Наукові статті. Кафедра акушерства, гінекології та урології

Вплив лапароскопічної серединної плікації крижово-маткових зв’язок і ректовагінальної фасції на результати лапароскопічної вагіноцервікопексії за Дебюссоном

2026-01-01T00:00:00Z

Вплив лапароскопічної серединної плікації крижово-маткових зв’язок і ректовагінальної фасції на результати лапароскопічної вагіноцервікопексії за Дебюссоном Чеханов, О. Ю.; науковий керівник: Гладчук, І. З. Лапароскопічна вагіноцервікопексія за Дебюссоном (ЛВЦ) є визнаною методикою, що забезпечує надійну корекцію апікального рівня при мінімізації нейроваскулярних ризиків. Наявні дані підтверджують її високу ефективність як у великих клінічних серіях, так і в систематичних оглядах, де частота анатомічного успіху для апікального компартмента перевищує 90%. Проте, на тлі стабільних результатів у передньому сегменті, прогресування недостатності заднього компартмента з формуванням ректоцеле та ентероцеле після апікально-передніх реконструкцій залишається серйозною проблемою. Це підкреслює необхідність підсилення постеро-апікального комплексу шляхом цілеспрямованої роботи з крижово-матковими зв’язками та ректовагінальною фасцією. Мета роботи: оцінити вплив додавання лапароскопічної серединної плікації крижово-маткових зв’язок та ректовагінальної фасції до стандартної методики Дебюссона на результати хірургічного лікування з пріоритетною оцінкою стабілізації заднього компартмента.

Вплив хірургічного лікування на оваріальний потенціал у жінок з ендометріомами яєчників

2026-01-01T00:00:00Z

Вплив хірургічного лікування на оваріальний потенціал у жінок з ендометріомами яєчників Кормілець, О. Ю.; Нестеренко, Є. С.; науковий керівник: Волянська, А. Г. Ендометріоми яєчників призводять до зниження оваріального резерву (ОР) не тільки за рахунок самого захворювання, що обумовлено морфологічною будовою ендометріоїдного утвору, а і наслідками хірургічного втручання. Тому визначення впливу хірургічного лікування на морфофункціональний стан яєчників є актуальним питанням в сучасній репродуктології. Мета роботи: оцінити ОР пацієнток з ендометріомами яєчників після хірургічного лікування.

Дисменорея як предиктор розвитку ендометріозу

2026-01-01T00:00:00Z

Дисменорея як предиктор розвитку ендометріозу Гулям, Л. Х.; науковий керівник: Гайдаржі, Х. Д. Дисменорея – найбільш частий симптом пацієнток із ендометріозом. Ендометріоз – найбільш часта причина вторинної дисменореї. Однак, досліджень, які присвячені специфічній кореляції між проявом дисменореї та ендометріозом, недостатньо. Більшість пацієнток із ендометріозом повідомляють, що страждали на дисменореєю в підлітковому та молодому віці, але часто цей симптом недооцінюється лікарями та нормалізується. Рання діагностика ендометріозу необхідна для ефективного контролю прогресування цього захворювання. Мета роботи: оцінити розповсюдженість дисменореї у пацієнток із ендометріозом шляхом вивчення анамнестичних даних та клінічної характеристики.

Якість ооцитів у пацієнток з синдромом полікістозних яєчників в програмах допоміжних репродуктивнх технологій

2026-01-01T00:00:00Z

Якість ооцитів у пацієнток з синдромом полікістозних яєчників в програмах допоміжних репродуктивнх технологій Мороз, Н. В.; науковий керівник: Рожковська, Н. М. Синдром полікістозних яєчників (СПКЯ) є найбільш поширеним ендокринно-метаболічним порушенням, що вражає 8–13% жінок репродуктивного віку та виступає основною причиною ановуляторного безпліддя. Сучасні дослідження вказують на те, що гіперандрогенія, інсулінорезистентність та метаболічна дисфункція негативно впливають на дозрівання ооцитів, якість цитоплазми та їхню ооцитарну компетентність. Незважаючи на численну кількість досліджень, оновлення міжнародних критеріїв (ESHRE/ASRM 2023), питання впливу СПКЯ на морфологію ооцитів та ембріогенез залишається дискусійним, оскільки результати досліджень щодо зв’язку метаболічного фону та якості яйцеклітин часто є суперечливими. Мета роботи: встановити особливості якості ооцитів у жінок з СПКЯ у програмах допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) та визначити фактори, що впливають на ці показники.

