Кафедра гігієни, медичної екології та громадського здоров’я

Serum 25-Hydroxyvitamin D Levels in Children Aged 3-17 Years in Southern Region of Ukraine and Their Association with Anthropometric Z-Scores: Establishing a Predictive Threshold

Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT

Serum 25-Hydroxyvitamin D Levels in Children Aged 3-17 Years in Southern Region of Ukraine and Their Association with Anthropometric Z-Scores: Establishing a Predictive Threshold Babienko, V.; Rozhnova, A.; Бабієнко, В. В.; Рожнова, А. М. Vitamin D deficiency is common in children and may affect physical development. In Southern Ukraine, reduced serum 25-hydroxyvitamin D (25(OH)D) and a double burden of malnutrition (underweight and overweight/obesity) highlight the need for clinically relevant 25(OH)D thresholds in paediatrics.The aim of the study.To assess the association between serum 25-hydroxyvitamin D and anthropometric z-scores in children aged 3-17 years and to determine prognostic thresholds for growth deviations using ROC analysis.Materials and methods. A cross-sectional study included 562 children (3-17 years) examined in paediatric fa-cilities in Southern Region of Ukraine. Serum 25(OH)D was measured by electrochemiluminescence immunoassay; physical development was assessed using WHO height-for-age (HFA), weight-for-age (WFA), BMI-for-age and waist-to-height ratio (WHtR) z-scores. Vitamin D status was classified as deficiency <30, insufficiency 30.0-50.0, suboptimal 50.0-75.0 and optimal ≥75.0 nmol/L. Ch. Spearman’s correlation and ROC analysis (AUC, sensitivity, specificity, V. Youden’s index) were applied.Results. Median 25(OH)D was 41.7 nmol/L; 71.9 % of children had 25(OH)D <50.0 nmol/L. Serum 25(OH)D correlated negatively with BMI, skinfold thickness and body weight; 82.8 % of children with overweight / obesity had reduced vitamin D status. ROC analysis showed AUC 0.70 for BMI-for-age > +1 SD, 0.68 for WHtR >0.50 and 0.65 for HFA < −1 SD. Optimal thresholds were 50.0, 47.0 and 42.0 nmol/L for excess body weight, central obesity and linear growth impairment, respectively.Conclusions. Serum 25-hydroxyvitamin D is associated with anthropometric deviations in children aged 3-17 years; the identified thresholds may support risk-oriented screening and prevention of growth disturbances related to vitamin D deficiency.; Дефіцит вітаміну D поширений у дитячій популяції і може впливати на фізичний розвиток. Для Південного регіону України зафіксовано велику частоту зниженого показника 25-гідроксивітаміну D (25(OH)D) в сироватці крови (<50,0 нмоль/л) серед дітей і підлітків, особливо віком 15–17 років. Майже однакова частка дефіциту маси тіла (21,2 %) і надмірної маси/ожиріння (21,7 %) за критеріями індексу маси тіла (ІМТ) для віку відображає подвійне нутрітивне навантаження, свідчить про складну взаємодію між харчовим статусом і метаболізмом вітаміну D. Це обґрунтовує потребу визначити клінічно значущі порогові значення 25(OH)D у педіятричній практиці. Мета. Оцінити зв’язок між показником 25(OH)D в сироватці крови й антропометричними Z-показниками у дітей віком 3–17 років і з’ясувати прогнозний поріг відхилень фізичного розвитку за допомогою ROC-аналізу. Матеріяли й методи. До одноцентрового поперечного дослідження включено 562 дитини віком 3–17 років (51,4 % – хлопчики, 48,6 % – дівчатка), яких обстежували у педіятричних закладах Південного регіону України. Уміст 25(OH)D в сироватці крови визначали методом електрохемілюмінесцентного імунологічного аналізу. Фізичний розвиток оцінювали за Z-показниками Всесвітньої організації охорони здоров’я: зріст для віку (height-for -age - HFA), маса тіла для віку (weight-for -age - WFA), індекс маси тіла для віку (BMI-for-age) та відношення обводу талії до зросту (waist-to-height ratio - WHtR). Статус вітаміну D класифікували як дефіцит <30,0 нмоль/л, недостатність 30,0–50,0 нмоль/л, субоптимальний показник 50,0–75,0 нмоль/л, опти-мальний – ≥75,0 нмоль/л. Для статистичного аналізу застосовували кореляцію Ч. Спірмена й ROC-аналіз із визначенням AUC, чутливости, специфічности, індексу В. Юдена (J = Se + Sp − 1); p < 0,05 вважали статистично значущим. Результати. Медіяна 25(OH)D становила 41,7 нмоль/л (Q1 27,3; Q3 57,2), при цьому в 71,9 % дітей по-казник 25(OH)D був <50,0 нмоль/л. Визначено від’ємні кореляції між 25(OH)D та ІМТ (r = −0,090; p = 0,032), товщиною шкірно-жирової складки (r = −0,156; p < 0,001) і масою тіла (r = −0,169; p < 0,001). У дітей із надмірною масою тіла / ожирінням (n = 122) середній показник 25(OH)D був нижчим, ніж у дітей із нор-мальним ІМТ (37,4 ± 17,9 проти 42,3 ± 19,0 нмоль/л; p = 0,027), а знижений статус вітаміну D (<50,0 нмоль/л) фіксували у 82,8 %. ROC-аналіз показав AUC 0,70 (95,0% ДІ 0,65–0,75) для BMI-for-age >+1 SD, 0,68 (95,0% ДІ 0,62–0,73) для WHtR >0,50 і 0,65 (95,0% ДІ 0,59–0,71) для HFA <−1 SD (усі p < 0,001). Оптимальний поріг 25(OH)D становив 50,0 нмоль/л для ризику надлишкової маси тіла, 47,0 нмоль/л – для центрального ожиріння, 42,0 нмоль/л – для ризику порушення лінійного росту. Висновки. Показник 25(OH)D в сироватці крови асоціюється з антропометрійними відхиленнями у дітей віком 3–17 років Південного регіону України та демонструє прийнятну прогнозну здатність щодо надлишкової маси тіла, центрального ожиріння й затримки лінійного росту. Виявлені порогові значення 50,0, 47,0 і 42,0 нмоль/л можуть бути використані для ризикорієнтованого скринінгу та профілактики порушень фізичного розвитку, асоційованих із дефіцитом вітаміну D, в педіятричній практиці.

