https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/753 2026-06-11T05:53:46Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19747 Actinidia as a source of dietary antioxidants for the prevention and treatment of post-stress reactions Levitsky, A.; Burdo, O.; Malinovskii, V.; Yuzkiv, Ya.; Pavlenko, K.; Selivanska, I.; Lapinska, A.; Левицький, А.; Бурдо, О.; Малиновський, О.; Юзьків, Я.; Павленко, К.; Селіванська, І.; Лапінська, А. Oxidative stress plays a significant role in the pathogenesis of many diseases. This necessitates the use of antioxidants. One of the largest sources of natural antioxidants is actinidia. The aim of the study is to investigate the content of flavonoids, as the most active antioxidants, in the juice concentrate from actinidia fruits. Material and methods. Actinidia juice concentrate was obtained using the microwave dehydration method (Burdo et al., 2020). The content of vitamins C and P was determined by spectrophotometric methods, comparing their content in actinidia juice concentrate with the content in apple and grape juices. The content of flavonoids was determined using the HPLC method. Research results. It has been established that actinidia contains significantly more vitamins P and C than apples and grapes. The total amount of polyphenolic compounds in actinidia concentrate is 1783.3 mg%, which is almost 10 times higher than the content of polyphenols in apples and grapes. It has been found that almost 64% of actinidia polyphenols are flavonoids (vitamin P). Of this number, the most is flavonols – 24%. Flavanones make up 13.6% and catechins − 10.6%. A significant proportion of flavonoids is catechin-like substances, namely 51.6%. Anthocyanidins and isoflavones are absent in actinidia juice concentrate. Conclusion. Puree from actinidia fruits contains a significant amount of water-soluble antioxidants (vitamins C and P), exceeding most other plants in this indicator. Actinidia concentrate (dried fruit) contains an extremely high concentration of flavonols (269 mg%), which makes it easy to meet a person’s daily requirement for this vitamin (50 mg). The HPLC method allows the identification of all other polyphenolic substances that have antioxidant properties.; У патогенезі багатьох хвороб значну роль відіграє оксидативний стрес. Це зумовлює необхідність застосування антиоксидантів. Одним із найбільших джерел природних антиоксидантів є актинідія. Мета дослідження – дослідити вміст флавоноїдів як найактивніших антиоксидантів у концентраті соку з плодів актинідії. Матеріали та методи. Концентрат соку актинідії отримували за допомогою мікрохвильового методу дегідратації (Бурдо та ін., 2020). Вміст вітамінів С і Р визначали спектрофотометричними методами, порівнюючи їх вміст у концентраті соку актинідії із вмістом у соках з яблук та винограду. Визначення вмісту флавоноїдів здійснювали за допомогою методу ВЕРХ. Результати дослідження. Встановлено, що актинідія містить значно більше вітамінів Р і С, ніж яблука і виноград. Загальна кількість поліфенольних сполук у концентраті актинідії становить 1783,3 мг%, що майже в 10 разів перевищує вміст поліфенолів у яблуках та винограді. Виявлено, що майже 64% поліфенолів актинідії становлять флавоноїди (вітаміни Р). З цього числа більше всього флавонолів – 24%. Флаванони становлять 13,6%, а катехіни – 10,6%. Значну частку флаваноїдів становлять катехіноподібні субстанції, а саме 51,6%. У концентраті соку актинідії відсутні антоціанідини та ізофлавони. Висновки. Пюре з плодів актинідії містить значну кількість водорозчинних антиоксидантів (вітамінів С і Р), перевищуючи за цим показником більшість інших рослин. Концентрат актинідії (сухофрукти) містить надзвичайно високу концентрацію флавонолів (269 мг%), що дозволяє легко задовольнити добову потребу людини в цьому вітаміні (50 мг). Метод ВЕРХ дозволяє визначити всі інші поліфенольні субстанції, які володіють антиоксидантними властивостями. 