<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" version="2.0">
<channel>
<title>Кафедра педіатрії</title>
<link>https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/733</link>
<description/>
<pubDate>Sun, 06 Sep 2026 07:09:29 GMT</pubDate>
<dc:date>2026-09-06T07:09:29Z</dc:date>
<item>
<title>Аналіз результатів ліцензійного інтегрованого іспиту «Крок-3» як індикатор ефективності післядипломної підготовки лікарів-інтернів зі спеціальності «Педіатрія»</title>
<link>https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20337</link>
<description>Аналіз результатів ліцензійного інтегрованого іспиту «Крок-3» як індикатор ефективності післядипломної підготовки лікарів-інтернів зі спеціальності «Педіатрія»
Аряєв, М. Л.; Сеньківська, Л. І.; Лотиш, Н. Г.; Коломієць, Д. В.; Бірюков, В. С.; Папінко, Р. М.
Сучасний етап розвитку медичної освіти в Україні характеризується активною трансформацією підходів до професійної підготовки лікарів, що зумовлено реформуванням системи охорони здоров’я, впровадженням міжнародних стандартів якості та зростанням вимог до клінічних компетентностей випускників. Особливого значення набуває об’єктивна оцінка рівня знань, клінічного мислення та готовності молодих спеціалістів до самостійної практичної діяльності. Одним із ключових інструментів стандартизованого оцінювання професійної підготовки лікарів в Україні є ліцензійний інтегрований іспит «КРОК-3», який дозволяє оцінити рівень сформованості професійних компетентностей лікаря-інтерна та ступінь його готовності до практичної роботи. Результати даного іспиту можуть розглядатися як важливий індикатор якості післядипломної &#13;
медичної освіти. У сучасній моделі медичної освіти дедалі більшого значення набуває компетентнісний підхід, що передбачає не лише накопичення теоретичних знань, а й формування клінічного мислення, практичних навичок, здатності швидко приймати рішення та працювати в мультидисциплінарній команді. Для лікарів-педіатрів це має особливе значення, оскільки дитячий вік характеризується швидкою декомпенсацією патологічних станів, а клінічна симптоматика нерідко має неспецифічний характер. Тому підготовка інтернів повинна включати високий рівень готовності до ведення інфекційної патології, критичних станів та проведення реанімаційних заходів. Аналіз результатів ліцензійного тестування дозволяє визначити сильні сторони освітнього процесу та виявити напрями, що потребують удосконалення. Мета дослідження. Провести комплексний аналіз результатів складання ліцензійного інтегрованого іспиту (ЛІІ) «КРОК-3» лікарями-інтернами спеціальності «Педіатрія» для оцінки ефективності післядипломної підготовки та визначення пріоритетних напрямів оптимізації освітнього процесу.
</description>
<pubDate>Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20337</guid>
<dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item>
<title>Аналіз результатів ОСКІ як відображення ефективності компетентнісно орієнтованої підготовки лікарів-інтернів-педіатрів</title>
<link>https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20332</link>
<description>Аналіз результатів ОСКІ як відображення ефективності компетентнісно орієнтованої підготовки лікарів-інтернів-педіатрів
Лотиш, Н. Г.; Сеньківська, Л. І.; Коломієць, Д. В.; Бірюков, В. С.; Коропець, В. В.; Капліна, Л. Є.
Сучасна медична освіта дедалі більше орієнтується на компетентнісний підхід, що передбачає оцінювання не лише теоретичних знань, а й рівня сформованості практичних навичок, клінічного мислення та здатності приймати рішення в реальних клінічних ситуаціях. У системі післядипломної освіти особливого значення набувають методи об‘єктивного оцінювання професійних компетентностей лікарів-інтернів. Одним із найбільш валідних інструментів оцінки практичної готовності є об‘єктивний структурований клінічний іспит (ОСКІ), який широко використовується у світовій медичній освітній практиці. Формат ОСКІ дозволяє стандартизовано оцінити клінічні навички, комунікацію з пацієнтом, алгоритмічність мислення та здатність діяти в умовах обмеженого часу. Для лікарів-педіатрів це набуває особливого значення, оскільки клінічна практика у педіатрії потребує швидкого прийняття рішень, високої точності діагностики та бездоганного володіння алгоритмами невідкладної допомоги дітям. Аналіз результатів ОСКІ дозволяє оцінити ефективність освітнього процесу та визначити напрями його подальшого вдосконалення. Мета дослідження. Провести аналіз результатів складання ОСКІ лікарями-інтернами зі спеціальності «Педіатрія» для оцінки рівня сформованості практичних професійних компетентностей.
