Кафеда хірургії з післядипломною освітою

Науково-практична конференція пам’яті професора Василя Русина «Судинні патерни та їх клінічна презентація у соматичній, онкоурологічній, колопроктологічній та інфекційній патології» (сертифікат № 2026–2658–1029991–100069)

2026-01-01T00:00:00Z

Науково-практична конференція пам’яті професора Василя Русина «Судинні патерни та їх клінічна презентація у соматичній, онкоурологічній, колопроктологічній та інфекційній патології» (сертифікат № 2026–2658–1029991–100069) Чайка, О. М.

Зміни лабораторних показників пацієнтів із гострим калькульозним холециститом в умовах повномасштабної війни в Україні

2026-01-01T00:00:00Z

Зміни лабораторних показників пацієнтів із гострим калькульозним холециститом в умовах повномасштабної війни в Україні Міщенко, В. В.; Пономаренко, А. В.; Міщенко, В. П.; Mishchenko, V. V.; Ponomarenko, A. V.; Mishchenko, V. P. Мета: вивчити зміни лабораторних показників при гострому калькульозному холециститі в умовах повномасштабної війни в Україні. Матеріали і методи. Досліджено загальний аналіз крові, коагулограму, біохімічні показники печінки, нирок, ліпідограму, рівні D–димеру, С–реактивного білка, кортизолу, феритину, прокальцитоніну, магнію, вітаміну D у 78 хворих із гострим калькульозним холециститом, лікування яких було проведене в Одеській обласній клінічній лікарні за 2022 – 2025 роки (проспективна група), та у 72 хворих із гострим калькульозним холециститом, які отримали лікування у відділенні загальної та малоінвазивної хірургії Одеської обласної клінічної лікарні у 2017 – 2021 роках (ретроспективна група). Результати. Показники швидкості осідання еритоцитів, кількості тромбоцитів, лейкоцитів, моноцитів, протромбінового часу, протромбінового індексу, рівнів фібриногену, глюкози, білірубіну, загального холестерину, креатиніну, ліпопротеїдів низької щільності, кортизолу, D–димеру, прокальцитоніну, активованого часткового тромбопластинового часу у проспективній групі статистично значущо перевищували відповідні показники у ретроспективній групі, а показники кількості еритроцитів, лімфоцитів, рівнів гемоглобіну, гематокриту, міжнародного нормалізованого відношення, фібринолітичної активності крові, загального білка, феритину, магнію, вітаміну D були статистично значущо (p < 0,001) меншими, ніж у ретроспективній групі. Висновки. Через воєнні дії в Україні змінюються етіопатогенетичні механізми та клініко–лабораторні особливості перебігу гострого калькульозного холециститу, який відбувається на фоні порушення функції травної, гепатопанкреатобіліарної, сечовивідної систем, зміни імунологічного статусу пацієнтів із зростанням вираженості запальних процесів, згортальної системи крові, анемізації організму. Вивчення змін лабораторних показників унаслідок порушення компенсаторно–адаптаційних механізмів в організмі пацієнта із гострим калькульозним холециститом у період повномасштабної війни в Україні необхідне для визначення діагностичної та лікувальної тактики, яка включає методи консервативного та хірургічного лікування.; Objective. To investigate changes in laboratory parameters in patients with acute calculous cholecystitis during full–scale war in Ukraine. Materials and Methods. We examined complete blood counts, coagulograms, biochemical markers of liver and kidney function, lipid profi les, and levels of D–dimer, C–reactive protein, cortisol, ferritin, procalcitonin, magnesium, and vitamin D levels in 78 patients with acute calculous cholecystitis who were treated at the Odesa Regional Clinical Hospital between 2022 and 2025 (prospective group), and in 72 patients with acute calculous cholecystitis who were treated in the Department of General and Minimally Invasive Surgery at the Odesa Regional Clinical Hospital from 2017 to 2021 (retrospective group).Results. The values for erythrocyte sedimentation rate, platelet count, white blood cell count, monocyte count, prothrombin time, prothrombin index, and levels of fi brinogen, glucose, bilirubin, total cholesterol, creatinine, low–density lipoproteins, cortisol, D–dimer, procalcitonin, and activated partial thromboplastin time in the prospective group were statistically signifi cantly higher than the corresponding values in the retrospective group, while the values for red blood cell count, lymphocyte count, hemoglobin levels, hematocrit, international normalized ratio, blood fi brinolytic activity, total protein, ferritin, magnesium, and vitamin D were statistically signifi cantly (p < 0.001) lower than in the retrospective group. Conclusions. Due to the hostilities in Ukraine, the etiopathogenic mechanisms and clinical and laboratory characteristics of acute calculous cholecystitis are changing; this condition occurs against a background of impaired function of the digestive, hepatopancreatobiliary, and urinary systems, changes in patients’ immunological status with increased severity of infl ammatory processes, alterations in the blood coagulation system, and the development of anemia. Studying changes in laboratory parameters resulting from disturbances in the compensatory and adaptive mechanisms in patients with acute calculous cholecystitis during the period of full–scale war in Ukraine is necessary to determine diagnostic and therapeutic strategies, which include both conservative and surgical treatment methods.

