<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rdf:RDF xmlns="http://purl.org/rss/1.0/" xmlns:rdf="http://www.w3.org/1999/02/22-rdf-syntax-ns#" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
<channel rdf:about="https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/802">
<title>Наукові статті. Кафедра акушерства та гінекології</title>
<link>https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/802</link>
<description/>
<items>
<rdf:Seq>
<rdf:li rdf:resource="https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19359"/>
<rdf:li rdf:resource="https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19269"/>
<rdf:li rdf:resource="https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19237"/>
<rdf:li rdf:resource="https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19215"/>
<rdf:li rdf:resource="https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19201"/>
<rdf:li rdf:resource="https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19190"/>
<rdf:li rdf:resource="https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19131"/>
<rdf:li rdf:resource="https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19129"/>
<rdf:li rdf:resource="https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19128"/>
<rdf:li rdf:resource="https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19127"/>
</rdf:Seq>
</items>
<dc:date>2026-04-09T16:11:20Z</dc:date>
</channel>
<item rdf:about="https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19359">
<title>Динаміка вмісту лептину у крові вагітних з різним аліментарним статусом</title>
<link>https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19359</link>
<description>Динаміка вмісту лептину у крові вагітних з різним аліментарним статусом
Адоніна, І. О.
У відповідь на високу потребу в енергії, пов’язану з вагітністю людини, спостерігається підвищена концентрація лептину в плазмі матері порівняно з невагітними жінками, що частково пояснюється накопиченням жиру в організмі, а також виробленням лептину плацентою. Це підвищення концентрації лептину в плазмі підтримується змінами експресії розчинного рецептору лептину ObRe, що затримує кліренс лептину. На відміну від нормального впливу&#13;
лептину на відчуття ситості, вагітність пов’язана з підвищеним споживанням їжі, що запобігає виснаженню поживних&#13;
речовин у матері, дозволяючи збільшити доставку поживних речовин до зростаючого плоду. Метою дослідження була&#13;
оцінка динаміки вмісту лептину у крові вагітних з ожирінням та метаболічним синдромом&#13;
Дослідження виконане на базі клінічних підрозділів ОНМедУ. Визначений вміст лептину у крові вагітних з різним&#13;
аліментарним статусом у другому триместрі вагітності. Обстежено 90 жінок з ІМТ 18-25 кг/м2 (І група), 25,1-29,9&#13;
кг/м2 (ІІ група), &gt;30 кг/м2 (ІІІ група)ю Статистична обробка проведена методами дисперсійного та кореляційного&#13;
аналізу за допомогою програмного забезпечення Statistica 14.1.25 (TIBCO, США).
</description>
<dc:date>2024-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item rdf:about="https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19269">
<title>Філософія біобезпеки: четверте покоління прав людини як основа здорової нації</title>
<link>https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19269</link>
<description>Філософія біобезпеки: четверте покоління прав людини як основа здорової нації
Терзі, О. О.; Шпак, І. В.; Сокур, Е. О.
Сучасний світовий розвиток супроводжується стрімким зростанням науково-технічного прогресу, який, з одного боку, відкриває безпрецедентні можливості для підвищення якості життя, а з іншого – створює нові ризики для людини та довкілля. Пандемії, генетичні експерименти, розвиток штучного інтелекту у сфері медицини, біотехнології, клонування, біотероризм та&#13;
екологічні катастрофи актуалізують необхідність формування цілісної філософії біобезпеки.
</description>
<dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item rdf:about="https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19237">
<title>Інструменти оцінки рівня контамінації шкіри в оперативній гінекології</title>
<link>https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19237</link>
<description>Інструменти оцінки рівня контамінації шкіри в оперативній гінекології
Журенко, О. О.
