Для НРАТ 2

Управління медичними ризиками як інструмент запобігання правопорушенням у медичній галузі

Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT

Управління медичними ризиками як інструмент запобігання правопорушенням у медичній галузі Князькова, В. Я.; Романченко, А. М. Узагальнення характерних для охорони здоров’я ризиків, їх систематизація та групування здійснюються з метою запобігання правопорушенням у медичній галузі. Існує, насамперед, низка таких ризиків, які є спільними для всіх без виключення сфер діяльності. До них відносяться глобальні суспільні зміни, які впливають на життя всіх громадян та всіх галузей економіки. Звичайно такі ризики прийнято поділяти на зовнішні та внутрішні.

Стратегічне управління закладами охорони здоров’я в умовах соціально-економічної нестабільності

Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT

Стратегічне управління закладами охорони здоров’я в умовах соціально-економічної нестабільності Князькова, В. Я.; Андронік, О. В. Система охорони здоров’я належить до стратегічно важливих сфер суспільного розвитку, оскільки від її стабільності, доступності та якості безпосередньо залежать рівень громадського здоров’я, демографічна безпека, працездатність населення та соціально-економічна стійкість держави. У сучасних умовах заклади охорони здоров’я функціонують під впливом численних дестабілізуючих чинників: воєнних ризиків, інфляційного тиску, зростання вартості ресурсів, кадрового дефіциту, міграції населення, нерівномірності доступу до медичної допомоги та підвищення очікувань пацієнтів щодо якості сервісу.

Гігієнічна оцінка поширеності дефіциту вітаміну D серед молодого населення м. Одеси як актуальна проблема громадського здоров'я

Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT

Гігієнічна оцінка поширеності дефіциту вітаміну D серед молодого населення м. Одеси як актуальна проблема громадського здоров'я Агаджанова, І. Р.; Мунціян-Подкалюк, Н. Ю.; Посна, О. М. Вітамін D є одним із ключових біологічно активних компонентів, що забезпечує підтримку кальцій-фосфорного обміну, функціонування кістково-м’язової системи, імунної відповіді та низки метаболічних процесів в організмі людини. Упродовж останніх років проблема дефіциту вітаміну D розглядається не лише як клінічна, але і як важлива медико-соціальна проблема, що має суттєве значення для системи громадського здоров’я. За даними міжнародних досліджень, недостатність або дефіцит вітаміну D спостерігається у значної частини населення світу незалежно від географічного положення країни, віку чи соціального статусу

Роль телемедицини у забезпеченні сталості та відновлення первинної медико-санітарної допомоги в умовах сучасних викликів в Україні

Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT

Роль телемедицини у забезпеченні сталості та відновлення первинної медико-санітарної допомоги в умовах сучасних викликів в Україні Горошков, О. В.; Сініцина, М. О.; Ступаєнко, А. С. Сьогодні українська медична галузь функціонує в умовах масштабних демографічних, соціально-економічних та воєнних викликів, що суттєво впливають на безперервність надання медичної допомоги населенню, загрожують стабільному доступу громадян до лікування. Особливого значення в цих обставинах набуває забезпечення сталості первинної медико-санітарної допомоги (ПМСД), яка є базовим компонентом системи громадського здоров’я та першим рівнем контакту населення з медичною системою.

Ефективність механізмів реалізації політики ВООЗ “Здоров’я для всіх” у системі громадського здоров’я України

Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT

Ефективність механізмів реалізації політики ВООЗ “Здоров’я для всіх” у системі громадського здоров’я України Шанигін, А. В. Політика ВООЗ «Здоров’я для всіх» є однією з базових стратегічних концепцій глобального громадського здоров’я, спрямованою на забезпечення максимально можливого рівня здоров’я для всіх груп населення незалежно від соціально-економічних, географічних та інших детермінант. У сучасних умовах реформування системи охорони здоров’я України її імплементація набуває особливого значення, оскільки визначає вектор розвитку профілактичної медицини, міжсекторальної взаємодії та сталого функціонування системи громадського здоров’я. В Україні впровадження принципів політики «Здоров’я для всіх» відбувається в умовах структурної трансформації системи охорони здоров’я, обмежених ресурсів, демографічних викликів, а також впливу соціальних, екологічних і поведінкових факторів ризику. Це зумовлює необхідність комплексної оцінки ефективності механізмів реалізації зазначеної політики з позицій громадського здоров’я.

