Наукові статті. Кафедра променевої діагностики, терапії, радіаційної медицини і онкології

Медична освіта в період пандемії COVID-19: проблеми та шляхи вирішення

2021-01-01T00:00:00Z

Медична освіта в період пандемії COVID-19: проблеми та шляхи вирішення Бондар, О. В.; Рибін, А. І.; Кузнецова, О. В.; Bondar, O.; Rybin, A.; Kuznetsova, O. Сучасна освіта, в тому числі і медична, в даний час відчуває небувалих труднощів, викликані зростаючою захворюваністю новою коронавірусною інфекцією. Труднощі пов'язані насамперед з тим, що більшість освітніх установ як в Україні, так і в усьому світу, перейшли на дистанційний режим роботи. Отже, освітні організації, а особливо, викладачі зіткнулися з незнайомою ситуацією, і багато з них не знають, як у цих нових умовах підтримувати учнів, виконувати навчальний план і готувати студентів до майбутніх іспитів. Ситуація ускладнюється тим, що пік захворюваності збігається із завершенням навчального року, найбільш складним періодом як для ЗВО, так і для студентів та клінічних ординаторів. Багато з них мають випускні та кваліфікаційні іспити, процедури первинної та первинно-спеціалізованої акредитації. Як у ситуації, що склалася, продовжувати ефективно навчати студентів? Як допомогти їм у пристосуванні до нових умов? Як застосовувати оцінку і в якій формі? Чи можливо проводити іспити у форматі об'єктивного структурованого клінічного іспиту (ОСКІ)? Як зміниться медична освіта після зняття режиму обмежень? Ці та інші актуальні питання висвітлені авторами в запропонованому огляді, заснованому на досвіді зарубіжних колег і проведених ними досліджень.; Modern education, including medical, is currently experiencing unprecedented difficulties caused by the growing incidence of new coronavirus infection. The difficulties are primarily due to the fact that most educational institutions in Ukraine and around the world have switched to remote operation. Thus, educational organizations, and especially teachers, face an unfamiliar situation, and many do not know how to support students in these new conditions or to adhere to the curriculum and train students for coming exams. The situation is complicated by the fact that the peak incidence coincided with the end of the school year, the most difficult period for both universities and students and clinical residents. Many of them have graduated and have taken qualification exams, procedures of primary and primary-specialized accreditation. How in the current situation to continue teaching students effectively? How to help them develop new skills? How to apply the assessment and in what form? Is it possible to conduct examinations in the format of an objective structured clinical examination (OSCE)? How will medical education change after the restrictions are strengthened? These and other topical issues are covered by the authors in this review, based on the experience of foreign colleagues and their research.

Вплив застосування циторедуктивної хірургії та внутрішньочеревної гіпертермічної хіміоперфузії на клінічні результати лікування пацієнтів з метастатичним раком шлунка