Розвиток інфекції у місці хірургічного втручання (SSI) є одним з найбільш небезпечних і водночас найпоширенішим&#13;
ускладненням оперативних втручань у гінекології. До появи рутинної антимікробної профілактики частота інфекцій&#13;
органів малого таза після вагінальної гістеректомії досягала 33%. Широке впровадження антибіотикопрофілактики&#13;
перед операцією, а також застосування інших заходів впливу на модифіковані фактори ризику призвели до значного&#13;
зниження рівня післяопераційної інфекції. На сьогодні оцінка ризику післяопераційної інфекції у місті розрізу&#13;
найчастіше проводиться за рекомендаціями NHSN (National Healthcare Safety Network), які враховують оцінку&#13;
періопераційного ризику за шкалою ASA (American Society of Anesthesiologists), ступінь контамінації операційної рани&#13;
та тривалість процедури в хвилинах. Водночас, рівень мікробної контамінації шкіри на передопераційному етапі не&#13;
враховується. Метою дослідження є розробка та апробація інструмента оцінки рівня контамінації шкіри в оперативній&#13;
гінекології.
</description>
<dc:date>2024-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item rdf:about="https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19215">
<title>Вплив проведеної в анамнезі сальпінгектомії на оваріальний резерв яєчників безплідних пацієнток циклів екстракорпорального запліднення.</title>
<link>https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19215</link>
<description>Вплив проведеної в анамнезі сальпінгектомії на оваріальний резерв яєчників безплідних пацієнток циклів екстракорпорального запліднення.
Носенко, О.; Варабіна, А.
Метою проведеного дослідження було визначити вплив перенесеної в анамнезі&#13;
сальпінгектомії на резерв яєчників у безплідних пацієнток циклів екстракорпорального запліднення (ЕКЗ). Матеріал та методи: Дослідження охоплювало жінок з однобічною (n = 47) та двобічною (n = 61) сальпінгектомією в анамнезі. Контрольну групу&#13;
склали 34 фертильних соматично та гінекологічно здорових жінки, які вступили в цикл&#13;
ЕКЗ з приводу чоловічого безпліддя і не мали в анамнезі оперативних втручань на&#13;
придатках матки. Перед початком циклу ЕКЗ пацієнтки вимірювали імунохімічним&#13;
методом рівні антимюлерова гормону (АМГ) на 2-3-й день менструального циклу для&#13;
прогнозування резерву яєчників. Результати. Вік обстежених пацієнток варіював від&#13;
35 до 42 років і склав у середньому у жінок з однобічною сальпінгектомією (36,87 ±&#13;
0,57) року, двобічною — (37,06 ± 0,56) року, осіб контролю — (36,50 ± 0,61) року (p&#13;
&gt; 0,05). Групи з трубною хірургією були гомогенними за масо-ростовими показниками, характером менструального циклу і менструацій, за середньою кількістю вагітностей, штучних абортів, викиднів, пологів. Безпліддя було первинним у 27,66 % жінок&#13;
у пацієнток з однобічною сальпінгоектомією і у 47,54 % — з двобічною (ВШ0,42 [0,19-&#13;
0,95], p &lt; 0,04), вторинним відповідно — у 72,34 % і у 52,46 % осіб (ВШ 2,37 [1,05-&#13;
5,34], p &lt; 0,04), середня тривалість безпліддя дорівнювала (7,07 ± 0,74) року проти&#13;
(8,41 ± 0,72) року (p &lt; 0,05), попередні спроби ЕКЗ мали 25,53 % і 24,59 % жінок (p&#13;
&gt; 0,05), середня кількість спроб склала відповідно 0,40 ± 0,23 і 0,53 ± 0,24 (p &gt; 0,05).&#13;
Сактосальпінкс був основним показанням для видалення маткової труби у жінок з&#13;
однобічною сальпінгектомією у 40,43 % випадках, з двобічною сальпінгектомією — у&#13;
65,57 % (ВШ 0,36 [0,16-0,78], p &lt; 0,01), перервана ектопічна вагітність — відповідно&#13;
у 59,57 % і 34,41 % осіб (ВШ2,81 [1,28-6,16], p &lt; 0,01), а середній час від видалення&#13;
маткової труби до моменту вимірювання рівня АМГ складав (3,73 ± 0,79) року і (3,53&#13;
