<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" version="2.0">
<channel>
<title>Наукові статті. Кафедра хірургії з післядипломною освітою</title>
<link>https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/1046</link>
<description/>
<pubDate>Thu, 11 Jun 2026 07:37:40 GMT</pubDate>
<dc:date>2026-06-11T07:37:40Z</dc:date>
<item>
<title>Вульнерологічний моніторинг загоєння хронічних ран при застосуванні LiDAR-технології у пацієнтів із синдромом діабетичної стопи</title>
<link>https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19755</link>
<description>Вульнерологічний моніторинг загоєння хронічних ран при застосуванні LiDAR-технології у пацієнтів із синдромом діабетичної стопи
Муравйов, П.; Шаханов, О.; Васильєв, О.; Кравець, К.; Muraviov, P.; Shakhanov, O.; Vasyliev, O.; Kravets, K.
Мета роботи: оцінити діагностичну точність та відтворюваність LiDAR- технології у вульнерологічному моніторингу хронічних&#13;
ран у хворих із синдромом діабетичної стопи.&#13;
Матеріали і методи. Обстежено 50 пацієнтів із хронічними ранами (тривалість понад 4 тижні), класифікованими за Wagner та&#13;
Texas. Морфометрію виконували за допомогою чотирьох методів: лінійні вимірювання, планіметрія, цифрова фотограмметрія та&#13;
LiDAR-сканування. Оцінювали площу, об’єм і рельєф рани; аналізували міждослідницьке узгодження (ICC), систематичні похибки та динаміку загоєння протягом 4 тижнів.&#13;
Результати. LiDAR-технологія забезпечила найвищу точність та відтворюваність (ICC=0,972), перевищивши фотограмметрію&#13;
(0,914), планіметрію (0,853) та лінійні вимірювання (0,781). Лінійний метод мав найбільше систематичне завищення площі&#13;
(-1,45 см² порівняно з LiDAR). Через 4 тижні середня площа рани за LiDAR зменшилася з 11,42 до 7,86 см², тоді як фотограмметрія зафіксувала 8,31 см², а лінійні вимірювання – 8,92 см². Тижневий регрес площі був максимальним за LiDAR (5,3 %), у фотограмметрії становив 4,8 %, у лінійних вимірюваннях – 3,2 %. LiDAR- технологія продемонструвала найменшу похибку, високу&#13;
стабільність результатів та найбільшу чутливість до мінімальних змін геометрії рани, що робить її ефективним інструментом для&#13;
раннього виявлення як покращення, так і погіршення перебігу ранового процесу. Традиційні методи виявилися менш точними&#13;
через контактність, варіабельність та низьку відтворюваність.&#13;
Висновки. LiDAR-сканування є високоточним, відтворюваним та клінічно значущим методом моніторингу хронічних ран, що&#13;
може бути інтегрованим до стандартизованих алгоритмів лікування пацієнтів із синдромом діабетичної стопи.; The aim of the work: to evaluate the diagnostic accuracy and reproducibility of LiDAR technology in wound monitoring among patients&#13;
with diabetic foot-associated chronic ulcers.&#13;
Materials and Methods. 50 patients with chronic wounds (lasting more than 4 weeks), classified according to the Wagner and Texas&#13;
systems, were examined. Wound morphometry was performed using four methods: linear measurement, planimetry, digital photogrammetry,&#13;
and LiDAR scanning. Wound area, volume, and surface topography were assessed; inter-observer agreement (ICC), systematic&#13;
measurement bias, and 4-week healing dynamics were analyzed.&#13;
Results. LiDAR demonstrated the highest accuracy and reproducibility (ICC=0.972), outperforming photogrammetry (0.914), planimetry&#13;
(0.853), and linear measurements (0.781). Linear measurement showed the greatest systematic overestimation of wound area (-1.45 cm²&#13;
compared to LiDAR). After 4 weeks, the mean wound area measured by LiDAR decreased from 11.42 to 7.86 cm², while photogrammetry&#13;
recorded 8.31 cm² and linear measurement 8.92 cm². Weekly wound-area regression was highest with LiDAR (5.3 %), compared with&#13;
4.8 % for photogrammetry and 3.2 % for linear measurement. LiDAR demonstrated the lowest measurement error, highest stability, and&#13;
greatest sensitivity to minimal geometric changes, making it a valuable tool for early detection of both improvement and deterioration in&#13;
chronic wound healing. Traditional contact-based methods proved less accurate due to variability, operator dependence, and limited&#13;
reproducibility.&#13;
Conclusions. LiDAR is a highly accurate, reproducible, and clinically meaningful method for chronic wound monitoring and may be&#13;
integrated into standardized management algorithms for diabetic foot ulcers.
