність больового синдрому, була збереженою та відновленою функція суглобів, збільшилася амплітуда їх руху. Лікарі під його впливом знизили дозу нестероїдних протизапальних засобів, а в ряді випадків % повністю відмовилися від їх застосування. Доведено, що глюкозамін відрізняється гарною переносимістю та відсутністю токсичності. Таким чином, є підстави вважати, що дослідження щодо застосування кристалічного глюкозамін сульфату у хворих з ураженням не тільки колінних суглобів вимагають подальшого вивчення, причому не лише з погляду аналгетичного ефекту, але також і щодо впливу на структуру хряща та можливості хондропротекторних ефектів.; The purpose of the study is to analyze the effect of microcrystalline glucosamine sulfate on the pain syndrome of patients with deforming osteoarthritis of the hip and small joints of the hands. 58 patients with deforming osteoarthritis (DOA) were under observation. All patients were divided into two groups. Patients in the first group received standard treatment according to the relevant clinical protocols, patients in the second group were added to the treatment complex with glucosamine sulfate. The assessment of the effectiveness of the treatment indicated a pronounced clinical effectiveness of the drug with glucosamine sulfate. The data obtained showed that crystalline glucosamine sulfate is an effective drug for DOA treatment. As a result of its use, the intensity of the pain syndrome decreased, the function of the joints was preserved and restored, and the amplitude of their movement increased. Doctors under its influence reduced the dose of non-steroidal anti-inflammatory drugs, and in some cases completely refused their use. It was proved that glucosamine is well tolerated and has no toxicity. Thus, there is reason to believe that studies on the use of crystalline glucosamine sulfate in patients with lesions not only of the knee joints require further study, not only in terms of the analgesic effect, but also in terms of the effect on the structure of cartilage and the possibility of chondroprotective effects. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19043 2025-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/18402 Вплив метаболічної терапії на толерантність до фізичного навантаження у комплексному лікуванні хворих на стабільну стенокардію напруги Золотарьова, Н.; Паламарчук, Д. У цій роботі представлені результати дослідження ефективності 3–4-тижневого застосування метаболічної терапії в комплексному лікуванні хворих на стабільну стенокардію напруження I–III функціонального класу. Толерантність до фізичного навантаження оцінювалась за допомогою велоергометричної проби з аналізом порогової потужності та порогового часу. Отримані дані свідчать, що додавання метаболічної терапії, а саме триметазидину, до стандартної схеми лікування хворих на стабільну стенокардію напруження I-III функціонального класу призводить до більш вираженого зростання толерантності до фізичного навантаження без суттєвих змін гемодинамічних показників. Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/18402 2024-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/18401 Антиангінальні ефекти мексикору при комплексному лікуванні хворих на стабільну стенокардію напруження Золотарьова, Н.; Вастьянов, Р. Ішемічна хвороба серця – одне з найпоширеніших кардіологічних захворювань в Україні. Останнім часом ця хвороба «молодшає» і становить загрозу і для працездатного населення. Найбільш поширена стабільна форма ішемічної хвороби серця – стабільна стенокардія напруги, причиною якої в більшості випадків є атеросклероз. Дослідження щодо удосконалення методів його лікування розпочалися давно й не припиняються досі. Рішенням цієї проблеми, на наш погляд, могло би бути включення до схеми терапії кардіопротекторного засобу, який здатен одночасно вливати на основні патогенетичні механізми ішемічної хвороби серця та, можливо, зменшити значну кількість сполук, які призначаються таким хворим, переважно, пожиттєво. Мета роботи – дослідити ефективність цитопротектору мексикору у комплексному лікуванні хворих на стабільну стенокардію напруги. У роботі наведені результати вивчення ефективності 3–4-тижневого використання метаболічної терапії, а саме мексикору, в комплексному лікуванні хворих на стабільну стенокардію напруги I-III функціонального класу. За допомогою щоденної анкети досліджувалась середня кількість використання нітрогліцерину на тиждень упродовж всього періоду спостереження. Отримані результати показали, що використання мексикору посилює антиангінальні ефекти гемодинамічних засобів, про що свідчила можливість суттєвого зменшення кількості уживаних нітратів у хворих основної групи у порівнянні з контролем. Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/18401 2024-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/18077 Ефективність використання метаболічної терапії у хворих на стабільну стенокардію з супутньою артеріальною гіпертензією Золотарьова, Н. А.; Вастьянов, Р. С.; Золотарьова, К. О.; Zolotaryova, N. A.; Vastyanov, R. S.; Zolotaryova, K. O. Мета роботи – дослідити антиангінальний та гіпотензивний ефекти мексикору в комплексній терапії хворих на стабільну стенокардію з супутньою артеріальною гіпертензією. До лікування 66 хворих на стабільну стенокардію напруги I-III функціонального класу з супутньою артеріальною гіпертензію I-II ст. було додано цитопротектор мексикор. Доведено, що метаболічний цитопротектор мексикор в комплексній терапії хворих на стабільну стенокардію напруги з супутньою артеріальною гіпертензією дозволяє посилити антиангінальні ефекти за рахунок більш вираженого зниження частоти нападів, раннього періоду їх зниження та стабілізації, що, в підсумку, дозволяє знизити кількість споживаних нітратів. В обстежених та пролікованих хворих використання мексикору в комплексній терапії дозволяє досягти більш вираженого гіпотензивного ефекту, і, відповідно, зниження таких скарг, як головний біль та запаморочення. Використання мексикору скорочує терміни нормалізації АТ та кількість епізодів підвищення АТ, включаючи передкризові. Автори висловлюють стосовно можливості зменшити кількість гіпотензивних препаратів або їх доз в обстеженого контингенту хворих.; The purpose: to investigate the antianginal and hypotensive effects of mexicor in the complex therapy of patients with stable angina with concomitant arterial hypertension. The cytoprotector Mexicor was added to the treatment of 66 patients with stable angina pectoris of functional class I-III with concomitant arterial hypertension of stage I-II. It was proved that the metabolic cytoprotector mexicor in the complex therapy of patients with stable angina pectoris with concomitant arterial hypertension allows to enhance antianginal effects due to a more pronounced decrease in the frequency of attacks, an early period of their reduction and stabilization, which, as a result, allows to reduce the amount of nitrates consumed. In the examined and treated patients, the use of mexicor in the complex therapy allows to achieve a more pronounced hypotensive effect, and, accordingly, a decrease in such complaints as headache and dizziness. Mexicor use reduces the time of blood pressure normalization and the number of episodes of increased blood pressure, including pre-crisis ones. The authors express their opinion on the possibility of reducing the number of antihypertensive drugs or their doses in the examined contingent of patients. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/18077 2025-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/18001 Гіпермобільний синдром: поняття, поширеність, вертеброгенні прояви Золотарьова, Н. А.; Zolotaryova, N. A. Гіпермобільний синдром (ГМС) – різновид сполучнотканинної дисплазії, діагностика якого в Україні залишається дуже низькою. Відомо, що ця патологія не є вже такою «нешкідливою», і їй, як і іншим сполучнотканинним дисплазіям, властиві ураження не тільки з боку опорно-рухової системи, але й системні вісцеральні прояви. Це зумовлює необхідність своєчасної діагностики ГМС, його ознак з боку опорно-рухового апарату, особливо вертеброгенних, які майже не вивчені, а також питань його поширеності в Україні. Мета дослідження: вивчення поширеності гіпермобільності та гіпермобільного синдрому в українській популяції, а також клінічних та інструментальних ознак ураження хребта. Об’єкт і методи дослідження. Для вивчення поширеності ГМС у популяції обстежено 1060 осіб, у яких на предмет наявності вивчалися «доброякісна» гіпермобільність суглобів та ГМС. Оцінку патологічних ознак ураження опорно-рухового апарату проведено окремо у 130 обстежуваних, з них у 52 осіб – додаткове рентгенологічне дослідження хребта. Результати. Гіпермобільність суглобів зареєстровано у 158 обстежених із 1060 осіб, тобто поширеність в популяції становила 14,9%, а гіпермобільний синдром – 1,7%, в осіб з гіпермобільністю – 11,4%. Клінічні ознаки ураження опорно-рухового апарату зводилися в основному до артралгій, частіше у великих суглобах (53,06%), а також до вертебралгій, що також відмічалися досить часто (46,94%). Біль у хребті локалізувався частіше у грудному та поперековому відділах. Слід зауважити, що попри молодий вік обстежуваних хворих (21,0±0,6 року) майже у половини з них (48,08%) виявлено рентгенологічно підтверджені ознаки раннього остеохондрозу хребта. Висновки. Поширеність гіпермобільності в популяції України становить 14,9%, а ГМС – 1,7%. Найпоширеніші прояви з боку опорнорухового апарату – артралгії, частіше у великих суглобах, та формування раннього остеохондрозу хребта.; Hypermobile syndrome (HMS) is a type of connective tissue dysplasia, the diagnosis of which in Ukraine remains very low. However, it is known that this pathology is not so «harmless» and, like other connective tissue dysplasias, it is characterized by lesions not only of the musculoskeletal system, but also systemic visceral manifestations. This necessitates the need for timely diagnosis of HMS, its signs from the musculoskeletal system, especially vertebrogenic, which are almost not studied, as well as the issues of its prevalence in Ukraine. The purpose of the study is to study the prevalence of hypermobility and hypermobile syndrome in the Ukrainian population, as well as clinical and instrumental signs of spinal damage. Object and methods of the study. To study the prevalence of GMS in the population, 1060 people were examined, in whom the presence of «benign» joint hypermobility and GMS was studied. Also, the study of pathological signs of musculoskeletal damage was carried out separately in 130 subjects, of which 52 people had an additional X-ray examination of the spine. Object and methods of research. To study the prevalence of GMS in the population, 1060 individuals were examined, in whom «benign» joint hypermobility and GMS were studied for thepresence. Also, pathological signs of musculoskeletal damage were studied separately in 130 subjects, of which 52 individuals had an additional X-ray examination of the spine. Results of the study. Joint hypermobility was registered in 158 of 1060 subjects, i.e., the prevalence in the population was 14.9%, and hypermobility syndrome – 1.7%, among people with hypermobility – 11.4%. Clinical signs of musculoskeletal damage were mainly reduced to arthralgias, more often in large joints (53.06%), as well as to vertebralgias, which were also observed quite often (46.94%). Back pain was localized more often in the thoracic and lumbar regions. It should be noted that despite the young age of the examined patients (21.0±0.6 years), almost half of them (48.08%) had radiologically confirmed signs of early osteochondrosis of the spine. Conclusions. The prevalence of hypermobility in the population of Ukraine is 14.9%, and hypermobility syndrome – 1.7%. The most common manifestations from the musculoskeletal system are arthralgia, more often in large joints, and the formation of early osteochondrosis of the spine. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/18001 2025-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/17995 Досвід застосування ендоваскулярного лазерного опромінювання крові в комплексній постгоспітальній реабілітації хворих, які перенесли інфаркт міокарда Павловська, К. М. Під спостереженням знаходилась група хворих постінфарктним кардіосклерозом в строк від 2 до 36 місяців після перенесеного гострого інфаркту міокарда. Всі хворі наряду з адекватним госпітальним режимом і традиційною медикаментозною терапією антиангінальними засобами одержували опромінювання світлом низькоенергетичного гелій-неонового лазера, з довжиною хвилі 632,8 нм, потужністю опромінювання 1,5 млВт, експозицією 30 хв., на курс – 6 сеансів опромінювання. Mon, 01 Jan 1996 00:00:00 GMT https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/17995 1996-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/17994 Система активної постгоспітальної реабілітації після перенесеного інфаркту міокарда у осіб похилого та старечого віку Руденко, В. Г.; Павловська, К. М. Постстаціонорна активна реабілітація після перенесеного гострого інфаркту міокарда (ІМ) в вітчизняній герокардіології розроблена надзвичайно недостатньо. Метою цієї роботи є клінічна оцінка системи відновлювальних заходів у геронтів, відносно до 2 контингентів хворих: від 60 до 74 років (1 група – особи похилого віку) i 75 років i старше (2 гpyпa – особи старечого віку). Mon, 01 Jan 1996 00:00:00 GMT https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/17994 1996-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/17955 Обгрунтування застосування і оцінка ефективності комплексної терапії у хворих на швидко прогресуючу стенокардію, як методу профілактики інфаркту міокарда Павловська, К. М. Швидко прогресуюча стенокардія (ПС) як одна із форм так званої нестабільної стенокардії (НС) багатьма клініцистами неофіційно називається «передінфарктним станом», оскільки за статистичними даними передує виникненню інфаркту міокарда (IM) у 25–35 % випадків. Першим початковим патологічним порушенням при ПС є виразне підвищення в самій бляшці рівня протеолітичних ферментів (протеаз), а також руйнівна дія калікреїну, яка потенціює їх, що обгрунтовує застосування у цих хворих калікреїн-протеазних інгібіторів. Tue, 01 Jan 2002 00:00:00 GMT https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/17955 2002-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/17954 Динаміка змін електрокардіографічних ознак постінфарктного рубцювання у хворих, які перенесли інфаркт міокарда, при використанні гелій-неонового лазера Павловська, К. М. Серед засобів фізіотерапії як на стаціонарному, так і на постгоспітальному етапі лікування та реабілітації осіб, які перенесли інфаркт міокарда (IM), найбільшого розповсюдження набуло використання низькоенергетичного гелій-неонового лазера (ГНЛ) як у вигляді ендоваскулярного лазерного опромінення крові (ЕВЛОК), так і зовнішнього опромінення в межах зон Захар'їна – Геда. Mon, 01 Jan 2001 00:00:00 GMT https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/17954 2001-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/17953 Застосування інгібіторів ангіотензин-перетворювального ферменту за тривалої медикації у хворих, що перенесли інфаркт міокарда Павловська, К. М. Серед великої кількості медикаментозних засобів, що застосовуються під час тривалої постгоспітальної реабілітації хворих, які перенесли інфаркт міокарда (ІМ), лише деякі широко відображені в літературі. Застосування цих лікарських засобів є найбільш доведеним і науково та клінічно аргуметованим. Fri, 01 Jan 1999 00:00:00 GMT https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/17953 1999-01-01T00:00:00Z