2021-01-01T00:00:00Z

Вплив застосування циторедуктивної хірургії та внутрішньочеревної гіпертермічної хіміоперфузії на клінічні результати лікування пацієнтів з метастатичним раком шлунка Соколов, В. М.; Бондар, О. В.; Четверіков, С. Г.; Максимовський, В. Є.; Атанасов, Д. В.; Четверіков, М. С.; Четверікова-Овчинник, В. В.; Sokolov, V. M.; Bondar, O. V.; Chetverikov, S. G.; Maksymovskyi, V. Ye.; Atanasov, D. V.; Chetverikov, M. S.; Chetverikova-Ovchynnyk, V. V. Розглянуто результати лікування 34 пацієнтів з метастатичним раком шлунка, які були розподілені на дві групи: контрольна – 24 пацієнти, яким виконувалося на першому етапі первинне циторедуктивне оперативне втручання (CRS) в повному обсязі з ад’ювантною хіміотерапією (ACT) за схемою FLOT, та дослідна – 10 пацієнтів, яким виконувалося на першому етапі CRS в повному обсязі в комбінації з HIPEC і ACT. При порівнянні частоти післяопераційних ускладнень у групах контрольна та дослідна р > 0,05. При порівнянні частоти побічних ефектів хіміотерапев тичного лікування у групах контрольна та дослідна р > 0,05. У результаті даного дослідження доведено відсутність статистично значущого впливу на клінічний перебіг післяопераційного періоду за рахунок збільшення частоти післяопераційних ускладнень або побічних ефектів хіміотерапевтичних препаратів.; For gastric cancer (GC), metastatic peritoneal carcinomatosis (PC) is a typical process. PC and its consequences usually lead to the death of 20–40% of patients with GC. For carefully selected patients, intraperitoneal hyperthermic chemoperfusion can be applied. The aim of the study was to investigate the effect of cytoreductive surgery in combination with HIPEC on the clinical course of the postoperative period, the frequency of postoperative complications and side effects of chemotherapeutic drugs in the treatment of advanced GC. Materials and methods. The results of treatment of 34 patients with advanced GC were analyzed. The patients were divided into two groups: IA group – 24 patients with advanced GC, who first underwent complete primary cytoreductive surgery (CRS) with adjuvant chemotherapy (ACT) according to the FLOT scheme and IB group – 10 patients with advanced GC treated by CRS + ACT + HIPEC. Results. Comparing the number of patients with postoperative complications in groups IA (CRS + ACT) and IB (CRS + HIPEC + ACT) using the exact bilateral Fisher’s test p > 0.05. Comparing the frequency of side effects of chemotherapeutic treatment in the FLOT mode in groups IA (CRS + ACT) and IB (CRS + HIPEC + ACT), the values of χ2 = 20.750, χ2Cr = 28.568 (p = 0.0622) were obtained. Conclusions. The usage of HIPEC in combination with complete CRS and ACT is a promising method of treatment of this group of patients. As a result of this study, it was proved that there is no statistically significant effect on the clinical course of the postoperative period due to the increase in the frequency of postoperative complications or side effects of chemotherapeutic drugs.

Клінічний випадок тривалої локорегіональної прогресії злоякісної меланоми шкіри

2019-01-01T00:00:00Z

Клінічний випадок тривалої локорегіональної прогресії злоякісної меланоми шкіри Остафійчук, В. В.; Коровін, С. І.; Кукушкіна, М. М.; Ткаченко, О. І.; Максимовський, В. Є.; Ostafiichuk, V. V.; Korovin, S. I.; Kukushkina, M. M.; Tkachenko, O. I.; Maksimovsky, V. E.; Остафийчук, В. В.; Коровин, С. И.; Кукушкина, М. Н.; Ткаченко, А. И.; Максимовский, В. Е. Меланома – агресивне онкологічне захворювання з досить швидким системним розповсюдженням, яке забезпечується лімфогенним та гематогенним шляхами метастазування. Лікування метастатичної меланоми шкіри є досить складним питанням та дотепер мало дослідженим. Мета. Вивчення тривалого локорегіонального перебігу меланоми шкіри з використанням різних методів лікування. Матеріали і методи. Представлено клінічний випадок вираженого позитивного ефекту лікування інтерфероном альфа-2b метастатичних уражень шкіри у хворого з меланомою. Висновки. Представлене клінічне спостереження ще раз підтверджує складність і багатогранність розвитку злоякісної пухлини і знову підкреслює важливість правильного вибору лікування меланоми шкіри.; Melanoma is an aggressive oncological disease with a fairly rapid systemic spread that is provided by the lymphogenous and hematogenous metastasis pathways. The treatment of metastatic skin melanoma is a complex issue and has not been studied so far. Goal. Study of long-term locoregional course of skin melanoma with using different treatments. Materials and methods. There is presented the clinical case of expressed a positive effect of treatment with interferon alfa-2b metastatic skin lesions in a patient with melanoma. Conclusion. The presented clinical observation again confirms the complexity and versatility of understanding the development of malignant tumors and again points out the correct choice of treatment for skin melanoma.; Меланома – агрессивное онкологическое заболевание с достаточно быстрым системным распространением, которое обеспечивается лимфогенным и гематогенным путями метастазирования. Лечение метастатической меланомы кожи является достаточно сложным вопросом и до сих пор мало исследованным. Цель. Изучение длительного локорегионального течения меланомы кожи с использованием различных методов лечения. Материалы и методы. Представлен клинический случай выраженного положительного эффекта лечения интерфероном альфа-2b метастатических поражений кожи у больного с меланомой. Выводы. Представленное клиническое наблюдение еще раз подтверждает сложность и многогранность развития злокачественной опухоли и вновь подчеркивает важность правильного выбора лечения меланомы кожи.

