https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/1034 Thu, 09 Apr 2026 22:14:26 GMT 2026-04-09T22:14:26Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/17990 Секреторна функція шлунка і підшлункової залози в умовах стресу у людей з різними типами вегетативної нервової системи Коршевнюк, А. О.; наук. керівник: Волохова, Г. О. Емоційна напруга істотно впливає на багато систем організму людини. Діяльність саме шлунково-кишкового тракту (ШКТ) залежить багатьох факторів, зокрема впливу стресу. Внаслідок цього виникають як пристосувальні, так і патологічні реакції. Зміна, активності деяких ферментів у крові, травних соках, в умовах стресу є цінною діагностичною ознакою низки захворювань. Мета роботи: детальне вивчення впливу стресу на процеси травлення. До розгляду була взята низка ферментів, на основі варіабельності кількості яких наочно вказується вплив стресових факторів на функціонування ШКТ. Sun, 01 Jan 2023 00:00:00 GMT https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/17990 2023-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/17986 Основні засоби лікування епілепсії, алгоритми вибору антиепілептичних препаратів Копйова, Н. В.; Колесниченко, О. О.; Kopiova, N.; Kolesnychenko, O. У статті розглядаються основні засоби лікування епілепсії та алгоритми вибору антиепілептичних препаратів (ПЕП). Метою статті є аналіз основних засобів лікування епілепсії та визначення алгоритму вибору антиепілептичних препаратів. Методами дослідження є: аналіз наукової та нормативно-медичної літератури для визначення понятійно-категоріального апарату досліджуваної проблематики й обґрунтування теоретичних засад дослідження; узагальнення наукових положень щодо основних засобів лікування епілепсії; метод синтезу для визначення основних засобів лікування епілепсії. Зазначено, що епілепсія – це хронічне неінфекційне захворювання мозку, яке може виникати в людей різного віку. Воно характеризується повторюваними нападами, які проявляються у вигляді короткочасних мимовільних судом в якій-небудь частині тіла (так звані парціальні судоми) й іноді супроводжуються втратою свідомості й контролю над функціями кишківника і сечового міхура. Розглянуто причини виникнення епілепсії, а саме: спадковість, вроджена патологія або набута патологія. Визначено класифікацію епілепсії за видами припадків: генералізовані, парціальні (фокальні), вторинно-генералізовані. Проаналізовано принципи терапії епілепсії в залежності від її виду. Розглянуто особливості лікування епілепсії у дітей в Україні та за кордоном (на прикладі Швейцарії та Бельгії). Досліджено найбільш популярні серед сучасних лікарів антисудомні препарати. Звернуто увагу на те, що вибір ПЕП є суворо індивідуальним і призначається виключно лікарем. Під час підбору ПЕП і схеми його прийому лікар повинен ураховувати велику кількість факторів: вид епілепсії та форму протікання хвороби; кількість і частоту епілептичних нападів; особливості пацієнта, як-от вік, стать, наявність хронічних захворювань; вживання інших лікарських препаратів; попередній досвід лікування епілепсії. Зроблено висновок про те, що епілепсія являє собою поширений неврологічний розлад, що характеризується нападами, які повторюються. Різні типи епілепсії зумовлені різними причинами. Важко надати точну оцінку захворюваності та поширеності, тому що ідентифікація людей, які можуть страждати від епілепсії, ускладнена. І ліки, і пацієнти мають унікальні характеристики, саме тому потрібно, визначаючи найкращий варіант терапії для конкретного пацієнта, пам’ятати про можливість побічних ефектів. Оскільки ПЕП приймаються довгостроково, в багатьох випадках необхідно враховувати теперішні та майбутні наслідки.; The article discusses the main means of treating epilepsy and algorithms for choosing antiepileptic drugs (AEDs). The purpose of the article is to review the main means of treating epilepsy and to determine the algorithm for choosing antiepileptic drugs. The research methods are: analysis of scientific and regulatory medical literature to define the conceptual and categorical apparatus of the studied issues and substantiation of the theoretical foundations of the study; generalization of scientific provisions on the main means of treatment of epilepsy; synthesis method to determine the main means of treatment of epilepsy. It is noted that epilepsy is a chronic non-infectious brain disease that can occur in people of all ages and is characterized by