</description>
<pubDate>Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20332</guid>
<dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item>
<title>Вплив ожиріння на психоемоційний стан та якість життя дітей із гемобластозом у стадії пізньої ремісії</title>
<link>https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20306</link>
<description>Вплив ожиріння на психоемоційний стан та якість життя дітей із гемобластозом у стадії пізньої ремісії
Аряєв, М. Л.; Кенгельян, Т. Р.; Сеньківська, Л. І.; Aryayev, M. L.; Kengelyan, T. R.; Senkivska, L. I.
Зростання виживаності дітей із гемобластозами зумовлює необхідність оцінювання не лише клінічних результатів терапії, але й віддалених&#13;
наслідків захворювання та лікування. Одним із найпоширеніших пізніх ускладнень протипухлинної терапії є ожиріння, яке може негативно&#13;
впливати на фізичне, емоційне і соціальне функціонування дітей, посилюючи психоемоційний дистрес і погіршуючи їхню адаптацію після&#13;
завершення лікування.&#13;
Мета – оцінити вплив коморбідного ожиріння на психоемоційний стан і якість життя дітей із гемобластозами в стадії пізньої ремісії.&#13;
Матеріали і методи. До дослідження залучено 166 дітей віком 8–18 років із гемобластозами в стадії пізньої ремісії, серед яких 66 (39,8%)&#13;
пацієнтів мали ожиріння. Контрольну групу становили 250 практично здорових дітей відповідного віку. Психоемоційний стан оцінено за&#13;
допомогою опитувальника Strengths and Difficulties Questionnaire (SDQ), а якість життя – за Pediatric Quality of Life Inventory (PedsQL™ 4.0).&#13;
Результати. У дітей із гемобластозами встановлено статистично значуще підвищення загального рівня психоемоційних труднощів порівняно з контрольною групою (11,5±8,1 бала проти 9,7±5,3 бала). Найбільш виражені зміни спостерігалися в пацієнтів із коморбідним ожирінням (13,5±9,1 бала) і характеризувалися переважанням інтерналізованих порушень (емоційних симптомів і труднощів у взаєминах з однолітками). Показники якості життя були достовірно нижчими в дітей із гемобластозами, особливо за наявності ожиріння (72,0±16,1 бала проти&#13;
83,1±14,2 бала). Найбільше зниження відзначалося за показниками фізичного, соціального, емоційного і психосоціального функціонування.&#13;
Висновки. Коморбідне ожиріння асоціюється з більш вираженими психоемоційними труднощами, переважанням інтерналізованих порушень&#13;
і достовірним зниженням якості життя дітей із гемобластозами в стадії пізньої ремісії. Отримані результати обґрунтовують доцільність введення регулярного психосоціального скринінгу, психологічного супроводу, нутритивної корекції та індивідуалізованих програм фізичної&#13;
реабілітації до системи мультидисциплінарного ведення цієї категорії пацієнтів.&#13;
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. На проведення досліджень отримано інформовану згоду пацієнтів.&#13;
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.; Advances in the treatment of childhood hemoblastoses have significantly improved survival rates, shifting attention toward long-term health outcomes,&#13;
including psycho-emotional well-being and health-related quality of life. Obesity is one of the most common late complications of anticancer therapy&#13;
and may adversely affect physical, emotional, and social functioning, thereby increasing the burden of psychosocial maladaptation among childhood&#13;
cancer survivors.&#13;
Aim – to evaluate the impact of comorbid obesity on psycho-emotional status and health-related quality of life in children with hemoblastoses during&#13;
late remission.&#13;
Materials and methods. The study included 166 children aged 8–18 years with hemoblastoses in late remission, including 66 (39.8%) patients with&#13;
obesity. The Control group consisted of 250 apparently healthy age-matched children. Psycho-emotional status was assessed using the Strengths&#13;
and Difficulties Questionnaire (SDQ), while health-related quality of life was evaluated using the Pediatric Quality of Life Inventory (PedsQL™ 4.0).&#13;
Results. Children with hemoblastoses demonstrated significantly higher total than Control group (11.5±8.1 vs 9.7±5.3), with the highest values observed&#13;
in those with comorbid obesity (13.5±9.1). Internalizing problems, particularly emotional symptoms and peer relationship difficulties, predominated over&#13;