2026-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19676 Visual function abnormalities in Arnold-Chiari syndrome: Analysis of two cases Konovalova, N. V.; Zborovska, O. V.; Bushuieva, N. M.; Goranskyi, Yu. I.; Guzun, O. V.; Zhuravok, Yu. O.; Serebrina, T. M. Purpose: To analyze clinical manifestations of visual function abnormalities in Arnold-Chiari syndrome. Material and Methods: Two patients with Arnold-Chiari syndrome (ACS) were under our observation at SI “The Filatov Institute of Eye Diseases and Tissue Therapy of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine” and Eye Microsurgery Center, Multipurpose Medical Center, Odesa National Medical University. They underwent general clinical eye examinations. Results: We reviewed the cases of two patients with ACS. Major manifestations of the disease and the potential for treatment for preserving visual functions were determined. Conclusion: Taking a comprehensive approach to medical issues (especially those related to comorbid conditions) was always important. There are several ophthalmological issues that require consultations with neuropathologists and neurosurgeons for making a correct diagnosis and starting a subsequent treatment early. The cases presented showed that possible ACS manifestations may include e.g., strabismus and papilledema. Knowing these manifestations is a prerequisite for solving the diagnostic and treatment issues of the disease. There is no specific pathognomonic clinical sign or group of symptoms for the clinical diagnosis of ACS, and the disease can be diagnosed only by neuroimaging. Early identification of these ocular abnormalities allows suspecting and detecting this malformation early. Comprehensive treatment over many years can stabilize visual functions in patients with ACS 2025-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19645 Соціальна адаптація та рівень тривожності у пацієнтів із гіпогонадизмом: вплив гормонального статусу (Огляд літератури) Богацький, С. В.; Костєв, Ф. І.; Савчук, Р. В.; Bohatskyi, S. V.; Kostyev, F. I.; Savchuck, R. V. У статті здійснено аналіз сучасних наукових джерел щодо впливу гормонального статусу на рівень тривожності та соціальну адаптацію у пацієнтів із гіпогонадизмом. Також досліджено наявність взаємозв’язку між тестостерон-замісною терапією (ТЗТ) та покращенням психоемоційного стану, зниженням рівня тривожності й підвищенням якості соціальної адаптації в різних групах хворих, зокрема у пацієнтів із синдромом Клайнфельтера та ізольованим гіпогонадотропним гіпогонадизмом.Аналіз сучасних літературних джерел продемонстрував, що гіпогонадизм у чоловіків супроводжується суттєвим підвищенням ризику розвитку депресивних і тривожних розладів, погіршенням якості життя (ЯЖ) та соціальної адаптації. За даними клінічних досліджень, симптоми депресії реєструються у більшості пацієнтів із гіпогонадизмом, що в кілька разів перевищує показники серед загальної популяції. Встановлено, що низький рівень тестостерону є одним із ключових чинників, що впливають на погіршення психоемоційного стану, зниження мотивації, зростання соціальної ізоляції та підвищення психологічного дистресу.Застосування ТЗТ, за даними проспективних досліджень, сприяє суттєвому поліпшенню показників психоемоційно-го благополуччя, зниженню рівня тривожності та підвищенню ЯЖ у більшості пацієнтів, незалежно від типу гіпого-надизму. Додатково встановлено, що комплексний підхід із залученням психосоціальної підтримки забезпечує вищу ефективність соціальної адаптації та інтеграції чоловіків із цією патологією.Результати аналізу підкреслюють необхідність ранньої діагностики, своєчасного призначення гормональної корекції та мультидисциплінарного підходу у веденні пацієнтів із гіпогонадизмом для оптимізації психічного здоров’я та під-вищення їхньої ЯЖ.; The article analyzes current scientific sources on the influence of hormonal status on the level of anxiety and social adapta-tion in patients with hypogonadism. The relationship between testosterone replacement therapy (TRT) and improvement of the psychoemotional status, reduction of anxiety and improvement of the quality of social adaptation in different groups of patients, in particular in patients with Klinefelter syndrome and isolated hypogonadotropic hypogonadism, was also studied.An analysis of recent literature demonstrates that hypogonadism in men is accompanied by a significantly increased risk of developing depressive and anxiety disorders, along with deterioration in quality of life (QoL) and social adaptation. According to clinical studies, symptoms of depression are observed in the majority of patients with hypogonadism, which is several times higher than in the general population. It has been established