</description>
<pubDate>Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19755</guid>
<dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item>
<title>Найближчі й віддалені результати хірургічного лікування пацієнтів із синдромом діабетичної стопи та оцінка їх якості життя</title>
<link>https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19754</link>
<description>Найближчі й віддалені результати хірургічного лікування пацієнтів із синдромом діабетичної стопи та оцінка їх якості життя
Бородаєв, І.; Станко, О.; Качанов, В.; Borodaiev, I.; Stanko, O.; Kachanov, V.
Мета роботи: вивчити найближчі та віддалені результати хірургічного лікування пацієнтів із синдромом діабетичної стопи та&#13;
оцінити їх якість життя. Матеріали і методи. У хірургічному відділені лікарні Святої Катерини та клініці хірургії Одеського національного медичного&#13;
університету проліковано у період з 2020 р. до 2025 р. 195 хворих із синдромом діабетичної стопи (СДС). Враховували перевагу&#13;
тієї чи іншої форми патології за видами: ішемічна форма – 54 (27,7 %) пацієнти, нейропатична – 72 (36,9 %) хворих і нейроішемічна (змішана) – 69 (35,4 %) пацієнтів. Результати. Було розроблено схему вибору методу операційного втручання у геронтологічних хворих із діабетичною ангіопатією залежно від рівня ураження магістральних артерій нижніх кінцівок, стадії ішемії кінцівки та тяжкості супутньої патології і методики визначення якості життя у даної категорії пацієнтів. Доведено, що після реконструктивних операцій результати якості життя&#13;
значно кращі, ніж після консервативної терапії та ампутацій. Зниження рівня ампутацій у пацієнтів із діабетичною ангіопатією та&#13;
критичною ішемією внаслідок реконструктивних операцій покращує якість життя. Висновки. Віддалені результати комплексного лікування гнійно-некротичних ускладнень СДС стають сприятливими, коли хірургічна обробка завершиться загоєнням на кшталт первинного натягу, настає компенсація ішемії, глікемії, стабілізація полінейропатії та пом'якшуються умови виразковоутворення. Виконання цих умов залежить від якості спеціалізованого хірургічного та міждисциплінарного лікування.; The aim of the work: to reveal the immediate and long-term results of surgical treatment of diabetic foot syndrome with the quality of life&#13;
assessment.&#13;
Materials and Methods. In the surgical department of St. Catherine's Hospital and ONMedU surgery clinic, 195 patients with DS&#13;
syndrome were under treatment from 2020 till 2025. There was encountered the predominance of ischemic form – 54 (27.7 %) patients;&#13;
neuropathic form – 72 (36.9 %) patients; and neuroischemic (mixed) form – 69 (35.4 %) patients pathology by type.&#13;
Results. A scheme for choosing the method of surgical intervention in gerontological patients with diabetic angiopathy was based on the&#13;
level of injury to the main arteries of the lower extremities, the stage of limb ischemia and the severity of concomitant pathology and a&#13;
method for determining the quality of life for such category of patients. We have proved that as the result of reconstructive operations, the&#13;
quality of life has increased significantly better than after conservative therapy and amputations. Reducing the level of amputations among&#13;
patients with diabetic angiopathy and critical ischemia as the result of reconstructive surgery improves the quality of life drastically.&#13;
Conclusions. Long-term results of complex treatment of purulent-necrotic complications of VDS become preferable when surgical&#13;
treatment is implemented using primary tension healing, ischemia compensation; stabilization of polyneuropathy, glycemia and conditions&#13;
of ulceration are alleviated. Following these conditions affects the quality of specialized surgical and interdisciplinary treatment.
</description>
<pubDate>Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19754</guid>
<dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item>
<title>Алгоритм діагностичних та лікувальних підходів до гострого калькульозного холециститу в умовах повномасштабної війни в Україні</title>
<link>https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19681</link>
<description>Алгоритм діагностичних та лікувальних підходів до гострого калькульозного холециститу в умовах повномасштабної війни в Україні
Міщенко, В. В.; Пономаренко, А. В.; Міщенко, В. П.; Mishchenko, V. V.; Ponomarenko, A. V.; Mishchenko, V. P.