Механізми впливу ендометріозу на якість ооцитів

2026-01-01T00:00:00Z

Механізми впливу ендометріозу на якість ооцитів Волянюк, А. В.; науковий керівник: Рожковська, Н. М. Ендометріоз є хронічним гормонозалежним запальним захворюванням, що уражає близько 10% жінок репродуктивного віку та до 40–50% жінок із безпліддям. Одним із ключових чинників успішності допоміжних репродуктивних технологій є якість ооцитів, яка визначає їхній потенціал до запліднення та подальшого ембріонального розвитку. Попри значну поширеність ендометріозу, механізми його впливу на якісні характеристики ооцитів залишаються недостатньо вивченими, що зумовлює актуальність даної проблеми. Мета роботи: проаналізувати та узагальнити наукові дані щодо патофізіологічних механізмів впливу ендометріозу на якість ооцитів.

Переваги та результати лапароскопічної корекції істмоцеле після кесаревого розтину

2026-01-01T00:00:00Z

Переваги та результати лапароскопічної корекції істмоцеле після кесаревого розтину Тімуш, К. О.; науковий керівник: Степановічус, О. М. Зростання частоти кесаревого розтину супроводжується збільшенням поширеності дефектів рубця матки у вигляді ніш (істмоцеле), які виявляються у 20–70% пацієнток та прогресують після повторних оперативних розроджень. Наявність ніші асоціюється з порушенням менструальної функції, хронічним тазовим болем і підвищеним ризиком акушерських ускладнень у майбутньому. Мета роботи: оцінити клінічну ефективність розробленої методики лапароскопічної пластики істмоцеле та обґрунтувати її переваги у ліквідації патологічної симптоматики, відновленні анатомії міометрія та покращенні показників якості життя пацієнток.

Зміни лабораторних показників пацієнтів із гострим калькульозним холециститом в умовах повномасштабної війни в Україні

2026-01-01T00:00:00Z

Зміни лабораторних показників пацієнтів із гострим калькульозним холециститом в умовах повномасштабної війни в Україні Міщенко, В. В.; Пономаренко, А. В.; Міщенко, В. П.; Mishchenko, V. V.; Ponomarenko, A. V.; Mishchenko, V. P. Мета: вивчити зміни лабораторних показників при гострому калькульозному холециститі в умовах повномасштабної війни в Україні. Матеріали і методи. Досліджено загальний аналіз крові, коагулограму, біохімічні показники печінки, нирок, ліпідограму, рівні D–димеру, С–реактивного білка, кортизолу, феритину, прокальцитоніну, магнію, вітаміну D у 78 хворих із гострим калькульозним холециститом, лікування яких було проведене в Одеській обласній клінічній лікарні за 2022 – 2025 роки (проспективна група), та у 72 хворих із гострим калькульозним холециститом, які отримали лікування у відділенні загальної та малоінвазивної хірургії Одеської обласної клінічної лікарні у 2017 – 2021 роках (ретроспективна група). Результати. Показники швидкості осідання еритоцитів, кількості тромбоцитів, лейкоцитів, моноцитів, протромбінового часу, протромбінового індексу, рівнів фібриногену, глюкози, білірубіну, загального холестерину, креатиніну, ліпопротеїдів низької щільності, кортизолу, D–димеру, прокальцитоніну, активованого часткового тромбопластинового часу у проспективній групі статистично значущо перевищували відповідні показники у ретроспективній групі, а показники кількості еритроцитів, лімфоцитів, рівнів гемоглобіну, гематокриту, міжнародного нормалізованого відношення, фібринолітичної активності крові, загального білка, феритину, магнію, вітаміну D були статистично значущо (p < 0,001) меншими, ніж у ретроспективній групі. Висновки. Через воєнні дії в Україні змінюються етіопатогенетичні механізми та клініко–лабораторні особливості перебігу гострого калькульозного холециститу, який відбувається на фоні порушення функції травної, гепатопанкреатобіліарної, сечовивідної систем, зміни імунологічного статусу пацієнтів із зростанням вираженості запальних процесів, згортальної системи крові, анемізації організму. Вивчення змін лабораторних показників унаслідок порушення компенсаторно–адаптаційних механізмів в організмі пацієнта із гострим калькульозним холециститом у період повномасштабної війни в Україні необхідне для визначення діагностичної та лікувальної тактики, яка включає методи консервативного та хірургічного лікування.; Objective. To investigate changes in laboratory parameters in patients with acute calculous cholecystitis during full–scale war in Ukraine. Materials and Methods. We examined complete blood counts, coagulograms, biochemical markers of liver and kidney function, lipid profi les, and levels of D–dimer, C–reactive protein, cortisol, ferritin, procalcitonin, magnesium, and vitamin D levels in 78 patients with acute calculous cholecystitis who were treated at the Odesa Regional Clinical Hospital between 2022 and 2025 (prospective group), and in 72 patients with acute calculous cholecystitis who were treated in the Department of General and Minimally Invasive Surgery at the Odesa Regional Clinical Hospital from 2017 to 2021 (retrospective group).Results. The values for erythrocyte sedimentation rate, platelet count, white blood cell count, monocyte count, prothrombin time, prothrombin index, and levels of fi brinogen, glucose, bilirubin, total cholesterol, creatinine, low–density lipoproteins, cortisol, D–dimer, procalcitonin, and activated partial thromboplastin time in the prospective group were statistically signifi cantly higher than the corresponding values in the retrospective group, while the values for red blood cell count, lymphocyte count, hemoglobin levels, hematocrit, international normalized ratio, blood fi brinolytic activity, total protein, ferritin, magnesium, and vitamin D were statistically signifi cantly (p < 0.001) lower than in the retrospective group. Conclusions. Due to the hostilities in Ukraine, the etiopathogenic mechanisms and clinical and laboratory characteristics of acute calculous cholecystitis are changing; this condition occurs against a background of impaired function of the digestive, hepatopancreatobiliary, and urinary systems, changes in patients’ immunological status with increased severity of infl ammatory processes, alterations in the blood coagulation system, and the development of anemia. Studying changes in laboratory parameters resulting from disturbances in the compensatory and adaptive mechanisms in patients with acute calculous cholecystitis during the period of full–scale war in Ukraine is necessary to determine diagnostic and therapeutic strategies, which include both conservative and surgical treatment methods.

