https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/757 2026-04-16T11:56:46Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/18322 Different mechanisms of axitinib and diazepam antiseizure action in pentylenetetrazol-induced kindling model Godlevsky, L. S.; Is¸ınsu Alkan; Kıymet Kübra Tüfekci; Pervak, M. P. Introduction: This study intended to assess the histomorphology characteristics of hippocampal structures and determine the severity of seizures after treatment with the tyrosine kinase B inhibitor axitinib and diazepam in fully developed and postponed period in PTZ-kindled rats. Methods and materials: Wistar rats were given PTZ for 21 days until fully developed convulsions were achieved. Two protocols were explored: assessment of seizures immediately after the completion of the kindling (early kindling) and after a two-week post-kindling PTZ-free period. Treatment with axitinib and diazepam was performed before early and postponed kindling seizures assessment, with the consequent collection of brains for histomorphology. Results: Axitinib and diazepam effectively reduced seizure severity at the early and postponed periods of kindling. Axitinib’s antiseizure effectiveness was reduced in the postponed stage of kindling period compared with the early one (P = 0.039), while diazepam’s effectiveness was maintained at a similar level (P > 0.05). Stereological quantification of neuronal hippocampus changes revealed an increase in the total volume of the stratum radiatum, while a decrease of the dentate gyrus, in postponed compared with early kindling (P < 0.05). The positivity of collagen type IV, which is present in the blood-brain barrier, increased and was more pronounced in the postponed period in hippocampal structures (CA1-CA3). Conclusion: The antiseizure effect of tyrosine kinase B inhibition with a specific antagonist of VEGF axitinib is particularly pronounced in the early phase of PTZ kindling. Opposite to axitinib, diazepam demonstrated a similar antiseizure action in both periods of kindling. These results suggest a more pronounced contribution of angiogenesis compared with the neuronal degenerative hippocampal damage to the development of PTZ-kindled chronic epileptogenesis. 2025-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/17990 Секреторна функція шлунка і підшлункової залози в умовах стресу у людей з різними типами вегетативної нервової системи Коршевнюк, А. О.; наук. керівник: Волохова, Г. О. Емоційна напруга істотно впливає на багато систем організму людини. Діяльність саме шлунково-кишкового тракту (ШКТ) залежить багатьох факторів, зокрема впливу стресу. Внаслідок цього виникають як пристосувальні, так і патологічні реакції. Зміна, активності деяких ферментів у крові, травних соках, в умовах стресу є цінною діагностичною ознакою низки захворювань. Мета роботи: детальне вивчення впливу стресу на процеси травлення. До розгляду була взята низка ферментів, на основі варіабельності кількості яких наочно вказується вплив стресових факторів на функціонування ШКТ. 2023-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/17986 Основні засоби лікування епілепсії, алгоритми вибору антиепілептичних препаратів Копйова, Н. В.; Колесниченко, О. О.; Kopiova, N.; Kolesnychenko, O. У статті розглядаються основні засоби лікування епілепсії та алгоритми вибору антиепілептичних препаратів (ПЕП). Метою статті є аналіз основних засобів лікування епілепсії та визначення алгоритму вибору антиепілептичних препаратів. Методами дослідження є: аналіз наукової та нормативно-медичної літератури для визначення понятійно-категоріального апарату досліджуваної проблематики й обґрунтування теоретичних засад дослідження; узагальнення наукових положень щодо основних засобів лікування епілепсії; метод синтезу для визначення основних засобів лікування епілепсії. Зазначено, що епілепсія – це хронічне неінфекційне захворювання мозку, яке може виникати в людей різного віку. Воно характеризується повторюваними нападами, які проявляються у вигляді короткочасних мимовільних судом в якій-небудь частині тіла (так звані парціальні судоми) й іноді супроводжуються втратою свідомості й контролю над функціями кишківника і сечового міхура. Розглянуто причини виникнення епілепсії, а саме: спадковість, вроджена патологія або набута патологія. Визначено класифікацію епілепсії за видами припадків: генералізовані, парціальні (фокальні), вторинно-генералізовані. Проаналізовано принципи терапії епілепсії в залежності від її виду. Розглянуто особливості лікування епілепсії у дітей в Україні та за кордоном (на прикладі Швейцарії та Бельгії). Досліджено найбільш популярні серед сучасних лікарів антисудомні препарати. Звернуто увагу на те, що вибір ПЕП є суворо індивідуальним і призначається