<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" version="2.0">
<channel>
<title>Наукові статті. Кафедра хірургії №3</title>
<link>https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/1054</link>
<description/>
<pubDate>Sun, 20 Mar 2022 08:47:14 GMT</pubDate>
<dc:date>2022-03-20T08:47:14Z</dc:date>
<item>
<title>Вплив застосування циторедуктивної хірургії та внутрішньочеревної гіпертермічної хіміоперфузії на клінічні результати лікування пацієнтів з метастатичним раком шлунка</title>
<link>https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/10742</link>
<description>Вплив застосування циторедуктивної хірургії та внутрішньочеревної гіпертермічної хіміоперфузії на клінічні результати лікування пацієнтів з метастатичним раком шлунка
Соколов, В. М.; Бондар, О. В.; Четверіков, С. Г.; Максимовський, В. Є.; Атанасов, Д. В.; Четверіков, М. С.; Четверікова-Овчинник, В. В.; Sokolov, V. M.; Bondar, O. V.; Chetverikov, S. G.; Maksymovskyi, V. Ye.; Atanasov, D. V.; Chetverikov, M. S.; Chetverikova-Ovchynnyk, V. V.
Розглянуто результати лікування 34 пацієнтів з метастатичним раком шлунка, які були розподілені на дві групи: контрольна – 24 пацієнти, яким виконувалося на першому етапі первинне циторедуктивне оперативне втручання (CRS) в повному обсязі з ад’ювантною хіміотерапією (ACT) за схемою FLOT, та дослідна – 10 пацієнтів, яким виконувалося на першому етапі CRS в повному обсязі в комбінації з HIPEC і ACT. При порівнянні частоти післяопераційних ускладнень у групах контрольна та дослідна р &gt; 0,05. При порівнянні частоти побічних ефектів хіміотерапев тичного лікування у групах контрольна та дослідна р &gt; 0,05. У результаті даного дослідження доведено відсутність статистично значущого впливу на клінічний перебіг післяопераційного періоду за рахунок збільшення частоти післяопераційних ускладнень або побічних ефектів хіміотерапевтичних препаратів.; For gastric cancer (GC), metastatic peritoneal carcinomatosis (PC) is a typical process. PC and its consequences usually lead to the death of 20–40% of patients with GC. For carefully selected patients, intraperitoneal hyperthermic chemoperfusion can be applied. The aim of the study was to investigate the effect of cytoreductive surgery in combination with HIPEC on the clinical course of the postoperative period, the frequency of postoperative complications&#13;
and side effects of chemotherapeutic drugs in the treatment of advanced GC. Materials and methods. The results of treatment of 34 patients with advanced GC were analyzed. The patients were divided into two groups: IA group – 24 patients with advanced GC, who first underwent complete primary cytoreductive surgery (CRS) with adjuvant chemotherapy (ACT) according to the FLOT scheme and IB group – 10 patients with advanced GC treated by CRS +&#13;
ACT + HIPEC. Results. Comparing the number of patients with postoperative complications in groups IA (CRS&#13;
+ ACT) and IB (CRS + HIPEC + ACT) using the exact bilateral Fisher’s test p &gt; 0.05. Comparing the frequency of side effects of chemotherapeutic treatment in the FLOT mode in groups IA (CRS + ACT) and IB (CRS + HIPEC + ACT), the values of χ2 = 20.750, χ2Cr = 28.568 (p = 0.0622) were obtained. Conclusions. The usage of HIPEC in combination with complete CRS and ACT is a promising method of treatment of this group of patients. As a result of this study, it was proved that there is no statistically significant effect on the clinical course of the postoperative period due to the increase in the frequency of postoperative complications or side effects of chemotherapeutic drugs.
</description>
<pubDate>Fri, 01 Jan 2021 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/10742</guid>
<dc:date>2021-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item>
<title>Почечная функция при лапараскопической парциальной нефрэктомии с применением тепловой ишемии</title>
<link>https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/10565</link>
<description>Почечная функция при лапараскопической парциальной нефрэктомии с применением тепловой ишемии
Лысенко, В. В.; Меленевский, Д. А.; Чайка, А. М.; Меленевский, А. Д.; Илющенко, С. Ю.