Емоційне вигорання і питання професійної психологічної підготовки лікарів-онкологів

2021-01-01T00:00:00Z

Емоційне вигорання і питання професійної психологічної підготовки лікарів-онкологів Бондар, О. В.; Рибін, А. І.; Пацков, А. О.; Bondar, O. V.; Rybin, A. I.; Patskov, A. O. На сьогодні феномен «емоційне вигорання» є характерним для різних професій, повʼязаних із роботою з людьми, і, перш за все, стосується лікарів. У статті наводяться ознаки феномену емоційного вигорання і представлені особливості емоційного вигорання лікарів-онкологів. Метою даної наукової роботи було показати особливості емоційного вигорання лікарівонкологів у звʼязку з питаннями їх професійної психологічної підготовки. Для виконання цієї мети було досліджено 147 лікарів різних спеціалізацій онкології і слухачів кафедри променевої діагностики, терапії та онкології Одеського національного медичного університету. На підставі аналізу курсантів з циклів тематичного удосконалення та первинної спеціалізації, що займалися на кафедрі променевої діагностики, терапії та онкології Одеського національного медичного університету, показано, що для більшості лікарів-онкологів характерне вигорання у фазі резистенції. Резистенція (опір) є психологічним захистом, вироблена особистістю у відповідь на наростаюче напруження в процесі роботи, і виражається в тенденції обмеження емоційних контактів із хворими. Показано, що для ефективної взаємодії з хворим лікарю необхідно дотримуватися професійних кордонів, які дозволяють йому, з одного боку, не уникати контакту з онкологічним пацієнтом, а з іншого – не занурюватися надмірно в переживання хворого. Автори вказують на необхідність професійної психологічної підготовки лікарів-онкологів та переконані в тому, що така підготовка допоможе лікарям-онкологам більш ефективно взаємодіяти з пацієнтами та їх родичами, що, безсумнівно, відібʼється на самопочутті і якості життя як пацієнтів, так і самих лікарів.; Today, the phenomenon of “emotional burnout” is characteristic of various professions related to working with people and primarily affects doctors. The article presents the signs of the phenomenon of emotional burnout and presents the features of emotional burnout of oncologists. The purpose of this research was to show the features of emotional burnout of oncologists in connection with the issues of their professional psychological training. To achieve this goal, 147 physicians of different specializations in oncology and students of the Department of Radiation Diagnostics, Therapy and Oncology of Odesa National Medical University were studied, it is shown that most oncologists are characterized by burnout in the resistance phase. Resistance (resistance) is a psychological protection developed by the individual in response to increasing stress in the process, and is expressed in the tendency to limit emotional contact with patients. It is shown that in order to effectively interact with the patient, the doctor must adhere to professional boundaries, which allow him, on the one hand, not to avoid contact with the cancer patient, and on the other - not to immerse himself excessively in the patientʼs experience. The authors point to the need for professional psychological training of oncologists and are convinced that such training will help oncologists to interact more effectively with patients and their relatives, which will undoubtedly affect the well-being and quality of life of both patients and doctors themselves.

