https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/6656 Sun, 19 Apr 2026 03:01:05 GMT 2026-04-19T03:01:05Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/6686 Генетичні предиктори ендотеліальної дисфункції та дисліпідемічні патерни у пацієнтів з артеріальною гіпертензією і супровідним ожирінням Бондар, В. М.; Чернишова, К. С.; Чернишова, Г. О.; Бондар, К. В.; Bondar, V. M.; Chernyshova, K. S.; Chernyshova, H. O.; Bondar, K. V. При формуванні гіпотези первинності ендотеліальної дисфункції (ЕД) у структуруванні дисліпідемічних патернів було обстежено 102 пацієнти з артеріальною гіпертензією і супровідним ожирінням. Були вивчені кореляційні зв’язки між генетичними поліморфізмами гена eNOS як предикторами ЕД і типами дисліпідемії. Відмічалася висока частота ізольованого поліморфізму G894T і комбінації поліморфізмів T(-786)C та G894T у порівнянні з ізольованим поліморфізмом T(-786)C та «нормальними генотипами» гена eNOS. Домінуючими типами дисліпідемій були типи ІІа, ІІb, ІІІ, які мають високий рівень атерогенності, але достовірної переваги того чи іншого типу дисліпідемії не виявлено. Однак у дослідженні відмічено високий кореляційний зв’язок дисліпідемічних патернів з «патологічними» генотипами поліморфізмів гена eNOS. Найбільш несприятливими поліморфізмами гена eNOS, які асоційовані з дисліпідеміями високого серцево-судинного ризику є комбінація «патологічних» генотипів поліморфізмів T(-786)C та G894T. Ця асоціація вказує на зв’язок ендотеліальної дисфункції та її генетичних маркерів з формуванням певних патернів дисліпідемії.; Forming the hypothesis of primary endothelial dysfunction (ED) in the structuring of dyslipidemic patterns, 102 patients with arterial hypertension and concomitant obesity were examined. The correlation between genetic polymorphisms of the eNOS gene, as predictors of ED, and types of dyslipidemia was studied. A high frequency of isolated G894T polymorphism and combination of T(-786)C and G894T polymorphisms were observed compared to isolated T(-786)C polymorphism and “normal genotypes” of eNOS gene. The dominant types of dyslipidemias were types IIa, IIb, and III, which have high levels of atherogenicity, but no significant predominance of any type of dyslipidemia have been identified. However, in the research a high correlation between dyslipidemic patterns and “pathological” genotypes of eNOS gene polymorphisms was found. The most unfavorable polymorphism of eNOS gene, which is associated with dyslipidemias of high cardiovascular risk, is the combination of “pathological” genotypes of T(-786)C and G894T polymorphisms. It indicates an association of endothelial dysfunction and its genetic markers with the formation of definite patterns of dyslipidemia. Tue, 01 Jan 2019 00:00:00 GMT https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/6686 2019-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/6684 Статини. Перевага та необхідність Штанько, В. А.; Андрух, В. А.; Shtanko, V. A.; Andrukh, V. A. Розглядаються актуальні проблеми фармакотерапії статинами коморбідних хворих у практиці лікарів різних спеціальностей, а точніше, йдеться про причини недотримання пацієнтами рекомендацій лікарів щодо їхнього прийому. Розглянута історія виникнення статинів. Описаний їхній механізм дії, плейотропні ефекти, а також шляхи розв’язання проблеми дотримання пацієнтами статинотерапії при атеросклерозі та дисліпідемії.; The article deals with topical problems of pharmacotherapy with statins for patients with comorbid pathology, in the practice of doctors of different specialties, and more specifically on the reasons for non-compliance by patients with the recommendations of doctors regarding their admission. The history of statins is considered. Their mechanism of action and pleiotropic effects is described, as well as ways of solving the problem of patients’ compliance with statin therapy in atherosclerosis and dyslipidemia. Tue, 01 Jan 2019 00:00:00 GMT https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/6684 2019-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/6683 Лікування хворих з коморбідною патологією — гострим порушенням мозкового кровообігу за ішемічним типом і хронічною залізодефіцитною анемією Трегуб, Т. В.; Відавська, Г. Г.; Ржевська, Ю. І.; Tregub, T. V.; Vidavska, H. G.; Rzhevska, Yu. I. Проведено аналіз ефективності лікування хворих на гостре порушення мозкового кровообігу за ішемічним типом на фоні хронічної залізодефіцитної анемії легкогосереднього ступеня препаратом тривалентного заліза. Лікування привело у цих пацієнтів до поліпшення клінічних і лабораторних показників. Під час другого тижня фармакотерапії спостерігалося достовірне зростання вмісту гемоглобіну, феритину та зниження трансферину в плазмі крові, а також покращання неврологічного стану — зменшення неврологічного дефіциту, поліпшення гемодинамічних показників, самопочуття. Також у групі, яка отримувала препарат заліза, відзначалося зменшення таких клінічних симптомів захворювання, як головний біль, підвищена втомлюваність, слабкість. Небажних ефектів, які могли б потребувати скасування препарату або зміни початкової дози заліза, у другій групі під час лікування не відмічено. Результатом поєднаної терапії коморбідної патології було скорочення