Кафедра неврології та нейрохірургії

Синдром червоного вуха при тракційному ураженні шийного сплетення

Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT

Синдром червоного вуха при тракційному ураженні шийного сплетення Солодовнікова, Ю. О.; Саражина, К. С.; Сербін, І. В.; Добровольський, В. В.; Перькова, Г. В.; Лебідь, О. П.; Solodovnikova, Y. O.; Sarazhyna, K. S.; Serbin, I. V.; Dobrovolskyi, V. V.; Perkova, H. V.; Lebid, O. P. Синдром червоного вуха є рідкісним клінічним феноменом, що характеризується епізодами однобічної гіперемії вушної раковини, яка поєднуються з локальним пекучим болем різної інтенсивності. Етіологія синдрому червоного вуха залишається гетерогенною та включає як первинні ідіопатичні форми, так і вторинні варіанти, асоційовані з мігренню, вегетативними тригемінальними цефалгіями, патологією скронево-нижньощелепного суглоба, а також ураженням шийних спинномозкових корінців. Патогенез синдрому червоного вуха поєднує периферичні нейрогенні механізми та автономну дизрегуляцію, зокрема порушення симпатичної іннервації судин зовнішнього вуха, антидромне вивільнення вазоактивних нейропептидів та залучення трійчасто-автономних кіл. Особливу роль у вторинних формах синдрому може відігравати ураження корінців C2–C3 та великого вушного нерва, що призводить до локальної вазодилатації та больового синдрому. Незважаючи на наявність поодиноких описів у науковій літературі, синдром червоноговуха все ще залишається недостатньо вивчений, а обмежена кількість клінічних спостережень ускладнює розуміння патофізіологічних механізмів розвитку синдрому та формування стандартизованих діагностичних та терапевтичних підходів. Метадослідження–представлення клінічного випадку синдрому червоного вуха, асоційованого з C3-радикулопатією при тракційному ураженні шийного сплетення, а також аналіз можливих механізмів розвитку синдрому, клінічних особливостей перебігу та ефективності застосованої терапії. ВисновкиПредставлений клінічний випадок демонструє можливість розвитку синдрому червоного вуха після механічного впливу на шийний відділ хребта з подальшим формуванням C3-радикулопатії. Отримані клінічні дані підтверджують важливу роль у патогенезі синдрому ураження великого вушного нерва та механізмів автономної дизрегуляції. Застосування нестероїдних протизапальних засобів супроводжувалося лише частковим зменшенням больового синдрому та не впливало на вираженість гіперемії вушної раковини, тоді як системна кортикостероїдна терапія призвела до повного регресу больового синдрому та вегетативних проявів у короткі терміни. Обмежена кількість подібних повідомлень у літературі підкреслює необхідність подальших досліджень патофізіології синдромучервоного вуха та оптимізації терапевтичних підходів до його лікування при первинних і вторинних формах.; Red ear syndrome is a rare clinical phenomenon characterised by episodes of unilateral hyperaemiaof the auricle accompanied by local burning pain of varying intensity. The aetiology of red ear syndrome remains heterogeneous and includes both primary idiopathic forms and secondary variants associated with migraine, trigeminal autonomic cephalalgias, temporomandibular joint disorders, and cervical spinal nerve root pathology. The pathogenesis of red ear syndrome involves a combination of peripheral neurogenic mechanisms and autonomic dysregulation, including impaired sympathetic innervation of the external ear vasculature, antidromic release of vasoactive neuropeptides, and involvement of trigeminal–autonomic circuits. In secondary forms of the syndrome, particular importance may be attributed to lesions of the C2–C3 nerve roots and the great auricular nerve, leading to local vasodilation and pain. Despite being reported in the literature, red ear syndrome remains poorly understood, and the limited number of clinical observations hinders clarification of its pathophysiological mechanisms and the development of standardised diagnostic and therapeutic approaches. The aimof this article is to present a clinical case of red ear syndrome associated with C3 radiculopathy due to traction injury of the cervical plexus, and to analyse the possible mechanisms of syndrome development, clinical features of its course, and the effectiveness of the applied therapy.ConclusionsThe presented clinical case demonstrates the possibility of red ear syndrome developing after mechanical impact on the cervical spine, with subsequent formation of C3 radiculopathy. The obtained clinical data support the important role of great auricular nerve involvement and mechanisms of autonomic dysregulation in the pathogenesis of the syndrome. The use of non-steroidal anti-inflammatory drugs was associated with only partial reduction of pain and did not affect the severity of auricular hyperaemia, whereas systemic corticosteroid therapy resulted in complete and rapid regression of both pain and autonomic manifestations. The limited number of similar reports in the literature highlights the need for further investigation of the pathophysiology of red ear syndrome and for optimisation of therapeutic approaches to its management in both primary and secondary forms.