externalizing problems. Health-related quality of life was significantly lower in children with comorbid obesity (72.0±16.1 vs 83.1±14.2), with the greatest&#13;
impairment observed in physical, psychosocial and social functioning.&#13;
Conclusions. Comorbid obesity is associated with more pronounced psycho-emotional difficulties, a predominance of internalizing problems, and&#13;
significantly poorer health-related quality of life in children with hemoblastoses during late remission. These findings support the inclusion of routine&#13;
psychosocial screening, psychological support, nutritional management, and individualized physical rehabilitation programs in the multidisciplinary&#13;
long-term follow-up of this patient population.&#13;
The study was conducted in accordance with the principles of the Declaration of Helsinki. Informed consent was obtained from the patients.&#13;
The authors declare no conflict of interest.
</description>
<pubDate>Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20306</guid>
<dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item>
<title>Correction of increased anxiety in children with obesity using Passiflora incarnata extract</title>
<link>https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20275</link>
<description>Correction of increased anxiety in children with obesity using Passiflora incarnata extract
Aryayev, M. L.; Selimkhanova, D. S.; Senkivska, L. I.; Аряєв, М. Л.; Селімханова, Д. С.; Сеньківська, Л. І.
Objective of the study was to evaluate the effectiveness of a standardized Passiflora incarnata extract in reducing elevated anxiety levels&#13;
in children with obesity.&#13;
Materials and Methods. A prospective, single-center, controlled study with parallel groups was conducted. A total of 56 adolescents aged&#13;
12–17 years with obesity and elevated anxiety were enrolled and allocated into the main group (n = 28) and the control group (n = 28) without&#13;
randomization. Patients in the main group received a standardized Passiflora incarnata extract as part of combination therapy for 30 days.&#13;
Anxiety levels were assessed using the Spielberger–Khanin scale, with separate evaluation of state and trait anxiety. Treatment effectiveness&#13;
was analyzed using ROC analysis with determination of the area under the curve (AUC) and 95% confidence intervals.&#13;
Results. In the main group, a statistically significant reduction in state anxiety was observed after treatment (AUC = 0.858; 95% CI&#13;
0.739–0.937), indicating high discriminative ability of the model and a pronounced therapeutic effect. In the control group, the corresponding&#13;
value was significantly lower (AUC = 0.581; 95% CI 0.442–0.712), which does not support clinically significant improvement. The effect on&#13;
trait anxiety was less pronounced (AUC = 0.721; 95% CI 0.585–0.832 vs 0.523; 95% CI 0.385–0.658), consistent with its more stable nature&#13;
and lower sensitivity to short-term interventions. The use of the extract was associated with reduced emotional tension, improved sleep, and&#13;
was not associated with clinically significant adverse effects.&#13;
Conclusions. The standardized Passiflora incarnata extract provides a clinically significant reduction in state anxiety, demonstrates a&#13;
favorable safety profile, and may be considered a reasonable adjuvant component of comprehensive therapy for psychological and emotional&#13;
disorders in children with obesity.; Оцінено ефективність застосування стандартизованого екстракту Passiflora incarnata для корекції підвищеної тривожності&#13;
у дітей з ожирінням. Обстежено 56 підлітків 12–17 років, розподілених на основну (n = 28) та контрольну (n = 28) групи. Пацієнти&#13;
основної групи протягом 30 днів отримували екстракт Passiflora incarnata у складі комплексної терапії. Рівень тривожності визначали за шкалою Спілбергера – Ханіна з використанням ROC-аналізу (AUC; 95% ДІ). Встановлено статистично значуще зниження&#13;
ситуаційної тривожності (AUC = 0,858; 95% ДІ 0,739–0,937) порівняно з контрольною групою (AUC = 0,581; 95% ДІ 0,442–0,712).&#13;
Вплив на особистісну тривожність був менш вираженим. Застосування екстракту характеризувалося сприятливим профілем безпеки&#13;
та клінічно значущим зниженням тривожності.