Резолюція VII Міжнародного форуму експертів із менопаузальної гормональної терапії

2026-01-01T00:00:00Z

Резолюція VII Міжнародного форуму експертів із менопаузальної гормональної терапії Татарчук, Т. Ф.; Педаченко, Н. Ю.; Гребеннікова, Г. О.; Громова, О. Л.; Каюмова, Д. Т.; Яшина, О. Г.; Агабабян, Л. Р.; Бегімбекова, Л. М.; Гафурова, Ф. А.; Гегечкорі, М. А.; Джаімбетова, А. П.; Єрмоленко, Т. О.; Єфіменко, О. О.; Єшимбетова, Г. З.; Захаренко, Н. Ф.; Іргашева, С. У.; Копобаєва, І. Л.; Косей, Н. В.; Крістесашвілі, Д. І.; Мікаілзаде, П. Н.; Мирзабєкова, Г. Т.; Мневець, Р. О.; Муратова, Ш. Д.; Персоян, І. Г.; Пирогова, В. І.; Рожковська, Н. М.; Ставінська, Л. В.; Укибасова, Т. М.; Tatarchuk, T. F.; Pedachenko, N. Y.; Grebennikova, G. O.; Gromova, O. L.; Kayumova, D. T.; Yashina, O. G.; Agababyan, L. R.; Begimbekova, L. M.; Gafurova, F. A.; Gegechkori, M. A.; Dzhaimbetova, A. P.; Yermolenko, T. O.; Yefimenko, O. O.; Yeshimbetova, G. Z.; Zakharenko, N. F.; Irgasheva, S. U.; Kopobayeva, I. L.; Kosei, N. V.; Kristesashvili, D. I.; Mikailzade, P. N.; Myrzabekova, G. T.; Mnevets, R. O.; Muratova, S. D.; Persoyan, I. G.; Pyrogova, V. I.; Rozhkovska, N. M.; Stavinska, L. V.; Ukybasova, T. M. 18 листопада 2025 року в Києві відбувся VII Міжнародний форум експертів із менопаузальної гормональної терапії (МГТ). Сучасний підхід до призначення МГТ полягає не в розв’язанні питання доцільності її призначення, а у виборі оптимальної форми для конкретної жінки. Різні шляхи введення гормонів мають відмінні фармакокінетичні властивості та вплив на метаболізм, систему коагуляції і соматичне здоров’я жінки. Рекомендації Європейського товариства менопаузи й андропаузи підкреслюють доцільність застосування комбінованої МГТ для покращення глікемічного профілю та відтермінування розвитку цукрового діабету з перевагою метаболічно нейтральних гестагенів – прогестерону та дидрогестерону. Трансдермальні естрогени надходять безпосередньо в системний кровотік, мінімізуючи вплив на печінку та коагуляцію, що робить їх методом вибору в жінок із підвищеним ризиком венозних тромбозів, ожирінням або гіпертригліцеридемією. Водночас ефективність трансдермальної МГТ характеризується значною міжіндивідуальною варіабельністю. МГТ є ефективним антирезорбентним методом профілактики остеопорозу та переломів. Клінічні дослідження засвідчують достовірне підвищення мінеральної щільності кісткової тканини та зниження ризику переломів у жінок на тлі застосування МГТ, зокрема комбінації естрадіолу з дидрогестероном. Своєчасно розпочата МГТ (протягом перших 10 років після менопаузи) також асоціюється зі зниженням загальної смертності, серцево-судинних ускладнень і нейродегенеративних захворювань. Індивідуальний вибір форми МГТ є ключовим чинником її безпеки та клінічної ефективності. Особливу увагу в процесі підбору МГТ у пацієнток із внутрішньоматковою системою з левоноргестрелом слід приділяти онкологічній безпеці, зокрема ризику раку молочної залози. Дані систематичних оглядів і метааналізів свідчать, що застосування естрогенів не підвищує цього ризику, тоді як він значною мірою залежить від типу гестагену. Прогестерон і дидрогестерон мають найбільш сприятливий