that low testosterone levels are one of the key factors contribu-ting to worsening psychoemotional status, decreased motivation, increased social isolation, and psychological distress.Prospective studies indicate that TRT leads to a substantial improvement in psychoemotional well-being, reducing anxiety levels, and improving the QoL in most patients, regardless of the type of hypogonadism. Additionally, it has been shown that a comprehensive approach involving psychosocial support ensures greater effectiveness in the social adaptation and integration of men with this pathology.The results of the analysis highlight the need for early diagnosis, timely initiation of hormonal correction, and a multidiscipli-nary approach in the management of patients with hypogonadism to optimize mental health and improve QoL. 2025-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19607 Остеохондропатії опорно–рухового апарату: навчальний посібник Павленко, К. В.; Лосєв, О. О.; Елій, Л. Б. Розглянуто визначення патології, основні особливості перебігу остехондропатій опорно-рухового апарату, історичний екскурс до перших згадок та дослідження різних форм цієї патології. В роботі вказано існуючі класифікації що до локалізації, стадійності відповідно інструментальним методам дослідження та клінічних проявів. Розгляд кожної нозологічної форми супроводжується великої кількістю ілюстрацій, як фото зовнішнього вигляду ураженої ділянки, так і фото різних методів інструментальних досліджень таких як УЗД, рентгендіагностика, КТ, МРТ. В навчальнометодичному посібнику також розглядається клінічна симптоматика кожної стадії при різних локалізаціях у опорно-рухового апарату, основні принципи проведення диференційної діагностики з іншими захворюваннями опорнорухового апарату та травмами у дітей. Особливе місце відведеного до способів та принципів лікування (медикаментозне, фізіотерапевтичне, оперативне та комбіноване) даної групи захворювань відповідно до стадії та локалізації, розглядаються богато технік оперативних втручань. Окремо приділяється увага що до завершення захворювання, можливі набуті вади опорно-рухового апарату, імовірної корекції останніх та особливості реабілітації таких хворих. Навчальний посібник призначений для здобувачів вищої освіти та викладачів медичних спеціальностей закладів вищої освіти. Матеріал може бути корисним для широкого кола користувачів, зацікавлених вивченням менеджменту та маркетингу в охороні здоров’я. 2026-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19599 Порушення мікробіому сечового міхура при нейрогенній дисфункції післяспинномозкової травм Грузевський, О.; Дехтяр, Ю.; Стоянов, О.; Вастьянов, Р.; Шевчук, Г.; Дубіна, А.; Тарасов, Є.; Hruzevskyi, O.; Dekhtyar, Yu.; Stoyanov, O.; Vastyanov, R.; Shevchuk, H.; Dubina, A.; Tarasov, Ye. Щороку спинномозкова травма (СМТ) уражає від 250 000 до 500 000 осіб у світі й залишається однією з основних причин тривалої інвалідності серед людей молодого та середнього віку. Нейрогенна дисфункція сечового міхура (НСМ) формується практично у кожного пацієнта з повним або частковим ураженням спинного мозку і визначає довгостроковий прогноз реабілітації. У дослідженнях показано, що рецидивні інфекції сечовивідних шляхів (ІСШ) виникають у 70–80 % пацієнтів із СМТ і є основною причиною повторних госпіталізацій, зниження якості життя та підвищеної смертності. За останнє десятиліття уявлення про мікробіологію сечових шляхів суттєво змінилися. Доведено, що сеча здорових людей не є стерильною: вона містить стабільний мікробний комплекс – уромікробіом, який є визначальним у підтримці місцевого імунітету та захисті від патогенів. При нейрогенній дисфункції сечового міхура ця рівновага порушується, створюючи умови для хронічної інфекції та формування збудників.; Spinal cord injury is one of the most severe forms of neurological damage. It almost always leads to neurogenic bladder dysfunction. This, in turn, leads to a high incidence of recurrent urinary tract infections, which are linked to disturbances in the urobiome. The aim of the study is to summarize current scientific data on bladder microbiome disorders in neurogenic dysfunction after spinal cord injury and to assess the impact of drainage methods, antibiotic therapy, and microbiome-oriented interventions on the course of urinary tract infections. Materials