</description>
<pubDate>Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20275</guid>
<dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item>
<title>Валідація алгоритмів штучного інтелекту в процесі розвитку клінічного мислення здобувачів медичних університетів</title>
<link>https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20193</link>
<description>Валідація алгоритмів штучного інтелекту в процесі розвитку клінічного мислення здобувачів медичних університетів
Бірюков, В. С.; Глоба, М. В.; Гейко, І. А.; Biryukov, V.; Globa, M.; Heiko, I.
Стрімке впровадження технологій штучного інтелекту в&#13;
медичну освіту зумовлює потребу в забезпеченні їхньої наукової обґрунтованості, педагогічної доцільності та етичної безпеки. Це є основною умовою для&#13;
формування фахових компетентностей майбутніх лікарів. Особливого значення&#13;
набуває проблема валідації алгоритмів штучного інтелекту в процесі розвитку&#13;
клінічного мислення здобувачів медичних університетів, оскільки саме від якості&#13;
таких систем залежить ефективність навчання, рівень аналітичних навичок і&#13;
здатність до ухвалення обґрунтованих клінічних рішень.&#13;
Метою дослідження є аналіз основних підходів до валідації алгоритмів&#13;
штучного інтелекту, визначення критеріїв їхньої ефективності та оцінка впливу&#13;
інноваційних технологій на розвиток клінічного мислення майбутніх фахівців.; The rapid introduction of artificial intelligence (AI) technologies into&#13;
medical education necessitates ensuring their scientific validity, pedagogical&#13;
feasibility, and ethical safety, which is a critical indicator for the formation of&#13;
professional competencies of future doctors. In this context, the problem of validating&#13;
AI thinking algorithms in the process of developing the clinical condition of medical university students is of particular importance, since it is the quality of such a system&#13;
that determines the effectiveness of training, the level of analytical skills, and the&#13;
ability to make informed clinical decisions. The method of work is the analysis of the&#13;
main approaches to validating AI algorithms, determining the criteria for their&#13;
effectiveness, and assessing the impact of innovative technologies on the formation of&#13;
clinical thinking of future specialists. The study summarizes modern methods of using&#13;
artificial intelligence in the educational process, in particular, virtual patients, clinical&#13;
decision support systems, adaptive educational platforms, and automated knowledge&#13;
assessment tools. It is shown that these technologies contribute to the development of&#13;
clinical reasoning, analytical thinking, the ability to work with uncertain clinical&#13;
situations and the formation of a systematic approach to decision-making. At the same&#13;
time, it is emphasized that their effectiveness largely depends on quality validation,&#13;
which includes internal, external and educational algorithm testing, as well as&#13;
evaluation according to the criteria of accuracy, reliability, reproducibility and&#13;
educational outcome.
</description>
<pubDate>Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20193</guid>
<dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item>
<title>Артеріальна гіпертензія у новонароджених: діагностика та «червоні прапорці»</title>
<link>https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20186</link>
<description>Артеріальна гіпертензія у новонароджених: діагностика та «червоні прапорці»
Аряєв, М. Л.; Сеньківська, Л. І.; Лотиш, Н. Г.; Коломієць, Д. В.; Коропець, В. В.; Папінко, Р. М.