Під час повномасштабної війни в нашій&#13;
країні відбувається посилення патологічних емоційних процесів, які впливають на перебіг жовчнокам’яної хвороби і гострого калькульозного холециститу. Актуальним залишається&#13;
питання вивчення лабораторних показників до діагностики&#13;
та вибору лікувальної тактики при гострому калькульозному&#13;
холециститі в умовах повномасштабної війни в Україні.&#13;
Питання терміновості виконання операції при гострому&#13;
калькульозному холециститі при цьому не відпрацьовані, застосування інфузійної і антибактеріальної терапії є не завжди&#13;
позитивними.&#13;
Вирішення проблеми діагностики, лікування, профілактики можливих ускладнень ГКХ з урахуванням реалій сьогодення в умовах повномасштабної війни в Україні не задовольняють ані пацієнтів, ані хірургів.&#13;
Мета: розробка алгоритму діагностичних та лікувальних&#13;
підходів до гострого калькульозного холециститу в умовах повномасштабної війни в Україні.&#13;
Матеріали та методи. Проліковано 58 хворих та проведено ретроспективний аналіз 62 історій хвороб хворих на&#13;
гострий калькульозний холецистит. Розроблено алгоритм&#13;
діагностичних та лікувальних підходів до гострого калькульозного холециститу в умовах повномасштабної війни в&#13;
Україні.&#13;
Результати. Частота деструктивних форм запалення жовчного міхура була у 1,8 рази більшою ніж у передвоєнний час.&#13;
Порушення психоемоційного стану характерна для хворих на&#13;
гострий калькульозний холецистит. Рівень ШОЕ, кількість&#13;
лейкоцитів, моноцитів були вищими, еритроцитів, гемоглобіну, гематокриту, лімфоцитів – меншими. Дані коагулограми&#13;
свідчили про гіперкоагуляцію. Встановлена гіпопротеїнемія,&#13;
гіперхолестиринемія, гіперкортизолемія, порушення функціональних проб печінки, високий рівень D-dimer, прокальцитоніна, позитивне визначення СРБ, низькі рівні феритина,&#13;
мікроелемента магнію, вітаміну D (загального).&#13;
Висновки. Розроблений алгоритм діагностичних та&#13;
лікувальних підходів до гострого калькульозного холециститу&#13;
в умовах повномасштабної війни в Україні слід застосовувати&#13;
в практиці.; During the full-scale war in our country, pathological emotional processes are increasing, which affect the course of gallstone disease and GKH. The issue of studying laboratory indicators for diagnosis and choosing treatment tactics for acute calculous cholecystitis in the conditions of a full-scale war in Ukraine remains relevant.&#13;
The issue of the urgency of performing surgery for acute calculous cholecystitis has not been worked out, the use of infusion and antibacterial therapy is not always positive.&#13;
Solving the problem of diagnosis, treatment, and prevention of possible complications of GKH, taking into account the realities of today in the conditions of a full-scale war in Ukraine, does not satisfy either patients or surgeons. Aim. Development of an algorithm of diagnostic and therapeutic approaches to acute calculous cholecystitis in conditions of full-scale war in Ukraine. Materials and methods. 58 patients were treated and a retrospective analysis of 62 case histories of patients with acute calculous cholecystitis was conducted. An algorithm of diagnostic and therapeutic approaches to acute calculous cholecystitis in conditions of full-scale war in Ukraine was developed. Results. The frequency of destructive forms of gallbladder inflammation was 1.8 times higher than in pre-war times. Violation of the psychoemotional state is characteristic of patients with acute calculous cholecystitis. The level of of erythrocyte sedimentation rate, the number of leukocytes, monocytes were higher, erythrocytes, hemoglobin, hematocrit, lymphocytes - lower. Coagulogram data indicated hypercoagulation. Hypoproteinemia, hypercholesterolemia, hypercortisolemia, impaired liver function tests, high levels of D-dimer, procalcitonin, positive determination of CRP, low levels of ferritin, trace element magnesium, vitamin D (total). Conclusions. The developed algorithm of diagnostic and therapeutic approaches to acute calculous cholecystitis in the conditions of a full-scale war in Ukraine should be applied in practice.