Диагностика злокачественных образований печени с использованием методов УЗИ, КТ, МРТ и их сопоставлений с результатами патоморфологических исследований

2021-01-01T00:00:00Z

Диагностика злокачественных образований печени с использованием методов УЗИ, КТ, МРТ и их сопоставлений с результатами патоморфологических исследований Соколов, В. Н.; Цвиговский, В. М.; Рожковская, Г. М.; Дорофеева, Т. К.; Корсун, А. А. Из всех перечисленных методов при злокачественных поражений печени наиболее целесообразным является использование мультиспиральной КТ с введением контраста. В ряде случаев, целесообразно применение МРТ. УЗИ должно явится скрининговой методикой.

Використання технології електрозварювання в сепарації шарів черевної стінки та інфільтрація зони імплантації сітчастого поліпропіленового протезу аутологічною плазмою збагаченою тромбоцитами як фактори зменшення вираженності післяопераційних сером

2017-01-01T00:00:00Z

Використання технології електрозварювання в сепарації шарів черевної стінки та інфільтрація зони імплантації сітчастого поліпропіленового протезу аутологічною плазмою збагаченою тромбоцитами як фактори зменшення вираженності післяопераційних сером Четверіков, С. Г.; Ткаченко, О. І.; Атанасов, Д. В.; Максимовський, В. Є.; Осадчий, Д. М.; Вододюк, В. Ю.; Михайлов, О. С.; Лисаченко, В. В. Ненатяжна аллоегрніопластика поліпропіленовим сітчастим імплантатом має ряд недоліків що пов’язані з місцевим виникненням неспецифічних довготривалих запальних реакцій за типом реакції на інородне тіло. Надмірна ексудація в зоні імплантації призводить до формування сером що потребують пункційної аспірації та значно збільшують терміни лікування. У віддаленому періоді хронічний затяжний запальний процес призводить до формування грубої сполучної тканини, що пояснює розвиток біомеханічних ускладнень. Фактори росту, що привносяться плазмою збагаченою тромбоцитами (ПЗТ), стимулюють вивільнення регенеративних цитокінів, що передбачає зменшення локальних запальних проявів в інтеграції алотрансплантатів та зменшення проявів післяопераційних ускладнень. Мета. Визначити доцільність місцевого використання ПЗТ та технології електрозварювання в сепарації шарів передньої черевної стінки з метою профілактики післяпераційних сером та визначити безпосередні результати запропонованої техніки.

Современные эндоскопические методики в диагностике пищевода Барретта

2016-01-01T00:00:00Z

Современные эндоскопические методики в диагностике пищевода Барретта Биленко, Е. Д.; Биленко, А. А.; Машуков, А. А.; Згура, А. Н. Пищевод Барретта (ПБ) является одним из предраковых состояний пищевода. По данным статистики частота развития аденокарцином пищевода составляет 5–13% у больных ПБ. Использование традиционных клинических, эндоскопических методов диагностики не привели к улучшению диагностики этого заболевания. Одним из современных методов эндоскопической диагностики, позволяющих рассчитывать на улучшение диагностики ПБ, а, следовательно, и ранних форм рака пищевода, является видеоэндоскопия с использованием NBI технологии (узкоспектральная визуализация изображения). Целью нашего исследования явилось изучение диагностических возможностей NBI эндоскопии в выявлении ПБ.

