Наукові статті. Кафедра акушерства та гінекології

Особливості оцінки стану вагітних з аденомою прищитоподібних залоз

Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT

Особливості оцінки стану вагітних з аденомою прищитоподібних залоз Міщенко, В. П.; Гладчук, І. З.; Міщенко, В. В.; Mishchenko, V. P.; Gladchuk, I. Z.; Mishchenko, V. V. Актуальність теми полягає у відсутності достовірних статистичних даних у доступних літературних джерелах стосовно частоти виникнення захворювань прищитоподібних залоз (ПЩЗ) у вагітних та відмінностей діагностики й терапії під час і поза вагітністю. Поінформованість лікаря щодо особливостей фізіологічних змін в організмі жінки під час вагітності, зокрема мінерального обміну та функціонування ендокринних залоз, сприяє проведенню грамотної і своєчасної диференційної діагностики, спрямованої на розрізнення пухлин ПЩЗ, фізіологічних процесів за вагітності й симптомів гестаційних ускладнень. Проведення диференційної діагностики патології ПЩЗ та гестаційних процесів на різних термінах вагітності є доволі складним завданням, саме тому у клінічній практиці важливим є своєчасно виявляти такі захворювання ще на етапі преконцепційної підготовки. Пізня діагностика клінічних проявів патології у вагітних призводить до тяжких наслідків для організму жінки та плода.Підхід до диференційної діагностики аденоми ПЩЗ та фізіологічних процесів під час вагітності, а також таких гестаційних ускладнень, як нудота і блювота вагітних, та призначення терапевтичних заходів має бути мультидисциплінарним, персоніфікованим і охоплювати визначення рівнів тиреотропного гормону, вітаміну D, кальцію, магнію, фосфору, паратгормону в крові. Терапевтичні можливості стосовно гіперпаратиреозу у вагітних жінок обмежені. Важливим є персоніфікований і мультидисциплінарний підхід у кожному окремому випадку. Жінки з пухлиною ПЩЗ потребують індивідуального кваліфікованого спостереження не тільки під час вагітності, але й у ранньому й пізньому післяпологових періодах, а також у період лактації, оскільки завжди існує ризик розвитку гіперкальціємії. Призначення вітаміну D слід проводити під лабораторним контролем його рівня в крові вагітних і персоніфіковано, з огляду на гестаційний термін. У новонароджених від матерів із пухлиною ПЩЗ необхідно контролювати рівень кальцію в крові та сечі.; The relevance of this topic lies in the lack of reliable statistical data in available literature regarding the incidence of parathyroid gland disorders in pregnant women and the differences in diagnosis and therapy during pregnancy versus outside of pregnancy. A physician’s knowledge of the physiological changes that occur in a woman’s body during pregnancy, including mineral metabolism and endocrine gland function, facilitates accurate and timely differential diagnosis between parathyroid tumors, physiological processes, and symptoms of gestational complications.Differential diagnosis of parathyroid pathology from gestational processes at various stages of pregnancy is complex. Timely detection of parathyroid pathology is particularly important at the stage of pregnancy planning. Differential diagnosis of parathyroid adenoma is carried out in comparison with gestational processes, including gestational complications such as nausea and vomiting in pregnant women. Late diagnosis of clinical manifestations of parathyroid pathology in pregnancy can lead to severe consequences for both the mother and the fetus. For this reason, in clinical practice, timely detection of parathyroid pathology during the pregnancy planning stage is essential.Examination of pregnant women and determination of therapeutic interventions should be multidisciplinary, personalized, and include measurement of blood levels of thyroid-stimulating hormone, vitamin D, calcium, magnesium, phosphorus, and parathyroid hormone.Therapeutic options for hyperparathyroidism in pregnant women are limited. A personalized and multidisciplinary approach is essential in each individual case. Women with parathyroid tumors require individualized, qualified monitoring during both the early and late postpartum periods and during lactation, as there is always a risk of hypercalcemia. Administration of vitamin D should be carried out under laboratory control of its blood levels in pregnant women and should be personalized, taking into account the gestational age.In newborns of mothers with parathyroid tumors, it is necessary to monitor calcium levels in both blood and urine.