Гематологічні предиктори гострого періоду аневризматичного субарахноїдального крововиливу

Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT

Гематологічні предиктори гострого періоду аневризматичного субарахноїдального крововиливу Солодовнікова, Ю. О.; Ревурко, А. П.; Сон, А. С.; Solodovnikova, Yu.; Revurko, A.; Son, A. Анемія спостерігається майже у половини пацієнтів із аневризматичним суарахноїдальним крововиливом (аСАК). Мета: оцінити рівні Hb, Hct та співвідношення Hb/Hct у зв'язку з клінічними характеристиками, методом лікування, ускладненнями та результатами після аСАК.; Anaemia affects nearly half of patients with aneurysmal subarachnoid haemorrhage (aSAH). Low haemoglobin (Hb) level is associated with more severe clinical conditions and poorer outcomes. Aim. To assess Hb, Hct, and the Hb/Hct ratio in association with clinical features, treatment, complications, and outcomes after aSAH.

Роль симуляційних центрів у формуванні рішень у кризових медичних ситуаціях

Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT

Роль симуляційних центрів у формуванні рішень у кризових медичних ситуаціях Мазніченко, Є.; Шпряха, Я.; Коваль, Г.; Maznichenko, Ie.; Shpryakha, Ya.; Koval, G. Зростання складності сучасної системи охорони здоров’я, а також збільшення кількості надзвичайних ситуацій та випадків із масовими жертвами зумовлює необхідність прийняття високоефективних рішень у кризових медичних обставинах. Хоча традиційні підходи до медичної освіти необхідні для набуття теоретичних знань, вони часто не дають змоги відпрацювати ухвалення швидких та обґрунтованих рішень в умовах значного тиску часу та невизначеності. Симуляційні центри стали дієвим інструментом розв’язання цієї проблеми, оскільки створюють реалістичні та безризикові умови, що відтворюють перебіг реальних надзвичайних ситуацій. Метою дослідження є визначення ролі симуляційних центрів у формуванні навичок ухвалення рішень медичними працівниками під час реагування на кризові медичні ситуації. Результати дослідження свідчать, що навчання на основі симуляцій істотно підвищує здатність медичного персоналу своєчасно й точно ухвалювати рішення в умовах високого стресу. Робота з реалістичними кризовими сценаріями покращує ситуаційну обізнаність, сприяє ефективнішому визначенню пріоритетів завдань та сприяє суворішому дотриманню клінічних протоколів. Симуляційні тренування також зміцнюють міждисциплінарну взаємодію, забезпечуючи чітку комунікацію та узгоджені дії між медичними фахівцями різних спеціальностей у надзвичайних умовах. Багаторазова участь у симуляціях допомагає виявляти й зменшувати вплив когнітивних упереджень, розробляти адаптивні стратегії, що зменшують ризик критичних помилок. Навички ухвалення рішень, сформовані в симуляційному середовищі, ефективно переносяться в реальну клінічну практику, що сприяє покращенню результатів лікування пацієнтів та підвищенню операційної ефективності в умовах кризи. У висновках наголошено на необхідності інтеграції симуляційно-орієнтованого навчання в освітні програми для здобувачів вищої освіти та аспірантів медичних закладів як стратегічного заходу з підвищення готовності систем охорони здоров’я. Отримані результати підтверджують, що симуляційні центри є невіддільними компонентами сучасної медичної освіти, які безпосередньо впливають на безпеку пацієнтів, стійкість медичних команд і загальну якість медичної допомоги в ситуаціях, коли кожна хвилина має вирішальне значення.; The increasing complexity of modern healthcare systems, along with the growing number of emergencies and mass-casualty incidents, necessitates the ability to make highly effective decisions under crisis conditions. While traditional approaches to medical education are essential for acquiring theoretical knowledge, they often fail to provide opportunities for practicing rapid and wellreasoned decision-making in situations characterized by severe time pressure and uncertainty. Simulation centers have emerged as an effective solution to this challenge by offering realistic and risk-free environments that replicate the dynamics of actual emergencies. The aim of this study is to determine the role of simulation centers in developing decision-making skills among healthcare professionals when responding to crisis medical situations. The findings indicate that simulation-based training significantly enhances the ability of medical personnel to make timely and accurate decisions under high-stress conditions. Engagement with realistic crisis scenarios improves situational awareness, supports more effective task prioritization, and promotes stricter adherence to clinical protocols. Simulation exercises also strengthen interdisciplinary collaboration by fostering clear communication and coordinated actions among healthcare professionals from different specialties in emergency settings. Repeated participation in simulations helps identify and mitigate cognitive biases, as well as develop adaptive strategies that reduce the risk of critical errors. Decision-making skills acquired in the simulation environment effectively transfer to real clinical practice, contributing to better patient outcomes and improved operational efficiency in crisis situations. The conclusions emphasize the necessity of integrating simulation-based learning into educational programs for medical students and postgraduate trainees as a strategic measure to enhance healthcare system readiness. The results confirm that simulation centers are indispensable components of modern medical education, directly impacting patient safety, team resilience, and the overall quality of care in situations where every minute is critical.