Злокачественные новообразования почек составляют примерно 3% от всех случаев раковых заболеваний у взрослых. В свою очередь, 80–85% опухолей почек – это почечно-клеточная карцинома, 10–15%–папиллярный раки до 5% – хромофобные опухоли почек, карциномы собирательных канальцев и другие. Резекция почки на сегодняшний день является стандартной&#13;
операцией при локализованных формах почечно-клеточного рака (ПКР) диаметром до 4см, которая дает не только удовлетворительные онкологические, но и функциональные результаты. Одним из стандартных подходов при проведении резекции почки является прекращение кровотока путем пережатия сосудистой ножки во время операции, что дает возможность минимизировать кровопотерю. К основным преимуществам резекции почки относятся: сохранение функционального&#13;
состояния почек, что позволяет снизить риск возникновения почечной недостаточности и осложнений, связанных с ней со стороны других органов и систем, тем самым, обеспечивая хорошие показатели общей выживаемости в целом в сравнении с радикальной нефрэктомией. Это, в свою очередь, позволило существенно улучшить прогноз в отношении выживаемости, связанной с собственно раковым заболеванием. С другой стороны, сокращение функционирующего объѐма паренхимы почки в результате оперативного вмешательства практически неминуемо приводит к развитию хронической болезни почек (ХБП). В связи с этим представляет особый интерес оценка функционального состояния почек до и после оперативного вмешательства.&#13;
Цель исследования: оценить функциональное состояние почек до и после оперативного вмешательства.
</description>
<pubDate>Fri, 01 Jan 2016 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/10565</guid>
<dc:date>2016-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item>
<title>Спосіб лікування остеомієліту п’яткової кістки у хворих на нейропатичну форму синдрому діабетичної стопи</title>
<link>https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/10507</link>
<description>Спосіб лікування остеомієліту п’яткової кістки у хворих на нейропатичну форму синдрому діабетичної стопи
Грубник, Ю. В.; Головченко, М. Ю.; Анципович, Є. А.; Grubnik, U. V.; Holovchenko, M. U.; Ancypovich, E. A.
Мета роботи: поліпшити результати лікування, знизити кількість післяопераційних ускладнень, скоротити терміни стаціонарного лікування хворих з остеомієлітом п’яткової кістки на тлі нейропатичної форми синдрому діабетичної стопи завдяки застосуванню запропонованої методики модифікованого операційного лікування. Матеріали і методи. Дослідження проводили на базі відділення гнійно­септичної хірургії Міської клінічної лікарні № 11 м. Одеси. У дослідження включені пацієнти, які хворіють на цукровий діабет типу 2 з нейропатичною формою синдрому діабетичної стопи. У всіх випадках гнійно­некротичний процес локалізувався в ділянці п’яти з ураженням п’яткової кістки. Впродовж 2014–2020 рр. ми спостерігали пацієнтів з остеомієлітом п’яткової кістки на тлі нейропатичної діабетичної стопи. Пацієнтів розділили на дві групи. Першу групу склали 24 пацієнти з остеомієлітом п’яткової кістки, оперованих за запропонованою методикою. З метою стимуляції репаративних процесів у тканинах ми використовували інтраопераційну інфільтрацію шкірно­м’язових клаптів збагаченою тромбоцитами плазмою. Друга групу сформували на підставі ретроспективного аналізу історій хвороби 32 пацієнтів, які отримували лікування за загальноприйнятими методиками. Результати досліджень та їх обговорення. Застосування запропонованого методу лікування остеомієліту п’яткової кістки дало змогу знизити кількість післяопераційних ускладнень з 25 до 8,2 %, скоротити середній термін перебування пацієнта в стаціонарі з (29,4 ± 6,2) до (17,14 ± 5,2) дня, а також внаслідок більш ефективного лікування остеомієліту п’яткової кістки зберегти опороспроможність кінцівки, поліпшити якість життя пацієнтів. Відсутність післяопераційних гематом у пацієнтів першої групи ми пов’язуємо із застосуванням розробленої методики «пломбування» залишкових порожнин, яку ми розробили, що запобігає скупченню ексудату з наступним його нагноєнням. Інтраопераційна інфільтрація тканин збагаченої тромбоцитами плазми, що містить не тільки фактори росту, але й