НІРЕС в комбінованому лікуванні місцево-поширеного та інтраперитонеально дисемінованого раку шлунка: Центрально-Східно Європейське ретроспективне кооперативне дослідження

2021-01-01T00:00:00Z

НІРЕС в комбінованому лікуванні місцево-поширеного та інтраперитонеально дисемінованого раку шлунка: Центрально-Східно Європейське ретроспективне кооперативне дослідження Ярема, Р. Р.; Мілко, Є.; Фецич, Т. Г.; Огорчак, М. А.; Прушинські, К. Р.; Машуков, А. О.; Максимовський, В. Є.; Ястжебскі, Т.; Гиря, П. І.; Ковальчук, Ю. Я.; Сафіян, В. І.; Копецький, В. І.; Колесник, О. О.; Кондрацький, Ю. М.; Пасконіс, М.; Полковскі, В. Найчастішим шляхом метастазування раку шлунка (РШ) є імплантаційний. Такі хворі характеризуються песимістичним прогнозом. Клінічний досвід західноєвропейських та далекосхідних центрів демонструє оптимістичні результати застосування циторедуктивних операцій в комбінації з HIPEC (hyperthermic intraperitoneal chemotherapy) у таких пацієнтів. Питання ефективності комбінованого лікування цієї категорії хворих залишається сьогодні актуальним. Мета дослідження. Метою даного дослідження було створення реєстру та вивчення результатів застосування НІРЕС в комбінованому лікуванні хворих на РШ центрально-східно Європейської популяції.

Застосування високочастотного електрозварювання живих тканин при циторедуктивних операціях на органах черевної порожнини

2017-01-01T00:00:00Z

Застосування високочастотного електрозварювання живих тканин при циторедуктивних операціях на органах черевної порожнини Максимовський, В. Є.; Осадчий, Д. М.; Ткаченко, О. І.; Севергін, В. Є.; Пирогов, В. В.; Атанасов, Д. В. Циторедуктивні хірургічні втручання у поєднанні з внутрішньочеревною гіпертермічною хіміоперфузією (ВЧТГХП) значно покращили прогноз хворих з раком яєчників, товстої кишки, шлунку, злоякісною мезотеліомою, ускладнених перітонеальним канцероматозом. Складовими оптимальної циторедукції є туморектомія, парієтальная та вісцеральна перітонектомія, лімфаденектомія, мультивісцеральні резекції уражених органів. Такі оперативні втручання супроводжуються масивною дифузною кровотечою з передочеревенної, мезентеріальної клітковини. До того ж проведення ВЧТГХП, особливо закритим методом, провокує гідравлічний змив тромбів, коагулятів, лігатур. Лімфодиссекція, особливо у порожнині малого тазу, може ускладнитися в післяопераційному періоді лімфореєю, формуванням лімфоцелє. Основним фактором попередження вказаних ускладнень є надійна обробка кровоносних та лімфатичних судин. На базі хірургічного відділення Центру відновної та реконструктивної медицини в період з 2014 по 2017 рр. проведено комбіноване (циторедукція з ВЧТГХП) лікування 26 хворих із канцероматозом черевної порожнини, з них 17 з раком яєчників (%), 5 з раком товстої кишки (%), 3 з раком шлунку (%), 3 зі злоякісними мезотеліомами (%).

Віддалені результати комлексного етапного полімодального лікування пацієнток з місцеворозповсюдженим раком молочної залози