Асоційовані з ендометріозом ускладнення при вагітності

Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT

Асоційовані з ендометріозом ускладнення при вагітності Берлінська, Л. І.; Berlinska, L. I. Мета: за результатами літературного огляду сучасних наукових досліджень визначити найбільш поширенні ускладнення при вагітності у жінок з ендометріозом. Матеріали та методи. Було проведено комплексний пошук літератури з використанням баз даних PubMed, Scopus, Google Scholar та Web on Science опублікованих з 2018 по 2025 рік. Були включені статті, в яких досліджували результати вагітності у жінок з ендометріозом і аденоміозом та їх можливий вплив на розвиток акушерських ускладнень. Результати. При ендометріозі підвищена ймовірність раннього аборту (ВШ: 1,81, 95% ДІ: 1,44-2,28)та позаматкової вагітності (ВШ 2,16; 95% ДІ:1,67-2,79, p < 0,001) при спонтанному зачатті та підвищений ризик викидня у жінок з аденоміозом при ДРТ (ВШ: 2,81, 95% ДІ: 1,44-5,47). Медично показані передчасні пологи більш виражені у жінок з ендометріозом при пологах до 37 тижнів гестації (ВШ 1,6; 95% ДІ: 1,3–1,9) та дуже передчасних пологів до 32 тижнів гестації (ВШ1,8; 95% ДІ: 1,1–2,9). Передчасні пологи (ВШ 3,09; 95% ДІ: 1,88-5,09) та народження дитини малою вагою для гестаційного віку (ВШ 3,23; 95% ДІ: 1,71-6,09) найвищі серед жінок з аденоміозом, але ендометріоз не впливає на неонатальні результати. Вищий ризик передлежання плаценти (ВШ 11,86; 95% ДІ: 4,32–32,57)та погані хірургічні результати під час кесаревого розтину пов'язані виключно з глибоким ендометріозом. Значущий ризик прееклампсії/еклампсії при ендометріозі III–IV стадії за ASRM(p = 0,008), але більш значний внесок у ризик прееклампсії роблять вік (ВШ: 1,20, 95% ДІ: 1,10–1,30, p < 0,001), дисменорея (ВШ: 2,72, 95% ДІ: 1,31–5,76, p = 0,008) та аденоміоз (ВШ: 9,96, 95% ДІ: 5,00–20,06, p < 0,001), але в іншому досліджені ризик прееклампсії не був підвищеним у жінок з ендометріозом, які завагітніли спонтанно (ВШ 1,21; 95% ДІ: 0,94–1,56) або за допомогою ДРТ (ВШ 0,74; 95% ДІ: 0,41–1,35). Висновки. Ендометріоззначно підвищує ризик викидня, позаматкової вагітності, передчасних пологів та передлежання плаценти, тоді як дані за неонатальні наслідки та прееклампсію залишаються сумнівні.; Purpose: based on a review on current scientific literature, to identify the most common pregnancy complications on women with endometriosis. Materials and Methods. A comprehensive literature search was conducted using the PubMed, Scopus, Google Scholar, and Web on Science data bases from 2018 to 2025. The scientific articles investigating pregnancy outcomes on women with endometriosis and adenomyosis and their potential impact on the development on obstetric complications were included. Results. Endometriosis is associated with on increased risk on early miscarriage (OR: 1.81, 95% CI: 1.44–2.28) and ectopic pregnancy (OR: 2.16; 95% CI:1.67–2.79, p < 0.001) on spontaneous conception, as wel las on increased risk on miscarriage on women with adenomyosis undergoing assisted reproductive technologies (ART) (OR: 2.81; 95% CI: 1.44–5.47). Medically indicated preterm birth is more pronounced on women with endometriosis, including delivery before 37 weeks on gestation (OR: 1.6; 95% CI: 1.3–1.9) and very preterm birth before 32 weeks (OR: 1.8; 95% CI: 1.1–2.9). The highest risks on preterm birth (OR: 3.09;95% CI: 1.88–5.09) and small – for – gestational – age infants (OR: 3.23; 95% CI:1.71–6.09) are observed on women with adenomyosis; however, endometriosis does not appear to affect neonatal outcomes. An increased risk on placenta previa (OR: 11.86; 95% CI: 4.32–32.57) and adverse surgical outcomes during cesarean section are associated exclusively with deep endometriosis. A significantriskofpreeclampsia/eclampsiaisobservedinstage III–IV endometriosis according to the ASRM classification (p = 0.008); however, age (OR: 1.20; 95% CI: 1.10–1.30, p <0.001), dysmenorrhea (OR: 2.72; 95% CI: 1.31–5.76, p = 0.008), and adenomyosis (OR: 9.96; 95% CI: 5.00–20.06, p < 0.001) contribute more significantly to the risk on preeclampsia. In another study, the risk on preeclampsia was not increased on women with endometriosis who conceived spontaneously (OR: 1.21; 95% CI:0.94–1.56) orvia ART (OR: 0.74; 95% CI: 0.41–1.35).Conclusions. Endometrios is significantly increases the risk on miscarriage, ectopic pregnancy, preterm birth, and placenta previa, while evidence regarding neonatal outcomes and preeclampsia remains on conclusive.