Порівняльна характеристика результатів малоінвазивного лікування хронічної венозної недостатності

2025-01-01T00:00:00Z

Порівняльна характеристика результатів малоінвазивного лікування хронічної венозної недостатності Рябоконь, А. М.; Ryabokon, A. M. Варикозна хвороба нижніх кінцівок є широко поширеним і активно прогресуючим захворюванням у наші дні. Частота реєстрації хронічної хвороби вен нижніх кінцівок досягає 40-50% у дорослого населення. Цілями хірургічного лікування варикозної хвороби нижніх кінцівок є усунення косметичного дефекту та зменшення проявів чи усунення симптомів хронічної венозної недостатності. Метою нашого дослідження була порівняльна характеристика результатів малоінвазивного лікування хронічної венозної недостатності та визначення рівня якості життя після виконання даних оперативних втручань.; Varicose veins of the lower extremities are a widespread and actively progressing disease nowadays. The frequency of registration of chronic venous disease of the lower extremities reaches 40-50% in the adult population. The goals of surgical treatment of varicose veins of the lower extremities are to eliminate the cosmetic defect and reduce the manifestations or eliminate the symptoms of chronic venous insufficiency. The purpose of our study was to comparative characterize the results of minimally invasive treatment of chronic venous insufficiency and determine the level of quality of life after performing these surgical interventions.

Коморбідність у хворих, яким виконують відкриті та лапароскопічні простатектомії з приводу доброякісної гіперплазії простати у державних медичних установах