2020-01-01T00:00:00Z

Віддалені результати комлексного етапного полімодального лікування пацієнток з місцеворозповсюдженим раком молочної залози Думанський, Ю. В.; Бондар, О. В.; Dumansky, Yu. V.; Bondar, O. V. Рак молочної залози (РМЗ) входить до п’ятірки найбільш поширених у світі онкологічних захворювань і лідирує серед причин смерті жінок працездатного віку. Застосування регіонарних методів поліхіміотерапії (ПХТ) – внутрішньоартеріальних, ендолімфатичних – є одним із сучасних шляхів вирішення питання селективного підходу до лікування пацієнтів зі злоякісними новоутвореннями. Мета: аналіз тривалості життя пацієнток з місцево-розповсюдженим РМЗ (МР РМЗ), яким проведене комплексне етапне полімодальне лікування із застосуванням неоад’ювантної ПХТ в системному, ендолімфатичному, внутрішньоартеріальному у поєднанні з внутрішньовенним режимах, променевої терапії, радикального хірургічного та ад’ювантного медикаментозного лікування.Об’єкт і методи:дослідження побудоване наоснові даних про526 пацієнток, які проходили спеціалізоване протипухлинне лікування з приводу МР РМЗ. Програма комплексного лікування хворих 1-ї групи (89 осіб) включала системну внутрішньовенну ПХТ. У 2-й групі (75 осіб) проводили ендолімфатичну ПХТ. У пацієнток 3-ї групи (362 особи) – селективну внутрішньоартеріальну ПХТ (СВАПХТ). Аналізували відповідь пухлини за критеріями RECIST, показники загальної (ЗВ) та безрецидивної (БРВ) виживаності пацієнток, частоту метастазування у віддалений період. Результати: методика СВАПХТ у поєднанні зПТ нанеоад’ювантному етапі лікування пацієнток зМР РМЗ дозволила досягти резектабельного стану пухлини у 72% випадків (після неоад’ювантної системної ПХТ – становив 56%, після ендолімфатичної – 64%). Віддалені результати упрооперованих після СВАПХТ пацієнток: 3-річна ЗВ – 80,5%, 5-річна – 73,9%, медіана вживаності 4,8 року, що достовірно (р < 0,05) перевищує показники пацієнток груп порівняння. Показники БРВ у пацієнток 3-ї групи: 3-річна БРВ – 62,8, 5-річна — 43,3% з медіаною виживаності – 3,6 року проти 48,0 і 32,0% відповідно з медіаною БРВ — 3,1 року у 1-й групі та 52,0 і 37,5% відповідно з медіаною 3,2 року у 2-й групі. Висновок: завдяки запропонованій та використаній схемі лікування пацієнток з МР РМЗ на основі СВАПХТ, ПТ, оперативного втручання та ад’ювантної терапії вдалося значно підвищити ефективність лікування – покращити показники загальної та безрецидивної виживаності пацієнток.; Breast cancer (BC) is one of the five most common cancers in the world and the leading cause of death for women of working age. The use of regional methods of polychemotherapy(PCT): intra-arterial, endolymphatic – is one of the modern ways to address the issue of a selective approach to the treatment of patients with malignant neoplasms. Aim: analysis of life expectancy of patients with locally advanced breast cancer (LABC) as a result of complex staged polymodal treatment with the use of neoadjuvant PCT in systemic, endolymphatic, intra-arterial in combination with intravenous regimens, radiation therapy (RT), surgical and adjuvant drug treatment. Object and methods: this study is based on data from 526 patients undergoing specialized antitumor treatment for LABC. The program of complex treatment of patients of group 1 included systemic intravenous polychemotherapy. In group 2 for endolymphatic chemotherapy was performed. In patients of group 3 – selective intra-arterial chemotherapy (IAC). Tumor response was analyzed according to RECIST criteria, overall (OS) and recurrencefree (RFS) survival rates of patients, the frequency of metastasis in the long term. Results: selective IAC in combination with PT at the neoadjuvant stage of treatment of patients with LABC allowed to achieve a resectable tumor state in 72% of cases (after neoadjuvant systemic PCT – 56%, after endolymphatic – 64%). Long-term results in patients operated after selective IAC were: 3-year OS– 80.5%, 5-year OS– 73.9%, median use 4.8 years, which is significantly(p <0.05) higher than patients from the comparison groups. RFS in patients of this group: 3-year – 62.8, 5-year – 43.3% with a median survival – 3.6 years against 48.0 and 32.0%, respectively, with a median BRV – 3, 1 year in group 1 and 52.0 and 37.5%, respectively, with a median of 3.2 years in group 2. Conclusion: the proposed and used treatment regimen for patients with LABC on the basis of selective IAC, RT, surgery and adjuvant therapy has significantly increased the effectiveness of treatment – to improve the overall and recurrence-free survival of patients.