Роль фізикального обстеження, трансвагінальної ультрасонографії та магнітно-резонансної томографії у діагностиці ендометріозу кишечника

Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT

Роль фізикального обстеження, трансвагінальної ультрасонографії та магнітно-резонансної томографії у діагностиці ендометріозу кишечника Очеретна, Ю. С.; Гладчук, І. З.; Ocheretna, Y. S.; Gladchuk, I. Z. Глибокий ендометріоз кишечника становить значну діагностичну проблему. Попри високу ефективність трансвагінального ультразвукового дослідження (ТВУС) та магнітнорезонансної томографії (МРТ), роль фізикального огляду (ФО) та комбінованих моделей залишається недостатньо визначеною. Мета. Оцінити діагностичну ефективність ФО, ТВУС, МРТ та їх комбінацій у виявленні ендометріоїдних кишечник уражень у компартменті С #Enzian у хірургічній когорті пацієнток. Матеріали та методи. Ретроспективне одноцентрове дослідження (2019–2023). Із 420 лапароскопічно прооперованих жінок з приводу ендометріоза, 113 жінок із підтвердженим ураженням компартменту C були проаналізовані. Оцінювали чутливість, специфічність, PPV, NPV, точність, LR+ і LR− для окремих методів та комбінованих моделей (паралельні - хоча б один з тестів позитивний й послідовні – всі тести позитивні; модель А- всі три тести позитивні, модель B — ≥2 позитивних тести). Референтний стандарт — інтраопераційні та гістологічні дані. Результати. Серед одиночних методів найвищі показники продемонстрували методи візуалізації:МРТ з чутливістю 88,9%, специфічністю 90,3%, LR+ 9,18, LR− 0,12, точністю 89,7%. Для ТВУС 85,2%, 88,1%, LR+ 7,22, LR− 0,17, 87,4% відповідно. Фізикальний огляд мав помірну чутливість (60,2%) при високій специфічності (91,1%) і точності 82,9% (LR+ 6,84; LR− 0,44). Паралельна модель ТВУC/МРТ забезпечувала високу чутливість (89,3%) при специфічності 91,4%(LR+ 10,4; LR− 0,1). Послідовні («строгі») комбінації підвищували специфічність до 97–98%, однак супроводжувалися зниженням чутливості. Модель із критерієм позитивності ≥2 із 3 методів (модель B) продемонструвала збалансовані характеристики: чутливість 88%, специфічність 92,5%, точність 91,2% (LR+ 11,7, LR− 0,1).Зі збільшенням розміру уражень у компартменті C зростала чутливість методів, з найнижчими показниками при C1 та найвищими при великих вузлах C3. Висновки. Використання мультимодальної моделі за умови наявності щонайменше двох позитивних тестів (Модель В), імовірно, є найбільш валідною для діагностики кишечного ендометріозу у компартменті С #Enzian в клінічній практиці.; Deep bowel endometriosis represents a significant diagnostic challenge. Despite the high diagnostic performance of transvaginal ultrasound (TVUS) and magnetic resonance imaging (MRI), the role of physical examination (PE) and combined diagnostic models remains insufficiently defined. The aim: to evaluate the diagnostic performance of PE, TVUS, MRI, and their combinations in detecting bowel lesions in compartment C #Enzian in a surgical cohort. Materials and Methods. A retrospective single - center study (2019–2023) was conducted. Among 420 women who underwent laparoscopy for endometriosis, 113 women with confirmed compartment C involvement were analyzed. Sensitivity, specificity, positive predictive value (PPV), negative predictive value (NPV), accuracy, positive likelihood ratio (LR+), and negative likelihood ratio (LR−) were calculated for individual diagnostic methods and combined models (parallel: at least one positive test; sequential: all tests positive; Model A: all three tests positive; Model B: ≥2 positive tests). The reference standard was intraoperative and histological confirmation. Results: Among single modalities, imaging techniques demonstrated the highest diagnostic performance. MRI showed a sensitivity of 88.9%, specificity of 90.3%, LR+ of 9.18, LR− of 0.12, and overall accuracy of 89.7%. For TVUS, sensitivity was 85.2%, specificity 88.1%, LR+ 7.22, LR− 0.17, and accuracy 87.4%. Physical examination demonstrated moderate sensitivity (60.2%) with high specificity (91.1%) and accuracy of 82.9% (LR+ 6.84; LR− 0.44). The parallel TVUS/MRI model achieved high sensitivity (89.3%) with specificity of 91.4% (LR+ 10.4; LR− 0.10). Sequential (“strict”) combinations increased specificity to 97–98%, although reduced sensitivity. Model B (≥2 of 3 positive tests) demonstrated balanced diagnostic characteristics: sensitivity 88%, specificity 92.5%, and accuracy 91.2% (LR+ 11.7, LR− 0.10). The sensitivity of the diagnostic methods increased with lesion size in compartment C, showing the lowest values for C1 and the highest for large nodules (C3). Conclusions: A multimodal approach requiring at least two positive tests (Model B) appears to provide the most clinically valid strategy for diagnosing bowel endometriosis in compartment C #Enzian in clinical practice.