2026-01-01T00:00:00Z

Коморбідність у хворих, яким виконують відкриті та лапароскопічні простатектомії з приводу доброякісної гіперплазії простати у державних медичних установах Савчук, Р. В.; Горовий, В. І.; Церковнюк, Р. Г.; Соснін, М. Д.; Морару-Бурлеску, Р. П.; Чайка, О. М.; Дмитришин, С. П.; Savchuk, R. V.; Horovyi, V. I.; Tserkovniuk, R. H.; Sosnin, M. D.; Moraru–Burlesku, R. P.; Chaika, O. M.; Dmytryshyn, S. P. Передопераційний фізичний стан хворих перед простатектомією традиційно оцінюють за класифікацією Американського товариства анестезіологів (ASA) та індексом коморбідності Чарлсона, який дозволяє прогнозувати перебіг лікування та порівнювати результати у пацієнтів із різним рівнем супутньої патології. Мета. Визначити коморбідні захворювання та індекс Чарлсона у хворих, яким виконують відкриті та лапароскопічні простатектомії з приводу доброякісної гіперплазії простати у державних медичних установах. Матеріали та методи. У 2021‑2025 рр. проведено 100 лапароскопічних екстраперитонеальних, 100 відкритих залобкових та 100 відкритих черезміхурових простатектомій. Передопераційну оцінку здійснювали за шкалою ASA та індексом Чарлсона. Післяопераційну урофлоуметрію виконували на урофлоуметрі «Потік-К». Інтраопераційну крововтрату визначали ваговим методом, а ускладнення класифікували за Clavien–Dindo. Статистичний аналіз проводили методами варіаційної статистики. Результати. У 300 пацієнтів виявлено 333 супутні захворювання (≈1,1 на одного хворого). Індекс Чарлсона становив: при лапароскопічній простатектомії – 3,8 ± 1,9; відкритій залобковій – 4,0 ± 1,7; черезміхуровій – 3,9 ± 1,8. Частота коморбідності була однаковою незалежно від типу операції. До 90% супутньої патології становили ішемічна хвороба серця та гіпертонічна хвороба. Лапароскопічна простатектомія тривала найдовше (120,3 ± 12,7 хв), але супроводжувалась найменшою крововтратою (112,7 ± 23,2 мл), найнижчою частотою ускладнень (4%) і меншою кількістю післяопераційних ліжко днів (6,3 ± 1,9). Усі види простатектомій забезпечували однаково ефективне відновлення сечовипускання. Висновки. Перед простатектомією необхідно оцінювати пацієнтів за шкалою ASA та індексом Чарлсона. У більшості хворих виявляють щонайменше одне супутнє захворювання, найчастіше серцево-судинної природи. Лапароскопічна простатектомія характеризується меншою травматичністю та кращими післяопераційними показниками. Потрібні подальші дослідження для визначення впливу індексу Чарлсона на частоту ускладнень.; The preoperative physical status of patients undergoing prostatectomy is traditionally assessed using the American Society of Anesthesiologists (ASA) classification and the Charlson Comorbidity Index, which helps predict treatment outcomes and compare results among patients with different levels of comorbidity. Aim. To identify comorbid conditions and the Charlson Comorbidity Index in patients undergoing open and laparoscopic prostatectomies for benign prostatic hyperplasia in public medical institutions. Materials and methods. Between 2021 and 2025, 100 laparoscopic extraperitoneal prostatectomies, 100 open retropubic, and 100 open transvesical prostatectomies were performed. Preoperative assessment was conducted using the ASA classification system and the Charlson Comorbidity Index. Postoperative uroflowmetry was performed using the «Potik-K» device. Intraoperative blood loss was measured by the gravimetric method. Complications were classified according to the Clavien–Dindo classification. Statistical analysis was performed using methods of variational statistics. Results. A total of 333 comorbid conditions were identified in 300 patients (≈1.1 per patient). The Charlson Index was 3.8 ± 1.9 for laparoscopic, 4.0 ± 1.7 for open retropubic, and 3.9 ± 1.8 for transvesical prostatectomy. The frequency of comorbidities was similar across groups. Up to 90% of comorbidities were cardiovascular diseases (ischemic heart disease and hypertension). Laparoscopic prostatectomy had the longest operative time (120.3 ± 12.7 min), but the lowest blood loss (112.7 ± 23.2 ml), complication rate (4%), and postoperative hospital stay (6.3 ± 1.9 days). All types of prostatectomy equally restored urination function. Conclusions: Preoperative evaluation using the ASA classification system and the Charlson Comorbidity Index is essential. Most patients have at least one comorbid condition, predominantly cardiovascular. Laparoscopic prostatectomy is associated with lower surgical trauma and better postoperative outcomes. Further studies are required to assess the impact of the Charlson Index on postoperative complications.