and methods. The study was conducted in a systematic review format in accordance with PRISMA recommendations. Clinical, experimental, and randomized studies were analyzed, followed by qualitative and quantitative data synthesis. It was established that neurogenic dysfunction after spinal cord injury is associated with persistent urobiome dysbiosis, characterized by decreased alpha diversity and a reduction in Lactobacillus spp., with the dominance of Enterobacteriaceae and Pseudomonadaceae. Intermittent self-catheterization is associated with a lower incidence of urinary tract infections and greater microbiome diversity than indwelling catheterization. A high level of antimicrobial resistance was identified, including ESBL-producing strains and carbapenem-resistant Pseudomonas aeruginosa, which sustains a vicious cycle of «dysbiosis – infection – antibiotic therapy». The potential effectiveness of probiotic and immunotropic strategies has been demonstrated, with reductions in infection recurrence rates of 21–32%. The practical value of the results lies in the systematization of data on the disruption of the uromicrobiome, a key element in the pathogenesis of neurogenic dysfunction after spinal cord injury. It is substantiated that microbiome-oriented approaches, early monitoring, and catheterization optimization can significantly improve infection prevention and rehabilitation outcomes. Conclusions. Spinal trauma leads to deep dysbiosis of the uromicrobiome. It is seen as a decrease in the alphadiversity index and in Lactobacillus spp. Less than 5% and predominance of E. coli (38–45%), K. pneumoniae (18–24%) і P. aeruginosa (12–17%). Draining of the urinary bladder really influences the microbiological profile. Interruptable catheterization is associated with the lowest frequency of symptomatic urinary tract infections and the highest microbial diversity index. Constant urethral catheterization leads to the formation of stable polymicrobial biofilms and a threefold increase in microbiota abundance. Antimicrobial resistance in neurogenic dysfunction after spinal trauma remains critically high. ESBL-production revealed in 34–58% of isolates, whereas carbapenem-resistance of P. aeruginosa was found in 15–22% cases. Тривале та нераціональне використання антибіотиків є незалежним чинником поглиблення дисбіозу (OR=2,4; 95% ДІ: 1,7–3,4), підтримуючи порочне коло та вимагаючи принципово нових терапевтичних підходів. Microbiome-oriented correction strategies show clinically important efficacy. Intravesical introduction of L. rhamnosus GG decreases the frequency of recurrent urinary infections in 32 % (95% DІ: 18–46%), and usage of Uro-Vaxom by 21% (95% DІ: 8–34%). Transplantation of fecal microflora has shown promise in animal models. Early microbiological monitoring with molecular typing and the application of interruptible self-catheterization are priorities in preventive medicine for spinal trauma. Perspectives for future investigations are linked to randomized clinical trials of fecal microbiota transplantation and the development of individualized uromicrobial profiling based on next-generation sequencing. 2026-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19598 Методичні рекомендації для занять студентів 3-го курсу. Навчальна дисципліна: «Загальна хірургія». Тема: «Основи клінічної онкології. Пухлини. 3». Рівень вищої освіти: другий (магістерський). Галузь знань: 22 «Охорона здоров’я». Спеціальність: 222 «Медицина». Освітньо-професійна програма: Медицина Ільїна-Стогнієнко, В. Ю. Методичні рекомендації складена на основі освітньо-професійної програми «Медицина» підготовки фахівців другого (магістерського) рівня вищої освіти зі спеціальності 222 «Медицина» галузі знань 22 «Охорона здоров’я», ухваленою Вченою Радою ОНМедУ. Пухлинні захворювання залишаються однією з провідних причин смертності населення у світі. Щороку зростає кількість випадків злоякісних новоутворень, що пов’язано з погіршенням екологічної ситуації, старінням населення, шкідливими звичками, спадковими чинниками та змінами способу життя. 2026-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19591 Методичні рекомендації для занять студентів 3-го курсу. Навчальна дисципліна: «Загальна хірургія». Тема: «Гострі гнійні захворювання м’яких тканин: абсцес, флегмона, фурункул, карбункул, бешиха, ерзипелоїд. Клінічна картина. Методи діагностики і диференційної діагностики. Оперативні втручання при цих захворюваннях». Рівень вищої освіти: другий (магістерський).