2016. № 2. Клінічна анестезіологія та інтенсивна терапія

Анестезіологічне забезпечення операцій у хворих з деякими шкірними захворюваннями

Fri, 01 Jan 2016 00:00:00 GMT

Анестезіологічне забезпечення операцій у хворих з деякими шкірними захворюваннями Владика, А. С.; Рощенюк, Л. В.; Воронцов, В. М.; Подоплєлов, К. О.; Vladyka, A. S.; Roshchenyuk, L. V.; Vorontsov, V. M.; Podoplelov, K. O.; Владыка, А. С.; Рощенюк, Л. В.; Воронцов, В. М.; Подоплелов, К. О. Мета цієї статті — привернути увагу до необхідності корекції стандартів анестезіологічного забезпечення оперативних втручань залежно від змін у стані хворого, викликаних супровідними дерматозами. Слід зазначити, що тут термін «дерматози» застосований як збірне поняття, що включає три групи захворювань. Розглянемо особливості анестезії у кожній з цих груп.; Improved security operative intervention in patients of three groups; 1) suffering from certain skin diseases with complications, life-threatening; 2) with life threatening diseases with skin manifestations; 3) skin diseases that occur during heavy systemic diseases. Materials and methods. On the basis of information literature and our own clinical experience, the characteristic of some dermatoses, which may interfere with the technique of anesthesia if necessary surgeon intervention. Results. Created tables, which contains information about the pathological changes influencing the choice of anesthesia, and the peculiarities of anesthesia during the need for surgery in this category of patients.

Порівняльний аналіз схем призначення антифібринолітичних засобів у хворих із скелетною травмою

Fri, 01 Jan 2016 00:00:00 GMT

Порівняльний аналіз схем призначення антифібринолітичних засобів у хворих із скелетною травмою Іванова, В. О.; Щербаков, С. С.; Кірпічнікова, К. П.; Потапчук, Ю. О.; Ivanovа, V. O.; Shcherbakov, S. S.; Kirpichnikova, K. P.; Potapchuk, Yu. O.; Иванова, В. А.; Щербаков, С. С.; Кирпичникова, Е. П.; Потапчук, Ю. А. З другої половини ХХ ст. в країнах світу спостерігається зростання травми в структурі захворюваності та смертності населення. Нині травма є основною причиною смерті людей віком до 40 років. Якщо середній вік серед померлих внаслідок серцево-судинної патології становить 79 років, онкологічних захворювань — 68,8 року, то від травматичних ушкоджень — 34,4 року. Проведені дослідження причини смертності від дорожньо-транспортних пригод показують, що існують три основних її види, а саме: перший — «негайна смерть» — випадки смерті одразу після дорожньо-транспортної травми (потерпілі з ушкодженнями головного та спинного мозку, серця і великих магістральних судин), тобто це травма, не сумісна з життям; другий — «рання смерть» — випадки смерті протягом кількох годин після травми: великі внутрішньочерепні кровотечі, кровотечі в органи дихання, черевну по рожнину, а також випадки з великою крововтратою. Усі ці ушкодження, в основному, можуть бути вилікувані, якщо своєчасно і правильно надати допомогу на догоспітальному та госпітальному етапах; третій — «пізня смерть» — випадки смерті через 1—14 діб після травми. У пацієнтів з політравмою і розвитком гіпотермії, ацидозу та крововтрати відбувається порушення згортання крові. Одним з найважливіших факторів, що визначають коагуляційний каскад, є температура, оскільки температурно-чутливі плазматичні естеразні реакції, як і функціональна активність тромбоцитів, інгібуються гіпотермією. Тому логічно, що фінальною частиною летальної тріади є коагулопатія. Згідно з A. Sauaia et al. (1995), неконтрольована кровотеча — друга основна причина смерті й одночасно пряма причина 40 % усіх асоційованих з травмою летальних наслідків. Як показало дослідження K. Brohi et al. (2007), індукована травмою коагулопатия була асоційована з чотириразовим збільшенням летальності. За даними Martini W. Z. (2009), переохолодження та ацидоз негативно впливають на утворення тромбіну і фібриногену. Переохолодження в першу чергу пригнічує фазу ініціації, тимчасом як ацидоз різко гальмує фазу утворення (пропагації) тромбіну. Гіпотермія й ацидоз впливають на метаболізм фібриногену також по-різному. Переохолодження пригнічує синтез фібриногену, ацидоз же прискорює деградацію фібриногену, що призводить до потенційного дефіциту фібриногену. Мета дослідження — вивчити стан системи гемостазу у хворих на політравму й оцінити ефективність раннього застосування антифібринолітичної терапії залежно від методу призначення.; Patients with multiple injuries and hypothermia, acidosis and blood loss, has violation of the blood coagulation system. Materials and methods. The initial state of hemostasis system was studied in 83 patients with multiple injuries: Group 1 (n=41) — patients who were in the intensive care unit will be assigned to administration of tranexamic acid, 15 mg/kg every 6 hours for 3 days, and the patients in group 2 (n=42) — tranexamic acid was performed by administering a constant infusion rate of 60 mg/kg/day. Results. Complex assessment of the hemostatic system using the method of lowfrequency pyezoelectric thromboelastography (NPTEG) and developed methods for complex correction of hemostasis disorders, a comparative analysis of the effectiveness of various schemes of intensive therapy for haemostatic disorders in this group of patients. When analyzing the dynamics of fibrinolytic activity, it may be concluded that the dynamics of the index and index of retraction clot lysis (IRLS) 2 group is quite different from the dynamics of this indicator group 1 patients with trauma. Thus, in terms almost identical IRLS before treatment on day are the following differences. Indicator IRLS 2 group patients with trauma significantly lower when compared with the group 1 (p<0.05). On the 3rd day of group 1 patients saved the state a weak activation of fibrinolysis and in 2 group patients observed normalization of fibrinolysis for 3 hours. It should be noted that a daily dose of tranexamic acid, which has been prescribed patients was equal in both groups, and the groups differed only by multiplicity of administration.