Історія впровадження біопсії передміхурової залози у хворих на рак простати

2026-01-01T00:00:00Z

Історія впровадження біопсії передміхурової залози у хворих на рак простати Горовий, В. І.; Соснін, М. Д.; Морару-Бурлеску, Р. П.; Шапринський, В. О.; Церковнюк, Р. Г.; Кравченко, А. М.; Чайка, О. М.; Верба, М. А.; Gorovyi, V. I.; Sosnin, M. D.; Moraru-Burlesku, R. P.; Shaprynskyi, V. O.; Tserkovniuk, R. H.; Kravchenko, A. M.; Chaika, O. M.; Verba, M. A. У статті розглянуто історію розвитку біопсії передміхурової залози як основного методу діагностики раку простати. Висвітлено основні етапи становлення методики: від відкритої промежинної біопсії до сучасних трансректальних і трансперинеальних способів забору тканини під ультразвуковим контролем. Наведено внесок провідних дослідників у вдосконалення техніки біопсії та розвиток спеціалізованих пункційних голок. Описано створення шкали Gleason для гістологічної оцінки аденокарциноми простати та впровадження визначення простат специфічного антигену, що дало змогу значно покращити ранню діагностику захворювання. Розглянуто еволюцію схем біопсії — від секстантної до розширеної та сатураційної, які підвищили точність виявлення пухлин. Особливу увагу приділено розвитку трансректального ультразвукового дослідження та впровадженню мультипараметрич ної МРТ простати зі шкалою PI-RADS для стандартизованої оцінки підозрілих вогнищ. Зазначено, що сучасним золотим стандартом діагностики локалізованого раку простати є таргетна МРТ/УЗД fusion-біопсія, яка поєднує дані магнітно-резонансної томографії та ультразвукової навігації для максимально точного забору матеріалу. Стаття демонструє, як більш ніж за століття біопсія простати пройшла шлях від простих інвазивних процедур до високотехнологічних методів сучасної онкоурології.; The article reviews the history of prostate biopsy as the main method for diagnosing prostate cancer. The main stages of the development of the technique are highlighted: from open perineal biopsy to modern transrectal and transperineal methods of tissue sampling under ultrasound control. The contribution of leading researchers to the improvement of biopsy techniques and the development of specialized puncture needles is presented. The creation of the Gleason scale for the histological assessment of prostate adenocarcinoma and the introduction of prostate-specific antigen determination are described, which made it possible to significantly improve early diagnosis of the disease. The evolution of biopsy schemes is considered — from sextant to extended and saturation, which increased the accuracy of tumor detection. Special attention is paid to the development of transrectal ultrasound and the introduction of multiparametric prostate MRI with the PI-RADS scale for standardized assessment of suspicious lesions. It is noted that the current gold standard for diagnosing localized prostate cancer is targeted MRI/US fusion biopsy, which combines magnetic resonance imaging and ultrasound navigation for the most accurate sampling of material. The article demonstrates how prostate biopsy has evolved over more than a century from simple invasive procedures to high-tech methods of modern oncourology.

The Role of Intraoperative Neuromonitoring in Preventing Recurrent Laryngeal Nerve Injury During Thyroidectomy