виключно лікарем. Під час підбору ПЕП і схеми його прийому лікар повинен ураховувати велику кількість факторів: вид епілепсії та форму протікання хвороби; кількість і частоту епілептичних нападів; особливості пацієнта, як-от вік, стать, наявність хронічних захворювань; вживання інших лікарських препаратів; попередній досвід лікування епілепсії. Зроблено висновок про те, що епілепсія являє собою поширений неврологічний розлад, що характеризується нападами, які повторюються. Різні типи епілепсії зумовлені різними причинами. Важко надати точну оцінку захворюваності та поширеності, тому що ідентифікація людей, які можуть страждати від епілепсії, ускладнена. І ліки, і пацієнти мають унікальні характеристики, саме тому потрібно, визначаючи найкращий варіант терапії для конкретного пацієнта, пам’ятати про можливість побічних ефектів. Оскільки ПЕП приймаються довгостроково, в багатьох випадках необхідно враховувати теперішні та майбутні наслідки.; The article discusses the main means of treating epilepsy and algorithms for choosing antiepileptic drugs (AEDs). The purpose of the article is to review the main means of treating epilepsy and to determine the algorithm for choosing antiepileptic drugs. The research methods are: analysis of scientific and regulatory medical literature to define the conceptual and categorical apparatus of the studied issues and substantiation of the theoretical foundations of the study; generalization of scientific provisions on the main means of treatment of epilepsy; synthesis method to determine the main means of treatment of epilepsy. It is noted that epilepsy is a chronic non-infectious brain disease that can occur in people of all ages and is characterized by recurrent seizures that manifest as short-term involuntary convulsions in any part of the body (so-called partial seizures), sometimes accompanied by loss of consciousness and control over bowel and bladder functions. The causes of epilepsy are considered, namely: heredity, congenital pathology or acquired pathology. The classification of epilepsy by the types of seizures is determined: generalized, partial (focal), secondary generalized. The principles of epilepsy therapy depending on its type are analyzed. The peculiarities of epilepsy treatment in children in Ukraine and abroad (on the example of Switzerland and Belgium) are considered. The most popular anticonvulsants among modern doctors are studied. It is emphasized that the choice of AEDs is strictly individual and is prescribed exclusively by a physician. When selecting an AED and its dosage regimen, a physician should take into account a large number of factors, including the type of epilepsy and the form of the disease, the number and frequency of epileptic seizures, patient characteristics such as age, gender, chronic diseases, and the use of other medications. And it is imperative to take into account previous experience with epilepsy treatment. It is concluded that epilepsy is a common neurological disorder characterized by recurrent seizures. Different types of epilepsy are caused by different reasons. It is difficult to provide an accurate estimate of the incidence and prevalence because it is difficult to identify people who may have epilepsy. Both medications and patients have unique characteristics, which is why it is important to keep in mind that when determining the best therapy option for a particular patient, they may begin to suffer from side effects. Since PEPs are taken long-term, in many cases it is necessary to consider present and future consequences. 2024-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/17778 Характеристика та взаємозвязок «віссі кишечник – мозок» Онуфриенко, О. В.; Русакова, М. Ю. В умовах сьогодення, при дії постійних стресових факторів, призводе до частішого застосування медичній практиці ноотропів. Ноотропні засоби використовуються для лікування різноманітних функціональних розладів центральної нервової системи, спричинені різноманітними факторами: стресом, гіпоксією, алкоголем, травмою головного мозку, розладом мозкового кровообігу, деменцією. Відповідно до клінічних показань ноотропи стимулюють вищу інтегративну діяльність головного мозку – інтелект, пам'ять, здатність до навчання, та підвищують стійкість організму до екстремальних умов в стресових ситуаціях. Таким чином, речовини, які складають групу ноотропних препаратів, мають широкий спектр фармакологічної активності. Механізми реалізації їх ефектів, ймовірно, мають багатокомпонентну природу та охоплюють як метаболічні, молекулярні, так і нейрохімічні процеси. 