Артеріальна гіпертензія (АГ) у новонароджених є відносно рідкісним, проте клінічно значущим патологічним станом, який асоціюється з ризиком гострих гемодинамічних порушень, ураженням органів-мішеней та несприятливими довгостроковими наслідками. Попри нижчу частоту&#13;
порівняно з іншими періодами дитячого віку, в останні роки частота виявлення неонатальної гіпертензії зростає, що пов’язано із вдосконаленням методів інтенсивної терапії, підвищенням виживаності передчасно народжених новонароджених та розширенням можливостей неонатального&#13;
моніторингу артеріального тиску (АТ) у відділеннях інтенсивної терапії новонароджених. Неонатальна АГ визначається як стійке підвищення систолічного та/або діастолічного артеріального тиску понад 95-й перцентиль для постконцептуального віку, гестаційного віку та маси&#13;
тіла при повторних вимірюваннях, виконаних щонайменше тричі у стандартизованих умовах. Показники, що перевищують 99-й перцентиль, розцінюються як тяжка гіпертензія та потребують негайної діагностичної оцінки з метою виключення потенційно небезпечних причин і своєчасного&#13;
початку лікування.
</description>
<pubDate>Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/20186</guid>
<dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item>
<title>Субфебрилітет у дітей: особливості диференційної діагностики та лікування</title>
<link>https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19975</link>
<description>Субфебрилітет у дітей: особливості диференційної діагностики та лікування
Аряєв, М. Л.; Сеньківська, Л. І.; Лотиш, Н. Г.; Коломієць, Д. В.; Капліна, Л. Є.; Папінко, Р. М.
Субфебрилітет у дітей є однією з найпоширеніших причин звернення батьків до педіатра та дитячого інфекціоніста. Тривале підвищення температури тіла в межах 37,1–38,0°С нерідко супроводжується значними діагностичними труднощами, оскільки може бути проявом як транзиторних функціональних станів, так і тяжких інфекційних, аутоімунних, онкогематологічних чи ендокринних захворювань. За сучасними даними, у структурі причин субфебрилітету в дитячому&#13;
віці переважають інфекційні захворювання, однак суттєву роль відіграють психовегетативні порушення, поствірусні стани, автоімунна патологія та латентні запальні процеси. У педіатричній практиці особливого значення набуває диференційна діагностика «лихоманкового синдрому невідомого генезу», оскільки невчасна верифікація етіології може призвести до прогресування основного захворювання та розвитку ускладнень. Водночас необґрунтоване призначення антибактеріальної терапії при функціональному або вірусному субфебрилітеті сприяє антибіотикорезистентності та медикаментозному навантаженню на дитячий організм, підвищує ризик побічних реакцій, дисбіотичних змін і нераціонального використання лікарських засобів.
</description>
<pubDate>Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19975</guid>
<dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item>
<title>Електронний формат об’єктивного структурованого клінічного іспиту (ОСКІ) у підготовці лікарів-інтернів педіатричного профілю</title>
<link>https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19974</link>
<description>Електронний формат об’єктивного структурованого клінічного іспиту (ОСКІ) у підготовці лікарів-інтернів педіатричного профілю
Лотиш, Н. Г.; Сеньківська, Л. І.; Коломієць, Д. В.; Папінко, Р. М.; Бірюков, В. С.; Капліна, Л. Є.
Сучасний етап розвитку медичної освіти характеризується зростанням вимог до якості підготовки лікарів, зокрема в&#13;
частині сформованості практичних компетентностей, клінічного мислення та комунікативних навичок. У післядипломній підготовці лікарів-інтернів, особливо педіатричного профілю, питання об‘єктивної та відтворюваної оцінки професійної готовності набуває особливої актуальності. Це зумовлено високою відповідальністю лікаря-інтерна, необхідністю швидкого прийняття клінічних рішень, а також специфікою роботи з дитиною та її родиною. Традиційні форми підсумкової атестації (усні іспити, співбесіди, неструктуровані практичні завдання) часто супроводжуються значною суб‘єктивністю оцінювання, варіабельністю умов проведення та обмеженою можливістю стандартизації. У цьому контексті об‘єктивний структурований&#13;
клінічний іспит (ОСКІ) розглядається як один із найбільш надійних інструментів перевірки клінічної готовності лікаря, рекомендований міжнародними освітніми організаціями, зокрема Всесвітня федерація медичної освіти та Всесвітня організація охорони здоров‘я.
