Для НРАТ 2

Валідація методу LC-MS/MS для визначення 25-гідроксивітаміну D у сироватці крові дітей за стандартами VDSP

Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT

Валідація методу LC-MS/MS для визначення 25-гідроксивітаміну D у сироватці крові дітей за стандартами VDSP Бабієнко, В. В.; Рожнова, А. М.; Babiyenko, V. V.; Rozhnova, A. M. Мета: верифікація методу LC-MS/MS для визначення 25(OH)D у сироватці крові дітей відповідно до вимог VDSP та порівняння його з методом ECLIA для обґрунтування застосування в гігієнічному моніторингу. Дослідження базувалося на ретроспективній лабораторній базі (понад 70 000 аналізів, 2022–2025 роки) та проспективній репрезентативній вибірці дітей 3–17 років (n=562; 289 хлопчиків, 273 дівчинки) Південного регіону України (2023–2025 роки). Верифікацію LC-MS/MS проводили за чотирма рівнями NIST SRM 972a та критеріями VDSP. Порівняння з ECLIA (Roche Cobas) виконано в підвибірці (n=120) з використанням кореляційного аналізу, регресії PassingBablok, Bland-Altman та ICC. Метод LC-MS/MS показав високу прецизійність (загальний CV ≤7,3%) та правильність (bias від –2,0% до –0,8%), повністю відповідаючи вимогам VDSP. Участь у DEQAS підтвердила стабільність результатів протягом 2022–2025 років. Порівняння з ECLIA виявило високу кореляцію (r=0,97; p<0,001), але систематичне завищення результатів імуноаналізу (+6,5 нмоль/л; 95% LoA: – 6,4 до +19,4 нмоль/л). У дитячій вибірці недостатність 25(OH)D (<50 нмоль/л) становила 71,9%, дефіцит (<30 нмоль/л) – 25,3%, з достовірним погіршенням показників з віком (p<0,001). Метод LC-MS/MS верифіковано за вимогами VDSP/DEQAS і рекомендовано як референтний для гігієнічного моніторингу вітамін D-статусу дітей в Україні. ECLIA систематично завищує рівень 25(OH)D, що слід враховувати в клінічній практиці.; Aim. To verify the LC-MS/MS method for 25-hydroxyvitamin D (25(OH)D) determination in children’s serum according to VDSP requirements, evaluate its analytical performance, and compare it with ECLIA to substantiate its use in hygienic monitoring of pediatric vitamin D status. The study was based on a retrospective laboratory database (>70,000 analyses, 2022–2025) and a prospective representative sample of children aged 3–17 years (n=562; 289 boys, 273 girls) from Southern Ukraine (2023–2025). LC-MS/MS verification was performed using four levels of NIST SRM 972a according to VDSP criteria. Comparison with ECLIA (Roche Cobas) was carried out in a subsample (n=120) using Pearson correlation, Passing-Bablok regression, Bland-Altman analysis, and ICC. The LC-MS/MS method demonstrated high precision (total CV ≤7.3%) and trueness (bias from –2.0% to – 0.8%), fully meeting VDSP requirements. Participation in DEQAS confirmed result stability during 2022–2025. Comparison with ECLIA showed strong correlation (r=0.97; p<0.001) but systematic overestimation by the immunoassay (+6.5 nmol/L; 95% LoA: – 6.4 to +19.4 nmol/L). In the pediatric sample, 25(OH)D insufficiency (<50 nmol/L) was found in 71.9% and deficiency (<30 nmol/L) in 25.3% of children, with a significant age-related decline (p<0.001). The LC-MS/MS method was verified according to VDSP/DEQAS standards and is recommended as the reference method for hygienic monitoring of vitamin D status in Ukrainian children. ECLIA systematically overestimates 25(OH)D levels, requiring adjustment in clinical practice.