адгезивні молекули і цитокіни, що стимулюють репараційні й анаболічні процеси в пошкоджених тканинах, стимулює неоангіогенез, зменшує ймовірність розвитку вторинних некрозів у рані.; The aim of the work: to improve results of treatment, to reduce quantity of postoperative complications, to reduce terms of inpatient treatment of patients with osteomyelitis of a heel bone with neuropathic form of diabetic foot syndrome due to application of the technique of the modified operative treatment offered by us. Мaterials and Methods. The research was carried out in Septic Surgery of Odesa City Clinical Hospital No. 11. The patients with diabetes, type 2, with a neuropathic form of diabetic foot syndrome were included in research. In all the cases we saw a purulent­necrotic process in the area of calcaneus. Throughout 2014–2020, we observed patients with osteomyelitis of the calcaneus. Group 1 included 24 patients with osteomyelitis of the calcaneus, who were operated according to technique proposed by us. In order to stimulate reparative&#13;
processes in the tissues, musculocutaneous flaps intraoperatively were infiltrated with platelets reached plasma. Another group was put on the submission of a retrospective analysis of the history of 32 patients, who were treated with the use of common methods. Results and Discussion. The use of the proposed method for the treatment of calcaneal osteomyelitis made it possible to reduce the number of postoperative complications from 25 % to 8.2 %, to reduce the average length of hospital stay from (29.4±6.2) to (17.14±5.2) days, as well as due to more effective treatment of osteomyelitis of the calcaneus to preserve the support ability of the limb, improve the quality of life of patients. We associate the absence of postoperative hematomas in the patients of group 1 with the use of the technique developed by us for “filling” the&#13;
residual cavities, preventing the accumulation of exudate with its subsequent suppuration. Intraoperative tissue infiltration of platelet­rich plasma containing not only growth factors, but also adhesive molecules and cytokines that stimulate repair and anabolic processes in damaged tissues, stimulates neoangiogenesis, and reduces the likelihood of secondary necrosis in the wound.
</description>
<pubDate>Fri, 01 Jan 2021 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/10507</guid>
<dc:date>2021-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item>
<title>Використання технології електрозварювання в сепарації шарів черевної стінки та інфільтрація зони імплантації сітчастого поліпропіленового протезу аутологічною плазмою збагаченою тромбоцитами як фактори зменшення вираженності післяопераційних сером</title>
<link>https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/10500</link>
<description>Використання технології електрозварювання в сепарації шарів черевної стінки та інфільтрація зони імплантації сітчастого поліпропіленового протезу аутологічною плазмою збагаченою тромбоцитами як фактори зменшення вираженності післяопераційних сером
Четверіков, С. Г.; Ткаченко, О. І.; Атанасов, Д. В.; Максимовський, В. Є.; Осадчий, Д. М.; Вододюк, В. Ю.; Михайлов, О. С.; Лисаченко, В. В.
Ненатяжна аллоегрніопластика поліпропіленовим сітчастим імплантатом має ряд недоліків що пов’язані з місцевим виникненням неспецифічних довготривалих запальних реакцій за типом реакції на інородне тіло. Надмірна ексудація в зоні імплантації призводить до формування сером що потребують пункційної аспірації та значно збільшують терміни&#13;
лікування. У віддаленому періоді хронічний затяжний запальний процес призводить до формування грубої сполучної тканини, що пояснює розвиток біомеханічних ускладнень. Фактори росту, що привносяться плазмою збагаченою тромбоцитами (ПЗТ), стимулюють вивільнення регенеративних цитокінів, що передбачає зменшення локальних запальних проявів в інтеграції алотрансплантатів та зменшення проявів післяопераційних ускладнень. Мета. Визначити доцільність місцевого використання ПЗТ та технології електрозварювання в сепарації шарів передньої черевної стінки з метою профілактики післяпераційних сером та визначити безпосередні результати запропонованої техніки.