</description>
<pubDate>Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19681</guid>
<dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item>
<title>Історичні аспекти впровадження лапароскопічної та робот-асистованої радикальної простатектомій при хірургічному лікуванні раку простати (частина 1)</title>
<link>https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19678</link>
<description>Історичні аспекти впровадження лапароскопічної та робот-асистованої радикальної простатектомій при хірургічному лікуванні раку простати (частина 1)
Горовий, В. І.; Соснін, М. Д.; Шапринський, В. О.; Церковнюк, Р. Г.; Морару-Бурлеску, Р. П.; Кравченко, А. М.; Чайка, О. М.; Вознюк, Т. О.; Тагеєв, В. Р.; Кваша, О. М.; Horovy, V. I.; Sosnin, M. D.; Shaprynskyi, V. O.; Tserkovniuk, R. G.; Moraru-Burlesku, R. P.; Kravchenko, A. M.; Chaika, O. M.; Vozniuk, T. O.; Tageev, V. R.; Kvasha, O. M.
Радикальна простатектомія при раці передміхурової залози має більш, ніж 120-річну історію, пройшла шлях&#13;
від відкритого промежинного та залобкового втручання до&#13;
лапароскопічної і роботизованої техніки (багатопортової та&#13;
однопортової). У роботі представлено аналіз відкритих методик радикальної простатектомії промежинним та залобковим&#13;
доступом, а також етапи впровадження лапароскопічної та&#13;
робот-асистованої радикальної простатектомій при хірургічному лікуванні раку простати. Лапароскопічні та робот-асистовані радикальні простатектомії при хірургічному лікуванні&#13;
раку простати виконують багатопортовими та однопортовими&#13;
методиками, які характеризуються меншою інвазивністю та&#13;
морбідністю, а також кращими онкологічними та функціональними результатами у порівнянні із відкритими втручаннями. Зроблено заключення, що лапароскопічні та роботасистовані радикальні простатектомії необхідно впроваджувати в практичну роботу урологів як малоінвазивні втручання&#13;
при хірургічному лікуванні локалізованого та місцево-поширеного раку простати.&#13;
Мета дослідження – провести аналіз джерел літератури&#13;
та зазначити етапи впровадження лапароскопічної та роботасистованої радикальної простатектомій при хірургічному лікуванні раку простати.; Radical prostatectomy for prostate cancer has a history&#13;
of more than 120 years, having gone from open perineal and lobular&#13;
intervention to laparoscopic and robotic techniques (multiport and&#13;
single-port). The paper presents an analysis of open radical prostatectomy techniques using perineal and lobular access, as well as the&#13;
stages of implementing laparoscopic and robot-assisted radical prostatectomy in the surgical treatment of prostate cancer. Laparoscopic&#13;
and robot-assisted radical prostatectomy in the surgical treatment of&#13;
prostate cancer is performed using multiport and single-port techniques, which are characterized by less invasiveness and morbidity,&#13;
as well as better oncological and functional results compared to open&#13;
interventions. It is concluded that laparoscopic and robot-assisted&#13;
radical prostatectomy should be introduced into the practical work&#13;
of urologists as minimally invasive interventions in the surgical treatment of localized and locally advanced prostate cancer.&#13;
The purpose of the study is to analyze the literature sources and&#13;
identify the stages of implementation of laparoscopic and robotassisted radical prostatectomy in the surgical treatment of prostate&#13;
cancer.
</description>
<pubDate>Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19678</guid>
<dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item>
<title>Історія впровадження лапароскопічної та робот-асистованої радикальної простатектомії при хірургічному лікуванні раку передміхурової залози</title>
<link>https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19652</link>
<description>Історія впровадження лапароскопічної та робот-асистованої радикальної простатектомії при хірургічному лікуванні раку передміхурової залози
Горовий, В. І.; Соснін, М. Д.; Шапринський, В. О.; Церковнюк, Р. Г.; Кравченко, А. М.; Морару-Бурлеску, Р. П.; Чайка, О. М.
Радикальна простатектомія при раку передміхурової залози (РПЗ) має більш ніж 120-річну історію, пройшла&#13;
шлях від відкритого промежинного та залобкового втручання до лапароскопічної та роботизованої техніки (одноі багатопортової). У статті представлено аналіз відкритих методик радикальної простатектомії, а також етапи&#13;
впровадження їх при хірургічному лікуванні РПЗ. Лапароскопічні та робот-асистовані радикальні простатектомії&#13;
характеризуються меншою інвазивністю та морбідністю, а також кращими онкологічними й функціональними&#13;
результатами порівняно з відкритими втручаннями. Підкреслено необхідність впровадження лапароскопічної&#13;
і робот-асистованої радикальної простатектомії в рутинну практику урологів України як малоінвазивних&#13;
та ефективних втручань при хірургічному лікуванні локалізованого РПЗ.