профіль безпеки щодо молочної залози порівняно із синтетичними гестагенами, що підтверджено результатами масштабних досліджень. Психоемоційні та сексуальні розлади (тривожність, депресія, порушення сну, зниження лібідо) є поширеними в перименопаузі та значною мірою зумовлені системним естрогенодефіцитом, який впливає на нейрометаболічний, судинний і нейроендокринний гомеостаз. Висока частота цих порушень обґрунтовує необхідність комплексної діагностики та індивідуалізованої МГТ у жінок у перименопаузі.; The VII International Forum of Experts on Menopausal Hormone Therapy (MHT) was held in Kyiv on November 18, 2025. The modern approach to the MHT prescription is not to resolve the issue of its appropriateness, but to choose the optimal form for a particular woman. Different routes of hormone administration have different pharmacokinetic properties and effects on metabolism, the coagulation system, and women’s somatic health. The recommendations of the European Menopause and Andropause Society emphasize the appropriateness of using combined MHT to improve the glycemic profile and delay the development of diabetes mellitus, with a preference for metabolically neutral progestogens – progesterone and dydrogesterone. Transdermal estrogens enter the systemic circulation directly, minimizing the effect on the liver and coagulation, which makes them the method of choice for women with an increased risk of venous thrombosis, obesity, or hypertriglyceridemia. At the same time, the effectiveness of transdermal MHT is characterized by significant interindividual variability. MHT is an effective antiresorptive method for the prevention of osteoporosis and fractures. Clinical studies demonstrate a significant increase in bone mineral density and a reduction in the risk of fractures with the use of MHT, particularly the combination of estradiol and dydrogesterone. Timely initiated MHT (within the first 10 years after menopause) is also associated with a decrease in all-cause mortality, cardiovascular complications, and neurodegenerative diseases. The individual choice of the form of MHT is a key factor in its safety and clinical efficacy. Particular attention should be paid to oncological safety, particularly the risk of breast cancer, when selecting MHT in patients using a levonorgestrel-releasing intrauterine system. Data from systematic reviews and meta-analyses indicate that the use of estrogens does not increase this risk, while it largely depends on the type of progestogen. Progesterone and dydrogesterone have the most favorable safety profile for the breast compared with synthetic gestagens, which is confirmed by the results of large-scale studies. Psychoemotional and sexual disorders (anxiety, depression, sleep disorders, and decreased libido) are common in perimenopause and are largely due to systemic estrogen deficiency, which affects neurometabolic, vascular, and neuroendocrine homeostasis. The high frequency of these disorders justifies the need for comprehensive diagnostic assessment and individualized MHT in perimenopausal women.

Цитоморфологічні критерії диференційної діагностики гіперплазії та раку ендометрія