Розлади харчової поведінки як проблема громадського здоров’я

Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT

Розлади харчової поведінки як проблема громадського здоров’я Стогнієнко, Є. С.; Рожнова, А. М. У сучасному світі проблема розладів харчової поведінки набуває все більшого поширення та стає важливою складовою громадського здоров’я. Швидкий розвиток соціальних мереж, постійний вплив стандартів краси, психологічне навантаження та стрес значно впливають на ставлення людини до власного тіла та харчування. Особливо вразливими до таких порушень є підлітки та молоді люди, оскільки саме у цьому віці формується самооцінка та сприйняття себе. Розлади харчової поведінки негативно впливають не лише на фізичний стан людини, а й на психічне здоров’я, соціальну адаптацію та якість життя загалом. Саме тому дана проблема розглядається не тільки як індивідуальна, а і як важлива медикосоціальна проблема суспільства.

Порушення харчування дітей в умовах воєнного стану як проблема громадського здоров’я

Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT

Порушення харчування дітей в умовах воєнного стану як проблема громадського здоров’я Рожнова, А. М.; Стоянова, А. П. Раціональне харчування дітей є одним із ключових факторів формування здоров’я населення та важливою складовою системи громадського здоров’я. В умовах воєнного стану в Україні проблема забезпечення дітей повноцінним та безпечним харчуванням набуває особливої актуальності у зв’язку зі зміною соціально-економічних умов, вимушеним переміщенням населення, порушенням логістичних ланцюгів постачання продуктів харчування та зростанням психоемоційного навантаження.

Покоління хронічного стресу: вплив воєнних умов на показники громадського здоров’я в Україні

Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT

Покоління хронічного стресу: вплив воєнних умов на показники громадського здоров’я в Україні Рожнова, А. М.; Сініцина, М. О. Повномасштабна війна в Україні спричинила суттєві зміни у структурі громадського здоров’я населення. Тривалий психоемоційний стрес, вимушене переміщення населення, руйнування медичної інфраструктури, економічна нестабільність та погіршення соціальних умов стали потужними детермінантами зростання рівня захворюваності та погіршення якості життя населення.

Ультраоброблені продукти харчування як фактор ризику хронічних неінфекційних захворювань: виклики для громадського здоров’я

Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT

Ультраоброблені продукти харчування як фактор ризику хронічних неінфекційних захворювань: виклики для громадського здоров’я Новікова, М. О.; Рожнова, А. М. В останні десятиліття значно зросло споживання ультрапероброблених продуктів харчування (УПП) у більшості країн світу, зокрема в Україні. УПП – це промислові харчові формуляції, що складаються переважно з речовин, виокремлених з їжі або синтезованих у лабораторних умовах, з мінімальним вмістом цілісних харчових продуктів. Їх широке поширення пов’язане з доступністю, тривалим терміном зберігання та інтенсивним маркетинговим просуванням. Водночас накопичені наукові дані свідчать про зв’язок між споживанням УПП та підвищеним ризиком розвитку хронічних неінфекційних захворювань (ХНІЗ), що робить цю проблему надзвичайно актуальною для системи охорони громадського здоров’я. Мета дослідження – систематизувати наявні наукові дані про вплив ультрапероброблених продуктів харчування на захворюваність населення на ХНІЗ та визначити пріоритетні напрями профілактичних заходів у сфері громадського здоров’я.