Застосування лазеротерапії в комплексному лікуванні багатоформної ексудативної еритеми

Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT

Застосування лазеротерапії в комплексному лікуванні багатоформної ексудативної еритеми Жук, Д. Д.; Ніколаєва, Г. В. Враховуючи тривалість перебігу захворювання, тяжкість клінічних проявів, рецидиви, відносно повільний процес загоєння уражень на слизовій оболонці, нами обґрунтовано включені в комплексну терапію сеанси лазеротерапії з використанням низькоінтенсивного лазерного випромінювання (НІЛВ). Мета роботи. НІЛВ грає роль сенсибілізатора і стимулятора багатьох клітинних реакцій, спрямованих на відновлення і нормалізацію біоенергетичного статусу тканин організму, імунної системи. НІЛВ підвищує ферментативну і каталазну активність, проникність цитоплазматичних мембран, сприяє прискоренню транспортних процесів в тканинах. посилення кисневого обміну сприяє зменшенню гіпоксії, що супроводжує процеси запалення.

Вивчення впливу біохімічних показників ротової рідини на виникнення вторинних біологічних ускладнень дентальної імплантації при лікуванні часткової вторинної адентії

Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT

Вивчення впливу біохімічних показників ротової рідини на виникнення вторинних біологічних ускладнень дентальної імплантації при лікуванні часткової вторинної адентії Шнайдер, С. А.; Семенов, Є. І.; Маслов, В. О.; Сенніков, О.; Сеннікова, Г. На сьогодні для лікування часткової вторинної адентії все частіше використовуються незнімні ортопедичні конструкції з опорою на дентальні імплантати. При цьому треба відзначити, що в літературі вкрай недостатньо даних щодо довгосроковості їх повноцінного функціонування. Прийнято вважати, що результати протезування з опорою на імплантати можна вважати успішним, якщо у 85–95 % пацієнтів через 5–10 років імплантати продовжують виконувати опорну функцію. Основним вторинним ускладненням з боку переімплантних тканин, що призводить до дезінтеграції імплантатів, більшість авторів на сьогоднішній день вважають переімплантит.

Вивчення нейром’язової реакції жувальних м’язів на встановлення незнімних однобічних ортопедичних конструкцій

Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT

Вивчення нейром’язової реакції жувальних м’язів на встановлення незнімних однобічних ортопедичних конструкцій Шнайдер, С. А.; Маслов, В. О.; Семенов, Є. І. Найбільш інформативним методом вивчення нейром’язової реакції жувальних м’язів на встановлення незнімних ортопедичних конструкцій з опорою на дентальні імплантати є метод синхроелектроміограції. В основі методу лежить порівняння всіх можливих співвідношень в м’язових парах Musculus Masseter, Tempralis Anterior. Отримані дані дозволяють визначити зміни в синхронізації праці передніх скроневих і жувальних м’язів, виявити праця яких м’язів порушує біомеханічну рівновагу після встановлення незнімної ортопедичної конструкції з опорою на дентальні імплантати та з часом після (3 місяці після встановлення).

Неврологічні аспекти постковідного синдрому

Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT

Неврологічні аспекти постковідного синдрому Ліщенюк, А. І.; Гамбарян, І. Є. Узагальнено сучасні дані щодо неврологічних аспектів постковідного синдрому. Проаналізовано основні неврологічні, когнітивні та психоемоційні прояви, механізми їх розвитку та віддалені наслідки. Встановлено, що постковідний синдром супроводжується значним неврологічним навантаженням, яке можна подолати за допомогою комплексного терапевтично-реабілітаційного впливу.

Артеріальна гіпертензія у новонароджених: діагностика та «червоні прапорці»

Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT

Артеріальна гіпертензія у новонароджених: діагностика та «червоні прапорці» Аряєв, М. Л.; Сеньківська, Л. І.; Лотиш, Н. Г.; Коломієць, Д. В.; Коропець, В. В.; Папінко, Р. М. Артеріальна гіпертензія (АГ) у новонароджених є відносно рідкісним, проте клінічно значущим патологічним станом, який асоціюється з ризиком гострих гемодинамічних порушень, ураженням органів-мішеней та несприятливими довгостроковими наслідками. Попри нижчу частоту порівняно з іншими періодами дитячого віку, в останні роки частота виявлення неонатальної гіпертензії зростає, що пов’язано із вдосконаленням методів інтенсивної терапії, підвищенням виживаності передчасно народжених новонароджених та розширенням можливостей неонатального моніторингу артеріального тиску (АТ) у відділеннях інтенсивної терапії новонароджених. Неонатальна АГ визначається як стійке підвищення систолічного та/або діастолічного артеріального тиску понад 95-й перцентиль для постконцептуального віку, гестаційного віку та маси тіла при повторних вимірюваннях, виконаних щонайменше тричі у стандартизованих умовах. Показники, що перевищують 99-й перцентиль, розцінюються як тяжка гіпертензія та потребують негайної діагностичної оцінки з метою виключення потенційно небезпечних причин і своєчасного початку лікування.