2025-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/17749 On different mechanisms of axitinib and diazepam antiseizure action in pentylenetetrazol-induced kindling model Godlevsky, L. S.; Süleyman, K.; Pervak, M. P. PTZ-induced kindling exhibits resistance to antiepileptic medication, increased brain-blood barrier. Tyrosine kinase inhibitors demonstrated antiepileptic efficacy, suggesting that VEGF-induced angiogenesis plays a part in the development of persistent epileptic activity. This study used PTZ-kindled rats to assess the histomorphology features of the hippocampus structures and ascertain the degree of seizures following treatment with axitinib and diazepam, tyrosine kinase B inhibitors, throughout fully developed and postponed phases. 2024-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/17748 Вплив пітолізанту та піоглітазону на поведінку кіндлінгових щурів в міжнападовому періоді Годлевський, Л. С.; Єгоренко, О. С. Порушення поведінки у щурів із модельованим застосуванням пентиленететразола (ПТЗ) кіндлінгом виявляються у вигляді розладів циркадіанних ритмів, зокрема циклу спаннянеспання, підвищення тривожності, розладів когнітивних функцій, а також приєднанні певних депресивних проявів. Патогенетичне обґрунтування підходів до корекції зазначених порушень мають перспективу більш ефективної лікування проявів епілепсії. Мета дослідження полягала у вивченні особливостей поведінкових порушень щурів із ПТЗ-кіндлінгом за умови застосування конкурентного антагоніста H3-рецепторів пітолізанта та агоніста рецепторів PPAR-γ піоглітазона. 2025-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/17699 Dataset on quantitative behavioral and EEG of lateral cerebellar nucleus (LCN) electrical stimulation in PTZ-kindled rats Godlevsky, L. S.; Pervak, M. P.; Yehorenko, O. S.; Marchenko, S. V. The data represented here are in relation to the manuscript (Godlevsky et al., 2025) [1], which quantitatively estimated the effects of the lateral cerebellar nucleus (LCN) electrical stimulation (100 Hz) in rats kindled with pentylenetetrazol (PTZ) daily administration. Both behavioral Racine scale scoring seizure severity and EEG seizure discharges registered in the frontal cortex of rats kindled to the early stage of kindling (not exceeded 2 scored seizure severity) after 9-11 PTZ, and fully developed kindling (4-5 scored seizure severity) after 21 PTZ were quantitatively analyzed. The data in the Tables favors the contribution of LCN to the dynamic of behavioral and EEG seizures, namely, the facilitation of myoclonic seizures at an early stage and the prevention of generalized seizures at the stage of kindled tonic-clonic seizures. Accordingly, all results are presented in primary individual form and quantitatively analyzed, which might better understand LCN’s role in the pathogenesis of chronic epileptic syndrome. 2025-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/16870 Фармакобезпека протиепілептичних лікарських засобів у вагітних та лактуючих Семенів, Д. В.; Калько, К. О.; Копйова, Н. В.; Хоменко, В. М.; Коваленко, П. Г.; Бережний, Є. П.; Садовник, О. В.; Semeniv, D.; Kalko, K.; Kopyova, N.; Khomenko, V.; Kovalenko, P.; Berezhnyi, E.; Sadovnyk, O. Епілепсія – це поширене, хронічне та серйозне неврологічне захворювання, яке вражає багатьох жінок дітородного віку та саме по собі підвищує ризик вроджених вад розвитку плоду, а препарати, що застосовуються для її лікування додатково посилюють цей ризик. Метою даної роботи було проаналізувати профіль безпеки широко застосовуваних протиепілептичних лікарських засобів з позиції їх ефективності та безпеки, а також узагальнити можливі зміни їх фармакокінетики під час вагітності. Матеріали та методи. Аналіз ефективності, безпеки та фармакокінетичні характеристики протиепілептичних препаратів проводили на платформі PubMed. Пошук літературних джерел включав такі ключові слова: antiepileptic drugs, anticonvulsants, pregnancy, lactation. Хронологічні характеристики пошуку включали інформаційні джерела з 2003 по 2024 рік включно із них 90 % (33 з 38 літературних посилань) були датовані останніми 5 роками тобто з 2019 по 2024 рік. Для аналізу були залучені джерела інформації англійською, німецькою, французької, іспанською та японською мовами. Результати та їх обговорення. В результаті проведеного аналізу встановлено, що лідируюче місце за здатністю чинити тератогенний вплив, який призводить до ризику серйозних вроджених вад розвитку із дозозалежним характером (до 10 %) в популяції займають вальпроати. Ламотриджин і леветирацетам вважаються відносно безпечними до застосування під час вагітності та в період лактації, однак останні дослідження свідчать, що леветирацетам пов’язаний з підвищеним ризиком синдрому дефіциту уваги, гіперактивності та тривожних розладів тоді як ламотриджин вважається більш безпечним з точки зору постнатального нейророзвитку. Лакосамід та окскарбазепін