Why Do Patients with Aneurysmal Subarachnoid Hemorrhage Postpone Treatment?

Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT

Why Do Patients with Aneurysmal Subarachnoid Hemorrhage Postpone Treatment? Yarova, K.; Solodovnikova, Y. Early diagnosis of cerebral arterial aneurysm (CAA) rupture is critical, as recurrent ruptures significantly worsen the prognosis and increase mortality. The time to seek help varies: thunderclap headache and seizures prompt immediate treatment, while less obvious manifestations are often overlooked. The relationship between the nature of symptoms and the promptness of CAA rupture diagnosis remains poorly understood. The aim of the study: to identify predictors of help-seeking behavior in patients with recurrent CAA ruptures.

Метеочутливість у пацієнтів з первинним головним болем

Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT

Метеочутливість у пацієнтів з первинним головним болем Ярова, К. О.; Солодовнікова, Ю. О.; Добровольський, В. В.; Сербін, І. В.; Перькова, Г. В.; Лебідь, О. П.; Yarova, K. O.; Solodovnikova, Yu. O.; Dobrovolskyі, V. V.; Serbin, І. V.; Perkova, G. V.; Lebed, O. P. Первинні головні болі, включаючи головний біль напруги (ГБН) та мігрень, є високопоширеними і створюють значне соціально-економічне навантаження. Середовище та його чинники, такі як зміни погодних умов, часто вважаються потенційними провокаторами цих головних болів. Мета роботи – дослідити роль геомагнітної активності як потенційного тригера для TTH та мігрені. Матеріали та методи. Ми проаналізували дані Google Trends для відстеження громадської зацікавленості у пошукових запитах «мігрень» та «головний біль» в Україні за період 2019–2023 років. Було включено 261 спостереження. Ці дані порівнювали з індексом Ap, показником геомагнітної активності, для оцінки потенційної кореляції між коливаннями геомагнітного поля та пошуковою активністю, повʼязаною з головними болями. Результати. Аналіз показав негативну кореляцію між геомагнітною активністю та інтересом до пошукових запитів, зростання пошукових запитів «мігрень» та «головний біль» спостерігалося під час періодів низької геомагнітної активності. Пошукові запити, повʼязані з ГБН, виявилися більш чутливими до низької геомагнітної активності порівняно із запитами щодо мігрені, що свідчить про різні патофізіологічні реакції. Хоча кореляція була статистично значущою, вона залишалася відносно слабкою, що вказує на те, що геомагнітна активність може бути одним із численних факторів, а не основним тригером. Висновки. Отримані результати свідчать про потенційний звʼязок між геомагнітною активністю та виникненням первинних головних болів, при цьому ГБН демонструє більшу чутливість до геомагнітних коливань, ніж мігрень. Ці дані підкреслюють необхідність подальших досліджень впливу геомагнітної активності на здоровʼя людини та розлади головного болю.; Primary headache disorders, including tension-type headaches (TTH) and migraines, are highly prevalent and pose a significant socio-economic burden. Environmental triggers, such as weather changes, are commonly believed to provoke these headaches. Purpose – is to explore the role of geomagnetic activity as a potential trigger for TTH and migraines. Materials and Methods. We analyzed Google Trends data to track public interest in the search terms «migraine» and «headache» in Ukraine from 2019 to 2023. A total of 261 observations were included. These data were compared with the Ap index, a measure of geomagnetic activity, to assess potential correlations between geomagnetic fluctuations and headache-related search behavior. Results. The analysis revealed a negative correlation between geomagnetic activity and search interest, with increased searches for «migraine» and «headache» during periods of low geomagnetic activity. TTH-related searches appeared more sensitive to low geomagnetic activity than migraine-related searches, suggesting distinct pathophysiological responses. Although the correlation was statistically significant, it was relatively weak, indicating that geomagnetic activity may be one of multiple contributing factors rather than a primary trigger. Conclusions. The findings indicate a potential link between geomagnetic activity and primary headache incidence, with TTH showing greater sensitivity to geomagnetic fluctuations than migraines. These results highlight the need for further research into the influence of geomagnetic activity on human health and headache disorders.