2026-01-01T00:00:00Z

Цитоморфологічні критерії диференційної діагностики гіперплазії та раку ендометрія Ситнікова, В. О.; Баштан, С. О.; Гладчук, І. З.; Рожковська, Н. М.; Sytnikova, V. O.; Bashtan, S. O.; Gladchuk, I. Z.; Rozhkovska, N. M. Мета дослідження: обґрунтувати оптимальний комплекс цитологічних критеріїв і розробити математичний алгоритм для підвищення ефективності диференційної діагностики гіперплазії та раку ендометрія.Матеріали та методи. Проведено передопераційне дослідження ендометрія в 32 пацієнток з аномальними матковими кровотечами за допомогою аспіраційної цитології із використанням стандартизованого алгоритму оцінки, що охоплював 7 найбільш інформативних цитоморфологічних ознак. На основі математичного аналізу та теореми Баєса сформовано експертну діагностичну систему з визначенням вагових коефіцієнтів і порогових значень для диференціації гіперплазії ендометрія та раку ендометрія. Дані цитології верифікувалися за результатами післяопераційного гістологічного дослідження.Ре зу л ьта т и. Комплексне використання стандартизованих цитологічних критеріїв у поєднанні з математичним алгоритмом підвищує точність диференційної діагностики гіперпластичних і злоякісних процесів ендометрія. Найбільш значущими цитологічними критеріями диференційної діагностики виявилися порушення полярності клітин у структурах, збільшення ядерно-цитоплазматичного індексу, неправильна форма ядер і ядерець, нерівність ядерної мембрани, пухлинні ознаки та формування тривимірних клітинних структур. У групі жінок віком 30–39 років підтверджена низька поширеність раку ендометрія. Сумарний коефіцієнт не досягав порогового рівня. У віковій групі 40–49 років спостерігалося збільшення частоти гіперпластичних процесів ендометрія, поліпів та аномальних маткових кровотеч. Саме в цій групі вперше був зареєстрований випадок ендометріальної карциноми. У пацієнтки зі злоякісним новоутворенням ендометрія сумарний діагностичний коефіцієнт значно перевищував порогове значення (+195), що свідчило про наявність комплексу цитоморфологічних ознак, характерних для злоякісної трансформації ендометрія. У жінок віком 60–69 років патологія ендометрія була представлена як залозистою гіперплазією, так і раком ендометрія. Сумарний діагностичний коефіцієнт суттєво перевищував встановлений діагностичний поріг. Висновки. Отримані результати свідчать на користь комплексного використання цитологічних критеріїв і математичного алгоритму диференційної діагностики, що сприяє підвищенню точності виявлення передракових і злоякісних змін ендометрія та може бути рекомендоване для впровадження в практику цитологічних лабораторій та клінічних установ.; Objective of the study: to establish an optimal set of cytological criteria and to develop a mathematical algorithm to improve the effectiveness of the differential diagnosis of endometrial hyperplasia and cancer.Materials and methods. A preoperative examination of the endometrium was carried out in 32 patients with abnormal uterine bleeding by means of aspiration cytology, using a standardized assessment algorithm comprising 7 most informative cytomorphological features. Based on mathematical analysis and Bayes’ theorem, an expert diagnostic system was developed, defining weighting coefficients and threshold values for differentiating between endometrial hyperplasia and endometrial cancer. The cytology findings were verified by the results of the post-operative histological examination.Results. The comprehensive use of standardized cytological criteria in combination with a mathematical algorithm improves the accuracy of the differential diagnosis of hyperplastic and malignant processes of the endometrium. The most significant cytological criteria for differential diagnosis were found to be impaired cell polarity within structures, an increased nuclear-cytoplasmic index, abnormal nuclear and nucleolar shapes, irregular nuclear membranes, neoplastic features and the formation of three-dimensional cell structures. In the group of women aged 30–39 years, a low prevalence of endometrial cancer was confirmed. The summary coefficient did not reach the threshold level. In the 40–49 age group, an increase in the frequency of endometrial hyperplastic processes, polyps and abnormal uterine bleeding was observed. It was in this group that the first case of endometrial carcinoma was recorded. In the patient with a malignant endometrial tumor, the summary diagnostic coefficient significantly exceeded the threshold value (+195), indicating the presence of a complex of cytomorphological features characteristic of malignant transformation of the endometrium. In women aged 60–69 years, endometrial pathology was represented by both glandular hyperplasia and endometrial cancer. The total diagnostic coefficient significantly exceeded the established diagnostic threshold.Conclusions. The results obtained support the comprehensive use of cytological criteria and a mathematical algorithm for differential diagnosis, which helps to improve the accuracy of detecting precancerous and malignant changes in the endometrium and may be recommended for implementation in cytology laboratories and clinical settings.

Оптимізація практичної підготовки здобувачів вищої медичної освіти з дисципліни «Акушерство і гінекологія»

2026-01-01T00:00:00Z

Оптимізація практичної підготовки здобувачів вищої медичної освіти з дисципліни «Акушерство і гінекологія» Гладчук, І. З.; Волянська, А. Г.; Лавриненко, Г. Л. В сучасних умовах реформування національної системи охорони здоров’я, постійно виникає необхідність змін у системі медичної освіти. Згідно сучасних стандартів вищої освіти спеціальні фахові компетентності представлені як набір знань, умінь та навичок, комунікацій та відповідальності.