</description>
<pubDate>Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19974</guid>
<dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item>
<title>Комплаєнтність дітей із гемобластозами та ожирінням у періоді підтримувальної терапії: аналіз бар’єрів прихильності</title>
<link>https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19806</link>
<description>Комплаєнтність дітей із гемобластозами та ожирінням у періоді підтримувальної терапії: аналіз бар’єрів прихильності
Аряєв, М. Л.; Кенгельян, Т. Р.; Сеньківська, Л. І.; Aryayev, M. L.; Kengelyan, T. R.; Senkivska, L. I.
Прихильність до лікування є ключовим чинником ефективності терапії педіатричних гемобластозів, особливо під&#13;
час підтримувального лікування.&#13;
Мета дослідження. Визначити рівень комплаєнтності до підтримувальної терапії у дітей з гемобластозами на формування терапевтичної прихильності.&#13;
Матеріали та методи. Обстежено 166 дітей віком 8–18 років із гемобластозами, ожиріння виявлено у 66(39,7 %). Комплаєнтність оцінювали за клінічним і поведінковим підходами. Статистичний аналіз включав OR, 95 % ДІ, точний тест Фішера.&#13;
Результати. Прийнятну комплаєнтність встановлено у 84,9 % дітей. Факторами ризику були стомлення від лікування, низький&#13;
соціально-економічний статус, підлітковий вік та ожиріння (OR = 3,23).&#13;
Висновки. Комплаєнтність має мультифакторний характер, а ожиріння може бути незалежним предиктором її зниження.; Treatment adherence is a key factor in the effectiveness of therapy in pediatric hemoblastoses, especially during maintenance&#13;
therapy.&#13;
Objective. To determine the level of compliance with maintenance therapy in children with hemoblastoses and to assess the factors&#13;
influencing the formation of therapeutic adherence.&#13;
Materials and methods. A total of 166 children aged 8–18 years with hemoblastoses were examined; obesity was detected in 66(39.7 %).&#13;
Compliance was assessed using clinical and behavioral approaches. Statistical analysis included OR, 95 % CI, and Fisher’s exact test.&#13;
Results. Acceptable compliance was established in 84.9 % of children. Risk factors included treatment fatigue, low socioeconomic status,&#13;
adolescence, and obesity (OR = 3.23).&#13;
Conclusions. Compliance has a multifactorial nature, and obesity can be considered an independent predictor of its decrease.
</description>
<pubDate>Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19806</guid>
<dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item>
<title>Електронний формат об’єктивного структурованого клінічного іспиту (ОСКІ) у підготовці лікарів-інтернів педіатричного профілю</title>
<link>https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19790</link>
<description>Електронний формат об’єктивного структурованого клінічного іспиту (ОСКІ) у підготовці лікарів-інтернів педіатричного профілю
Лотиш, Н. Г.; Сеньківська, Л. І.; Коломієць, Д. В.; Папінко, Р. М.; Бірюков, В. С.; Капліна, Л. Є.
Сучасний етап розвитку медичної освіти характеризується зростанням вимог до якості підготовки лікарів, зокрема в частині сформованості практичних компетентностей, клінічного мислення та комунікативних навичок. У післядипломній підготовці лікарів-інтернів, особливо педіатричного профілю, питання об‘єктивної та відтворюваної оцінки професійної готовності набуває особливої актуальності. Це зумовлено високою відповідальністю лікаря-інтерна, необхідністю швидкого прийняття клінічних рішень, а також специфікою роботи з дитиною та її родиною.
</description>
<pubDate>Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19790</guid>
<dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
</channel>
</rss>