Особливості оваріальної відповіді пацієнток з ендометріозом яєчників у програмах допоміжних репродуктивних технологій

Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT

Особливості оваріальної відповіді пацієнток з ендометріозом яєчників у програмах допоміжних репродуктивних технологій Волянюк, А. В.; Рожковська, Н. М.; Volyanyuk, A. V.; Rozhkovska, N. M. Ендометріоз – це хронічне естрогензалежне запальне захворювання і одна з головних причин жіночого безпліддя. Ендометріоми яєчників є одними з найпоширеніших проявів ендометріозу і можуть бути пов'язані зі змінами в оваріальному резерві та реакції яєчників у програмах допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ). Однак оптимальна стратегія лікування безплідних жінок з ендометріомами, включаючи роль хірургічного лікування перед ДРТ, залишається суперечливою. Мета. Визначити особливості оваріальної відповіді у безплідних жінок з ендометріозом, які проходять лікування в програмах допоміжних репродуктивних технологій. Матеріали та методи. Під нашим спостереженням знаходилось 46 пацієнток з безпліддям віком 27–43 роки (35,0+3,4) роки які проходили лікування в програмах ДРТ. Пацієнтки були розподілені на 3 групи: 1група (основна) – 18 пацієнток після хірургічного лікування ендометріом яєчників, 2 група (порівняння) – 12 жінок з ендометріозом яєчників без попередньої хірургічної операції, 3 група (контрольна) – 16 пацієнток з трубним фактором безплідності. Були проаналізовані наступні параметри: вік пацієнток, рівень антимюллерова гормону (АМГ), кількість антральних фолікулів, тип протоколу контрольованої оваріальної стимуляції, тривалість стимуляції, загальна доза гонадотропіну, кількість пункціованих фолікулів та кількість отриманих ооцитів у фазі метафази II (MII). Кожен цикл стимуляції розглядався як незалежна аналітична одиниця. Ембріологічна стадія ДРТ у цьому дослідженні не оцінювалася. Результати. Пацієнтки з ендометріозом (1 та 2 група) демонстрували значну клінічну та гормональну гетерогенність та тенденцію до зниження оваріальної відповіді порівняно з контрольною групою, що відображалося у меншій кількості отриманих ооцитів МІІ за цикл. Оваріальна відповідь значно варіювалася і залежала від віку пацієнток та рівня АМГ. Висновки. Безплідні жінки з ендометріозом, які проходять ДРТ, характеризуються значною клінічною та гормональною гетерогенністю. Наявність ендометріом яєчників асоціюється з тенденцією до зниження оваріальної відповіді незалежно від попереднього хірургічного лікування. Вік та рівень АМГ залишаються ключовими визначальними факторами оваріальної відповіді в програмах ДРТ.; Endometriosis is a chronic estrogen-dependent inflammatory disease and one of the leading causes of female infertility. Ovarian endometriomas are among the most common manifestations of endometriosis and may be associated with changes in ovarian reserve and ovarian response in assisted reproductive technology (ART) programs. However, the optimal management strategy for infertile women with endometriomas, including the role of surgical treatment prior to ART, remains controversial. Objective. To determine the characteristics of