± 0,62) року (p &gt; 0,05). Середній рівень АМГ у пацієнток з однобічною сальпінгектомією в анамнезі перед проведенням ЕКЗ дорівнював (1,00 ± 0,15) нг/мл, з двобічною&#13;
сальпінгектомією — (0,80 ± 0,12) нг/мл (p &gt; 0,01) проти (2,98 ± 0,14) нг/мл в контролі (p &lt; 0,01). Висновок. Пацієнтки з безпліддям, які перенесли в анамнезі сальпінгектомію (однобічну або двобічну), мають знижений оваріальний резерв перед проведенням ЕКЗ.; The aim of the study was to determine the effect of a history of salpingectomy on&#13;
ovarian reserve in infertile patients undergoing in vitro fertilization (IVF) cycles. Material&#13;
and methods.. The study included women with a history of unilateral (n = 47) and bilateral&#13;
(n = 61) salpingectomy. The control group consisted of 34 fertile somatically and&#13;
gynecologically healthy women who entered into an IVF cycle due to male factor infertility&#13;
and had no history of surgical interventions on the uterine appendages. Before the start&#13;
of the IVF cycle, the patients measured the levels of Anti-Müllerian (AMH) using&#13;
an immunochemical method on the 2nd-3rd day of the menstrual cycle to predict ovarian&#13;
reserve. Results. The age of the examined patients varied from 35 to 42 years and averaged&#13;
(36.87 ± 0.57) years for women with unilateral salpingectomy, (37.06 ± 0.56) years for&#13;
women with bilateral salpingectomy, and (36.50 ± 0.61) years for control patients (p &gt;&#13;
0.05). The groups with tubal surgery were homogeneous in terms of weight and height,&#13;
the nature of the menstrual cycle and menstruation, and the average number of&#13;
pregnancies, induced abortions, miscarriages, and births. Infertility was primary in 27.66&#13;
% of women in patients with unilateral salpingectomy and in 47.54 % with bilateral&#13;
salpingectomy (OR 0.42 [0.19-0.95], p &lt; 0.04), secondary was, respectively, in 72.34 %&#13;
and 52.46 % (OR 2.37 [1.05-5.34], p &lt; 0.04), the average duration of infertility was (7.07&#13;
± 0.74) years vs. (8.41 ± 0.72) years (p &lt; 0.05), previous IVF attempts were made by&#13;
25.53 % and 24.59 % of women (p &gt; 0.05), the average number of IVF attempts was 0.40&#13;
± 0.23 and 0.53 ± 0.24 (p &gt; 0.05). Sactosalpinx was the main indication for removal of the&#13;
fallopian tube in women with unilateral salpingectomy in 40.43 % of cases, with bilateral&#13;
salpingectomy — in 65.57 % (OR 0.36 [0.16-0.78], p &lt; 0.01), interrupted ectopic&#13;
pregnancy — respectively in 59.57 % and 34.41 % of individuals (OR 2.81 [1.28-6.16], p&#13;
&lt; 0.01), and the average time from removal of the fallopian tube to the moment of&#13;
measuring the AMH level was (3.73 ± 0.79) years and (3.53 ± 0.62) years (p &gt; 0.05). The&#13;
average AMH level in patients with a history of unilateral salpingectomy before IVF was&#13;
(1.00 ± 0.15) ng/ml, with bilateral salpingectomy — (0.80 ± 0.12) ng/ml (p &gt; 0.01) vs.&#13;
(2.98 ± ± 0.14) ng/ml in control group (p &lt; 0.01). Conclusion. Infertile patients with a&#13;
history of salpingectomy (unilateral or bilateral) have reduced ovarian reserve before IVF.
</description>
<dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item rdf:about="https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19201">
<title>Dopplerometry of fetoplancental blood flow in the dynamics of pregnancy in women with treated infertility caused by hyperprolactinemia syndrome of tumocular and non-tumocular genesis.</title>
<link>https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19201</link>
<description>Dopplerometry of fetoplancental blood flow in the dynamics of pregnancy in women with treated infertility caused by hyperprolactinemia syndrome of tumocular and non-tumocular genesis.
Nosenko, O.; Martynovska, O.