термінів госпіталізації та поліпшення прогнозу.; Analysis of the effectiveness of treatment of patients with acute cerebral disorders by ischemic type with chronic iron-deficient anemia of mild-to-moderate degrees by ferric-containing agent (III). Present treatment has promoted an improvement of both the laboratory and clinical indexes of the patients. By the second week of the treatment one could see a significant increasing of transferrin and ferritin concentration in the blood, and the improvement of the neurological condition — reduction of neurological deficit, improvement of hemodynamic parameters. Subsiding of such pathological symptoms as headache, anorexia, fatigue has been observed. There were no serious adverse effects that could lead to adjustment of the initial dose or drugs’ withdrawal. The result of complex therapy of co-existing diseases was shortening of hospitalization period and outcome improvement. Tue, 01 Jan 2019 00:00:00 GMT https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/6683 2019-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/6671 Поєднаний поліморфізм цитохромів CYP2С9 і CYP2С19 у хворих на туберкульоз та їхнє значення для вмісту рифампіцину в крові Полуденко, Г. О.; Антоненко, П. Б.; Філюк, В. В.; Антоненко, К. О.; Poludenko, H. O.; Antonenko, P. B.; Filuk, V. V.; Antonenko, K. O. Попередньо було досліджено особливості поліморфізму генів CYP2C9 і CYP2C19 у хворих на туберкульоз легень. Мета даної роботи — дослідження особливостей поєднаного поліморфізму генотипів СYP2C9 і СYP2C19 у хворих на туберкульоз та його вплив на концентрацію рифампіцину в крові. Серед хворих на туберкульоз майже удвічі частіше виявлялися носії генотипу CYP2C9 i 2C19 («швидкі метаболізатори» + «помірні метаболізатори»; «помірні метаболізатори»), ніж у контрольній групі (54,8 % проти 27,9 %; р=0,003; χ2=8,687). Найвищий рівень рифампіцину в крові через добу після введення і найменша кількість випадків субефективної концентрації рифампіцину спостерігалися у носіїв генотипу CYP2C9 i 2C19 («повільні метаболізатори» + «швидкі метаболізатори»). У подальшому плануємо дослідити вплив поєднаного поліморфізму CYP2C9 і 2С19 на ефективність і безпечність протитуберкульозної терапії.; In past the polymorphism of CYP2C9 and CYP2C19 genes in the patients with pulmonary tuberculosis (TB) have been studied. The aim of present research was an investigation of combined polymorphism of СYP2C9 and СYP2C19 genes in TB-patients and its influence on rifampicin level in blood. A genotype of CYP450 2C19 and 2С9 was detected with the help of polymerase chain reaction (PCR) according to J. A. Goldstein, J. Blaisdell, 2004 and T. H. Sullivan-Klose et al., correspondently. The level of rifampicin has been measured according to V. T. Chubaryan 2, 4, 6 and 24 hours after ingestion. Among TB-patients the individuals with following CYP2C9 and 2C19 genotype (“rapid metabolizers” + “moderate metabolizers”; “slow metabolizers”) were 2 times more common, than in control group (54.8% versus 27.9%; p=0,003; χ2=8,687). The highest serum rifampicin level 24 hours after ingestion as well as the lowest number of sub-effective rifampicin level in blood has been observed in the individuals with following CYP2C9 and 2C19 genotype (“slow metabolizers”+“rapid metabolizers”). In the next papers we are going to study an influence of combined CYP2C9 and 2С19 genes polymorphism on effectiveness and safety of anti-tuberculosis therapy. Tue, 01 Jan 2019 00:00:00 GMT https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/6671 2019-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/6669 Application of a new apigel with ultraphonophoresis for prevention and treatment of complications in dental implantation Pasechnik, O. V.; Kravchenko, L. S.; Пасечник, О. В.; Кравченко, Л. С. The article contains the clinical and laboratory examinations of patients suffering from dental periimplantitis І and II class. The patients were applied new apigel on the injured foci of complications and ultraphonophoresis. There was demonstrated the efficiency of the offered method of treatment and prophylaxis of periimplantitis. There were revealed decline in inflammation markers, bacterial content, free-radical lipid peroxidation, as well as stimulating secretion of lysozyme, secretory immunoglobulin and activity of the antioxidant system, positive influencing on osteoregeneration. There was shown an advantage of the offered method of treatment as compared with traditional therapy, which manifested itself in acceleration of recovery processes in the bone tissue, improvement of osteoregeneration and rapid reduction of clinical signs of local inflammation.; Стаття містить клініко-лабораторні дослідження пацієнтів з дентальним періімплантитом I i II класу, яким застосовували місцеве лікування на вогнище ускладнень у вигляді аплікацій нового апігелю та ультрафонофорезу. Показана ефективність запропонованого способу лікування та профілактики періімплантитів за зниженням маркерів запалення мікробного обсіменіння, вільнорадикального окиснення ліпідів, а також стимуляцією секреції лізоциму, секреторного імуноглобуліну й активності антиоксидантної системи, позитивним впливом на остеорегенерацію. Показано перевагу