Педагогічний дизайн симуляційного тренінгу: оцінка ефективності

Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT

Педагогічний дизайн симуляційного тренінгу: оцінка ефективності Єгоренко, О. С.; Yehorenko, O. S. Сучасна медична освіта вимагає пошуку нових педагогічних стратегій, що дозволяють подолати розрив між теоретичними знаннями та клінічною практикою. Традиційні методи навчання часто виявляються недостатніми для формування здатності до швидкого прийняття рішень у критичних ситуаціях. Високореалістична симуляція на базі роботизованих манекенів (таких як HAL) дозволяє моделювати складні фізіологічні сценарії (ціаноз, зміна аускультативної картини, падіння тиску), створюючи умови для безпечної «свідомої практики» та інокуляції стресом. Проте залишається актуальним питання педагогічного дизайну таких тренінгів та об’єктивізації їхньої ефективності через конкретні кількісні показники швидкості реакції та командної взаємодії. Мета статті полягає у теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці ефективності сценарій-орієнтованого симуляційного навчання при підготовці студентів до надання допомоги при невідкладних станах (анафілактичний шок, гострий набряк легень, гіпертензивний криз).; Modern medical education requires searching for new pedagogical strategies to bridge the gap between theoretical knowledge and clinical practice. Traditional teaching methods often prove insufficient for developing the ability to make rapid decisions in critical situations. High-fidelity simulation based on robotic mannequins (such as HAL) allows modeling complex physiological scenarios (cyanosis, changes in auscultatory patterns, blood pressure drops), creating conditions for safe "deliberate practice" and stress inoculation. However, the issue of pedagogical design of such trainings and the objectification of their effectiveness through specific quantitative indicators of reaction speed and teamwork remains relevant. The aim of the article is to theoretically substantiate and experimentally verify the effectiveness of scenario-oriented simulation training in preparing students to provide care in emergency states (anaphylactic shock, acute pulmonary edema, hypertensive crisis).