The aim of the study was to study the state of blood circulation in the fetoplacental system in the dynamics of gestation using Dopplerometry in women with cured infertility due to hyperprolactinemia syndrome of tumor and non-tumor genesis. Material and methods. 57 pregnant women with cured infertility due to hyperprolactinemia syndrome (21 women with pituitary microprolactinomas and 36 patients with idiopathic hyperprolactinemia), 30 relatively healthy pregnant women of the control group without neuroendocrine disorders were under observation. Doppler study of the pulsatile index (PI) of blood flow in the uterine arteries at 11-12, 29-31 and 36-37 weeks, PI of the umbilical artery, middle cerebral artery and ductus venosus at 29-31 and 36-37 weeks was performed. Cerebroplacental ratio was assessed to assess the distribution of blood flow between the brain and the placenta of the fetus. Results. The average PI of the uterine arteries was the highest at 11-12 weeks of gestation and throughout pregnancy exceeded the similar indicator in pregnant women without neuroendocrine disorders, but was not statistically different in individuals with hyperprolactinemia of tumor and non-tumor genesis. The average PI of the umbilical artery exceeded the similar indicator in healthy pregnant women in the second and third trimesters, and at 36-37 weeks it was significantly higher in women with microprolactinomas compared with individuals with idiopathic hyperprolactinemia. The average PI of the middle cerebral arteries in the second and third trimesters was lower than that in pregnant women without neuroendocrine disorders, but there were no significant statistical differences between pregnant women with hyperprolactinemia of tumor and non-tumor genesis. Cerebroplacental ratio was reduced in individuals with hyperprolactinemia of tumor and non-tumor genesis compared to pregnant women without neuroendocrine disorders, while among pregnant women with hyperprolactinemia in the cohort of individuals with microadenomas this indicator was lower than in pregnant women without neuroendocrine disorders. No differences were found in the average PI of the ductus venosus in pregnant women with hyperprolactinemia and pregnant women without neuroendocrine disorders. Conclusions. Pregnancy in women with cured infertility due to hyperprolactinemia syndrome of tumor and non-tumor genesis is characterized by abnormal changes in blood circulation in the fetoplacental system in the dynamics of gestation, which indicate the presence of fetoplacental dysfunction of varying degrees of severity in such women and the need for appropriate therapeutic and preventive measures during pregnancy.
</description>
<dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item rdf:about="https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19190">
<title>Об’єктивний структурований клінічний іспит як складова державної атестації лікарів–інтернів за спеціальністю «Дитяча хірургія» на прикладі Одеського національного медичного університету</title>
<link>https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19190</link>
<description>Об’єктивний структурований клінічний іспит як складова державної атестації лікарів–інтернів за спеціальністю «Дитяча хірургія» на прикладі Одеського національного медичного університету
Марічереда, В. Г.; Мельниченко, М. Г.; Бурячківський, Е. С.; Каштальян, М. А.; Елій, Л. Б.; Хацько, В. Е.; Marichereda, V. H.; Melnychenko, M. H.; Buryachkovskyi, E. S.; Kashtalian, M. A.; Eliy,L. B.; Khatsko, V. E.
Об’єктивний структурований клінічний іспит (ОСКІ),&#13;
або англ. Objective Structured Clinical Examination (OSCE),&#13;
був запропонований професором із Великобританії&#13;
Рональдом Харденом у 1975 році як альтернатива стандартному клінічному іспиту («long case»/«short case») з метою підвищення об’єктивності та надійності оцінювання&#13;
практичних і клінічних навичок лікарів–інтернів.&#13;
Відтоді ОСКІ став міжнародним «золотим стандартом» у&#13;
медичній освіті та використовується і для формативного,&#13;
і для підсумкового контролю знань і компетенцій студентів та лікарів–інтернів.; The Objective Structured Clinical Examination (OSCE)&#13;
was proposed by British professor Ronald Hardin in 1975&#13;
as an alternative to the standard clinical examination&#13;
("long case"). Since then, OSCE has become the international "gold standard" in medical education and is used for&#13;
both formative and summative assessment of the knowledge and competencies of students and interns.&#13;
Since then, OSCE has become the international "gold standard" in medical education and is used for both formative&#13;
and summative assessment of the knowledge and competencies of students and interns.