2026-01-01T00:00:00Z

The Role of Intraoperative Neuromonitoring in Preventing Recurrent Laryngeal Nerve Injury During Thyroidectomy Parfentiev, R. S.; Shalashnyi, M. O.; Sliepov, V. V.; Grubnik, V. V.; Парфентьєв, Р. С.; Шалашний, М. О.; Слєпов, В. В.; Грубник, В. В. Objective. To evaluate the impact of intraoperative neuromonitoring on the identifi cation of the recurrent laryngeal nerve and the incidence of its postoperative paresis/paralysis.Materials and Methods. Data from 100 patients were analyzed: 50 underwent surgery using intraoperative neuromonitoring, and 50 using visual identifi cation of the recurrent laryngeal nerve. Recurrent laryngeal nerve function was assessed laryngoscopically; nerve motility impairment was considered transient if recovery took less than 6 months.Results. Bilateral identifi cation of the recurrent laryngeal nerve was achieved in 100% of patients who underwent intraoperative neuromonitoring and in 74% of patients who underwent visual identifi cation (p < 0.001). Transient nerve palsy/paralysis occurred in 8% and 16% of patients, respectively. In patients who underwent intraoperative neuromonitoring, no permanent paresis was recorded, whereas 6% of patients who underwent visual identifi cation developed permanent paresis, and 1 patient experienced bilateral paralysis requiring tracheostomy.Conclusions. Intraoperative neuromonitoring during thyroidectomy improves identifi cation of the recurrent laryngeal nerve and is associated with a lower incidence of postoperative complications; in particular, it makes it possible to avoid permanentparalysis and potentially prevent bilateral nerve damage.; Мета. Оцінити вплив інтраопераційного нейромоніторингу на ідентифікацію зворотного гортанного нерва і частоту його післяопераційного парезу/паралічу.Матеріали і методи. Проаналізовано дані 100 пацієнтів: 50 оперовано з використанням інтраопераційного нейромоніторингу, 50 – з використанням візуальної ідентифікації зворотного гортанного нерва. Функцію зворотного гортанного нерва оцінювали ларингоскопічно; порушення рухомості нерва вважали транзиторним, якщо відновлення тривало менше 6 міс.Результати. Двобічної ідентифікації зворотного гортанного нерва досягнуто у 100% пацієнтів, у яких використовували інтраопераційний нейромоніторинг, та у 74% пацієнтів, у яких використовували візуальну ідентифікації (p < 0,001). Транзиторний парез/параліч нерва виник у 8 та 16% пацієнтів відповідно. У пацієнтів, у яких використовували інтраопера-ційний нейромоніторинг, постійного парезу не зафіксовано, тоді як 6% пацієнтів, у яких використовуваа візуальну іден-тифікацію, виник перманентний парез, а у 1 пацієнта відмічено двобічний параліч з потребою виконання трахеостомії. Висновки. Інтраопераційний нейромоніторинг під час тиреоїдектомії покращує ідентифікацію зворотного гортанного нерва і асоціюється з нижчою частотою післяопераційних ускладнень, зокрема уможливлює уникнення постійного парезу та потенційне попередження двобічного ушкодження нерва.

Історичні аспекти впровадження лапароскопічної та робот-асистованої радикальної простатектомій при хірургічному лікуванні раку простати (частина 2)

2026-01-01T00:00:00Z

Історичні аспекти впровадження лапароскопічної та робот-асистованої радикальної простатектомій при хірургічному лікуванні раку простати (частина 2) Горовий, В. І.; Соснін, М. Д.; Шапринський, В. О.; Церковнюк, Р. Г.; Морару-Бурлеску, Р. П.; Кравченко, А. М.; Чайка, О. М.; Вознюк, Т. О.; Тагеєв, В. Р.; Кваша, О. М.; Horovy, V. I.; Sosnin, M. D.; Shaprynsky, V. O.; Tserkovnyuk, R. G.; Moraru-Burlesku, R. P.; Kravchenko, A. M.; Chaika, O. M.; Voznyuk, T. O.; Tageev, V. R.; Kvasha, O. M. Радикальна простатектомія при раці передміхурової залози має більш, ніж 120-річну історію, пройшла шлях від відкритого промежинного та залобкового втручання до лапароскопічної і роботизованої техніки (багатопортової та однопортової). Мета дослідження – представити етапи впровадження лапароскопічної та робот-асистованої радикальної простатектомій при хірургічному лікуванні раку простати. Представлено аналіз відкритих методик радикальної простатектомії промежинним та залобковим доступом, а також етапи впровадження лапароскопічної та робот-асистованої радикальної простатектомій при хірургічному лікуванні раку простати. Лапароскопічні та робот-асистовані радикальні простатектомії при хірургічному лікуванні раку простати виконують із використанням багатопортових та однопортових методик, які характеризуються меншою інвазивністю та морбідністю, а також кращими онкологічними та функціональними результатами у порівнянні із відкритими втручаннями. Висновок. Лапароскопічні та робот-асистовані радикальні простатектомії необхідно впроваджувати в практичну роботу урологів як малоінвазивні втручання при хірургічному лікуванні локалізованого та місцево-поширеного раку простати.; Aim of the research. To present the stages of the implementation of laparoscopic and robot-assisted radical prostatectomy in the surgical treatment of prostate cancer. Materials and methods of research. The stages of implementation of laparoscopic and robot-assisted radical prostatectomy in the surgical treatment of prostate cancer are presented. Research results and their discussion. Laparoscopic and robotassisted radical prostatectomy in the surgical treatment of prostate cancer are performed by multiport and single-port techniques, which are characterized by less invasiveness and morbidity, as well as better oncological and functional results compared to open interventions. Conclusions. Laparoscopic and robot-assisted radical prostatectomy should be introduced into the practical work of urologists as minimally invasive interventions in the surgical treatment of localized and locally advanced prostate cancer.