</description>
<pubDate>Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19652</guid>
<dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item>
<title>Порівняння результатів виконання відкритої та лапароскопічної робот-асистованої черезміхурової простатектомії у хворих із доброякісною гіперплазією передміхурової залози</title>
<link>https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19651</link>
<description>Порівняння результатів виконання відкритої та лапароскопічної робот-асистованої черезміхурової простатектомії у хворих із доброякісною гіперплазією передміхурової залози
Церковнюк, Р. Г.; Горовий, В. І.; Шапринський, В. О.; Соснін, М. Д.; Морару-Бурлеску, Р. П.; Чайка, О. М.; Омелянчук, С. А.; Ліваковський, С. К.; Верба, М. А.; Tserkovniuk, R. G.; Horovyi, V. I.; Shaprynskyi, V. O.; Sosnin, M. D.; Moraru-Burlesku, R. P.; Chaika, O. M.; Omelianchuk, S. A.; Livakovskyi, S. K.; Verba, M. A.
Лапароскопічна робот-асистована простатектомія (ЛРАП) при доброякісній гіперплазії передміхурової залози (ДГПЗ) запроваджена як малоінвазивна альтернатива відкритим операціям, які супроводжуються великою крововтратою та ускладненнями. Вона дозволяє зменшити ризик післяопераційної кровотечі й скоротити час перебування пацієнтів у стаціонарі. Мета дослідження: порівняти результати виконання одномоментної черезміхурової відкритої та ЛРАП у хворих із ДГПЗ великих розмірів (&gt; 80 см3 ). Матеріали та методи. Оцінено ранні та віддалені результати ЛРАП у 60 хворих, оперованих системами da Vinci S та da Vinci Si у 2019–2025 рр. у медичному центрі «ІННОМЕД-ЦЕНТР ЕНДОХІРУРГІЇ». Групу порівняння становили&#13;
150 пацієнтів, яким виконано відкриту простатектомію у Вінницькій обласній лікарні. Інтраопераційну крововтрату вимірювали ваговим методом, ускладнення оцінювали за Clavien – Dindo, сечовипускання – за допомогою урофлоуметрії. Результати. Середня тривалість ЛРАП становила 208,3 ± 27,6 хв, крововтрата – 120,6 ± 32,5 мл, післяопераційні ліжко-дні – 5,3 ± 1,2, ранні ускладнення – 5%. Відкрита операція: тривалість – 66,6 ± 14,2 хв, крововтрата – 310,5 ± 51,4 мл, ліжко-дні – 14,1 ± 2,8, ранні ускладнення – 29,3%. Максимальна швидкість потоку сечі після ЛРАП – 25,2 ± 2,6 мл/с, після відкритої операції – 24,9 ± 2,9 мл/с. Віддалені ускладнення: 2,2% та 7,3% відповідно. Висновки. ЛРАП характеризується більшою тривалістю, але меншою крововтратою, коротшим післяопераційним періодом і меншою кількістю ускладнень порівняно з відкритою простатектомією. Одномоментні черезміхурова відкрита простатектомія та ЛРАП дозволяють відновити нормальний акт сечовипускання у хворих із ДГПЗ великих розмірів. Результати підтверджують, що ЛРАП є безпечною та ефективною малоінвазивною альтернативою для хворих із великими об’ємами передміхурової залози.; Laparoscopic robot-assisted prostatectomy (LRAP) for benign prostatic hyperplasia (BPH) was introduced as a minimally invasive alternative to open surgery, which were accompanied with significant blood loss and postoperative complications. It reduces the risk of postoperative bleeding and shortens the length of the patients’ hospital stay. The objective: to compare the outcomes of one-stage transvesical open and LRAP in patients with large BPH (&gt; 80 cm3 ). Materials and methods. The immediate and long-term results of LRAP in 60 patients, who were operated on with the da Vinci S and da Vinci Si at the medical centre “INNOMED-ENDOSURGERY CENTRE” from 2019 to 2025 were assessed. The comparison group consisted of 150 patients, who underwent one-stage transvesical open prostatectomy in the Vinnytsya Regional Clinical Hospital. Intraoperative blood loss was measured by the weight method. Surgical complications after prostatectomies were determined by Clavien–Dindo. The act of urination was assessed using uroflowmetry. Results. The average duration of LRAP was 208.3 ± 27.6 minutes, blood loss was 120.6 ± 32.5 mL, number of postoperative bed-days was 5.3 ± 1.2, early complications were 5%. The open surgery: the average duration was 66.6 ± 14.2 minutes, blood loss was 310.5 ± 51.4 mL, number of postoperative bed-days was 14.1 ± 2.8, early complications were 29.3%. The maximum urine flow rate after LRAP was 25.2 ± 2.6 mL/s, after the open surgery it was 24.9 ± 2.9 mL/s. Long-term postoperative complications: 2.2% and 7.3%, respectively Conclusions. LRAP is characterized by a longer duration of the operation, but less intraoperative blood loss, fewer postoperative bed-days and minimal postoperative complications compared with open prostatectomy. One-stage open and LRAP allow restoring the act of urination in patients with large BPH to normal parameters. The results confirm that LRAP is a safe and effective minimally invasive alternative for patients with enlarged prostates.