Early predictors of conservative treatment for aneurysmal subarachnoid hemorrhage in low- income countries

Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT

Early predictors of conservative treatment for aneurysmal subarachnoid hemorrhage in low- income countries Yarova, K. O.; Solodovnikova, Yu. O.; Ярова, К. О.; Солодовнікова, Ю. О. Microsurgical and endovascular treatment for aneurysmal subarachnoid hemorrhage (SAH) is the gold standard for excluding ruptured intracranial cerebral arterial aneurysms (ICAA) from circulation and reducing rebleeding risk. However, conservative treatment remains an option in low-resource settings.Objective — to identify early predictors of conservative treatment for SAH in low-resource settings.Materials and methods. This retrospective, single-center cohort study included 212 patients with SAH treated between 2000 and 2023. Patients were divided into two groups: those receiving conservative treatment (n = 106) and those undergoing ICAA clipping within 14 days of their first rupture. Demographic data, clinical features, comorbidities, and radiographic/anatomical characteristics of ruptured ICAAs were analyzed.Results and discussion. Of the 212 patients included in the study, 106 (Group 1) received conservative treatment, and 106 (Group 2) underwent ICAA clipping. The mean age was (56 ± 14) years in Group 1 and (50 ± 12) years in Group 2. Group 1 had a higher frequency of posterior circulation ICAA and multiple ICAAs. Although the mean size of ruptured ICAAs was similar (eight mm), Group 1 exhibited greater variability in ICAA size. Patient age, comorbidity burden, ІCAA location and morphology, number of ІCAA, and initial neurological condition are key determinants influencing the choice of conservative treatment over surgical clipping in low-resource settings.Conclusions. Early predictors of conservative treatment for SAH in low-income countries include advanced age, high Charlson Comorbidity Index, anterior circulation ICAA, fusiform ICAA, multiple ICAA, and low-grade m-WFNS. These findings may help guide treatment decisions in settings with limited access to surgical interventions.; Мікрохірургічне й ендоваскулярне лікування аневризматичного субарахноїдального крововиливу (САК) є золотим стандартом для виключення розірваних церебральних артеріальних аневризм (ЦАА) і кровообігу та зниження ризику повторного розриву ЦАА. Консервативне лікування залишається варіантом в умовах обмеже-них ресурсів. Мета роботи – визначити ранні предиктори консервативного лікування САК в умовах обмежених ресурсів.Матеріали та методи. Проведено ретроспективне одноцентрове когортне дослідження 212 пацієнтів із САК, які отримували лікування в 2000–2023 рр. Пацієнтів розподілили на дві групи залежно від методу ліку-вання (консервативне лікування (n = 106) та кліпування ЦАА упродовж 14 днів після їхнього розриву. (n = 106)). Проаналізовано демографічні дані, клінічні особливості, супутні захворювання та радіологічні/анатомічні харак-теристики розірваних ЦАА. Результати та обговорення. Середній вік у групі консервативного лікування становив (56 ± 14) років (19–85 років), у групі кліпування ЦАА – (50 ± 12) років (18–73 роки). У першій групі зареєстровано вищу частоту ЦАА задньої циркуляції та множинних ЦАА. Хоча середній розмір розірваних ЦАА в обох групах був подібним (8 мм), у групі консервативного лікування була більша варіабельність розміру ЦАА. Установлено, що вік пацієнта, супутні захворювання, локалізація та морфологія ЦАА, кількість ЦАА і вихідний неврологічний стан є ключовими детермі-нантами, що впливають на вибір консервативного лікування замість хірургічного кліпування в умовах обмежених ресурсів.Висновки. Ранніми предикторами консервативного лікування САК у країнах із низьким рівнем доходу є похилий вік, високий індекс коморбідності Чарлсон, ЦАА переднього кровообігу, веретеноподібні ЦАА, множинні ЦАА та низький ступінь за модифікованою шкалою World Federation of Neurosurgical Societies. Отримані результати можуть допомогти в прийнятті рішень щодо лікування в умовах з обмеженим доступом до хірургічних втручань.