Комплексна корекція тромбогеморагічних розладів у хворих з гігантськими міомами матки

Fri, 01 Jan 2016 00:00:00 GMT

Комплексна корекція тромбогеморагічних розладів у хворих з гігантськими міомами матки Дубініна, В. Г.; Тарабрін, О. О.; Мазуренко, Г. І.; Лук’янчук, О. В.; Бедрега, В. А.; Сажин, Д. С.; Dubinina, V. G.; Tarabrin, O. O.; Mazurenko, G. I.; Lukianchuk, O. V.; Bedrega, V. A.; Sazhyn, D. S.; Дубинина, В. Г.; Тарабрин, О. А.; Мазуренко, А. И.; Лукьянчук, О. В.; Бедрега, В. А.; Сажин, Д. С. Міома матки є найбільш поширеним доброякісним пухлинним захворюванням репродуктивної системи, яке діагностується у 20–30 % жінок репродуктивного віку. До гігантських фіброміом матки належать пухлини масою понад 11,4 кг [1; 2]. Мак- симальна маса описаної в літературі гігантської фіброміоми 40 кг [3; 4]. Фіброміо- ми гігантських розмірів можуть бути представлені як поодинокою пухлиною, так і конгломератом з безліччю пухлинних вузлів.; Intraoperative blood loss, can act as an aggravating factor during the perioperative period. Reduced blood loss is an urgent problem in patients with uterine cancer, which is planned surgery. The aim of the study was to reduce perioperative blood loss in patients with giant uterine myoma. Materials and methods. There examined the results of surgical treatment of 74 patients with a diagnosis of giant uterine myoma. Research conducted at the Department of Gynecology and Intensive Therapy Odessa Regional Hospital in 2010-2016. The average age of patients with uterine myoma was 48.31±5.65 years. Blood clotting system was investigated using low-frequency pyezoelectric thromboelastography. Patients were divided into two groups depending on the type of correction hemocoagulation disorders. 35 patients of 1 group received in complex correction epidural anesthesia at the level of L2-L3 7–12 ml of 0.5 % bupivacaine and 10 mL of 0. 5 % bupivacaine in the first postoperative day fractionally. Anticoagulant therapy was bemiparin 2500 IU in the first post-operative day and for 7 days after. Antifibrinolytic therapy in these patients has not been evaluated. 39 patients of second group had complex correction which included epidural anesthesia at the level of L2-L3 7–12 ml of 0.5 % bupivacaine and 10 mL of 0.5 % bupivacaine in the first postoperative day fractionally. Anticoagulant therapy was bemiparin 2500 IU in the first post-operative day and for 7 days after. Patients in this group was assigned tranexamic acid for 30 minutes prior to surgery in a dose of 20 mg/kg, and followed infusion — 5 mg/kg per hour for the first postoperative day.

Клінічна анестезіологія та інтенсивна терапія. 2016. № 2

Fri, 01 Jan 2016 00:00:00 GMT

Клінічна анестезіологія та інтенсивна терапія. 2016. № 2 ОНМедУ