Стан кардіохірургічної допомоги дітям із вродженими вадами серця на Одещині

Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT

Стан кардіохірургічної допомоги дітям із вродженими вадами серця на Одещині Мельниченко, М. Г.; Бузовський, В. П.; Вакарук, М. Г.; Баязитова, М. Д.; Melnychenko, M. H.; Buzovskyi, V. P.; Vakaruk, M. H.; Baiazitova, M. D. Ефективність лікування вроджених вад серця (ВВС) у дітей значною мірою визначається організацією регіональної допомоги: раннім виявленням, маршрутизацією та періопераційним веденням. Мета – оцінити стан надання кардіохірургічної допомоги дітям із ВВС Одещини у 2015–2024 роках за ключовими показниками діяльності для визначення практичних напрямів подальшого вдосконалення системи допомоги дітям із ВВС у регіоні. Ретроспективне одноцентрове описове дослідження за агрегованими даними річної звітності за 2015–2024 рр. Проаналізовано госпіталізації, виписки, смертність, хірургічну активність, післяопераційну летальність, частку дітей віком до 1 року та територіальний розподіл. Дані подано як n і n (%), із порівнянням періодів 2015–2019, 2020–2021, 2022–2024.Результати. У 2015–2019 роках кількість госпіталізацій була відносно стабільною, у 2020–2021 – зменшилася, у 2022 – відновилася, а у 2023–2024 роках відзначено різке зростання навантаження (1016 та 957 госпіталізацій). Частка дітей віком до 1 року залишалась значущою, а у 2023–2024 роках суттєво зросли абсолютні обсяги допомоги немовлятам. Післяопераційна летальність знизилась у 2022–2024 роках до 0,93% у 2024 році; зберігалася вагома частка госпіталізацій із сільської місцевості. Висновки. Динаміка 2015–2024 років відображає фазові зміни обсягів допомоги та стійку ключову роль немовлят у структурі потоку пацієнтів. Зниження післяопераційної летальності у фінальні роки при високому навантаженні може свідчити про зростання системної спроможності центру щодо передопераційної оцінки, оптимального вибору строків оперативних втручань та періопераційного ведення. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.; The effectiveness of treatment for congenital heart defects in children is largely determined by the organization of regional care, including early detection, patient routing, and perioperative management. Aim – to assess the status of cardiac surgical care for children with congenital heart defects (CHD) in the Odesa region during 2015–2024 based on key performance indicators and to identify practical directions for further improvement of the regional CHD care system.Materials and methods. A retrospective single-center descriptive study based on aggregated data from annual reports of the Department of Car-diovascular Surgery of the Municipal Non-Profit Enterprise «Odesa Regional Children’s Clinical Hospital» of the Odesa Regional Council (2015–2024). Hospital admissions, discharges, mortality, surgical activity, postoperative mortality, the proportion of children under one year of age, and territorial distribution were analyzed. Data are presented as n and n (%), with comparison of the periods 2015–2019, 2020–2021, and 2022–2024. Results. In 2015–2019, hospital admissions were relatively stable; in 2020–2021 they decreased; in 2022 they recovered; and in 2023–2024 a sharp increase in workload was observed (1,016 and 957 admissions). The proportion of children under one year of age remained substantial, and in 2023–2024 the absolute volumes of care for infants increased significantly. Postoperative mortality decreased in 2022–2024 to 0.93% in 2024; a considerable proportion of admissions from rural areas persisted.Conclusions. The dynamics of 2015–2024 reflect phase-specific changes in care volumes and the sustained key role of infants in the patient flow structure. The reduction in postoperative mortality in the final years under high workload may indicate increased systemic capacity of the center in terms of preoperative assessment, optimal timing of interventions, and perioperative management.The study was conducted in accordance with the principles of the Declaration of Helsinki. The study protocol was approved by the local ethics com-mittee of the institution mentioned in the work.The authors declare no conflict of interest.

Аналіз спектру фармакогенетичних досліджень доступних в місті Одеса

Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT

Аналіз спектру фармакогенетичних досліджень доступних в місті Одеса Шевеленкова, А. В.; Чеснокова, М. М.; Остапчук, К. В. Проведено аналіз офіційних сайтів лабораторій міста Одеси, які проводять молекулярно-генетичні дослідження. Більшість лабораторій міста Одеси аналізують поліморфізми генів, які залучені в метаболізмі препаратів, що використовують в кардіології (варфарин, клопідогрель, ацетилсаліцилова кислота, статини). Тестування пропонується також для пацієнтів, які приймають антидепресанти, антиконвульсанти та імунодепресант такролімус. Активне застосування фармакогенетичних тестів потребує доброї інформованості лікарів усіх спеціальностей.

Дослідження поведінкових установок щодо здоров’я у людей із постковідним синдромом

Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT

Дослідження поведінкових установок щодо здоров’я у людей із постковідним синдромом Данко, Д. В.; Данко, О. В.; Грузевський, О. А.; Danko, D. V.; Danko, O. V.; Hruzevskyi, O. A. Мета: провести аналіз поширеності адаптивних і дезадаптивних поведінкових установок щодо здоров’я в пацієнтів із постковідним станом (post-COVID-19 condition) та їхнього зв’язку з рівнем тривоги, депресії й якістю життя. Методи. Проведено одномоментне (cross-sectional) дослідження за участю 142 пацієнтів із постковідним станом, верифікованим за критеріями Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) (тривалість симптомів понад 12 тиж). Поведінкові установки оцінювали за опитувальником HPLP-II (Health-Promoting Lifestyle Profile II), скринінг депресії здійснювали за шкалою PHQ-9 (Patient Health Questionnaire-9), тривогу — за шкалою GAD-7 (Generalized Anxiety Disorder-7), якість життя — за опитувальником SF-36 (Short Form 36 Health Survey). Статистичне опрацювання передбачало обчислення описових показників, кореляційний аналіз за Спірменом та множинну логістичну регресію. Результати. Дезадаптивні поведінкові установки зафіксовано у 58% осіб (n=82), адаптивні — у 42% (n=60). Підвищений рівень тривоги (GAD-7 ≥10) виявлено у 64% пацієнтів, депресії (PHQ-9 ≥10) — у 58%. Дезадаптивна поведінка мала прямий зв’язок із тривогою (rs=0,642; p<0,001) та депресією (rs=0,598; p<0,001) й обернений — з якістю життя (SF-36 PCS: rs=–0,536; MCS: rs=–0,621; p<0,001). За результатами регресійного аналізу, дезадаптивна поведінка асоціювалася з депресією (відношення шансів (OR)=3,24; 95% довірчий інтервал (ДІ) 1,87–5,62), тривогою (OR=2,87; 95% ДІ 1,52–5,18), жіночою статтю (OR=2,16; 95% ДІ 1,14–4,09) та тривалістю симптомів (OR=1,12 на кожні 3 міс; 95% ДІ 1,03–1,21). Крім того, серед компонентів HPLP-II найнижчі значення зафіксовано за субшкалами фізичної активності, керування стресом та відповідальності за власне здоров’я, що зумовлювало загальний профіль дезадаптивної поведінки. Висновки. У пацієнтів із постковідним станом дезадаптивні поведінкові установки є поширеними та пов’язані з гіршими показниками психічного здоров’я й якості життя. З огляду на це, поведінкові установки доцільно враховувати під час скринінгу та в реабілітаційних програмах. Отримані результати обґрунтовують застосування мультидисциплінарних реабілітаційних підходів, спрямованих на корекцію поведінкових установок з урахуванням психоемоційного стану пацієнтів. Подальші дослідження доцільно зосередити на вивченні динаміки зазначених змін у межах тривалого спостереження.; Aim: to analyze the prevalence of adaptive and maladaptive health-related behavioral patterns in patients with post-COVID-19 condition and their associations with levels of anxiety, depression, and quality of life. Methods. A cross-sectional study was conducted involving 142 patients with post-COVID-19 condition verified according to WHO criteria (symptom duration exceeding 12 weeks). Behavioral patterns were assessed using the Health-Promoting Lifestyle Profile II (HPLP-II); depression was screened using the Patient Health Questionnaire-9 (PHQ-9); anxiety was evaluated using the Generalized Anxiety Disorder-7 (GAD-7) scale; and quality of life was measured using the Short Form 36 Health Survey (SF-36). Statistical analysis included descriptive statistics, Spearman correlation analysis, and multiple logistic regression. Results. Maladaptive behavioral patterns were identified in 58% of individuals (n=82), and adaptive patterns in 42% (n=60). Elevated anxiety (GAD-7 score of 10 or higher) was detected in 64% of patients, and depression (PHQ-9 score of 10 or higher) in 58%. Maladaptive behavior was positively associated with anxiety (rs=0.642; p<0.001) and depression (rs=0.598; p<0.001), and negatively associated with quality of life (SF36 PCS: rs=–0.536; MCS: rs=–0.621; p<0.001). Regression analysis demonstrated that maladaptive behavior was associated with depression (OR=3.24; 95% CI 1.87–5.62), anxiety (OR=2.87; 95% CI 1.52–5.18), female sex (OR=2.16; 95% CI 1.14–4.09), and symptom duration (OR=1.12 per three-month increment; 95% CI 1.03–1.21). Furthermore, among the HPLPII subscales, the lowest scores were recorded for physical activity, stress management, and health responsibility, which collectively determined the overall maladaptive behavioral profile. Conclusions. Maladaptive health-related behavioral patterns are prevalent among patients with post-COVID-19 condition and are associated with poorer mental health outcomes and reduced quality of life. Accordingly, behavioral patterns should be incorporated into screening protocols and rehabilitation programs. The findings support the application of multidisciplinary rehabilitation approaches aimed at modifying behavioral patterns with consideration of patients’ psychoemotional status. Future research should focus on examining the dynamics of these changes within longitudinal observation frameworks.