recurrent seizures that manifest as short-term involuntary convulsions in any part of the body (so-called partial seizures), sometimes accompanied by loss of consciousness and control over bowel and bladder functions. The causes of epilepsy are considered, namely: heredity, congenital pathology or acquired pathology. The classification of epilepsy by the types of seizures is determined: generalized, partial (focal), secondary generalized. The principles of epilepsy therapy depending on its type are analyzed. The peculiarities of epilepsy treatment in children in Ukraine and abroad (on the example of Switzerland and Belgium) are considered. The most popular anticonvulsants among modern doctors are studied. It is emphasized that the choice of AEDs is strictly individual and is prescribed exclusively by a physician. When selecting an AED and its dosage regimen, a physician should take into account a large number of factors, including the type of epilepsy and the form of the disease, the number and frequency of epileptic seizures, patient characteristics such as age, gender, chronic diseases, and the use of other medications. And it is imperative to take into account previous experience with epilepsy treatment. It is concluded that epilepsy is a common neurological disorder characterized by recurrent seizures. Different types of epilepsy are caused by different reasons. It is difficult to provide an accurate estimate of the incidence and prevalence because it is difficult to identify people who may have epilepsy. Both medications and patients have unique characteristics, which is why it is important to keep in mind that when determining the best therapy option for a particular patient, they may begin to suffer from side effects. Since PEPs are taken long-term, in many cases it is necessary to consider present and future consequences. Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/17986 2024-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/17778 Характеристика та взаємозвязок «віссі кишечник – мозок» Онуфриенко, О. В.; Русакова, М. Ю. В умовах сьогодення, при дії постійних стресових факторів, призводе до частішого застосування медичній практиці ноотропів. Ноотропні засоби використовуються для лікування різноманітних функціональних розладів центральної нервової системи, спричинені різноманітними факторами: стресом, гіпоксією, алкоголем, травмою головного мозку, розладом мозкового кровообігу, деменцією. Відповідно до клінічних показань ноотропи стимулюють вищу інтегративну діяльність головного мозку – інтелект, пам'ять, здатність до навчання, та підвищують стійкість організму до екстремальних умов в стресових ситуаціях. Таким чином, речовини, які складають групу ноотропних препаратів, мають широкий спектр фармакологічної активності. Механізми реалізації їх ефектів, ймовірно, мають багатокомпонентну природу та охоплюють як метаболічні, молекулярні, так і нейрохімічні процеси. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/17778 2025-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/17748 Вплив пітолізанту та піоглітазону на поведінку кіндлінгових щурів в міжнападовому періоді Годлевський, Л. С.; Єгоренко, О. С. Порушення поведінки у щурів із модельованим застосуванням пентиленететразола (ПТЗ) кіндлінгом виявляються у вигляді розладів циркадіанних ритмів, зокрема циклу спаннянеспання, підвищення тривожності, розладів когнітивних функцій, а також приєднанні певних депресивних проявів. Патогенетичне обґрунтування підходів до корекції зазначених порушень мають перспективу більш ефективної лікування проявів епілепсії. Мета дослідження полягала у вивченні особливостей поведінкових порушень щурів із ПТЗ-кіндлінгом за умови застосування конкурентного антагоніста H3-рецепторів пітолізанта та агоніста рецепторів PPAR-γ піоглітазона. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/17748 2025-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/16870 Фармакобезпека протиепілептичних лікарських засобів у вагітних та лактуючих Семенів, Д. В.; Калько, К. О.; Копйова, Н. В.; Хоменко, В. М.; Коваленко, П. Г.; Бережний, Є. П.; Садовник, О. В.; Semeniv, D.; Kalko, K.; Kopyova, N.; Khomenko, V.; Kovalenko, P.; Berezhnyi, E.; Sadovnyk, O. Епілепсія – це поширене, хронічне та серйозне неврологічне захворювання, яке вражає багатьох жінок дітородного віку та саме по собі підвищує ризик вроджених вад розвитку плоду, а препарати, що застосовуються для її лікування додатково посилюють цей ризик. Метою даної роботи було проаналізувати профіль безпеки широко застосовуваних протиепілептичних лікарських засобів з позиції їх ефективності та безпеки, а також узагальнити можливі зміни їх фармакокінетики під час вагітності. Матеріали та методи. Аналіз ефективності, безпеки та фармакокінетичні характеристики протиепілептичних препаратів проводили на платформі PubMed. Пошук літературних джерел включав такі ключові слова: antiepileptic drugs, anticonvulsants, pregnancy, lactation. Хронологічні характеристики пошуку включали інформаційні джерела з 2003 по 2024 рік включно із них 90 % (33 з 38 літературних посилань) були датовані останніми 5 роками тобто з 2019 по 2024 рік. Для аналізу були залучені джерела інформації англійською, німецькою, французької, іспанською та японською мовами. Результати та їх обговорення. В результаті проведеного аналізу встановлено, що лідируюче місце за здатністю чинити тератогенний вплив, який призводить до ризику серйозних вроджених вад розвитку із дозозалежним характером (до 10 %) в популяції займають вальпроати. Ламотриджин і леветирацетам вважаються відносно безпечними до застосування під час вагітності та в період лактації, однак останні дослідження свідчать, що леветирацетам пов’язаний з підвищеним ризиком синдрому дефіциту уваги, гіперактивності та тривожних розладів тоді як ламотриджин вважається більш безпечним з точки зору постнатального нейророзвитку. Лакосамід та окскарбазепін характеризиються відносною безпечністтю під час вагітності, хоча щодо оцінки ризику перинатальної смертності після монотерапії окскарбазепіном то дані є непереконливими. Прегабалін не чинить тератогенної дії, однак на тлі прегабаліну у новонароджених спостерігали аномалії центральної нервової системи, очей, сечостатевої системи та лицьові прорізи. При застосуванні габапентину відмічали прояв атипових та/або важкоконтрольованих ознак і симптомів відміни у новонароджених, що вказує на його внутрішньоутробний вплив. Прийом зонісаміду був пов’язаний із ризиком тератогенезу, що напряму залежало від дози препарату, яку вагітна застосовувала принаймні в першій половині вагітності.; The number of people of reproductive age with epilepsy is increasing worldwide, leading to an increase in the prevalence of epilepsy during pregnancy. Pregnant women with epilepsy are at increased risk of adverse obstetric and fetal outcomes, including increased risk of birth defects and delayed neurocognitive development, compared with women without epilepsy. Seizures during pregnancy can be harmful to both the mother and fetus, increasing the risk of physical injury and metabolic stress, slowed fetal heart rate, hypoxia, preterm birth, and low birth weight. The aim of this study was to analyze the safety profile of commonly used antiepileptic drugs in terms of efficacy and safety and to summarize possible changes in their pharmacokinetics during pregnancy. Materials and methods. The analysis of efficacy, safety, and pharmacokinetic characteristics of antiepileptic drugs was performed on the PubMed platform. The literature search included the following keywords: antiepileptic drugs, anticonvulsants, pregnancy, lactation. The chronological characteristics of the search included information sources from 2003 to 2024, including 88 % (37 of 42 literature references) dated in the last 5 years, i. e. from 2019 to 2024. Information sources in English, German, French, Spanish and Japanese were used for the analysis. Results and discussion. The analysis showed that valproate is the most potent teratogenic drug, with a dose-dependent risk of major congenital malformations (up to 10 %) in the population. Lamotrigine and levetiracetam are considered relatively safe for use during pregnancy and lactation, but recent studies suggest that levetiracetam is associated with an increased risk of attention deficit hyperactivity disorder and anxiety, whereas lamotrigine is considered safer with respect to postnatal neurodevelopment. Lacosamide and oxcarbazepine are characterized by relative safety during pregnancy, although data are inconclusive in assessing the risk of perinatal mortality with oxcarbazepine monotherapy. Pregabalin is not teratogenic; however, abnormalities of the central nervous system, eyes, genitourinary system, and facial clefts have been observed in newborns exposed to pregabalin. With gabapentin, atypical and/or difficult-to-control signs and symptoms of withdrawal have been observed in newborns, suggesting in utero exposure. Zonisamide administration was associated with a risk of teratogenesis that was directly related to the dose of the drug used by the pregnant woman, at least during the first half of pregnancy. Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/16870 2024-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/16654 Пост-квантова криптографія: нові стандарти та виклики безпеці Завальнюк, В.; Марченко, С. У матеріалі проаналізовано загрози сучасним криптографічним системам у зв’язку з розвитком квантових обчислень. Описано нові пост-квантові криптографічні стандарти (FIPS 203, 204, 205), їхні переваги та виклики впровадження. Акцентовано на значенні квантово-стійких алгоритмів для довгострокового забезпечення інформаційної безпеки. Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/16654 2024-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/16604 Дослідження впливу антагоністів 5-НТ1А – рецепторів на процеси пам’яті Годлевський, Л. С.; Онуфриенко, О. В.; Кащенко, О. А.; Ляшенко, С. Л. З літератури відомо, що антагоністи рецепторів 5-НТ1А покращують пам'ять, навчання, мають антиамнестичну активність, виявляють властивості ноотропів. Ноотропні препарати мають широкий спектр застосування: для лікування різних функціональних розладів центральної нервової системи, у тому числі амнестичних розладів, викликаних різними факторами: гіпоксією, алкоголем, черепно-мозковою травмою, стресом, цереброваскулярними розладами, деменцією. Мета. Дослідити вплив 4-феніл-1-[4-(2-нафталімідо)]бутил піперазину на процеси навчання та пам’яті, сполуки яка є конкурентним антагоністом 5-НТ1А – рецепторів. Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/16604 2024-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/16567 Патофізіологічні механізми пролонгованого пентиленететразолового кіндлінга Колесниченко, О. О.; Вастьянов, Р. С. Формування довготривалого (після 90–120 введень конвульсанту) пентиленететразолового (ПТЗ) кіндлінгу з розвитком генералізованих клонікотонічних, в тому числі й повторних, судом з тонічною екстензією задніх кінцівок, супроводжується збільшенням тривалості судомного нападу і скороченням латентного періоду судомних реакцій. За умов моделі ПТЗ-спричиненого хронічного судомного синдрому реєструється виражене скорочення показників рухової активності, зменшення показників вираженості емоційної поведінки з розвитком депресивного стану тощо. Мета. Визначення відповідності методики довготривалого фармакологічного кіндлінга, індукованого 90–120 введеннями пентіленететразола, бажаному стану підвищеної епілептичної реактивності мозку, а також з’ясування динаміки зміни моторної активності і емоційної поведінки тварин за умов відтвореної моделі хронічного судомного синдрому. Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/16567 2024-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/16566 Патогенетична роль кортикостерону в механізмах довготривалого хімічного кіндлінгу Прищепа, О. О. Певний термін нами провадяться досліди на оригінальній моделі хронічної судомної активності — моделі довготривалого хімічного кіндлінга, індукованій тривалими (більше 90) введеннями пентиленететразолу (ПТЗ). Клінічні дані дозволяють припустити взаємозв’язок судомних проявів з розвитком депресивних проявів поведінки, що також має експериментальне підтвердження. Мета роботи – вивчення ролі кортикостерону в механізмах розвитку довготривалого ПТЗ кіндлінга. Sat, 01 Jan 2022 00:00:00 GMT https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/16566 2022-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/15921 Нейрофізіологія та когнітивні порушення при епілепсії Копйова, Н. В.; Колесниченко, О. О.; Kopiova, N. V.; Kolesnychenko, O. O. У статті розглядається нейрофізіологія та когнітивні порушення при епілепсії. Зазначено, що в останні роки статистика захворюваності на епілепсію зростає в усьому світі. Визначено, що епілепсія – це розлад мозкової діяльності, що характеризується стійкою схильністю до виникнення епілептичних нападів, а також нейробіологічними, когнітивними, психологічними і соціальними наслідками цього стану. Розглянуто такі поняття як: епілептичний напад, епілептична реакція, епілептичний синдром. Обґрунтовано, що в залежності від етіології захворювання розрізняють: ендогенну (або ідіопатичну); придбану (або симптоматичну) і криптогенну види епілепсій. Ідіопатична