характеризиються відносною безпечністтю під час вагітності, хоча щодо оцінки ризику перинатальної смертності після монотерапії окскарбазепіном то дані є непереконливими. Прегабалін не чинить тератогенної дії, однак на тлі прегабаліну у новонароджених спостерігали аномалії центральної нервової системи, очей, сечостатевої системи та лицьові прорізи. При застосуванні габапентину відмічали прояв атипових та/або важкоконтрольованих ознак і симптомів відміни у новонароджених, що вказує на його внутрішньоутробний вплив. Прийом зонісаміду був пов’язаний із ризиком тератогенезу, що напряму залежало від дози препарату, яку вагітна застосовувала принаймні в першій половині вагітності.; The number of people of reproductive age with epilepsy is increasing worldwide, leading to an increase in the prevalence of epilepsy during pregnancy. Pregnant women with epilepsy are at increased risk of adverse obstetric and fetal outcomes, including increased risk of birth defects and delayed neurocognitive development, compared with women without epilepsy. Seizures during pregnancy can be harmful to both the mother and fetus, increasing the risk of physical injury and metabolic stress, slowed fetal heart rate, hypoxia, preterm birth, and low birth weight. The aim of this study was to analyze the safety profile of commonly used antiepileptic drugs in terms of efficacy and safety and to summarize possible changes in their pharmacokinetics during pregnancy. Materials and methods. The analysis of efficacy, safety, and pharmacokinetic characteristics of antiepileptic drugs was performed on the PubMed platform. The literature search included the following keywords: antiepileptic drugs, anticonvulsants, pregnancy, lactation. The chronological characteristics of the search included information sources from 2003 to 2024, including 88 % (37 of 42 literature references) dated in the last 5 years, i. e. from 2019 to 2024. Information sources in English, German, French, Spanish and Japanese were used for the analysis. Results and discussion. The analysis showed that valproate is the most potent teratogenic drug, with a dose-dependent risk of major congenital malformations (up to 10 %) in the population. Lamotrigine and levetiracetam are considered relatively safe for use during pregnancy and lactation, but recent studies suggest that levetiracetam is associated with an increased risk of attention deficit hyperactivity disorder and anxiety, whereas lamotrigine is considered safer with respect to postnatal neurodevelopment. Lacosamide and oxcarbazepine are characterized by relative safety during pregnancy, although data are inconclusive in assessing the risk of perinatal mortality with oxcarbazepine monotherapy. Pregabalin is not teratogenic; however, abnormalities of the central nervous system, eyes, genitourinary system, and facial clefts have been observed in newborns exposed to pregabalin. With gabapentin, atypical and/or difficult-to-control signs and symptoms of withdrawal have been observed in newborns, suggesting in utero exposure. Zonisamide administration was associated with a risk of teratogenesis that was directly related to the dose of the drug used by the pregnant woman, at least during the first half of pregnancy. 2024-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/16671 6 Hz repeated transcorneal stimulations in rats failed to induce kindling seizures Arabadzhy, D. R.; Ryabenka, O. D.; Shcheglov, I. A.; Prybolovets, K. O.; Kashchenko, O. A.; Bidnyuk, V. K. Our work aimed to produce kindled seizures with transcorneal 6‐Hz electrical stimulation (ES) (32 mA 6 Hz for 3 seconds (GRASS stimulator, Astro.Med.Inc., USA) that was performed daily 5 times per week. Al‐ together 25 stimulations were delivered to each rat. During ES, clonic seizures of body muscles were seen with trouble tails that were stopped immediately after ES cessation. 2024-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/16670 Rapamycin combined with pitolisant alleviates anxiety and depression in pentylenetetrazol (PTZ) kindled rats Pervak, M. P.; Poshyvak, O. B.; Yehorenko, O. S.; Arabadzhy, D. R.; Marchenko, S. V. The work aimed to investigate the anxiety and depression manifestations in PTZ‐kindled rats under combined treatment with the rapamycin and histamine H3 receptor inverse agonist pitolisant. Kindling was produced in Wistar male rats by administration of three‐week PTZ (35.0 mg/kg, i.p.). Treatment with rapamycin (Pfizer, 0.5 mg/kg) and pitolisant (Selleck, 5.0 mg/kg) was performed for ten days in fully kindled rats. Control rats were treated with DMSO. Kindled an‐ imals spent less time (2.7 times) in the open area of the elevated plus maze (EPM) in comparison to the control (P<0.001). F 2024-01-01T00:00:00Z