Порівняння результатів гольмієвої лазерної енуклеації простати та відкритої простатектомії при хірургічному лікуванні доброякісної гіперплазії передміхурової залози

2026-01-01T00:00:00Z

Порівняння результатів гольмієвої лазерної енуклеації простати та відкритої простатектомії при хірургічному лікуванні доброякісної гіперплазії передміхурової залози Кравченко, А. М.; Горовий, В. І.; Шапринський, В. О.; Чайка, О. М.; Омелянчук, С. А.; Тагеєв, В. Р.; Галуган, А. М.; Kravchenko, A. M.; Gorovyi, V. I.; Shapryns’kyi, V. O.; Chaika, O. M.; Omelianchuk, S. A.; Tageev, V. R.; Halugan, A. M. Доброякісна гіперплазія простати (ДГП) є одним із найбільш частих причин симптомів нижніх сечових шляхів (обструктивних та іритативних), а також обструкції шийки сечового міхура з необхідністю хірургічного лікування. Згідно із рекомендаціями Європейської асоціації урологів (EAU, 2025) при ДГП великих розмірів (більше 80 мл) операцією першого вибору є відкрита простатектомія за відсутністю оснащення для виконання лазерної енуклеації простати. Відкриті простатектомії є травматичним втручанням для пацієнтів і супроводжуються значним відсотком інтра- та післяопераційних кровотеч, ускладнень, великим післяопераційним ліжко-днем. Для зменшення та уникнення ускладнень була впроваджена в практику урологів гольмієва лазерна енуклеація простати. Мета дослідження: оцінити та порівняти безпосередні (стаціонарні) результати одномоментної відкритої трансцервікальної простатектомії та одномоментної гольмієвої лазерної енуклеації простати при хірургічному лікуванні доброякісної гіперплазії простати великих розмірів (більше 80 см3).; Benign prostatic hyperplasia (BPH) is one of the most common causes of lower urinary tract symptoms (both obstructive and irritative), as well as bladder outlet obstruction requiring surgical treatment. According to the European Association of Urology guidelines (EAU, 2025), for large-volume BPH (greater than 80 mL), open prostatectomy remains the procedure of first choice in the absence of equipment for laser prostate enucleation. Open prostatectomy is a traumatic intervention for patients and is associated with a significant rate of intra- and postoperative bleeding, complications, and prolonged hospital stay. To reduce and prevent complications, holmium laser enucleation of the prostate has been introduced into urological practice. Aim of the study: To evaluate and compare the immediate (in-hospital) outcomes of single-stage open transcervical prostatectomy and single-stage holmium laser enucleation of the prostate in the surgical treatment of large-volume BPH (greater than 80 cm³).

Our results of open, laparoscopic, robot-assisted simple prostatectomies and simultaneous preperitoneal inguinal hernia repairs in patients with benign prostatic hyperplasia and inguinal hernia: certificate

2026-01-01T00:00:00Z

Our results of open, laparoscopic, robot-assisted simple prostatectomies and simultaneous preperitoneal inguinal hernia repairs in patients with benign prostatic hyperplasia and inguinal hernia

2026-01-01T00:00:00Z

Our results of open, laparoscopic, robot-assisted simple prostatectomies and simultaneous preperitoneal inguinal hernia repairs in patients with benign prostatic hyperplasia and inguinal hernia Shaprynskyi, V.; Horovyi, V.; Moraru-Burlesku, R.; Tserkovniuk, R.; Sosnin, M.; Chaika, O.; Kravchenko, A.; Taheiev, V. Aim. To compare perioperative outcomes of simultaneous surgical treatment of large benign prostatic hyperplasia and unilateral inguinal hernia using open, laparoscopic, and robot-assisted approaches.