</description>
<pubDate>Sun, 01 Jan 2017 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/10500</guid>
<dc:date>2017-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item>
<title>Застосування високочастотного електрозварювання живих тканин при циторедуктивних операціях на органах черевної порожнини</title>
<link>https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/10482</link>
<description>Застосування високочастотного електрозварювання живих тканин при циторедуктивних операціях на органах черевної порожнини
Максимовський, В. Є.; Осадчий, Д. М.; Ткаченко, О. І.; Севергін, В. Є.; Пирогов, В. В.; Атанасов, Д. В.
Циторедуктивні хірургічні втручання у поєднанні з внутрішньочеревною гіпертермічною хіміоперфузією (ВЧТГХП) значно покращили прогноз хворих з раком яєчників, товстої кишки, шлунку, злоякісною мезотеліомою, ускладнених перітонеальним канцероматозом. Складовими оптимальної циторедукції є туморектомія, парієтальная та вісцеральна перітонектомія, лімфаденектомія, мультивісцеральні резекції уражених органів. Такі оперативні втручання супроводжуються масивною дифузною кровотечою з передочеревенної, мезентеріальної клітковини. До того ж проведення ВЧТГХП, особливо закритим методом, провокує гідравлічний&#13;
змив тромбів, коагулятів, лігатур. Лімфодиссекція, особливо у порожнині малого тазу, може ускладнитися в післяопераційному періоді лімфореєю, формуванням лімфоцелє. Основним фактором попередження вказаних ускладнень є надійна обробка кровоносних та лімфатичних судин. На базі хірургічного відділення Центру відновної та реконструктивної медицини в період з 2014 по 2017 рр. проведено комбіноване (циторедукція з ВЧТГХП) лікування 26 хворих із канцероматозом черевної порожнини, з них 17 з раком яєчників (%), 5 з раком товстої кишки (%), 3 з раком шлунку (%), 3 зі злоякісними мезотеліомами (%).
</description>
<pubDate>Sun, 01 Jan 2017 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/10482</guid>
<dc:date>2017-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item>
<title>Лапароскопический доступ при органосохраняющей хирургии рака почки</title>
<link>https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/10480</link>
<description>Лапароскопический доступ при органосохраняющей хирургии рака почки
Лысенко, В. В.; Меленевский, А. Д.; Осадчий, Д. Н.; Снисаренко, В. А.
Лапароскопическая резекция почки остается одной из самых технически трудных операций, и возникает вопрос целесообразности освоения лапароскопического доступа хирургами,&#13;
имеющим опыт открытой хирургии. Цель исследования: изучить периоперационные и ранние&#13;
послеоперационные результаты первых лапароскопических резекций почки.
</description>
<pubDate>Thu, 01 Jan 2015 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/10480</guid>
<dc:date>2015-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item>
<title>Миниинвазивный доступ в онкоурологии</title>
<link>https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/10478</link>
<description>Миниинвазивный доступ в онкоурологии
Лысенко, В. В.; Осадчий, Д. Н.; Чайка, А. М.; Снисаренко, В. А.
Лапароскопический доступ достаточно широко используется в урологической практике. Доказано его преимущество для коррекции гидронефроза, нефропексии, лечения парапельвикальных кист почки. Однако большие объемы оперативных вмешательств при онкоурологической патологии дают повод для сомнения в целесообразности миниинвазивного доступа. Цель работы: проанализировать собственный опыт лапароскопических оперативных вмешательств при онкоурологических заболеваниях.
</description>
<pubDate>Thu, 01 Jan 2015 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/10478</guid>
<dc:date>2015-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item>
<title>Лечение метастатического поражения тел позвонков методом пункционной вертебропластики и лазерной вапоризации</title>
<link>https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/10477</link>
<description>Лечение метастатического поражения тел позвонков методом пункционной вертебропластики и лазерной вапоризации
Яворский, А. А.; Чехлов, М. В.