</description>
<pubDate>Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19651</guid>
<dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item>
<title>Необхідність закриття дефекту брижі при лапароскопічних колектоміях</title>
<link>https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19536</link>
<description>Необхідність закриття дефекту брижі при лапароскопічних колектоміях
Грубнік, В. В.; Воротинцева, К. О.; Косован, В. М.; Дегтяренко, С. П.; Grubnik, V. V.; Vorotyntseva, K. O.; Kosovan, V. M.; Degtyarenko, S. P.
Мета роботи: визначити доцільність ушивання мезентеріальних дефектів на підставі ретроспективного аналізу результатів лапароскопічних резекцій товстої кишки.&#13;
Матеріали і методи. Проведено ретроспективний аналіз 57 лапароскопічних резекцій товстої кишки, виконаних у період із&#13;
2018 р. до 2024 р. Оцінювали тривалість операційного втручання, частоту післяопераційних ускладнень, розвиток кишкової непрохідності, а також тривалість госпіталізації. У частини пацієнтів мезентеріальний дефект ушивали, в інших випадках дефект&#13;
залишали відкритим.&#13;
Результати. Випадки внутрішнього защемлення петель тонкої кишки з розвитком кишкової непрохідності спостерігалися&#13;
виключно в пацієнтів, у яких мезентеріальний дефект не був закритий. Ушивання мезентеріального дефекту не супроводжувалося збільшенням частоти післяопераційних ускладнень або подовженням тривалості стаціонарного лікування. Достовірних відмінностей у тривалості госпіталізації між групами з ушитим та неушитим дефектами не виявлено.&#13;
Висновки. Ушивання мезентеріального дефекту при лапароскопічних правобічних та лівобічних резекціях товстої кишки є доцільним і дозволяє знизити ризик розвитку внутрішніх защемлень петель тонкої кишки та гострої кишкової непрохідності у&#13;
післяопераційному періоді.; The aim of the work: to determine the feasibility of mesenteric defect closure based on a retrospective analysis of outcomes after&#13;
laparoscopic colorectal resections.&#13;
Materials and Methods. A retrospective analysis of 57 laparoscopic colorectal resections performed between 2018 and 2024 was&#13;
conducted. Operative time, postoperative complications, development of bowel obstruction, and length of hospital stay were evaluated. In&#13;
some patients the mesenteric defect was closed, while in others it was left open.&#13;
Results. Cases of internal entrapment of small bowel loops with subsequent bowel obstruction were observed exclusively in patients in&#13;
whom the mesenteric defect was not closed. Closure of the mesenteric defect was not associated with an increased rate of postoperative&#13;
complications or prolonged hospital stay. No significant differences in length of hospitalization were found between the groups with closed&#13;
and non-closed defects.&#13;
Conclusions. Closure of the mesenteric defect during laparoscopic right- and left-sided colorectal resections is advisable and allows&#13;
reduction of the risk of internal small bowel entrapment and acute postoperative bowel obstruction.
</description>
<pubDate>Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19536</guid>
<dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item>
<title>Особливості оцінки стану вагітних з аденомою прищитоподібних залоз</title>
<link>https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19481</link>
<description>Особливості оцінки стану вагітних з аденомою прищитоподібних залоз
Міщенко, В. П.; Гладчук, І. З.; Міщенко, В. В.; Mishchenko, V. P.; Gladchuk, I. Z.; Mishchenko, V. V.