епілепсія – це захворювання, причина якого залишилася невідомою після проведення ретельного медичного обстеження. Симптоматична епілепсія – це епілепсія, яка розвивається на ґрунті придбаних, вроджених, спадково обумовлених, органічних резидуальних уражень ЦНС, за принципом «другої хвороби». Криптогенна епілепсія – це епілепсія, яка характеризується станом рівнозначним симптоматичній епілепсії, причиною захворювання є також позанейронні пошкодження, але генез їх не встановлено. Звернуто увагу на те, що у хворих на епілепсію можуть виникати наступні розлади (порушення): розлади особистості; когнітивні розлади; психотичні розлади; гострі психотичні розлади; затяжні психотичні розлади. Проаналізовано основні критерії для визначення ступеня когнітивного порушення і зазначено, що можуть бути: легкі когнітивні порушення, помірні когнітивні порушення, важкі когнітивні порушення. Описано типи помірних когнітивних порушень: амнестичний монофункціональний тип – з вибірковим порушенням пам’яті при відносному збереженні інших когнітивних функцій; амнестичний мультифункціональний тип, який характеризується поєднанням порушення пам’яті та інших когнітивних порушень; мультифункціональний тип без порушення пам’яті, що характеризується множинними когнітивними порушеннями при відносно збереженій пам’яті; монофункціональний неамнестичний тип характеризується наявністю дефіциту однієї з когнітивних функцій без ураження пам’яті. Звернуто увагу на те, що когнітивні порушення виникають у хворих на епілепсію в залежності від локалізації ураження, а також на те, що когнітивні проблеми у пацієнтів з епілепсією впливають на якість їхнього життя та значно ускладнюють процес лікування, адже епілепсія, як відомо, невиліковна хвороба, але при правильному лікуванні перебіг захворювання можна полегшити.; The article discusses the neurophysiology and cognitive impairment in epilepsy. It is noted that in recent years, the statistics of epilepsy incidence has been increasing worldwide. It has been determined that epilepsy is a disorder of brain activity characterized by a persistent tendency to epileptic seizures, as well as neurobiological, cognitive, psychological and social consequences of this condition. Such concepts as: epileptic seizure, epileptic reaction, epileptic syndrome are considered. It is substantiated that, depending on the etiology of the disease, there are endogenous (or idiopathic), acquired (or symptomatic) and cryptogenic types of epilepsy. Idiopathic epilepsy is a disease whose cause remains unknown after a thorough medical examination. Symptomatic epilepsy is an epilepsy that develops on the basis of acquired, congenital, hereditary, organic residual lesions of the central nervous system, according to the principle of “second disease”. Cryptogenic epilepsy is an epilepsy characterized by a condition equivalent to symptomatic epilepsy, the cause of which is also extra-neuronal damage, but their genesis has not been established. It is emphasized that patients with epilepsy may have the following disorders (disorders): personality disorders; cognitive disorders; psychotic disorders; acute psychotic disorders; and protracted psychotic disorders. The main criteria for determining the degree of cognitive impairment are analyzed and it is noted that there may be: mild cognitive impairment, moderate cognitive impairment, severe cognitive impairment. The types of moderate cognitive impairment are described: amnestic monofunctional type - with selective memory impairment with relative preservation of other cognitive functions; amnestic multifunctional type, characterized by a combination of memory impairment and other cognitive impairments; multifunctional type without memory impairment, characterized by multiple cognitive impairments with relatively preserved memory; monofunctional non-amnestic type is characterized by the presence of a deficit in one of the cognitive functions without memory impairment. The author emphasizes that cognitive impairment occurs in patients with epilepsy depending on the localization of the lesion, and that cognitive problems in patients with epilepsy affect the quality of their lives and significantly complicate the treatment process, since epilepsy is known to be an incurable disease, but with proper treatment the course of the disease can be alleviated. Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/15921 2024-01-01T00:00:00Z