Features of Cerebral Hemodynamics and Cognitive Status in Patients with Chronic Ischemia of the Brain on the Background of Stenosing Atherosclerosis of the Brachiocephalic Arteries

Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT

Features of Cerebral Hemodynamics and Cognitive Status in Patients with Chronic Ischemia of the Brain on the Background of Stenosing Atherosclerosis of the Brachiocephalic Arteries Kalashnikov, V. Y.; Stoyanov, O. M.; Vastyanov, R. S.; Kugel, Ya. I.; Andreeva, T. O.; Калашніков, В. Й.; Стоянов, О. М.; Вастьянов, Р. С.; Кугель, Я. І.; Андреєва, Т. О. Aim. To study the state of cerebral circulation and cognitive status (CS) in patients with chronic cerebral ischemia (CCI) associated with atherosclerotic lesions of the brachiocephalic arteries (BCA). Materials and Methods. A total of 128 individuals aged 42 to 60 years were examined, including patients with CCI in the compensated (Group I, n=24) and subcompensated (Group II, n=38) stages, as well as 46 patients (Group III) with decompensated CСI, who had a history of an ischemic stroke (IS). The state of the carotid (CA), and vertebral arteries (VA) was assessed, as well as the time-averaged maximum blood flow velocity (TAMX) in the cerebral arteries, as well as in the vertebral (VA, segment V4) arteries, and basilar (BA) arteries, the functioning of the anterior (AComA) arteries and posterior (PComA) communicating arteries. The assessment of CS was performed using the Mini-Mental State Examination (MMSE), Frontal Assessment Battery (FAB), and a 10-word recall test. Results. In Group I, isolated lesions of the CA or VA were observed, while in Group II and III multiple lesions dominated. The severity of CCI corresponded to the decrease in TAMX, most significantly in MCA in Group II (p<0.05) and Group III (p<0.01). Such vascular ischemia was clinically accompanied by an increase in ataxic, pseudobulbar, dysmnestic, and pyramidal syndromes. In patients with a non-functioning AComA and hemo dynamically significant lesions of the BCA, a decrease in memory and intelligence, behavioural changes, were observed. In cases of non-functioning PComA, a decrease in TAMX in the posterior cerebral arteries, BA, and VA (V4) led to greater severity of vestibular and ataxic symptoms. According to the MMSE scale, the average score corresponded to mild cognitive reduction (CR) in Group I (25.5 ± 0.6 points) and mild dementia in Groups II and III (23.6 ± 0.2 and 20.9 ± 0.4 points, respectively). In Group III, these values bordered on moderate demen tia. In the FAB test, moderate cognitive reduction CR with impaired praxis and spatial activity was noted in Group I, severe CR with impaired praxis and object function in Group II, and dementia in Group III. Conclusions. In patients with decompensated CCI, hemodynamically significant stenoses of CA, often in combination with VA damage. The functional state of the AComA and PComA plays an important role in the development of clinical manifestations of CCI. Patients with compensated CCI showed a moderate cognitive deficit; those with subcompensated CCI demonstrated a severe cognitive deficit, while patients with decompensation and the consequences of IS exhibited signs of vascular dementia.; Мета. Дослідити стан мозкового кровообігу та когнітивний статус (КС) у пацієнтів із хронічною ішемією мозку (ХІМ) при атеросклеротичних ураженнях брахіоцефальних артерій (БЦА). Матеріали та методи. Обстежено 128 осіб віком від 42 до 60 років, серед яких пацієнти з ХІМ у ком пенсованій (Група I, n=24) та субкомпенсованій (Група II, n=38) стадіях, а також 46 пацієнтів (Група III) з декомпенсованою ХІМ, які перенесли ішемічний інсульт (ІІ). Оцінювали стан сонних (СА) та хребтових (ХА) артерій, а також усереднену за часом максимальну швидкість кровотоку (TAMX) у церебральних артері ях, функціонування передньої (ПСоА) та задньої (ЗСоА) сполучних артерій. Когнітивний стан оцінювали за допомогою тесту Mini-Mental State Examination (MMSE), для оцінки фронтальної дисфункції – Frontal Assessment Battery (FAB) та тесту на запам’ятовування 10 слів. Контрольну групу (КГ) склали 20 клінічно здорових добровольців. Результати. У групі I спостерігалися ізольовані ураження СА або ХА, у групі II та III домінували множинні ураження. Вираженість ХІМ відповідала зниженню TAMX, найбільше в СМА у групі II (p<0,05) та групі III (p<0,01). Судинна ішемія супроводжувалася атактичним, псевдобульбарним, дисмнестичним та пірамідним синдромами. У пацієнтів із нефункціонуючою ПСоА при стенозах БЦА спостерігалося зниження пам’яті та інтелекту, поведінкові зміни. У випадках нефункціонуючої ЗСоА зниження TAMX у ЗМА, БА та ХА (V4) при зводило до більшої вираженості вестибулярних та атактичних синдромів. За шкалою MMSE середній бал відповідав легкому когнітивному зниженню (КЗ) у групі I (25,5 ± 0,6 бала) та легкій деменції у групах II і III (23,6 ± 0,2 та 20,9 ± 0,4 бала відповідно). У групі III ці показники наближалися до помірної деменції. За тестом FAB у групі I відзначалося помірне КЗ з порушенням праксису та просторової активності, у групі II – важке КЗ з порушенням праксису та функції об’єктів, а у групі III – деменція. Висновки. У пацієнтів із декомпенсованою ХІМ переважали гемодинамічно значущі стенози КА, часто у поєднанні з ураженням ХА. Функціональний стан ПСоА та ЗСоА відіграє важливу роль у розвитку клінічних проявів ХІМ. Пацієнти з компенсованою ХІМ мали помірний когнітивний дефіцит, пацієнти з субкомпенсо ваною ХІМ демонстрували тяжкий дефіцит, пацієнти з декомпенсацією та наслідками ІІ мали ознаки судин ної деменції.