Галузь знань: 22 «Охорона здоров’я». Спеціальність: 222 «Медицина». Освітньо-професійна програма: Медицина Ільїна-Стогнієнко, В. Ю. Методичні рекомендації складені на основі освітньо-професійної програми «Медицина» підготовки фахівців другого (магістерського) рівня вищої освіти зі спеціальності 222 «Медицина» галузі знань 22 «Охорона здоров’я». У структурі хірургічної патології значну частку становлять гострі гнійні захворювання м’яких тканин (абсцес, флегмона, фурункул, карбункул, бешиха, еризипелоїд), які широко зустрічаються як у стаціонарній, так і в амбулаторній практиці. В основі їх розвитку лежать спільні патанатомічні, патофізіологічні, мікробіологічні та імунологічні механізми, що визначає єдність підходів до діагностики та лікування. Вивчення теми інтегрується з загальною патологією, мікробіологією та фармакологією і є важливим для формування клінічного мислення та підготовки до практичної лікарської діяльності. 2026-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19590 Методичні рекомендації для занять студентів 3-го курсу. Навчальна дисципліна: «Загальна хірургія». Тема: «Клінічне обстеження хворих і схема історії хвороби». Рівень вищої освіти: другий (магістерський). Галузь знань: 22 «Охорона здоров’я». Спеціальність: 222 «Медицина». Освітньо-професійна програма: Медицина Ільїна-Стогнієнко, В. Ю. Методичні рекомендації складені на основі освітньо-професійної програми «Медицина» підготовки фахівців другого (магістерського) рівня вищої освіти зі спеціальності 222 «Медицина» галузі знань 22 «Охорона здоров’я». Головна мета обстеження хірургічного хворого полягає у встановленні своєчасного, правильного, точного та індивідуального клінічного діагнозу, на основі якого базується ефективне надання необхідної медичної допомоги. Незважаючи на стрімкий розвиток і впровадження високотехнологічних інструментальних та лабораторних методів, класичне клінічне обстеження залишається непорушним фундаментом медичної практики. 2026-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19589 Методичні рекомендації для занять студентів 3-го курсу. Навчальна дисципліна: «Загальна хірургія». Тема: «Основи клінічної онкології. Пухлини. Ч. 2». Рівень вищої освіти: другий (магістерський). Галузь знань: 22 «Охорона здоров’я». Спеціальність: 222 «Медицина». Освітньо-професійна програма: Медицина Ільїна-Стогнієнко, В. Ю. У методичці розглянуто такі аспекти. Основні властивості пухлин (автономність, поліморфізм, атиповість клітин). Теорії походження пухлин (подразнення, ембріональних зачатків, регенераційно-мутаційна, вірусна. імунологічна, сучасна) Відзнаки доброякісних і злоякісних пухлин (атиповість та поліморфізм, характер росту, метастазування, рецидування, вплив на організм). Класифікація (TNMP, Клінічна за стадіями за видом тканин, ступеня диференціації,). Діагностика пухлин (клінічна, інструментальна, морфологічна). Передракові захворювання. Спеціальні методи діагностики Показання до хірургічного лікування доброякісних пухлин. Принципи лікування злоякісних пухлин (хірургічній, променевий, хіміотерапевтичний). 2026-01-01T00:00:00Z https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/19588 Методичні рекомендації для занять студентів 3-го курсу. Навчальна дисципліна: «Загальна хірургія». Тема: «Основи клінічної онкології. Пухлини». Рівень вищої освіти: другий (магістерський). Галузь знань: 22 «Охорона здоров’я». Спеціальність: 222 «Медицина». Освітньо-професійна програма: Медицина Ільїна-Стогнієнко, В. Ю. Методичні рекомендації складені на основі освітньо-професійної програми «Медицина» підготовки фахівців другого (магістерського) рівня вищої освіти зі спеціальності 222 «Медицина» галузі знань 22 «Охорона здоров’я», ухваленою Вченою Радою ОНМедУ. Термін «доброякісні пухлини» дещо умовний, тому що ці пухлини по суті, є осередковою гіперплазією тканини. Говорячи про доброякісні пухлини, мають на увазі, що вони не викликають значних розладів функцій організму і його загибелі, але, якщо пухлина розташована в життєво важливому органі і здавлює його, вона може викликати загибель як цього органу, так і всього організму (наприклад, доброякісні пухлини головного та спинного мозку). 2026-01-01T00:00:00Z