o ovarian response in infrtile women with endometriosis undergoing treatment in assisted reproductive technology programmes. Materials and Methods. We observed 46 patients with infertility aged 27–43 years (35.0+3.4) who underwent treatment in ART programmes. The patients were divided into three groups: Group 1 (main) – 18 patients after surgical treatment for ovarian endometrioma; Group 2 (comparison) – 12 women with ovarian endometriosis without prior surgery; Group 3 (control) – 16 patients with tubal infertility. The following parameters were analysed: patient age, anti-Müllerian hormone (AMH) level, number of antral follicules, type of controlled ovarian stimulation protocol, duration of stimulation, total gonadotropin dose, number of follicles punctured, and number of oocytes obtained in the metaphase II (MII) phase. Each stimulation cycle was considered as an independent analytical unit. The embryological stage of ART was not evaluated in this study. Results. Women with endometriosis(group 1 and 2) demonstrated marked clinical and hormonal heterogeneity. Both groups of patients with ovarian endometriomas, regardless of previous surgical treatment, showed a tendency toward reduced ovarian response compared to the control group, reflected by a lower number of retrieved MII oocytes per cycle. Ovarian response varied widely and was strongly influenced by patient age and AMH level. Conclusions. Infertile women with endometriosis undergoing ART are characterized by significant clinical and hormonal heterogeneity. The presence of ovarian endometriomas is associated with a tendency toward decreased ovarian response irrespective of prior surgical treatment. Age and AMH level remain key determinants of ovarian response in ART programs.

Динаміка вмісту лептину у крові вагітних з різним аліментарним статусом

Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT

Динаміка вмісту лептину у крові вагітних з різним аліментарним статусом Адоніна, І. О. У відповідь на високу потребу в енергії, пов’язану з вагітністю людини, спостерігається підвищена концентрація лептину в плазмі матері порівняно з невагітними жінками, що частково пояснюється накопиченням жиру в організмі, а також виробленням лептину плацентою. Це підвищення концентрації лептину в плазмі підтримується змінами експресії розчинного рецептору лептину ObRe, що затримує кліренс лептину. На відміну від нормального впливу лептину на відчуття ситості, вагітність пов’язана з підвищеним споживанням їжі, що запобігає виснаженню поживних речовин у матері, дозволяючи збільшити доставку поживних речовин до зростаючого плоду. Метою дослідження була оцінка динаміки вмісту лептину у крові вагітних з ожирінням та метаболічним синдромом Дослідження виконане на базі клінічних підрозділів ОНМедУ. Визначений вміст лептину у крові вагітних з різним аліментарним статусом у другому триместрі вагітності. Обстежено 90 жінок з ІМТ 18-25 кг/м2 (І група), 25,1-29,9 кг/м2 (ІІ група), >30 кг/м2 (ІІІ група)ю Статистична обробка проведена методами дисперсійного та кореляційного аналізу за допомогою програмного забезпечення Statistica 14.1.25 (TIBCO, США).