Патогенетичні механізми пірамідної дисфункції після розриву церебральних артеріальних аневризм

Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT

Патогенетичні механізми пірамідної дисфункції після розриву церебральних артеріальних аневризм Ярова, К. О.; Солодовнікова, Ю. О.; Yarova, K. O.; Solodovnikova, Yu. O. Рефлекс Бабінські є ключовим маркером дисфункції верхнього мотонейрону. Механізми пірамідної дисфункції при аневризматичному субарахноїдальному крововиливі (САК) залишаються не до кінця зрозумілими, хоча її чинниками вважаються церебральний вазоспазм (ЦВ), відтермінована церебральна ішемія (ВЦІ) та компресія мозку. Дислокація мозку також може спричиняти окорухові розлади та парадоксальний іпсилатеральний геміпарез. Мета роботи – оцінити патогенетичні механізми пірамідної дисфункції у пацієнтів з аневризматичним САК. Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз 100 історій хвороби пацієнтів із підтвердженим САК. Пацієнтів розподілили на дві групи залежно від наявності або відсутності рефлексу Бабінські при надходженні до стаціонару. Порівнювали демографічні дані, клінічні прояви та результати інструментальних методів діагностики, таких як компʼютерна томографія мозку та КТ-ангіографія, а також внутрішньочерепні ускладнення та результати лікування. Результати. Рефлекс Бабінські та парез корелювали з типом крововиливу, але не залежали від боку аневризми, ЦВ або ВЦІ. Складні крововиливи, такі як САК із інтрапаренхіматозним або комбінованим компонентом, були повʼязані з білатеральним рефлексом Бабінські та контралатеральним геміпарезом. Рефлекс спостерігався частіше при ВЦІ, тоді як ЦВ не порушував моторну функцію. Аналіз ANOVA показав, що тип крововиливу суттєво впливав як на рефлекс Бабінські (p = 0,001), так і на парез (p = 0,001). Висновки. Рефлекс Бабінські є критичним клінічним маркером тяжкості неврологічного стану пацієнтів із САК, тісно повʼязаний з окоруховими порушеннями, парезом, підвищеним ризиком тяжких неврологічних дефіцитів та вищою смертністю, що підкреслює його значення у діагностиці та прогнозуванні наслідків розриву церебральної аневризми.; The Babinski reflex is a key marker of upper motor neuron dysfunction. Mechanisms of pyramidal dysfunction in aneurysmal subarachnoid hemorrhage (SAH) remain unclear, though cerebral vasospasm (CV), delayed cerebral ischemia (DCI), and brain compression contribute. Brain displacement can also cause oculomotor disorders and paradoxical ipsilateral hemiparesis. Purpose – to evaluate mechanisms of pyramidal dysfunction in aneurysmal SAH. Materials and Methods. A retrospective analysis was conducted on 100 clinical records with confirmed SAH. Patients were divided into two groups based on the presence or absence of the Babinski reflex upon hospital admission. Demographic data, clinical manifestations, and results of instrumental diagnostic methods, such as brain computed tomography and CT angiography, along with intracranial complications and treatment outcomes, were compared. Results. Babinski reflex and paresis correlated with hemorrhage type, but not aneurysm side, CV, or DCI. Complex hemorrhages, such as SAH with intraparenchymal or combined components, were linked to bilateral Babinski reflex and contralateral hemiparesis. The reflex was more frequent with DCI, while CV did not impair motor function. ANOVA showed hemorrhage type significantly affected both Babinski reflex (p = 0.001) and paresis (p = 0.001). Conclusions. The Babinski reflex is a critical clinical marker of neurological severity in patients with SAH, strongly linked to oculomotor disturbances, paresis, increased risk of severe neurological deficits, and higher mortality, underscoring its significance in diagnosing and predicting outcomes of cerebral aneurysm rupture.