Фенотипи післяопераційної адаптації у дітей різного віку після корекції вроджених вад серця

Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT

Фенотипи післяопераційної адаптації у дітей різного віку після корекції вроджених вад серця Мельниченко, М. Г.; Бузовський, В. Б.; Дибчинська, Н. А. Вроджені вади серця (ВВС) залишаються однією з найпоширеніших груп вроджених аномалій та провідною причиною кардіоваскулярної захворюваності у дитячому віці. Удосконалення методів діагностики, анестезіологічного забезпечення, штучного кровообігу та інтенсивної терапії суттєво покращило результати кардіохірургічного лікування дітей із ВВС, однак ранній післяопераційний період (РПОП) і надалі залишається критичним етапом лікування. Мета: визначити та порівняти фенотипи РПОП у дітей різних вікових груп після кардіохірургічної корекції ВВС на підставі комплексного аналізу клінічних, лабораторних та ехокардіографічних показників.

Комунікативні маркери в медичному дискурсі

Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT

Комунікативні маркери в медичному дискурсі Шаніна, О. С. Потреба людей у спілкуванні – одна із базових, вона визначає їх сумісну діяльність і викликається об’єктивною необхідністю комунікації. Згадаймо відомий вислів французького письменника Антуана де СентЕкзюпері: “Людське спілкування є найвищим благом і радістю у житті”. Перш за все, спілкування – це самостійна й надто специфічна форма активності особистості з метою встановлення стосунків з іншими учасниками комунікативного акту, отримання інформації і досягнення певного взаєморозуміння та вирішення будь-яких проблем.

Інтенсивний контроль холестерину ліпопротеінів низької щільності у сучасній кардіології: докази, цілі, можливості

Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT

Інтенсивний контроль холестерину ліпопротеінів низької щільності у сучасній кардіології: докази, цілі, можливості Перепелюк, М. М.; Сорокін, В. О. Поява нового класу препаратів, а саме моноклональних антитіл для таргетного інгібування ферментів, які задіяні в патогенезі дисліпідемій, дає можливість досягнути майже будь-яких рівнів ліпідів крові. Це викликає необхідність в аналізі впливу агресивної гіполіпідемічної терапії на прогноз стосовно прогнозу серцево-судинних захворювань, адже все більший відсоток сучасних пацієнтів буде досягати низьких та наднизьких концентрацій, порівняно із рекомендованими раніше цільовими значеннями. Сучасні міжнародні рекомендації підтримують стратегію інтенсивного зниження рівня холестерину ліпопротеїнів низької щільності (ХС-ЛПНЩ) у пацієнтів високого (ВР) та дуже високого (ДВР) серцево-судинного ризику, із прагненням досягнення рівнів <70 мг/дл та <55 мг/дл відповідно. Проте нашу увагу привернула певна кількість нових свідчень, з неоднозначними результатами щодо агресивного зниження концентрації ЛПНЩ. З цією метою було проведено аналіз літератури з цієї теми з відкритих ресурсів.