Актуальність теми полягає у відсутності достовірних статистичних даних у доступних літературних джерелах стосовно частоти виникнення захворювань прищитоподібних залоз (ПЩЗ) у вагітних та відмінностей діагностики й терапії під час і поза вагітністю. Поінформованість лікаря щодо особливостей фізіологічних змін в організмі жінки під час вагітності, зокрема мінерального обміну та функціонування ендокринних залоз, сприяє проведенню грамотної і своєчасної диференційної діагностики, спрямованої на розрізнення пухлин ПЩЗ, фізіологічних процесів за вагітності й симптомів гестаційних ускладнень. Проведення диференційної діагностики патології ПЩЗ та гестаційних процесів на різних термінах вагітності є доволі складним завданням, саме тому у клінічній практиці важливим є своєчасно виявляти такі захворювання ще на етапі преконцепційної підготовки. Пізня діагностика клінічних проявів патології у вагітних призводить до тяжких наслідків для організму жінки та плода.Підхід до диференційної діагностики аденоми ПЩЗ та фізіологічних процесів під час вагітності, а також таких гестаційних ускладнень, як нудота і блювота вагітних, та призначення терапевтичних заходів має бути мультидисциплінарним, персоніфікованим і охоплювати визначення рівнів тиреотропного гормону, вітаміну D, кальцію, магнію, фосфору, паратгормону в крові. Терапевтичні можливості стосовно гіперпаратиреозу у вагітних жінок обмежені. Важливим є персоніфікований і мультидисциплінарний підхід у кожному окремому випадку. Жінки з пухлиною ПЩЗ потребують індивідуального кваліфікованого спостереження не тільки під час вагітності, але й у ранньому й пізньому післяпологових періодах, а також у період лактації, оскільки завжди існує ризик розвитку гіперкальціємії. Призначення вітаміну D слід проводити під лабораторним контролем його рівня в крові вагітних і персоніфіковано, з огляду на гестаційний термін. У новонароджених від матерів із пухлиною ПЩЗ необхідно контролювати рівень кальцію в крові та сечі.; The relevance of this topic lies in the lack of reliable statistical data in available literature regarding the incidence of parathyroid gland disorders in pregnant women and the differences in diagnosis and therapy during pregnancy versus outside of pregnancy. A physician’s knowledge of the physiological changes that occur in a woman’s body during pregnancy, including mineral metabolism and endocrine gland function, facilitates accurate and timely differential diagnosis between parathyroid tumors, physiological processes, and symptoms of gestational complications.Differential diagnosis of parathyroid pathology from gestational processes at various stages of pregnancy is complex. Timely detection of parathyroid pathology is particularly important at the stage of pregnancy planning. Differential diagnosis of parathyroid adenoma is carried out in comparison with gestational processes, including gestational complications such as nausea and vomiting in pregnant women. Late diagnosis of clinical manifestations of parathyroid pathology in pregnancy can lead to severe consequences for both the mother and the fetus. For this reason, in clinical practice, timely detection of parathyroid pathology during the pregnancy planning stage is essential.Examination of pregnant women and determination of therapeutic interventions should be multidisciplinary, personalized, and include measurement of blood levels of thyroid-stimulating hormone, vitamin D, calcium, magnesium, phosphorus, and parathyroid hormone.Therapeutic options for hyperparathyroidism in pregnant women are limited. A personalized and multidisciplinary approach is essential in each individual case. Women with parathyroid tumors require individualized, qualified monitoring during both the early and late postpartum periods and during lactation, as there is always a risk of hypercalcemia. Administration of vitamin D should be carried out under laboratory control of its blood levels in pregnant women and should be personalized, taking into account the gestational age.In newborns of mothers with parathyroid tumors, it is necessary to monitor calcium levels in both blood and urine.
</description>
<pubDate>Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19481</guid>
<dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item>
<title>Уретрозберігальна (екстрауретральна) простатектомія при доброякісній гіперплазії передміхурової залози: еволюція від відкритих до лапароскопічних робот–асистованих операцій</title>
<link>https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19478</link>
<description>Уретрозберігальна (екстрауретральна) простатектомія при доброякісній гіперплазії передміхурової залози: еволюція від відкритих до лапароскопічних робот–асистованих операцій
Горовий, В. І.; Чайка, О. М.; Церковнюк, Р. Г.; Шапринський, В. О.; Соснін, М. Д.; Морару–Бурлеску, Р. П.; Омелянчук, С. А.; Капшук, В. М.; Верба, М. А.; Gorovyi, V. I.; Chaika, O. M.; Tserkovnyuk, R. G.; Shaprinskyi, V. O.; Sosnin, M. D.; Moraru–Burlescu, R. P.; Omelianchuk, S. A.; Kapshuk, V. M.; Verba, M. A.