Індикатори імунного статусу у пацієнтів з розсіяним склерозом серед різних етнічних груп Киргизької Республіки

Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT

Індикатори імунного статусу у пацієнтів з розсіяним склерозом серед різних етнічних груп Киргизької Республіки Жусупова, А. Т.; Кадирова, Б. Б.; Солодовнікова, Ю. О.; Кулов, Б. Б.; Jusupova, A.T.; Kadyrova, B. B.; Solodovnikova, Yu. O.; Kulov, B. B. Розсіяний склероз (РС) – це хронічне запальне демієлінізуюче захворювання центральної нервової системи (ЦНС) і одна з провідних причин інвалідизації серед молодого дорослого населення. Етнічні відмінності можуть впливати на захворюваність на РС, клінічний перебіг та імунопатологічні механізми. Мета роботи – дослідити показники імунного статусу, включно з клітинною та гуморальною імунною відповіддю, у пацієнтів з ремітуюче-рецидивуючим розсіяним склерозом (РРС) з різних етнічних груп Киргизької Республіки. Матеріали та методи. У дослідженні оцінювались субпопуляції Т- і В-лімфоцитів (CD3, CD4, CD8, CD16, CD19), профілі цитокінів (ІЛ-4, ІЛ-6, ІЛ-8, ІЛ-10), а також рівні імуноглобулінів (IgA, IgM, IgG) у двох етнічних групах. Результати та їх обговорення. Виявлено суттєві відмінності в клітинному імунітеті: у пацієнтів тюркського походження зафіксовано зниження рівнів клітин CD3+, CD8+ і CD19+, а також підвищення рівня CD4+. Водночас значущих етнічних відмінностей у рівнях цитокінів та показниках гуморального імунітету не виявлено. Висновки. Етнічне походження може впливати на клітинні імунні механізми при РС, не змінюючи цитокіновий профіль або продукцію антитіл. Ці результати підкреслюють важливість подальших досліджень етнічних особливостей імунної відповіді при РС з метою оптимізації персоналізованої діагностики та терапії.; Multiple sclerosis (MS) is a chronic inflammatory demyelinating disease of the central nervous system (CNS) and a leading cause of disability among young adults. Ethnic differences may influence MS incidence, clinical course, and underlying immunopathology. Purpose – to investigate immune status indicators, including cellular and humoral immune responses, in patients with relapsing multiple sclerosis (RMS) from different ethnic groups in the Kyrgyz Republic. Materials and methods. The study assessed subsets of T- and B-lymphocytes (CD3, CD4, CD8, CD16, CD19) and cytokine profiles (IL-4, IL-6, IL-8, IL-10), as well as immunoglobulin levels (IgA, IgM, IgG), in two ethnic groups. Results. Significant differences in cellular immunity were observed, with patients of Turkic origin showing decreased CD3+, CD8+, and CD19+ cell levels, and increased CD4+ cells. No significant ethnic differences were found in cytokine levels or humoral immunity. Conclusions. Ethnic background may influence cellular immune mechanisms in MS without affecting cytokine profiles or antibody production. These findings underline the importance of further research into ethnic-specific immunological features of MS to optimize personalized diagnostics and therapy.