запропонованого способу лікування у порівнянні з традиційною терапією, що проявлялося у прискоренні репаративно-регенеративних процесів у кістковій тканині та швидкому купіруванні клінічних ознак локального запалення. Tue, 01 Jan 2019 00:00:00 GMT https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/6669 2019-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/6666 Епігенетичні зміни ферментних білків у тканинах тварин після іонізуючого опромінення Степанов, Г. Ф.; Мардашко, О. О.; Костіна, А. А.; Stepanov, G. F.; Mardashko, О. О.; Kostina, А. А. Досліджено епігенетичні зміни ферментних білків у тканинах тварин після іонізуючого опромінення. Установлено різкі зміни у динаміці вмісту ізоферментного спектра ЛДГ протягом усього експерименту, що свідчить про нестабільність епігенетичного формування тетрамерів ферменту. Сукупна активність ЛДГ4 і ЛДГ5 протягом усіх термінів дослідження дещо нижча, ніж у інтактних тварин у перші три доби дослідження і вища — у наступні терміни. Така динаміка ізоферментного спектра ЛДГ у міокарді та скелетних м’язах опромінених тварин відображає розвиток гіпоксичних явищ у тканинах і призводить до порушення епігенетичної збірки тетрамерів ферменту.; There were investigated the epigenetic changes of the enzyme proteins in the tissues of animals after ionizing radiation. Changes in the dynamics of containing LDH isozymes during the experiment were determined. This demonstrates the instability of epigenetic formation of enzyme tetramers. Total LDH4 and LDH 5 activity in tissues of irradiated animals was lower than activity of isozymes in intact animals in the first three days and it was higher in the next term throughout all research terms. This dynamics of LDH isozymes in myocardium and skeletal muscles of irradiated animals reflect not only development of tissue hypoxia, but the disturbance of epigenetic assembly of enzyme tetramers. Tue, 01 Jan 2019 00:00:00 GMT https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/6666 2019-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/6664 Особливості нейропротективного впливу пептидних препаратів на пам’ять і здатність до навчання щурів при алкогольній енцефалопатії Соколик, О. П.; Sokolik, O. P. Нейропептидні препарати церебролізин, кортексин і цереброкурин покращують процеси формування пам’ятного сліду в алкоголізованих тварин. Латентний період заходу в темний відсік у щурів з групи, що отримувала цереброкурин, значно збільшувався після одночасного проведення алкоголізації та введення препарату. Кортексин також позитивно впливав на когнітивно-мнестичні функції тварин, а церебролізин проявив себе як менш активний препарат.; The neuropeptide preparations cerebrolysin, cortexin and cerebrocurin improve the formation of a memorable trace in alcoholized animals. The latent period of entering the dark compartment in rats from the cerebrocurine group was significantly increased after concurrent alcoholization and administration of the drug. Cortexin also had a positive effect on the cognitive-memory functions of animals, and cerebrolysin proved to be a less active drug than those described above. Tue, 01 Jan 2019 00:00:00 GMT https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/6664 2019-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/6661 The role of signaling pathways in immunopathogenesis of chronic viral hepatitis Usychenko, K. M.; Усиченко, К. М. The aim of the study was to evaluate the association of SMAD7 gene polymorphism with morphological changes in the liver in chronic viral hepatitis of various etiologies. The study involved 31 patients with chronic hepatitis of mixed etiology (B + C). Molecular genetic studies included the determination of polymorphic variants of the gene SMAD family member 7 (SMAD7 C>T). As a result of the pilot studies, it can be assumed that the genetic component of severe fibrosis in patients with hepatitis of various etiologies is not significantly different: in all groups under study, the degree of F3 fibrosis is associated with СT allele SMAD family member 7. This index can be used as an additional criterion in the diagnosis and prognosis of chronic liver disease.; Метою дослідження було оцінити зв’язок поліморфізму гена SMAD7 з морфологічними змінами печінки при хронічному вірусному гепатиті різної етіології. Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 31 пацієнт з хронічним гепатитом змішаної етіології (B + C). Молекулярно-генетичні дослідження включали визначення поліморфних варіантів гена family members factor SMAD7 (SMAD7 C>T). Результати. У результаті пілотних досліджень можна припустити, що генетичний компонент тяжкого фіброзу у пацієнтів з гепатитом різної етіології суттєво не відрізняється: у всіх досліджуваних групах ступінь фіброзу F3 асоціюється із СТ алелем family members factor SMAD7. Цей показник може бути використаний як додатковий критерій діагностики та прогнозу хронічних захворювань печінки. Tue, 01 Jan 2019 00:00:00 GMT https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/6661 2019-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/6657 Досягнення біології та медицини. 2019. № 2. ОНМедУ Tue, 01 Jan 2019 00:00:00 GMT https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/6657 2019-01-01T00:00:00Z