Ожиріння у дітей як складна медико-соціальна проблема громадського здоров’я: детермінанти, наслідки та стратегії профілактики

Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT

Ожиріння у дітей як складна медико-соціальна проблема громадського здоров’я: детермінанти, наслідки та стратегії профілактики Мкртичян, В. А.; Рожнова, А. М. Ожиріння у дітей та підлітків є одним із найгостріших викликів сучасного громадського здоров’я у глобальному вимірі. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), чисельність дітей і підлітків із надмірною масою тіла або ожирінням зросла з 11 мільйонів у 1975 році до понад 340 мільйонів у 2022 році, що дає підстави характеризувати це явище як пандемію. В Україні, попри дефіцит систематичних національних досліджень, наявні моніторингові дані засвідчують, що від 15 до 20% дітей шкільного віку мають надмірну масу тіла або ожиріння. Проблема набуває особливої гостроти з огляду на те, що дитяче ожиріння є потужним предиктором ожиріння у дорослому віці, а також цукрового діабету 2 типу, серцево-судинної патології, метаболічного синдрому та психічних розладів. Усе це зумовлює як значний індивідуальний тягар хвороб, так і суттєві суспільні витрати – економічні, соціальні та демографічні. Мета дослідження – здійснити комплексний аналіз біологічних, соціально-економічних і середовищних детермінант ожиріння у дітей, оцінити його наслідки для громадського здоров’я та обґрунтувати науково доказові стратегії міжсекторальної профілактики на рівні популяції.

Поширеність порушень харчової поведінки серед студентської молоді як проблема громадського здоров’я

Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT

Поширеність порушень харчової поведінки серед студентської молоді як проблема громадського здоров’я Мерецька, А. М.; Рожнова, А. М. Сучасний спосіб життя студентської молоді характеризується значним психоемоційним навантаженням, порушенням режиму праці та відпочинку, недостатньою фізичною активністю і нераціональним харчуванням. У зв’язку з цим проблема порушень харчової поведінки набуває все більшого значення у сфері громадського здоров’я. Неправильні харчові звички, зловживання фастфудом, пропуски прийомів їжі, надмірне споживання солодких газованих напоїв та енергетиків негативно впливають на фізичний і психічний стан молоді

Раціональне харчування студентської молоді як проблема громадського здоров’я

Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT

Раціональне харчування студентської молоді як проблема громадського здоров’я Костюк, В. С.; Рожнова, А. М. Проблема раціонального харчування студентської молоді набуває особливої актуальності в контексті сучасних викликів громадського здоров’я. Студентський вік є періодом інтенсивного інтелектуального навантаження, соціальної адаптації та формування сталої моделі повсякденної поведінки. Саме в цей час закріплюються харчові звички, які надалі можуть впливати на ризик розвитку хронічних неінфекційних захворювань, рівень працездатності, психоемоційний стан і загальну якість життя. Тому харчування студентів доцільно розглядати не лише як індивідуальну побутову практику, а як важливий елемент профілактичної політики у сфері громадського здоров’я.

Вплив алгоритмів короткого відеоконтенту як популяційного фактора ризику когнітивних порушень та сдуг серед молоді: виклики для системи громадського здоров’я

Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT

Вплив алгоритмів короткого відеоконтенту як популяційного фактора ризику когнітивних порушень та сдуг серед молоді: виклики для системи громадського здоров’я Єрмолаєва, А. Д.; Рожнова, А. М. Сучасний цифровий простір суттєво трансформував спосіб споживання інформації молоддю. Особливе місце серед цифрових платформ займають сервіси короткого відеоконтенту – TikTok, Instagram Reels, YouTube Shorts та інші. Їхня популярність серед підлітків та молодих дорослих обумовлена поєднанням алгоритмічної персоналізації, швидкої зміни стимулів та системи безперервного перегляду. Алгоритми таких платформ формують індивідуалізовану стрічку контенту, яка адаптується до поведінки користувача в режимі реального часу. Це забезпечує тривале утримання уваги, однак водночас створює ризики для когнітивного функціонування та психічного здоров’я.

Остеопороз як актуальна проблема громадського здоров’я в умовах старіння населення

Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT

Остеопороз як актуальна проблема громадського здоров’я в умовах старіння населення Дубовик, С. Л.; Ступаєнко, А. С. Остеопороз є одним із найбільш поширених хронічних неінфекційних захворювань сучасності та становить важливу медикосоціальну проблему у сфері громадського здоров’я. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, остеопороз посідає провідне місце серед причин інвалідизації та зниження якості життя населення старших вікових груп.