Цель работы: изучение результатов и определение эффективности пункционной вертебропластики в сочетании с лазерной вапоризацией, как метода лечения метастатического поражения тел позвонков. На базе хирургического отделения Центра реконструктивной и  восстановительной медицины (Университетская клиника) Одесского национального медицинского университета выполнены пункционная вертебропластика с лазерной вапоризацией 17 пациентам с метастатическим поражением позвоночника. Пункционная вертебропластика выполнялась с использованием костного цемента VertaPlex Stryker. Лазерная вапоризация выполнялась хирургическим Nd:YAG лазером Dornier Medilas Fibertom. Состояние пациентов в до- и послеоперационном периоде оценивалось по индексу Карновского, шкале ECOG-ВОЗ, визуальной аналоговой шкале боли.
</description>
<pubDate>Thu, 01 Jan 2015 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/10477</guid>
<dc:date>2015-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item>
<title>Лапароскопическая простатэктомия у пациентов с РПЖ Т3Б стадии</title>
<link>https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/10413</link>
<description>Лапароскопическая простатэктомия у пациентов с РПЖ Т3Б стадии
Лысенко, В. В.; Осадчий, Д. Н.; Роша, Л. Г.; Снисаренко, В. А.
В последние годы появились исследования, демонстрирующие хорошие отдаленные результаты радикальной простатэктомии (РПЭ) у определенной категории больных при местнораспространенномраке предстательной железы (РПЖ).При этом по-прежнему существует мнение, что пациенты с инвазией опухоли в семенной комплекс, т.е. с Т3b стадией имеют сомнительные преимущества в канцерспецифической и безрецидивной выживаемости при РПЭ. Цель исследования. Сравнить периоперационные и ранние послеоперационные результаты лапароскопической экстраперитонеальной простатэктомии у пациентов с Т3а и Т3b стадией РПЖ.
</description>
<pubDate>Thu, 01 Jan 2015 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/10413</guid>
<dc:date>2015-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item>
<title>Дослідження показників про- та антиоксидантної системи в спермоплазмі при порушенні фертильності у чоловіків</title>
<link>https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/10278</link>
<description>Дослідження показників про- та антиоксидантної системи в спермоплазмі при порушенні фертильності у чоловіків
Меленевський, О. Д.; Чайка, О. М.; Третьякова, О. В.; Melenevsky, O. D.; Chaika, O. M.; Tretyakova, O. V.; Меленевский, А. Д.; Чайка, О. М.; Третьякова, Е. В.
Одним з важливих показників погіршення стану репродуктивного здоров'я населення э безплідність, від якої страждають близько 15 % подружніх пар. Упродовж останніх років в Україні щорічно реєструється майже 11 тис. випадків даної патології у чоловіків. Мета дослідження: вивчення стану про- та антиоксидантних систем в спермоплазмі при порушенні фертильності у чоловіків з різними видами чоловічого безпліддя.; The article presents the study results of marker indicators of pro- and antioxidant spermoplasm systems among men of reproductive age with various types of infertility. It is shown that patients who were diagnosed with “secretory male infertility”, had the level of MDA content that was exceeding control indicators in 1.2 times (α≤0,05) with simultaneous activation of SOD (in 132.2%, α≤0,05) against the background of slight CAT activity decreasing. The SOD/CAT ratio increased in 1.44 times compared&#13;
to the control, and the activity of GAOS enzymes was not significantly different from the control group. The condition of pro- and antioxidant protection system can be classified as “activated” due to “SOD + CAT” link with imbalance in the system, which can lead to progression of cytotoxic effects. The patients’ segmentation who were diagnosed with “excretorytoxic male infertility” into three subgroups by MDA content in spermoplasm made it possible to establish that the first subgroup was characterized by “compensatory activation” mainly of GAOS against the background of decreasing MDA content, in the second subgroup - indicators of the pro- and anti-radical protection system did not have reliable differences comparing with control results. The third subgroup showed increase of MDA content (66.1%, α≤0,01) and activity decrease of all anti-radical protection systems. The state of pro- and antioxidant protection system in this subgroup can be classified as “oxidative stress.” The indicators study of pro-antioxidant systems in spermoplasm among patients with various types of male infertility will allow to carry out pathogenetically justified prevention and correction of conditions, which are accompanied by development of oxidative stress.
</description>
<pubDate>Fri, 01 Jan 2021 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/10278</guid>
<dc:date>2021-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
</channel>
</rss>