Філософія біобезпеки: четверте покоління прав людини як основа здорової нації

Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT

Філософія біобезпеки: четверте покоління прав людини як основа здорової нації Терзі, О. О.; Шпак, І. В.; Сокур, Е. О. Сучасний світовий розвиток супроводжується стрімким зростанням науково-технічного прогресу, який, з одного боку, відкриває безпрецедентні можливості для підвищення якості життя, а з іншого – створює нові ризики для людини та довкілля. Пандемії, генетичні експерименти, розвиток штучного інтелекту у сфері медицини, біотехнології, клонування, біотероризм та екологічні катастрофи актуалізують необхідність формування цілісної філософії біобезпеки.

Інструменти оцінки рівня контамінації шкіри в оперативній гінекології

Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT

Інструменти оцінки рівня контамінації шкіри в оперативній гінекології Журенко, О. О. Розвиток інфекції у місці хірургічного втручання (SSI) є одним з найбільш небезпечних і водночас найпоширенішим ускладненням оперативних втручань у гінекології. До появи рутинної антимікробної профілактики частота інфекцій органів малого таза після вагінальної гістеректомії досягала 33%. Широке впровадження антибіотикопрофілактики перед операцією, а також застосування інших заходів впливу на модифіковані фактори ризику призвели до значного зниження рівня післяопераційної інфекції. На сьогодні оцінка ризику післяопераційної інфекції у місті розрізу найчастіше проводиться за рекомендаціями NHSN (National Healthcare Safety Network), які враховують оцінку періопераційного ризику за шкалою ASA (American Society of Anesthesiologists), ступінь контамінації операційної рани та тривалість процедури в хвилинах. Водночас, рівень мікробної контамінації шкіри на передопераційному етапі не враховується. Метою дослідження є розробка та апробація інструмента оцінки рівня контамінації шкіри в оперативній гінекології.

Вплив проведеної в анамнезі сальпінгектомії на оваріальний резерв яєчників безплідних пацієнток циклів екстракорпорального запліднення.

Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT

Вплив проведеної в анамнезі сальпінгектомії на оваріальний резерв яєчників безплідних пацієнток циклів екстракорпорального запліднення. Носенко, О.; Варабіна, А. Метою проведеного дослідження було визначити вплив перенесеної в анамнезі сальпінгектомії на резерв яєчників у безплідних пацієнток циклів екстракорпорального запліднення (ЕКЗ). Матеріал та методи: Дослідження охоплювало жінок з однобічною (n = 47) та двобічною (n = 61) сальпінгектомією в анамнезі. Контрольну групу склали 34 фертильних соматично та гінекологічно здорових жінки, які вступили в цикл ЕКЗ з приводу чоловічого безпліддя і не мали в анамнезі оперативних втручань на придатках матки. Перед початком циклу ЕКЗ пацієнтки вимірювали імунохімічним методом рівні антимюлерова гормону (АМГ) на 2-3-й день менструального циклу для прогнозування резерву яєчників. Результати. Вік обстежених пацієнток варіював від 35 до 42 років і склав у середньому у жінок з однобічною сальпінгектомією (36,87 ± 0,57) року, двобічною — (37,06 ± 0,56) року, осіб контролю — (36,50 ± 0,61) року (p > 0,05). Групи з трубною хірургією були гомогенними за масо-ростовими показниками, характером менструального циклу і менструацій, за середньою кількістю вагітностей, штучних абортів, викиднів, пологів. Безпліддя було первинним у 27,66 % жінок у пацієнток з однобічною сальпінгоектомією і у 47,54 % — з двобічною (ВШ0,42 [0,19- 0,95], p < 0,04), вторинним відповідно — у 72,34 % і у 52,46 % осіб (ВШ 2,37 [1,05- 5,34], p < 0,04), середня тривалість безпліддя дорівнювала (7,07 ± 0,74) року проти (8,41 ± 0,72) року (p < 0,05), попередні спроби ЕКЗ мали 25,53 % і 24,59 % жінок (p > 0,05), середня кількість спроб склала відповідно 0,40 ± 0,23 і 0,53 ± 0,24 (p > 0,05). Сактосальпінкс був основним показанням для видалення маткової труби у жінок з однобічною сальпінгектомією у 40,43 % випадках, з двобічною сальпінгектомією — у 65,57 % (ВШ 0,36 [0,16-0,78], p < 0,01), перервана ектопічна вагітність — відповідно у 59,57 % і 34,41 % осіб (ВШ2,81 [1,28-6,16], p < 0,01), а середній час від видалення маткової труби до моменту вимірювання рівня АМГ складав (3,73 ± 0,79) року і (3,53 ± 0,62) року (p > 0,05). Середній рівень АМГ у пацієнток з однобічною сальпінгектомією в анамнезі перед проведенням ЕКЗ дорівнював (1,00 ± 0,15) нг/мл, з двобічною сальпінгектомією — (0,80 ± 0,12) нг/мл (p > 0,01) проти (2,98 ± 0,14) нг/мл в контролі (p < 0,01). Висновок. Пацієнтки з безпліддям, які перенесли в анамнезі сальпінгектомію (однобічну або двобічну), мають знижений оваріальний резерв перед проведенням ЕКЗ.; The aim of the study was to determine the effect of a history of salpingectomy on ovarian reserve in infertile patients undergoing in vitro fertilization (IVF) cycles. Material and methods.. The study included women with a history of unilateral (n = 47) and bilateral (n = 61) salpingectomy. The control group consisted of 34 fertile somatically and gynecologically healthy women who entered into an IVF cycle due to male factor infertility and had no history of surgical interventions on the uterine appendages. Before the start of the IVF cycle, the patients measured the levels of Anti-Müllerian (AMH) using an immunochemical method on the 2nd-3rd day of the menstrual cycle to predict ovarian reserve. Results. The age of the examined patients varied from 35 to 42 years and averaged (36.87 ± 0.57) years for women with unilateral salpingectomy, (37.06 ± 0.56) years for women with bilateral salpingectomy, and (36.50 ± 0.61) years for control patients (p > 0.05). The groups with tubal surgery were homogeneous in terms of weight and height, the nature of the menstrual cycle and menstruation, and the average number of pregnancies, induced abortions, miscarriages, and births. Infertility was primary in 27.66 % of women in patients with unilateral salpingectomy and in 47.54 % with bilateral salpingectomy (OR 0.42 [0.19-0.95], p < 0.04), secondary was, respectively, in 72.34 % and 52.46 % (OR 2.37 [1.05-5.34], p < 0.04), the average duration of infertility was (7.07 ± 0.74) years vs. (8.41 ± 0.72) years (p < 0.05), previous IVF attempts were made by 25.53 % and 24.59 % of women (p > 0.05), the average number of IVF attempts was 0.40 ± 0.23 and 0.53 ± 0.24 (p > 0.05). Sactosalpinx was the main indication for removal of the fallopian tube in women with unilateral salpingectomy in 40.43 % of cases, with bilateral salpingectomy — in 65.57 % (OR 0.36 [0.16-0.78], p < 0.01), interrupted ectopic pregnancy — respectively in 59.57 % and 34.41 % of individuals (OR 2.81 [1.28-6.16], p < 0.01), and the average time from removal of the fallopian tube to the moment of measuring the AMH level was (3.73 ± 0.79) years and (3.53 ± 0.62) years (p > 0.05). The average AMH level in patients with a history of unilateral salpingectomy before IVF was (1.00 ± 0.15) ng/ml, with bilateral salpingectomy — (0.80 ± 0.12) ng/ml (p > 0.01) vs. (2.98 ± ± 0.14) ng/ml in control group (p < 0.01). Conclusion. Infertile patients with a history of salpingectomy (unilateral or bilateral) have reduced ovarian reserve before IVF.

Dopplerometry of fetoplancental blood flow in the dynamics of pregnancy in women with treated infertility caused by hyperprolactinemia syndrome of tumocular and non-tumocular genesis.

Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT

Dopplerometry of fetoplancental blood flow in the dynamics of pregnancy in women with treated infertility caused by hyperprolactinemia syndrome of tumocular and non-tumocular genesis. Nosenko, O.; Martynovska, O. The aim of the study was to study the state of blood circulation in the fetoplacental system in the dynamics of gestation using Dopplerometry in women with cured infertility due to hyperprolactinemia syndrome of tumor and non-tumor genesis. Material and methods. 57 pregnant women with cured infertility due to hyperprolactinemia syndrome (21 women with pituitary microprolactinomas and 36 patients with idiopathic hyperprolactinemia), 30 relatively healthy pregnant women of the control group without neuroendocrine disorders were under observation. Doppler study of the pulsatile index (PI) of blood flow in the uterine arteries at 11-12, 29-31 and 36-37 weeks, PI of the umbilical artery, middle cerebral artery and ductus venosus at 29-31 and 36-37 weeks was performed. Cerebroplacental ratio was assessed to assess the distribution of blood flow between the brain and the placenta of the fetus. Results. The average PI of the uterine arteries was the highest at 11-12 weeks of gestation and throughout pregnancy exceeded the similar indicator in pregnant women without neuroendocrine disorders, but was not statistically different in individuals with hyperprolactinemia of tumor and non-tumor genesis. The average PI of the umbilical artery exceeded the similar indicator in healthy pregnant women in the second and third trimesters, and at 36-37 weeks it was significantly higher in women with microprolactinomas compared with individuals with idiopathic hyperprolactinemia. The average PI of the middle cerebral arteries in the second and third trimesters was lower than that in pregnant women without neuroendocrine disorders, but there were no significant statistical differences between pregnant women with hyperprolactinemia of tumor and non-tumor genesis. Cerebroplacental ratio was reduced in individuals with hyperprolactinemia of tumor and non-tumor genesis compared to pregnant women without neuroendocrine disorders, while among pregnant women with hyperprolactinemia in the cohort of individuals with microadenomas this indicator was lower than in pregnant women without neuroendocrine disorders. No differences were found in the average PI of the ductus venosus in pregnant women with hyperprolactinemia and pregnant women without neuroendocrine disorders. Conclusions. Pregnancy in women with cured infertility due to hyperprolactinemia syndrome of tumor and non-tumor genesis is characterized by abnormal changes in blood circulation in the fetoplacental system in the dynamics of gestation, which indicate the presence of fetoplacental dysfunction of varying degrees of severity in such women and the need for appropriate therapeutic and preventive measures during pregnancy.

Об’єктивний структурований клінічний іспит як складова державної атестації лікарів–інтернів за спеціальністю «Дитяча хірургія» на прикладі Одеського національного медичного університету

Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT

Об’єктивний структурований клінічний іспит як складова державної атестації лікарів–інтернів за спеціальністю «Дитяча хірургія» на прикладі Одеського національного медичного університету Марічереда, В. Г.; Мельниченко, М. Г.; Бурячківський, Е. С.; Каштальян, М. А.; Елій, Л. Б.; Хацько, В. Е.; Marichereda, V. H.; Melnychenko, M. H.; Buryachkovskyi, E. S.; Kashtalian, M. A.; Eliy,L. B.; Khatsko, V. E. Об’єктивний структурований клінічний іспит (ОСКІ), або англ. Objective Structured Clinical Examination (OSCE), був запропонований професором із Великобританії Рональдом Харденом у 1975 році як альтернатива стандартному клінічному іспиту («long case»/«short case») з метою підвищення об’єктивності та надійності оцінювання практичних і клінічних навичок лікарів–інтернів. Відтоді ОСКІ став міжнародним «золотим стандартом» у медичній освіті та використовується і для формативного, і для підсумкового контролю знань і компетенцій студентів та лікарів–інтернів.; The Objective Structured Clinical Examination (OSCE) was proposed by British professor Ronald Hardin in 1975 as an alternative to the standard clinical examination ("long case"). Since then, OSCE has become the international "gold standard" in medical education and is used for both formative and summative assessment of the knowledge and competencies of students and interns. Since then, OSCE has become the international "gold standard" in medical education and is used for both formative and summative assessment of the knowledge and competencies of students and interns.