Influence of spine degeneration in the cervical department on the neurological status in persons who have survived COVID-19

Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT

Influence of spine degeneration in the cervical department on the neurological status in persons who have survived COVID-19 Melnyk, Yu.V.; Andreeva, T. O.; Kalashnikov, V. Y.; Stoyanov, O. M.; Stoіanov, A. O.; Kugel, Ya. I.; Nanish, I. I.; Pastukhov, O. O. The COVID-19 pandemic has highlighted the problem of long-term consequences of the disease, in particular on the nervous system. More and more clinical observations indicate that patients who have had COVID-19 have persistent or progressive neurological disorders, especially in the presence of degenerative changes in the spine. Myalgias and arthralgias are characteristic manifestations of COVID-19 and are observed in 50–90% of patients in the acute period. During the convalescence period, prerequisites are formed for the chronicity of symptoms with the involvement of the autonomic nervous system, which is associated with degenerative-inflammatory changes in the musculoskeletal system, immune disorders and organic damage to all parts of the nervous system. Decompensation of existing vertebrogenic pathology is of particular importance. The aim of this study is to assess the impact of cervical spine degeneration on the neurological status of people who have had COVID-19. The study included 65 patients with upper body pain syndrome that arose, persisted, or worsened after the acute period of COVID-19; the control group consisted of 14 practically healthy individuals. Pain intensity was assessed using the visual analog scale (VAS). All patients underwent computed tomography of the cervical spine with determination of the Pavlov–Torg index and morphometric-densometric assessment of vertebral body density. scan. Pain syndrome was the leading complaint mainly in the form of cervicalgia, often combined with upper back pain and irradiation to the upper extremities. Headache, vestibular and autonomic disorders had reflex-vascular mechanisms of implementation. Signs of acquired cervical stenosing pathology with a maximum in the C6 segment were found in 75.4% of patients, accompanied by pronounced neurological symptoms. Conclusions. The transferred COVID-19 acts as a trigger for decompensation of degenerative changes in the cervical spine with the formation of persistent pain and neurological syndromes. This necessitates a multi-level assessment of the patient's condition, individualized treatment and rehabilitation tactics, and dynamic neurological monitoring.

Клінічні та патогенетичні особливості когнітивного дефіциту при розсіяному склерозі

Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT

Клінічні та патогенетичні особливості когнітивного дефіциту при розсіяному склерозі Бабич, Е. В.; Солодовнікова, Ю. О.; Babych, E. V.; Solodovnikova, Yu. O. Когнітивні порушення (КП) – один з багаточисленних проявів розсіяного склерозу (РС). Попри те, що даний дефіцит зустрічається у 40–70% пацієнтів з РС та негативно впливає на повсякденну активність, поведінку та якість життя у цілому, йому надається значно менше уваги, ніж руховим проявам. Незважаючи на соціально-економічні труднощі, які завдають пацієнтам саме КП, їх внесок у загальний бал за шкалою EDSS мінімальний, а тому залишається непоміченим багатьма клініцистами, а діагностика даного дефіциту є досить випробувальною, оскільки потребує кваліфікованих спеціалістів у сфері когнітивних розладів та достатньо часу для повноцінного тестування. Мета роботи – систематизувати дані про клінічні та патогенетичні особливості КП у пацієнтів з РС, а також можливі маркери прогнозу даних порушень. Матеріали та методи. Проведено компʼютеризований пошук у базах даних PubMed та Web of Science за ключовими словами «когнітивні порушення», «розсіяний склероз», «МРТ» та «біомаркери» за 2020–2025 рр. Результати. На динаміку КП впливають безліч факторів – від структурних змін до функціональних, як от порушення сну та тривожно-депресивні розлади. Все більшої уваги приділяється біомаркерам у крові та спинномозковій рідині, які можуть виступати предикторами когнітивних розладів і дозволяють прогнозувати їх перебіг. КП прогресують часто незалежно від активності основного процесу та кількості загострень і можуть навіть бути першим симптомом РС. Їх наявність у пацієнтів з клінічно ізольованим синдромом прогнозує не тільки більш виражене погіршення когнітивної функції, а й загальну агресивність процесу. Втім, не існує загальноприйнятого рішення щодо методів діагностування даних порушень, як і їх попередження і лікування. Висновки. Незважаючи на наявність безлічі досліджень у контексті КП при РС, не існує загальноприйнятого рішення щодо причини, методів виявлення та корекції даних симптомів. Є потреба у подальших дослідженнях у контексті саме КП, їх скринінг на ранніх етапах РС та приділення більшої уваги даному аспекту захворювання, що надасть змогу попередити або призупинити прогресування когнітивної дисфункції, а отже і покращити стан пацієнтів та їх соціальну адаптацію у майбутньому.; Background. Cognitive impairment (CI) is one of the numerous manifestations of multiple sclerosis (MS). Despite the fact that this deficit occurs in 40–70% of patients with MS and negatively affects daily activities, behavior, and overall quality of life, it receives significantly less attention than motor symptoms. Although CI brings considerable socio-economic difficulties to patients, its contribution to the overall EDSS score is minimal, and therefore often remains unnoticed by many clinicians. Moreover, diagnosing this deficit is quite challenging, as it requires qualified specialists in the field of cognitive disorders and sufficient time for comprehensive testing. Purpose – to systematize data on the clinical and pathogenetic features of CI in patients with MS, as well as possible prognostic markers of these impairments. Materials and Methods. A computerized search was conducted in PubMed and Web of Science databases using the keywords «cognitive impairment», «multiple sclerosis», «MRI», and «biomarkers» for the years 2020–2025. Results. The dynamics of CI are influenced by numerous factors – from structural to functional, such as sleep disorders and anxiety-depressive disorders. Increasing attention is being paid to blood and cerebrospinal fluid biomarkers, which may serve as predictors of CI and allow forecasting of their progression. CI often progresses independently of the activity of the underlying disease and the number of relapses and may even represent the first symptom of MS. Their presence in patients with clinically isolated syndrome predicts not only more pronounced cognitive decline but also overall aggressiveness of the process. However, there is still no universally accepted approach to the methods of diagnosing, preventing, or treating these impairments. Conclusions. Despite the abundance of studies on CI in the context of MS, there is no generally accepted solution regarding the causes, diagnostic approaches, and correction of these symptoms. There is a need for further research focusing specifically on CI, their screening at the early stages of MS, and greater attention to this aspect of the disease, which could allow prevention or slowing of cognitive decline progression and will improve patientsʼ condition and their future social adaption.

Predictive impact of haemoglobin level in ruptured cerebral aneurysms

Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT

Predictive impact of haemoglobin level in ruptured cerebral aneurysms Revurko, A. P.; Solodovnikova, Yu. O.; Yarova, K. O.; Hnatovska, D. I. Anaemia is a multicausal clinical condition affecting nearly one in two patients with aneurysmal subarachnoid haemorrhage (aSAH). Cerebral oxygen delivery depends on blood flow and Hb concentration. In acute brain injury, including aSAH, compensatory mechanisms are impaired, making anaemic patients more susceptible to cerebral hypoxia. Although the impact of elevated Hb levels in aSAH remains insufficiently studied, both low and high Hb levels are believed to influence cerebral perfusion, particularly under conditions of cerebral vasospasm.Objective — to determine the impact of baseline Hb level on the prediction of the clinical course and outcome in patients with ruptured cerebral aneurysms. Materials and methods. A retrospective single-centre cross-sectional study was conducted. It involved the analysis of 492 medical records of patients in the acute phase of cerebral aneurysms (CA) rupture. Patients were divided into three groups according to Hb levels. The analysis included demographic and clinical data, Hb levels, anatomical and morphological features of CA, treatment method, complications, and outcomes. Results and discussion. Patients with elevated Hb levels were significantly older (p = 0.013). Female sex was significantly associated with both low and high Hb levels, with women being nearly twice as likel to belong to the low Hb group (p = 0.013) and 5.6 times more likely to belong to the high Hb group (p < 0.001). Patients with high Hb levels had significantly reduced odds of developing pneumonia (p = 0.026). Elevated Hb levels were associated with a 2.4-fold increase in the likelihood of being discharged with the Hospital Assessment Scale 2 (p = 0.039). Conclusions. These findings suggest that both decreased and elevated Hb levels are differentially associated with age, sex, incidence of pneumonia, and treatment outcomes in patients with ruptured CA.