</description>
<dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item rdf:about="https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19131">
<title>Практичний досвід застосування простагландинів з метою оптимізації результатів гістероскопічної міомектомії</title>
<link>https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19131</link>
<description>Практичний досвід застосування простагландинів з метою оптимізації результатів гістероскопічної міомектомії
Нестеренко, Є. С.; науковий керівник: Попова, Л. М.
Оперативне лікування міоми матки типу 1–2 за класифікацією FIGO має свої складнощі, пов’язані з ризиком неповного видалення вузлів та повторного оперативного втручання, що вимагає пошуку методів підвищення результативності хірургічної техніки. Мета роботи: оцінка ефективності використання простагландинів при гістероскопічній міомектомії підвищеної складності за класифікацією STEPW.
</description>
<dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item rdf:about="https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19129">
<title>Клініко-анамнестичні особливості пацієнток із глибоким ендометріозом та ендометріомами яєчників</title>
<link>https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19129</link>
<description>Клініко-анамнестичні особливості пацієнток із глибоким ендометріозом та ендометріомами яєчників
Мороз, Н. В.; Півень, В. Р.; науковий керівник: Рожковська, Н. М.
Ендометріоз є поширеним захворюванням, яке вражає близько 30% жінок репродуктивного віку в усьому світі, включно з Україною. Захворювання супроводжується різноманітними клінічними проявами,&#13;
які істотно знижують якість життя та впливають на психоемоційний стан жінок. Через свою складність ендометріоз залишається однією з найактуальніших медичних проблем, що потребує міждисциплінарного підходу. Мета роботи: вивчення особливостей клінічного перебігу та анамнестичних характеристик у жінок із глибоким ендометріозом (ГЕ) у поєднанні з односторонніми та двосторонніми ендометріомами яєчників (ЕЯ).
</description>
<dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item rdf:about="https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19128">
<title>Особливості детекції сторожових лімфатичних вузлів у хворих з ранніми стадіями раку тіла та шийки матки і коморбідним ожирінням</title>
<link>https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19128</link>
<description>Особливості детекції сторожових лімфатичних вузлів у хворих з ранніми стадіями раку тіла та шийки матки і коморбідним ожирінням
Кір’якова, Д. А.; науковий керівник: Гладчук, І. З.
у жінок із злоякісними онкогінекологічними захворюваннями часто спостерігається коморбідне ожиріння. Воно виявляється у 50–60 % пацієнток з раком тіла матки. Indocyanine green (ICG) картування сторожових лімфатичних вузлів (СЛВ) є альтернативою системній тазовій лімфаденектомії за NCCN (National Comprehensive cancer network) Guidelines Version 1.2025 у процедурі хірургічного стадіювання. Проте такий обмежуючий фактор, як підвищений індекс маси тіла (ІМТ), може суттєво впливати на якість процедури, зокрема на ідентифікацію СЛВ. Мета роботи: вивчити особливості детекції СЛВ у хворих із ранніми стадіями раку ендометрія (РЕ) та раку шийки матки (РШМ) з використанням ICG-барвника та лапароскопічної камери в near-infared (NIR) режимі за різних ІМТ для покращення результатів процедури.
</description>
<dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item rdf:about="https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19127">
<title>Доповнена класифікація міоматозних вузлів матки при наявності репродуктивних намірів</title>
<link>https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19127</link>
<description>Доповнена класифікація міоматозних вузлів матки при наявності репродуктивних намірів
Гладчук, З. І.; Фам Нгок Фионг Ян
Одним із важливих моментів ефективно проведеної консервативної міомектомії є адекватне проведення ультразвукового дослідження з доплерографією, а іноді і МРТ. Згідно з Класифікацією по FIGO від&#13;
2011 року, останнє оновлення класифікації було в 2018 році. З позиції лікаря гінеколога-репродуктолога інформація про післяопераційний діагноз пацієнта в виписці із медичної карти стаціонарного хворого не є достатнім для встановлення точної локалізації, розмірів післяопераційних рубців та прогнозу загоєння.&#13;
Мета роботи: вийти за рамки традиційної класифікації та адекватна оцінка післяопераційних рубців на&#13;
матці після проведення консервативної міомектомії для правильного планування вагітності та підготовки до&#13;
протоколу ДРТ.
</description>
<dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
</rdf:RDF>