Першу черезміхурову простатектомію з повним видаленням гіперплазованих часток передміхурової залози виконав американський хірург E. Fuller у 1895 році. Радянський хірург А. Т. Лідський у 1919 році почав розробляти на трупах залобковий доступ та методику залобкової (транскапсулярної)  уретрозберігальної (екстрауретральної) простатектомії при доброякісній гіперплазії передміхурової залози. Основні особливості цих технік: доступ до сечового міхура та передміхурової залози виконують через невеликий (4 – 6 см) розріз шкіри в надлобковій ділянці; розріз капсули поздовжній із збереженням цілісності передміхурової частини сечовипускного каналу; дренування ложа видалених часток передміхурової залози за допомогою марлевого тампона через додатковий промежинний розріз; дренування сечового міхура уретральним катетером. Проте розробки А. Т. Лідського не знайшли практичного застосування.
</description>
<pubDate>Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19478</guid>
<dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item>
<title>Компенсаторно-адаптаційні зміни в організмі хворих із гострим калькульозним холециститом під впливом патологічних емоційних процесів під час війни в Україні</title>
<link>https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19468</link>
<description>Компенсаторно-адаптаційні зміни в організмі хворих із гострим калькульозним холециститом під впливом патологічних емоційних процесів під час війни в Україні
Міщенко, В. В.; Пономаренко, А. В.; Міщенко, В. П.; Mishchenko, V. V.; Ponomarenko, A. V.; Mishchenko, V. P.
Мета. Визначити вплив патологічних емоційних процесів на порушення компенсаторно–адаптаційних можливостей організму при гострому калькульозному холециститі під час війни в Україні. Матеріали і методи. У хворих із гострим калькульозним холециститом діагностували тривожні стани, невротичні порушення, оцінювали самопочуття, активність, настрій, опірність стресу, визначали вміст кортизолу у крові та добовій сечі. Результати. При гострому калькульозному холециститі у жінок високий рівень тривожності виявляли у 3,8 разу частіше, ніж у чоловіків. І чоловіки, і жінки мали хворобливі розлади. Оцінка самопочуття, активності, настрою у жінок була нижчою, ніж у чоловіків, в 1,8 разу і різнилася статистично значущо (р &lt; 0,05). Жінок, вразливих до стресу, було у 5,9 разу більше, ніж чоловіків. У жінок рівень кортизолу в сироватці крові перевищував верхню межу референтного значення в 1,3 разу, у чоловіків – у 1,2 разу та корелював із депресією. Висновки. У хворих із гострим калькульозним холециститом відмічено психоемоційну нестабільність, страх, стрес, викликані воєнними діями в Україні. Для оцінки ментального здоров’я слід досліджувати реактивну й особистісну тривожність, невротичні стани, самопочуття, активність, настрій, опірність стресу. Компенсаторно–адаптаційні зміни в організмі хворих із гострим калькульозним холециститом під впливом патологічних емоційних процесів під час війни в Україні потребують комплексного підходу, направленого на покращення психосоматичного здоров’я.; Objective. To determine the influence of pathological emotional processes on the impairment of the body’s compensatory and adaptive capabilities in acute calculous cholecystitis during the war in Ukraine. Materials and methods. In patients with acute calculous cholecystitis, anxiety states and neurotic disorders were diagnosed; well-being, activity, mood, and stress resistance were assessed; and cortisol levels in blood and 24-hour urine were determined. Results. In cases of acute calculous cholecystitis, high levels of anxiety were observed 3.8 times more frequently in women than in men. Both men and women experienced painful symptoms. Women’s self-assessments of well-being, activity, and mood were 1.8 times lower than men’s and differed statistically significantly (p &lt; 0.05). Women who were vulnerable to stress were 5.9 times more numerous than men. In women, serum cortisol levels exceeded the upper limit of the reference range by 1.3 times, and in men by 1.2 times, and correlated with depression. Conclusions. Patients with acute calculous cholecystitis exhibited psychoemotional instability, fear, and stress caused by the hostilities in Ukraine. To assess mental health, reactive and trait anxiety, neurotic states, well-being, activity, mood, and stress resilience should be examined. Compensatory and adaptive changes in the bodies of patients with acute calculous cholecystitis under the influence of pathological emotional processes during the war in Ukraine require a comprehensive approach aimed at improving psychosomatic health.
</description>
<pubDate>Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19468</guid>
<dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
</channel>
</rss>
